ВСТУП…….…….………….…………….………………………….……….……3
РОЗДІЛ 1. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ НІМЕЦЬКОГО
ФІЛОСОФА-МАТЕРІАЛІСТА……………………………………..6
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛІСТИЧНОГО РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ……..9
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОГО МАТЕРІАЛІЗМУ.….….12
РОЗДІЛ 4. ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО ФОРМАЦІЙНІ ЩАБЛІ.…...15
ВИСНОВКИ…………………………………….………….……….……………19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………..21

Карл Гайнріх Маркс народився у Трірі 5 травня 1818 року. Батьки Карла Маркса, – батько, Генріх Маркс (народжений як Гершель Леві Мордехай), і мати, Генрієта Пресбург, походили з родин раввінів.
1817 року батько прийняв протестантство, щоб не втратити посади судового радника. Карла охрестили у шість років (1824). Це могло обумовити його критичне ставлення до релігії [9, с. 10].
У 1830 – 1835 роках Маркс навчався у Трірській міській гімназії і закінчив її на відмінно у 17-річному віці. 1836 року він заручився із своєю майбутньою дружиною Женні фон Вестфален. По закінченні гімназії навчався у Боннському, а потім в Берлінському університетах, де вивчав юридичні науки, але згодом захопився історією та філософією.
У 1841 Карл Маркс закінчив університет, здавши екстерном університетську дисертацію на тему порівняння натурфілософій Демокріта та Епікура. За своїми поглядами Маркс був тоді гегельянцем-ідеалістом. У Берліні він увійшов до гуртка молодогегельянців, які прагнули робити з філософії Гегеля атеїстичні і революційні висновки. Перші твори Маркса також свідчать про його належність до молодогегельянців. У його статтях міститься аналіз і критика Гегелівської філософії [5, с. 22].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Бойченко І. Філософія історії: Підручник для вищої школи / І. Бойченко. – Х.: Прапор, 2006. – 656 с.
2. Жоль К. Соціологія : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів / К. Жоль. – К.: Либiдь, 2005. – 440 с.
3. Ильенков Э. Диалектическая логика. Очерки истории и теории / Э. Ильенков. – М.: Политиздат, 1971. – 271 с.
4. Иовчук М. Краткий Очерк Истории Философии / М. Иовчук. – М.: Мысль, 1971 – 790 с.
5. Ойзерман Т. Возникновение марксизма / Т. Ойзерман. – М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2011. – 601 с.
6. Ойзерман Т. Проблемы историко-философской науки / Т. Ойзерман. – М.: Мысль, 1969. – 402 с.
7. Ойзерман Т. Философия как история философии / Т. Ойзерман. – СПб.: Алетейя, 1999. – 448 с.
8. Разин В. Исторический материализм как социально-философская теория / В. Разин. – М.: Высшая школа, 1982. – 362 с.
9. Стеклов Ю. Карл Маркс. Його життя й діяльність. 1818 – 1883 / Ю. Стеклов. – Харків-Берлін-Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1922. – 109 с.
10. Теряев Г. Общественно-экономическая формація / Г. Теряев. – М.: Издательство ВПШ и АОН, 1963. – 317 с.

Актуальність теми дослідження. Говорячи про становлення історіографічної науки, слід відзначити, що новий етап у її розвитку пов'язаний із розвитком соціально-історичної самосвідомості, що незаперечно пов'язаний з працями Маркса, які заклали фундамент матеріалістичного розуміння історії як загально-соціологічної теорії, навколо якої точаться суперечки й сьогодні.
Головні положення цієї загально-соціологічної теорії стали каменем спотикання для багатьох філософів, соціологів, істориків, які поділяють або не поділяють погляди Маркса та Енгельса на процеси соціально-історичного розвитку.
Від різноманітних галузей спеціальних соціальних і гуманітарних наук матеріалістичне розуміння історії відрізняється тим, що вивчає не якийсь елемент, етап чи зріз, а суспільство загалом як повну системну історичну цілісність. Однак, на відміну від загальної історії, що також відповідно у синхронічному чи діахронічному вимірі розглядає суспільство як ціле, матеріалістичне розуміння історії спрямоване, по-перше, на осягнення суспільства в його цілісності та органічній єдності означених вимірів; по-друге, наслідувачі матеріалістичного розуміння історії прагнуть з'ясовувати ґенезу, сутність, закономірності структури розвитку і функціонування суспільства не об'єктно, беручи його саме по собі як чистий предмет історії, а співвіднесено з суб'єктом – людиною, групою, спільнотою, класами, масами тощо.
У межах цієї т. з. «теорії» Маркс зробив ряд висновків, що є актуальними і сьогодні.
Об’єктом дослідження виступає власне матеріалістичне розуміння історії як філософське вчення про історичний процес.
Предметом дослідження являються основні підходи, ідеї та положення даного вчення.

ВИСНОВКИ

Виходячи з матеріалістичних позицій Маркс виділяє у виробничих відносинах суспільства економічний базис, що визначається розвитком продуктивних сил, і надбудову, до якої входять держава, релігія, культура та інше, визнаючи примат базису над надбудовою.
Продуктивні сили опереджають у своєму розвитку виробничі відносини, які мають більшу інерцію і гальмують розвиток продуктивних сил. Протилежність між продуктивними силами й виробничими відносинами розв'язується при революційній зміні виробничих відносин. Прикладами такої зміни є буржуазні революції, які замінили застарілі феодальні відносини на капіталістичні.
Вся історія інтерпретується як низка суспільно-економічних формацій, що приходять на зміну одна одній: первіснообщинний лад, рабовласницький лад, феодальний лад, капіталізм. В майбутньому Маркс передбачав заміну капіталістичного ладу на комунізм.