Реферат із кратології.

Вступ.
Розділ 1. Ф. Ніцше. Шлях до "Волі до влади".
Розділ 2. "Воля до влади" – вершина філософського осмислення буття.
2.1. Європейський нігілізм.
2.2. Критика попередніх філософських та етичних цінностей.
2.3. Воля до влади.
2.4. Вічне повернення.
2.5. Влада сильних над слабкими – новий приклад життя.
Висновки.
Список використаних джерел.

2.3. Воля до влади (фрагмент).

Виходячи зі сказаного, те, що вважають сучасним прогресом людства, – все хибне. Всесвіт – вічне й абсолютне становлення, в ньому немає кінцевої мети, яку могла б ставити перед собою людська еволюція; це не єдина логічна впорядкована система, а лише послідовність складних комбінацій, що розгортаються в безкінечний ланцюг, свого роду математична гра сил, що діють одна на одну. Будь-яке становлення не може бути розумним чи нерозумним, добрим чи недобрим, моральним чи неморальним; само собою воно не має визначеної мети, воно "невинне". Воно не підпорядковується необхідності, детермінізму, не підпорядковується розумним тлумаченням і формулюванням, людська думка не в змозі його охопити. В кінцевому підсумку це результат боротьби між енергіями, іншими словами, між волями, які постійно борються за перевагу – за владу. Отже, це воля до влади.
Воля до влади – в усіх проявах життя, вона притаманна будь-якому становленню, саме вона є основою світової еволюції; це найелементарніший факт із тих, які може констатувати людський розум, факт, який не припускає подальших пояснень, ґенезу якого неможна окреслити. Воля до влади – це енергія; її суб'єкти – маленькі центри сил, іншими словами, елементарні центри волі (Willens-Punctationen). Їхня могутність постійно зростає або зменшується, це динамічні величини, які перебувають у певному співвідношенні напруження до інших динамічних величин. Кожен із центрів розвиває ту суму енергії, на яку він здатен; ця сума визначається як енергетичною дією, так і ступінню опору навколишніх енергій. Верховний принцип, який керує цим світовим процесом, не полягає у самозбереженні енергії; навпаки, будь-яка сила намагається розповсюдити свою владу на весь простір доступного їй об'єму. Але вона наштовхується на подібні сили, і врешті решт досягає певного компромісу з тими з них, які мають певну подібність до неї. Вони об'єднуються, і в подальшому разом продовжують боротьбу за владу. Відповідно до Ніцше, цей процес продовжується вічно.
З цього виникають системи сил, правлячі центри, які зберігають свою стійкість протягом певного часу. Людське тіло, наприклад, – одне з таких складних угрупувань систем сил, які постійно борються за ріст почуття влади. Людство – подібна система, лише більш широка та стійка. Зрештою, Всесвіт виступає як сукупність дій кожної з цих сил на сукупність усіх інших сил та всіх інших систем сил.

1. Нерсесянц В. С. История идей правовой государственности. – М.: Российская АН, Институт государства и права, Академический правовой университет, 1993. – 17 с.
2. Нерсесянц В. С. История политических и правовых учений. – М.: ИНФРА • М, 1996. – 568 с.
3. Ницше Фридрих. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей. – М.: "REFL-book", 1994. – 352 с.
4. Політологія: Посібник для студентів вищих навч. закладів / За редакцією О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Видавничий центр "Академія", 1998. – 368 с. (Гаудеамос).
5. Философская энциклопедия / Гл. редактор В. Ф. Константинов. – В 5-и томах. – М.: Сов. энциклопедия.
6. Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень. – 3-є вид., стер. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 304 с.

Філософія Ніцше – це виклик не лише суспільству ХІХ ст.; це справжній виклик нам. Його "Воля до влади" – своєрідний підсумок усієї творчості, величезний культурно-історичний факт, який відіграв важливу роль не тільки в розвитку подальшої філософської думки, а й у світових катаклізмах ХХ ст. "Воля до влади" Ніцше вплинула на творчість всесвітньо відомих філософів – Фрейда, Хайдеггера, Камю, Сартра, Фуко, Гессе тощо. Разом з тим погляди Ніцше залишаються одним із найважливіших джерел досліджень сучасної кратології. Тому обрану тему реферату ми вважаємо надзвичайно цікавою та актуальною. Звичайно, в рамках реферату неможливо окреслити в подробицях складну концепцію Ніцше щодо влади в широкому розумінні цього терміну, тому ми вимушені обмежитися лише короткими характеристиками.
Мета реферату – розглянути основні постулати "Волі до влади" Ніцше, спробувати осягнути сутність його ідей щодо визначених питань.

Видатний європейський філософ Фрідріх Вільгельм Ніцше – автор своєрідного та оригінального вчення про владу, яке викладене насамперед в його останній, підсумковій, незакінченій праці "Воля до влади". Сучасну Ніцше Європу охопив нігілізм; усі старі моральні та філософські цінності виявилися хибними, сама людина сама перетворилася на суцільне протиріччя, займаючись переважно раціоналістичним моралізмом. Життя, боротьба, діяльність втратили сенс, адже життя є творчість, а справжні цінності для творчості втрачені. З огляду на цей постулат Ніцше критикує попередні філософські та етичні цінності, які нічого не породили, крім загального нігілізму. Філософи стратили справжнє пізнання, яке є нічим іншим, як знаряддям влади.
У розумінні влади Ніцше пройшов дистанцію від негативного її сприйняття ("влада завжди є злом") до позитивного. Влада, на його думку, є домінуючим потягом, кінцевою причиною всіх форм поведінки. Що є добрим? – Усе, що підносить у людині почуття влади, власне владу. Що є поганим? – Усе, що випливає зі слабкості. Що є щастя? – Почуття дедалі більшої влади, почуття подальшої протидії. Життя є результатом боротьби між енергіями, між волями, які постійно борються за владу. Воля до влади – в усіх проявах життя, вона притаманна будь-якому становленню, саме вона є основою світової еволюції. Кожна людина бореться за почуття влади, але лише сильна людина (на противагу від слабкої) – "Надлюдина" – зможе скерувати владу на створення нової релігії та забезпечення ефективного управління людством.