ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПАТЕНТНИХ ВІЙН 4
1.1. Генезис терміну «патент» 4
1.2. Загальна характеристика патентних війн 6
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СВІТОВИХ ПРИКЛАДІВ ПАТЕНТНИХ ВІЙН 9
2.1. Історичний аспект патентних війн 9
2.2. Патентні війни Apple 11
2.3. Патентні війни Samsung 15
2.4. Патентні війни соціальних мереж 15
2.5. Особливості прикладу патентної війни в Україні 16
ВИСНОВКИ 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20

1.1. Генезис терміну «патент»

Патентом є документ, що засвідчує авторство на винахід та ексклюзивне право на використання його протягом певного часу. У широкому розумінні «патент» є комплексом ексклюзивних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику – тобто винахіднику або особі, якій винахід передав свої майнові права.
Суть патенту для власника і суспільства зводиться до того, що держава наділяє винахідника ексклюзивними правами на винахід в обмін на публічне розголошення інформації про такий винахід.
Термін «патент» походить від латинського слова «pater», що означає «розголошувати для широкого загалу», а також від словосполучення «letters pater» (від лат. litterae patents - «патентні листи»), що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на свідчення того, що певна особа чи організація мають ексклюзивні права або монополію на певний вид діяльності [4].
З часу виникнення патенту його концепція докорінно змінилась. Ранні передвісники патентів, так звані привілеї, мали небагато спільного із сучасними патентами, які є ефективним інструментом заохочення інноваційної діяльності. Спочатку видавалися патенті листи. Пізніше, в Італії часів Ренесансу, патенти стали «інтелектуальною власністю». З XIV ст. їх почали використовувати для передачі технологій із розвинутих країн. Наприклад, у XIV ст. Англія видавала патенти іноземцям в обмін на їхні знання і навички у галузі певних ремесел. У XVІІІ ст. законодавство про патенти набуло значного розвитку у США, де було закладено основи сучасної патентної системи. У другій половині ХХ ст. відбулось значне розширення переліку об’єктів патентної справи. Врешті, наприкінці ХХ ст. під тиском США відбулося становлення глобальної системи охорони прав інтелектуальної власності [5].
Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» дається таке визначення патенту «охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель)». Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки на патент.
Патентна охорона розповсюджується на винаходи, що «не суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідають умовам патентоздатності». Відповідно до ст. 6.2 Закону: Об’єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути [4]:
- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо);
- процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
Згідно ст. 7 Закону визначає умови патентоспроможності винаходів:
Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним… Винахід … визнається новим, якщо він є частиною рівня техніки…
Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки …
Винахід … визнається промислово придатним якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
Метою патенту є розвиток і комерціалізація нових технологій, що сприяють технологічному процесу, який, своєю чергою, визначає добробут людства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Воронцова А. Патентні війни братів Райт – перший прицендент / А.Воронцова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.people.su/ua/91541_11
2. Кравець Л.Г. Патентні війни на «дикому» Заході / Л.Г. Кравець // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/i91
3. Лодкіна О.С. Проти Samsung і RIM висунутий позов через смайликів / О.С. Лодкіна // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.xehefete.jimdo.com/2012/11/06/проти-samsung-і-rim-висунутий-позов-через-смайликів/
4. Потєхіна В. У пастці патентної справи / В. Потєхіна // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viravallee.com/books/BOOK2_part6.pdf
5. Романова К.В. Божевілля патентної війни / К.В. Романова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://first-hiend.com/376h-t.html
6. Tam P.-W. More patents, please! Tech companies urge staffers to submit innovative ideas; cash awards, plaques at H-P.// Wall Street Journal, Oct. 3, 2002. – P. B1

ВСТУП

Економіка розвинутих країн великою мірою залежить від успішності ТНК, які належать цій країні, а також носить інноваційний характер, тобто базується на застосуванні нових знань і сучасних інформаційних технологій. В таких умовах інтелектуальна власність стала об’єктом власності та економічної діяльності суб’єктів економічної діяльності, а також одним із найважливіших факторів, що визначають успіх виробничої та підприємницької діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Вона може надати відчутні переваги в конкурентній боротьбі ТНК.
Світовий досвід переконує, що ефективний механізм охорони прав інтелектуальної власності є важливим елементом економічної політики ТНК. Він спрямований на стимулювання та розвиток наукових досліджень; упровадження інновацій та прискорення науково-технічного прогресу; визначенні вільних ринкових ніш, потенціальних партнерів та конкурентів; збільшенні фінансових активів підприємства, його ринкової вартості; сприяє залученню інвестицій до інноваційних проектів; стимулює розвиток міжнародної торгівлі; відіграє важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності ТНК у глобальному ринковому середовищі; перетворюється на глобальну проблему, пов'язану з економічною безпекою навіть окремих держав, що вимагає стратегічних підходів до її вирішення на наднаціональному рівні.
Зазначене вище обумовлює необхідність та актуальність дослідження.
Об’єктом дослідження виступають патентні суперечності між відомими фірмами та підприємствами світового простору.
Метою роботи є розкриття теоретичних та практичних аспектів патентних суперечок.

ВИСНОВКИ

На основі здійсненого дослідження на тему: «Патентні війни, світові приклади» варто зробити наступні узагальнюючі висновки.
Прагнення компанії завоювати лідерство на ринку зумовлює необхідність визначення нею стратегії патентування. Від її вибору залежить не тільки рівень доходів певної компанії, а й процес обміну інформацією і технологіями в суспільстві.
У разі стратегії стримування конкурента суб’єкт господарювання прагне якнайшвидше захистити нову технологію патентом для запобіганню витрат, які йому довелося б здійснити у разі використання ним винаходу на умовах ліцензії конкурента.
Улюбленим інструментом підриву виробничої стратегії конкурента стало блокуюче патентування. Суть його полягає в тому, щоб встигнути запатентувати власну розробку раніше, ніж конкурент почне розпочати виробництво подібного товару.
У «патентних» перегонах виживають найсильніші компанії. Малим підприємствам доводиться дуже складно, коли вони намагаються зайти на ринок певних технологій. У перебігу розробок нового винаходу вони ризикують бути звинуваченими у порушенні прав на якийсь патент.
Проте основною жертвою цих війн залишається таки споживач. Йдеться про подорожчання пристроїв, про недоотримання технологій.
У нинішньої патентної системи дійсно безліч недоліків. Час дії патенту перевищує, яка правило, 10 років – це занадто великий термін за такого стрімкого розвитку інформаційних технологій. Негативний вплив на макроекономічному рівні полягає також у тому, що деякі компанії використовують їх для обмеження конкуренції на ринку. Це проявляється у стратегії, що має на меті патентування суб’єктами господарювання винаходів для запобігання одержанню конкурентом патенту на подібний винахід.