ВСТУП…………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ПЛАН ГОЕЛРО…………………………………………………..5
РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТ ДНІПРОГЕСУ……………….…………………………7
РОЗДІЛ 3. БУДІВНИЦТВО І ВІДКРИТТЯ…………………………………10
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………13
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………..14

РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТ ДНІПРОГЕСУ

ДніпроГЕС був одним з багатьох об'єктів плану ГОЕЛРО. Терміни реалізації плану ГОЕЛРО в частині будівництва Дніпровської гідроелектростанції були зрушені через великих масштабів реалізації плану ГОЕЛРО по зведенню інших електростанцій, а також через підвищеної складності станції, брак коштів і труднощами післявоєнного часу. У комісії з будівництва станції брав участь Л. Д. Троцький і роботи по початку будівництва станції йшли із затримками. Всі в політбюро були активними прихильниками проекту, але через розбіжності між Л. Д. Троцьким та І. В. Сталіним Політбюро партії не могло прийняти остаточного рішення про початок будівництва. І. В. Сталін зрушив початок будівництва станції через брак коштів. Наприкінці 1926 року Сталін взяв вгору над Троцьким. Троцький був зміщений з поста голови комісії Дніпробуду і на XV партійній конференції було прийнято остаточне рішення про початок будівництва ДніпроГЕСу. 31 січня 1927 Політбюро прийняло рішення про початок зведення Дніпробуду, в якому було підкреслено, що воно повинно вестися «власними ресурсами за умови залучення компетентної іноземної допомоги»
Будівництво Дніпровської гідроелектростанції на загальну потужність 558 тис. квт (800 тис. к.с.) було розпочато в 1927 році, воно проводилося особливим Державним Дніпровським будівництвом «Дніпробуду» під керівництвом начальника будівництва А. В. Вінтера і головного інженера Б. Є. Вєдєнєєва. Автор проекту Дніпровської гідроелектростанції інженер І. Г. Александров запропонував використовувати весь перепад Дніпра на порожистому ділянці в одній установці [2, с. 56].

1. Алексеенко И. Е. Днепрогэс имени В. И. Ленина / И. Е. Алексеенко. – К.: Будівельник, 1980. – 88 с.
2. Каменецкий И. С. Днепрогэс и Днепрокомбинат / И. С. Каменский. – М.; Л.: Госэнергоиздат, 1934. – 119 с.
3. Клюненко А. и др. Днепровские огни / А. Клюненко. – К.: Политиздат УССР, 1976. – 134 с.
4. Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.) / С.В. Кульчицький. – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с.
5. Логинов Ф. Г. Возрождение Днепрогэса / Ф. Г. Логинов. – К.: Гостехиздат Украины, 1951. – 152 с.

... Саме через велику кількість пам'яток історії, архітектури та культури електростанцію на Дніпрі не наважилися будувати царські інженери. Та більшовиків це не зупинило.
Політична підґрунтя, вирішення багатьох економічних проблем та великі масштаби будування і викликають цікавість для дослідження. ...

ВИСНОВКИ

Дніпровська ГЕС (споруджена в 1927-1932 pp.) була найзначнішою з десяти електростанцій, передбачених планом електрифікації СРСР. Гребля перетинає Дніпро в найвужчому місці, де річка поділена на три потоки Великим і Малим островами (після спорудження греблі затоплені водою), і пов'язує споруди лівого берега Дніпра (канал, трикамерний шлюз і башти управління) з силовою й підвищувальною станціями правого берега. Станція була найбільшою у Європі. Водозливна частина греблі виконана з бетону і в плані має форму напруженої пологої кривої радіусом 600 м і загальною довжиною 760,5 м. Вона розчленована стоянами на 47 прогонів завширшки 13 м кожний. Стояни заввишки 60 м об'єднані вгорі двоярусним мостовим переходом, верхній ярус якого призначений для технічного обслуговування греблі, а нижній – для пішоходів і автотранспортного руху.