ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОПЛАТА ПРАЦІ ЯК ОБЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 5
1.1. Сутність, функції та види оплати праці 5
1.2. Форми оплати праці 10
1.3. Законодавчі і нормативні документи з оплати праці 13
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ 17
2.1. Організація оплати праці на підприємстві 17
2.2. Нормування оплати праці на підприємстві 22
2.3. Система оплати праці на підприємстві 28
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ 35
3.1. Недоліки та їх усунення в організації оплати праці 35
3.2. Мотивація та стимулювання оплати праці 38
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46
3.2. Мотивація та стимулювання оплати праці
Відношення до праці – це складне соціальне явище, яке поєднує в собі єдність три елементи:
1. мотиви та орієнтація трудової поведінки;
2. реальну, або фактичну трудову поведінку;
3. оцінку працівниками трудової ситуації, або задоволення від праці.
Відношення до праці переважно зумовлене причинами суб’єктивного характеру – мотивами і цілями окремих працівників. Тому для розробки дієвого механізму мотивації високоефективної праці першочерговим завданням є виявлення основних мотивів, які формують трудову активність працюючих.
Мотивація — це довготерміновий вплив на працівників з мстою зміни за заданими параметрами структури ціннісних орієнтацій та інтересів, формування відповідної мотиваційної системи і розвиток на цій основі трудового потенціалу.
Стимулювання як тактика вирішення проблем є орієнтацією на фактичну структуру ціннісних орієнтацій і інтересів працівника, на більш повну реалізацію наявного трудового потенціалу [26, с. 52].
Мотивація і стимулювання як методи управління працею є протилежними за напрямками: перший направлений на зміну існуючого стану, другий — на його закріплення, проте вони доповнюють один одного.
Стимулювання повинно відповідати потребам, інтересам і здібностям працівника. Мотивація — це процес свідомого вибору людиною того чи іншого типу поведінки, що визначається комплексним впливом зовнішніх (стимули) і внутрішніх (мотиви) чинників.
Стимулювання праці передбачає створення умов, при яких активна трудова діяльність дає певні, раніше зафіксовані результати, стає необхідною і достатньою умовою задоволення значних і соціально обумовлених потреб працівника, формування у нього мотивів до праці.
Розглянемо форми стимулювання за допомогою рисунку 3.1.
Рисунок 3.1. Форми стимулювання праці
Матеріальна мотивація – це перш за все грошова винагорода, котра гарантує отримання споживчих благ та різного роду послуг. До матеріального мотивування належать: заробітна плата, премії, винагороди, натуральна оплата, знижки різного характеру. Варто зазначити, що дана методика передбачає повну прозорість, однорідність, еластичність, врахування умов та вимог до праці.
Система матеріального стимулювання праці відбувається за трьома етапами [27]:
1 етап – формування системи матеріальних стимулів праці:
– визначення цілей системи матеріальних стимулів. Це передбачає виділення груп працівників організації за рівнями оплати праці. Спочатку визначають базову групу працівників, трудові процеси яких найповніше відображають основні поточні та перспективні завдання, пізніше формують склад решти груп працівників. Співвідношенням середньої плати даної і базової груп працівників виявить рівень стимулювання.
- ресурсне забезпечення системи матеріальних стимулі, передбачає визначення рівня формування джерел матеріального стимулювання для всього підприємства, цехів, виробничих дільниць, тощо;
- побудова системи матеріальних стимулів передбачає, що фактори, які відображають трудовий внесок у досягнення поточних результатів повинні обліковуватись через тарифну систему, а фактори, які відображають кінцевий результат, - через форми і системи оплати праці.
2 етап – використання системи матеріальних стимулів праці:
- впровадження системи;
- управління системами.
3 етап – розподіл заробітної плати:
- оцінювання кількості і якості праці;
- матеріальне заохочення і матеріальні санкції відповідно до кількості і якості праці.
Нематеріальна мотивація в першу чергу направлене на задоволення та підтвердження соціального статусу працівника в робочому колективі. Водночас, нематеріальна мотивація направлена на підвищення лояльного ставлення працівників до суб’єкту господарювання із зниженням рівня витрат на матеріальну компенсацію (заохочення)
Науковці відмічають, що кожна людина індивідуальна, і в кожної людині є індивідуальні потреби, які вона бажає задовольнити працюючи на підприємстві. Таким чином, при побудові системи мотивації керівнику слід пам'ятати, що не можна мотивувати всіх працівників однаково. Це допоможе йому зробити систему мотивації економічно ефективною. Система нематеріальної мотивації повинна бути різна не тільки для працівників різних рівнів, але і враховувати соціальний статус, вік, стать працівника, а також його психологічні особливості
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України Про оплату праці від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, із змінами і доповненнями. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» від 18.01.2011 № 2240-ІІІ зі змінами та доповненнями – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2240-14
3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» від 18.01.2011 № 2240-ІІІ зі змінами та доповненнями – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2240-14
4. Закон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-IV зі змінами та доповненнями - – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2464-17
5. Закон України Про відпустки від 15.11.96 р. №504/ 96-ВР, із змінами і доповненнями. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
6. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 №1045-ХІV зі змінами та доповненнями – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=698-12
7. Закон України Про охорону праці від 21.11.02р. №229 - VI. [Електронний ресурс]: – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi
8. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, із змінами і доповненнями. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi.
9. Конституція України [Текст] наук. вид. – К. : Юридична думка, 2013 – 120 с.
10. Акулов М.Г., Драбаніч А.В., Євась Т.В. та ін. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. / М.Г. Акулов, А.В. Драбаніч, Т.В. Євась – К.: ЦУЛ, 2012. – 328 с.
11. Бабій І.В., Ю.А. Сойко Методи нормування праці: економічна сутність та фактори впливу на їх вибір / І.В. Бабій, Ю.А. Сойко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/66340.doc.htm
12. Валецька О.В. Правове регулювання оплати праці: [монографія] / О.В. Валецька. – М. Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – 220 с.
13. Васильков В.Г. Організація виробництва / В.Г. Васильков. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.
14. Васильченко В. С. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова. – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с.
15. Волкова Н.В. Проблеми та напрямки удосконалення оплати праці / Н.В. Волкова // Економічний простір. – 2014. - № 83. – С. 168-177
16. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / О.А. Грішнова. – К. 2011. – 527 с.
17. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : практикум : навч. посіб. / О. А. Грішнова, О. М. Білик. — К. : Знання, 2012. — 286 с.
18. Гогора С.І., Миськова Н.В. Мотивація персоналу як складова передумова ефективного функціонування підприємства / С.І. Гогора, Н.В. Миськова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/Economics/59874.doc.htm
19. Дарченко Н.Д., Рижов В.С. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань та вправ: Навч. посіб. / Н.Д. Дарченко, В.С. Рижов. – К.: ЦУЛ, 2007. – 252 с.
20. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.-метод. посібник. / За заг. ред. проф. Качана Є. П. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006. – 373 с.
21. Єфремова А.О., Коногорова С.О. Організація оплати праці на підприємстві / А.О. Єфремова, С.О. Коногорова // Економіка Криму. – 2012. - №2(39). – С. 101-104
22. Житченко В.О. Значення нормування праці в сучасних умовах / В.О. Житченко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5976/1/Житченко В. О. Значення нормування праці в сучасних умовах.pd
23. Іляш О. І. Соціальні трансформації системи оплати праці в сучасних умовах розвитку економіки / О. І. Іляш, Н. Я. Міськевич // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана" 2011. – Ч.2.- С. 329-336
24. Кульбіцька М.Р. Сутність оплати праці як економічної категорії / М.Р. Кульбіцька // Десята Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Наука і життя: сучасні тенденції, інтеграція у світову наукову думку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/kubitska-m-r-sutnist-oplati-pratsi-yak-ekonomichnoyi-kategoriyi/
25. Корнійчук Л.Я Історія економічних вчень: Підручник за ред.. Л.Я Корнійчук, Л.О Титаренко – К.: КНЕУ. - 2009 – 256 с.
26. Мурашко Є. Мотивація і стимулювання трудової діяльності в управлінні персоналом / Є. Мурашка // Економіка і менеджмент культури . - 2013. - № 2. - С. 50-54.
27. Плаксюк Т. Стимулювання праці – як форма матеріальної мотивації / Т. Плаксюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zu.edu.ua/spf/tmp/third_iteruniversity_conference_pdf/13.pdf
28. Рикардо Д. Начала политической экономии / Пети В., Смит А, Риккардо Д, Кейнс Дж, Фридмен М. Классика экономической мысли: Соч. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – С. 455
29. Савка Т.М. Проблеми оплати праці в Україні та шляхи їх вирішення / Т.М. Савка // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2012/Economics/10_99164.doc.htm
30. Собко А. Проблеми та напрямки удосконалення оплати праці / А. Собко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/311
31. Фінансовий облік 2: навч. посіб. / [Н.М. Ткаченко, О.В. Борович, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк]; за заг. редакцією Н.М. Ткаченко. – К. Алерта, 2014. – 456 с.
32. Шахно А.Ю. Система грейдування як сучасна форма оплати праці на підприємстві / А.Ю. Шахно // Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2013. - №6 (44). – С. 187-193
ВСТУП
Актуальність теми. Розбудова ринкової економіки країни й усі пов’язані з цим трансформаційні процеси мають здійснюватися в інтересах людини для підвищення якості її життя. Не зменшуючи значення інших соціально-економічних явищ, що входять до складу соціально-трудових відносин (зайнятості, охорони праці, розвитку персоналу тощо), найбільш проблематичними у регулюванні є ті, які пов’язані з організацією, ефективністю та оплатою праці. Оплата праці – найсуперечливіша категорія в системі умов праці, оскільки саме в ній відбиваються різнобічні інтереси сторін суспільно-трудових відносин, усі їхні досягнення й прорахунки. Це один із найважливіших показників, що характеризує рівень економічного та соціального стану суспільства і залежить передусім від продуктивності праці.
Сучасний вітчизняний механізм оплати праці неефективний і потребує вирішення низки проблем через застосування вдосконалених правових засад на макро- і мікроекономічному рівнях, враховуючи державні завдання подальшої активізації соціальної політики. В Україні існує необхідність у радикальних змінах в організації й стимулюванні ефективності праці, оптимізації диференціації доходів працюючих та їх оподаткування, що є обов’язковою передумовою сталого соціально-економічного розвитку. Виходячи з цього цілком закономірною є потреба у своєчасній, об’єктивній і достовірній інформації про розрахунки з оплати праці з погляду кожної із сторін соціально-трудових відносин – держави, роботодавця і найманого працівника.
Значний внесок у вивченні проблематики державного регулювання оплати праці в Україні зробили такі відомі вітчизняні науковці, як П. Й. Атамас, М. Т. Білуха, Ю. А. Верига, С. Ф. Голов, Г. М. Давидов, В. П. Завгородній, А. В. Калина, М. В. Кужельний, Ю. А. Кузьмінський, О. А. Петрик, В. В. Сопко, Н. М. Ткаченко, М. Г. Чумаченко, Ю. С. Цал-Цалко та ін.
Об’єктом дослідження теоретичне підґрунтя механізму оплати праці на підприємницьких структурах
Метою роботи є теоретико-методологічне дослідження механізму державного регулювання оплати праці в Україні.
Основними завданнями написання даної роботи є:
- вивчення сутності та функції оплати праці;
- характеристика форм оплати праці;
- дослідження особливостей нормативно-правового регулювання оплати праці;
- встановлення особливостей організації оплати праці на підприємстві;
- вивчення процесу нормування;
- характеристика переваг та недоліків системи оплати праці;
- окреслення пріоритетних напрямків усунення недоліків в організації оплати праці;
- сутність та напрямки запровадження дієвого мотиваційного механізму
Інформаційною базою дослідження виступають: нормативно-правові акти, підручники, статті з періодичних фахових видань, посібники, монографії.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
На основі виконаного дослідження на тему «Механізм державного регулювання оплати праці в Україні» варто зробити наступні узагальнюючі висновки.
Основою оплати праці виступає заробітна плата. Її безпосереднє трактування бере свій початок в сиву давнину – часів рабовласницького ладу та розвивається паралельно еволюції людства.
На сьогоднішній день заробітна платня трактується в переважній більшості праць вітчизняних науковців із безпосереднім посилання на нормативно-правові акти, а саме Закон України «Про працю», згідно з яким заробітна плата – це винагорода, визначена, як правило, у грошовому виразі яку за трудовим договором власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Окремо варто відзначити, що законодавче визначення заробітної платні як основи оплати праці в літературних джерелах доповнюється розглядом її сутності через економіку, ринкові відносини, з точки зору робітника та з точки зору роботодавця.
Таким чином, заробітна плата це важливий елемент соціально-трудових відносин, що є гарантійною формою виконання виробничо-господарських завдань та соціального захисту трудових ресурсів.
Аналіз існуючих форм оплати праці дав можливість виокремити дві основні: відрядна та погодинна. Зазначені форми оплати праці використовуються в практичній діяльності сучасних суб’єктів господарювання. Однак, варто відзначити, що швидкоплинність економічних процесів та світового розвитку вимагає постійного моніторингу та вдосконалення форм оплати праці як з боку держави, так і з боку самих підприємств.
Основним механізмом регулювання оплати праці виступає держава. Основними її функціями в області регулювання оплати праці є встановлення належного нормативно-правового поля. На сьогоднішній день в Україні регулювання оплати праці відбувається на основі Кодексу законів про працю, Конституції, Цивільного та Податкового кодексів, чинних Законів, тощо.
Однак, зазначені нормативно-правові документи не створюють належного соціально-економічного захисту (на переважній більшості підприємств досить розповсюдженим є неофіційне працевлаштування, оплата праці тіньовим способом за допомогою конвертів, рівень мінімальної заробітної платні не відповідає реальним очікуванням та потребам працівників). Все це вимагає контролю з боку відповідних органів та вжиття негайних заходів щодо подолання. Існуючі ж окремі положення щодо врегулювання зазначеної проблематики мають суто теоретичний характер та вимагають рішучих дій.
Організація оплати праці на підприємствах передбачає створення відповідних умов: встановлення дієвих принципів та їх дотримання, нормативно-правове оформлення трудових відносин, обрання форм та систем оплати праці з безпосереднім врахуванням індивідуальних особливостей функціонування суб’єкту господарювання.
Важливе значення в організації оплати праці належить нормуванню. Нормування оплати праці відбувається шляхом розрахунку та всиновлення норм витрат робочого часу та норм витрат робочої сили. Безпосередній розрахунок нормативів відбувається на основі аналітичного або сумарного методів.
Таким чином, нормування праці, будучи інструментом обліку, аналізу і планування, слугує для встановлення стандартного часу на виконання різних видів робіт і для оптимізації трудових ресурсів є важливим засобом організації оплати праці.
Аналіз існуючих систем оплати праці визначив переважання за тарифною системо. Досвід розвинутих країн свідчить про її популяризацію як інструменту диференціації оплати праці.
Узагальнюючи вище описані положення в заключному розділі роботи було окреслено основне коло проблематики організації оплати праці. Ключовою виступає проблематика обмеженого регулювання оплати праці на державному рівні. Тому в роботі розроблено основні заходи щодо поліпшення та зміни ситуації саме на державному рівні.
Що ж до поліпшення організації оплати праці з боку адміністративно-управлінського апарату суб’єктів господарювання - основним елементом виступає організація належного стимулювання та мотивації у вигляді запроваджень додаткових виплат (участі в прибутках, премій, надбавок) та нематеріального стимулювання шляхом створення позитивного психологічного клімату в колективі шляхом подяк, грамот, організації дозвілля, оплати транспорту та зв’язку, тощо.
