Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України вже давно стало однією із найбільш обговорюваних тем в українському суспільстві. В юридичній літературі зазначалось як про багато переваг цього законодавчого акту, так і про багато недоліків.
Законодавцем при прийнятті нового Кримінального процесуального кодексу було зроблено спробу максимально наблизити систему запобіжних заходів до світових та європейських стандартів.
Актуальність теми дослідження зумовлена значними змінами в регулюванні кримінальних процесуальних відносин, внаслідок чого виникли нові правові інститути, які залишаються недостатньо дослідженими та потребують додаткового наукового аналізу з метою підвищення їх ефективності застосування на практиці, що також значною мірою стосується і запобіжних заходів.
Метою роботи є дослідити основні новели Кримінального процесуального кодексу України 2012 року щодо системи, підстав та порядку застосування запобіжних заходів та суб’єктів їх застосування, а також внести певні пропозиції щодо практичного застосування положень кримінально-процесуального закону на практиці.
Предметом дослідження є законодавча регламентація запобіжних заходів як одного із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Основні дослідження запобіжних заходів були здійснені науковцями ґрунтуючись на нормах КПК 1961 року, серед яких варто виділити таких як: В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, М. А. Погорецький, Д. О. Савицький, С. М. Стахівський, М. С. Строгович, В. М. Тертишник, В. Т. Томін, Л. Д. Удалова, Ф. Н. Фаткуллін, В. С. Чистякова, О. О. Чувільов, С. А. Шейфер, В. П. Шибіко та інших вчених. Останні дослідження після прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України були здійснені вченими-процесуалістами: А. В. Молдованом, С. В. Мельником, В. О. Попелюшком та іншими.
Питання заходів забезпечення кримінального провадження є одним із найважливіших питань кримінального процесу, адже із їх практичним застосуванням пов’язане безпосереднє дотримання прав людини.
Завдання кримінального судочинства визначені в ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року (далі по тексту – КПК), відповідно до якої ними є “захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура”.

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: : прийнятий 13 квітня 2012 року [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17;
2. Рішення у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про відповідність Конституції України (конституційність) положень ст. 150 Кримінально-процесуального кодексу України щодо тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу) : рішення Конституційного Суду України від 08 лип. 2003 р. // Вісник Конституційного. Суду України. — 2003. — № 3. — Ст. 34;
3. Наказ МВС України від 09.08.2012 № 696 "Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю" [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1503-12.
4. Азаров Д. С. Кримінально-процесуальне право України. Загальна частина: конспект лекцій до семінарів та екзаменів. – К.: Університет економіки та права “КРОК”. — 2011. — С. 257;
5. Грошевой Ю. М. Досудове розслідування кримінальних справ : [навч.-практ. посіб.] / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило ; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х. : Фінн, 2009. — С. 130—187;
6. Демченко К. Запобіжні заходи згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом// Правовий тиждень. - 2012. - №18-20. – С. 5-6;
7. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua;
8. Лобойко Л. М. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.; Істина, 2005. — С. 213;
9. Матеріали Міжвідомчого круглого столу із питань практики затримань та взяття під варту в Україні: [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. – Режим доступу : http://www.sc.gov.ua;
10. Молдован А. В., Мельник С. М. Кримінальний процес України: Навч. посіб // К.:Центр учбової літератури. – 2013. – С. 132;
11. Попелюшко В. О. Запобіжні заходи в новому КПК України: поняття, мета, підстави, порядок та суб’єкти застосування // Адвокат. – 2012. - № 9. – С.4;
12. Пояснювальна записка до проекту Кримінального процесуального кодексу від 12.01.2012 року [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=42312;
13. Фаринник В. Домашній арешт – альтернатива триманню під вартою//Юридичний вісник України. – 2012. - №25. – С. 23-29.

Висновки:
Аналізуючи положення нового КПК можна констатувати, що інститут запобіжних заходів зазнав значних змін в процесі реформування кримінально-процесуального законодавства. Позитивним безперечно є те, що ці зміни спрямовані на гуманізацію та наближення до європейських стандартів українського законодавства.
В першу чергу, позитивним є зміна порядку застосування запобіжних заходів, адже тепер всі вони застосовуватимуться лише за ухвалою слідчого судді, що значно зменшить тиск на підозрюваного, обвинуваченого зі сторони слідчого чи прокурора та збільшить роль суду при здійснені контролю за досудовим розслідуванням. Новим КПК передбачено процесуальні гарантії, що направлені на зменшення застосування запобіжних заходів, пов’язаних з позбавленням волі, що утруднить свавільну поведінку слідчих та прокурорів при вирішенні питання про вид запобіжного заходу, який застосовуватиметься до особи.