Авторська робота, аналіз твору Вольтера "Кандид или оптимизм"

«Кандід чи Оптимізм» – це найбільш публікований твір Вольтера. Написано повість, імовірно, в 1758 році. Вона тут же стала бестселером і була на багато років заборонена під приводом непристойності. Сам Вольтер вважав її бездарною, і , навіть, інколи відмовлявся визнавати своє авторство.
Повість складається з тридцяти глав. Головними героями є Кандід, Кунігунда та філософ Панглосс. Вони подорожують по всьому світу, потрапляють на битви Семилітньої війни, стають присутніми при взятті росіянами Азова, опиняються у Лісабон під час землетрусу, відвідують казкову країну Ельдорадо.
Думки автора в кожній фразі. Читаючи цей твір я виділяла для себе найцікавіші моменти, цитати, і зараз я Вас з ними познайомлю та спробую прокоментувати деякі вислови.

«Все к лучшему в этом лучшем из миров» – цей вислів подається у «непрямій» формі та проходить через увесь твір. Взагалі то всі подорожі героїв слугують для автора приводом щоб висміяти тогочасне правління, церкву, військову справу, літературу, мистецтво і метафізику, а також оптиміста Лейбніца з його вченням, що «всё к лучшему в этом лучшем из миров». Ці слова звучать із сарказмом кожен раз, коли на долю героїв випадають нові й нові перешкоди.
Наставник Кандіда Панглос говорив: «Все таково, каким должно быть; так как все создано сообразно цели, то все необходимо и создано для наилучшей цели. Вот заметьте, носы созданы для очков, потому мы носим очки. Ноги, очевидно, назначены для того, чтобы их обувать, вот мы их и обуваем. Камни были сотворены для того, чтобы их тесать и строить из них замки», справді, якщо використовувати все за призначенням, то можна уникнути багатьох непорозумінь. Це стосується як матеріальних предметів, так і якихось духовних речей, наприклад, власних сил кожної людини. Адже дуже важливо визначитись у цьому житті, щоб правильно оцінювати свої можливості, розподіляти час, і головне, знати, до якої цілі йти. Бо коли в якийсь момент ти розумієш, що використовував свої сили не за призначення, настає порожнеча, і ти ніби опиняєшся не на своєму місці.

-

-

-