Зміст
Вступ
Функції грошей
Еволюція грошей
Попит та пропозиція грошей
Висновок

За історію людства існувало багато різних типів грошей. Початково грошима були товари. Товарні гроші - це гроші, засновані на використанні як загального мінового еквіваленту (платіжного засобу) якогось товару, який є цінністю як у якості грошей, так і в якості звичайного товару, необхідного для задоволення тих чи інших потреб. Історія переконливо стверджує, що різні товари в тих чи інших районах земної кулі в різний час виконували функції грошей. Гак, у Стародавньому Римі й античній Греції функцію грошей виконувача худоба, в Японії - рис, у Китаї - чай, в Ісландії - риба, на Русі - хутро соболя, в американських індіанців - намисто із черепашок або бісеру. І цей перелік далеко не повний. Упродовж не одного сторіччя різні види первісних грошей витісняли один одного. Архаїчні гроші поступалися місцем більш зручним і передовим, які більше відповідали вимогам основних функцій. Цікавий приклад з цього приводу наведено у підручнику „Економікс" К.Р.Макконнелла і С.Л.Брю: у 80-их роках XX ст. внаслідок повного розладу грошової системи в Анголі функції грошей найкраще виконувало імпортне банкове пиво.
Дуже швидко на перше місце серед товарних грошей починають виходити метали, що пов'язано з наявністю у них низки властивостей, необхідних для виконання функцій грошей: рідкісність, корисність, однорідність, подільність, портативність, збереженість. Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці. Олов'яні вживались у Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії. Мідні - у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Срібні гроші широко використовувались на рубежі II і III тис. н.е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, карбувалися в Лідії (західна частина Малої Азії) у VII ст. до н.е.. Монета - це зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу. Слово „монета" вперше з'явилось як титул богині Юнони в 279 р. до н.е. в Римі при її храмі (Юнони-Монети), де й карбувалися гроші.
У Київській Русі грошова і вагова одиниця називалися гривнею. Назва „гривня" походить від слова ."грива" (загривок, шия). Спершу воно означало обруч (гривну) - прикрас) із золота, срібла, бронзи, яку носили на шиї (на "загривку") знатні люди не лише Русі, а й у багатьох країнах Європи, га Азії. Пізніше це слово набуло нового значення - вагового, що відповідало певній кількості (вазі) срібла (гривня срібла). Гривня, яка складалася з певної кількості монет, називалася гривня кун. У процесі еволюції гривня срібла стала дорівнювати кільком гривням кун. У XII ст. гривня срібла (близько 200 г) дорівнювала чотирьом гривнам кун (гривня кун - близько 50 г). Сама ж гривня кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). Так, у XI ст. одна гривня кун дорівнювала двадцяти ногатам або п'ятдесяти розанам.

1.Комарницький І.Ф., Чернівці, 2006. - 334 с.
2.Політична економія - Бєляєв О.О.
3. Основи економічної теорії - Ажнюк М.О.

Гроші — це засіб оплати товарів і послуг, засіб вимірювання вартості та засіб збереження (накопичення) вартості.
Загальновизнаним є походження грошей з розвитку товарного виробництва й обміну. Різні товари впродовж історії використовувалися як гроші. Звідси, безумовно, можна вважати, що родовою ознакою грошей є їх товарне походження. Відомо також: усі товари, котрі слугували грішми, використовувалися як еквівалент для обміну на інші товари. Отже, можна запропонувати таке визначення поняття грошей як економічної категорії:
Гроші — особливий товар, що слугує загальним еквівалентом.
Суттєві риси грошей як специфічного товару:
—гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг;
—маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство;
—грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага.

Нині постійно запроваджуються нові форми використання грошей. На ринках золота відбувається розмін кредитних грошей на золото. Величезні масштаби нагромадження останнього — підтвердження його ролі як засобу утворення скарбів. Кредитні і паперові гроші не можуть виконувати цю функцію, оскільки не мають власної вартості. Але їм притаманна представницька вартість, тому ці гроші виступають у ролі функції засобу нагромадження.
Деякі фінансові заклади поєднують поточний рахунок із заощаджувальним рахунком і навіть портфелем акцій, дозволяючи споживачам виписувати чеки на вартість їхніх цінних паперів. У майбутньому, за прогнозами багатьох економістів, гроші функціонуватимуть у вигляді електронних міжбанківських трансакцій. Гроші залишаться в обігу, але стануть „невидимими". Однак, швидкі зміни різних видів грошей спричиняють певні проблеми для центральних банків, які зобов'язані вимірювати і контролювати попит на гроші та пропозицію грошей у країні.