Зміст
Вступ………………………………………………………………….. 3
1. Поняття негласних слідчих (розшукових) дій……..…………...5
2. Види негласних слідчих дій…………………………….……..10
3. Загальні процесуальні вимоги щодо провадження негласних слідчих (розшукових) дій ….……………...…..........18
Висновки…………………………………………………………......25
Список використаних джерел…………………………………...…27
Правомірність проведення слідчих (розшукових) дій визначається такими умовами, які в літературі ще визначаються як правила провадження слідчих (розшукових) дій.
Усі слідчі (розшукові) дії проводяться за наявності підстав:
Правова підстава – це сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом умов, що дають право слідчому, прокурору, суду проводити ту або іншу слідчу дію.
Фактична підстава – це наявність достатніх відомостей, що диктують слідчому, прокурору, суду необхідність виконання конкретних дій в інтересах встановлення істини у справі.
Мета проведення тієї чи іншої слідчої дії прямо передбачена в нормах КПК України.
Сутність слідчих (розшукових) дій обумовлена їх пізнавальною і нормативною стороною. Пізнавальна сторона слідчих (розшукових) дій представлена, зокрема, такими прийомами пізнання, що використовуються слідчим при їх провадженні, як спостереження, допит, опис. Нормативна сторона слідчих (розшукових) дій полягає в детальній регламентації правил і умов їх проведення, що встановленні кримінально-процесуальним законодавством .
Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
Відповідно до ст. 246 нового КПК рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Але щодо проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, то тільки прокурор має право прийняти рішення про проведення такої дії.
Список використаних джерел:
1. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права//ООН від 16.12.1966.– [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043
2. Конституцiя України //Вiдомостi Верховної Ради України . - N 30. - Ст. 141.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
4. Кримінально-процесуальний кодекс Українивід 28.12.1960 № 1001-05. - [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1001-05
5. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 № 2135-XII.- [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12
6. Демченко К. Негласні слідчі дії в кримінальному процесі: погляд в майбутнє // газета "Правовий тиждень", №34-35, 06 вересня 2011 р.
7. Єськов С.В. Строки проведення негласних слідчих дій у проекті КПК України: проблеми та шляхи їх вирішення // [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120113.html
8. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (особлива частина).- К.: НАВС, 2012. – 284 с.
9. Лук’янчиков Є.Д., Лук’янчиков Б.Є. Негласні слідчі дії як засоби інформаційного забезпечення розслідування // Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу(Київ, 7жовтня 2011р.). – 2011. – С.30-33.
10. Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: навч. посіб. / А.В. Молдован.– К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.
11. Омельченко О.Є. Негласні слідчі дії : так чи ні // Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу (Київ, 7жовт. 2011р.). – К., 2011. – С.43-45.
12. Погорецький М.А. Негласні слідчі дії у проекті нового КПК України // Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу (Київ, 7жовтня 2011р.). – К., 2011. – С.160-162.
13. Погорецький М.А. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі республік Латвії та Молдови / М.А. Погорецький // Вісник прокуратури. – 2007. – № 9. – С. 122–128.
14. Присяжнюк М.В. Співвідношення негласних слідчих (розшукових) дій та окремих інститутів науки ОРД // Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу (Київ, 7жовт. 2011р.). – 2011. – С. 124-126.
15. Прослушиваниетелефонов в международном праве и законодательствеодиннадцатиевропейскихстран / cост. Е.Е. Захаров. – Х.: Фолио, 1999. – 152 с.
16. Скулиш Є. Негласні слідчі (розшукові) дії за кримінально-процесуальним законодавством України // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vnapu/2012_2/03Skuli.pdf
17. Степ’юк В. Легалізація у КПК негласних оперативно-розшукових дій — крок до поліцейської держави // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://radaadvokativ.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=78:2012-03-28-16-52-47&catid=5:1
18. Удалова Л. Д. Негласні слідчі (розшукові) дії // Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу (Київ, 7жовтня 2011р.). – К., 2011. – С.37-39.
19. Фаринник В. Негласні слідчі (розшукові) дії // Юридичний вісник України. – 2012. – 30 черв. – 6 лип. – № 26. – С. 4.
20. Черков В.О., Чистолінов О. М. До питання про співвідношення оперативно - розшукової діяльності й негласних слідчих (розшукових) дій за проектом нового КПК України // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://corp-lguvd.lg.ua/d120106.html
Вступ
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що сучасне українське суспільство останнім часом чітко визначило напрям свого розвитку, кінцевою метою якого є вступ нашої країни до Європейського Союзу. Цей процес вимагає приведення норм вітчизняного законодавства до світових стандартів, що визначають права людини і громадянина як найвищу цінність.
Одним із напрямів такої діяльності є проведення юстиціарних реформ,
та, зокрема, розробка і прийняття нового Кримінального процесуального кодексу. Новий Кримінальний процесуальний кодекс має усунути перелічені недоліки в тому числі й шляхом введення новацій у цій галузі права. Одна з них — започаткування інституту негласних слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні .
Підвищення ефективності боротьби із сучасною злочинністю, яка набуває якостей професіоналізму, організованості, транснаціоналізації, а також зміцнення гарантій забезпечення прав, свобод та законних інтересів особи в кримінальному судочинстві потребують удосконалення інструментарію отримання доказів у кримінальному процесі. Саме на вирішення цих стратегічних завдань реформування кримінального процесу й спрямована ідея введення до нового КПК України його розробниками інституту негласних слідчих дій .
Нормативне врегулювання та чітке визначення негласних слідчих дій є надзвичайно важливим, оскільки їх проведення, майже завжди, пов’язане з втручанням в особисте життя людини, обмеженням її конституційних прав на таємницю спілкування, недоторканість житла тощо, та, при цьому, людина не здогадується про втручання в її особисте життя або обмеження її прав .
Мета курсової роботи – дослідження особливостей негласних слідчих (розшукових) дій, співвідношення таких дій із оперативно-розкуковими заходами, дослідження їхніх ознак та видів, порядку провадження таких дії та їхнє значення в кримінальному провадженні. Мета обумовлена постановкою таких завдань:
- вивчення поняття та ознак негласних слідчих (розшукових) дій;
- з’ясування подібності та відмінності негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів;
- аналіз видів негласних слідчих (розшукових) дій;
- вивчення порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій та їх значення в кримінальному провадженні.
Об’єктом вивчення в роботі є суспільні відносини, що виникають у сфері застосування негласних слідчих (розшукових) дій.
Предметом дослідження є негласні слідчі (розшукові) дії, їх процесуальний порядок проведення.
Використана методика дослідження головним чином виявляється в системному та порівняльному аналізі поняття та видів негласних слідчих (розшукових) дій, порядку їх провадження. В курсовій роботі використана значна кількість спеціальних джерел, на основі яких була здійснена спроба проаналізувати передбаченийновим КПК України інститут негласних слідчих (розшукових) дій.
У курсовій роботі були використані такі методи наукового дослідження як аналіз, тому що було проаналізовано особливості порядку провадженнянегласних слідчих (розшукових) дій за новим КПК, особливості видів цих дій. А також було використано такий метод дослідження як дедукція, адже на основі аналізованого ми дійшли у курсовій роботі певних висновків.
Висновки
Безперечним досягненням нового КПК України є прийняття усталених стандартів роботи правоохоронних органів країн розвинутої демократії, серед яких США, Великобританія, ФРН, де досудове розслідування злочинів здійснюється із використанням гласних і негласних методів роботи. Згідно з нормами нового КПК України досудове розслідування у кримінальних справах також здійснюватиметься гласними і негласними методами.
Нині використання таємних способів збору доказів для кримінальної справи є досить обмеженим. Процедура здобуття та легалізації негласних слідчих (розшукових) дій є складним етапом. Тому вони використовуються в дуже обмеженій категорії злочинів. Із набранням законної сили нового КПК України таємне збирання доказів максимально спроститься, а також максимально спроститься процедура використання таких доказів при доказуванні та зникнуть останні перестороги з боку суду щодо довіри таким доказам, що, у свою чергу, призведе до якнайширшого використання таємних слідчих (розшукових) дій у дуже широкій категорії справ.
Новий КПК України в цілому та глава 21 – «Негласні слідчі (розшукові) дії» звісно не є досконалими та, безперечно, зміни з доповненнями ще будуть вноситися під час правозастосовчої діяльності, однак зі набранням ним законної сили певною мірою буде врегульовано порядок застосування негласних слідчих дій, що створить обставини, завдяки яким кількість випадків зловживання такими діями органами досудового розслідування значно зменшиться і, в свою чергу, забезпечить дотримання законності при обмеженні конституційних прав людини .
Проте поряд із позитивами новий КПК України, у тому числі у частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій, потребує певного доопрацювання, узгодження з відповідними правовими інститутами вітчизняного законодавства, практикою Європейського суду з прав людини з метою забезпечення захисту прав та свобод особи .
Потрібні ці зміни чи ні покаже практика, але, можна констатувати, що набрання новим КПК України законної сили є значним кроком на шляху до європейської інтеграції України, демократизації суспільства, впровадження та практичної реалізації принципу верховенства права, захисту основних прав і свобод громадян.