Зміст
Вступ
Розділ 1. Залучення капіталу на ринку Японії
1.1. Сучасні особливості міжнародного руху капіталу
1.2. Рух капіталу між США та Японією
1.3. Рух капіталу між країнами Європи та Японією
Розділ 2. Роль іноземного капіталі в економіці Японії
2.1. Методи залучення іноземного капіталу в економіку Японії
2.2. Програма залучення інвестицій
2.3. Державне регулювання інвестиційної діяльності
Розділ 3. Особливості залучення капіталу на ринок Японії
3.1. Сучасний інвестиційний клімат Японії
3.2. Проблеми залучення прямих інвестицій
3.3. Особливості державного регулювання інвестиційного клімату в Японії
Висновки
Список літератури
Розділ 1. Залучення капіталу на ринку Японії
1.1. Сучасні особливості міжнародного руху капіталу
Зовнішня сфера японської моделі корпоративного регулювання. Законодавча база Японії у сфері корпоративного управління практично була скопійована з американської під час Другої світової війни. Незважаючи на різні поправки та зміни, база японського законодавства про діяльність корпорацій та фондовий ринок майже збігається з американським законодавством, за винятком, звичайно, ролі законодавства штатів[2].
Уряд і державні міністерства традиційно мали величезний вплив на розвиток промислової політики Японії, хоча за останні роки ряд чинників цей вплив зменшив. Причин цього було кілька. По-перше, у формуванні політики почали брати участь кілька міністерств на чолі з Міністерством фінансів та Міністерством міжнародної торгівлі та промисловості у зв'язку зі зростанням ролі японських корпорацій як всередині країни, так і за кордоном. По-друге, інтернаціоналізація японських корпорацій зробила їх менш залежними від японського ринку і, відповідно, менш залежними від внутрішньої промислової політики. По-третє, зростання японського ринку капіталу привело до часткової лібералізації японських фінансових ринків. Проте, хоча ці та інші чинники дещо роз'єднали єдину економічну політику, вона все ж залишається важливим фактором японського корпоративного управління, особливо порівняно з англо-американською моделлю.
Список використаної літератури
1. Волгін М.А. Японський досвід вирішення економічних і соціально-трудових проблем. - М. Економіка, 2006. - 255с
2. Ломакін В.К. Світова економіка. Підручник для вузов.2-е вид. перераб. і доп. М.: Юніті, 2006-735с.
3. Масанорі М. Сучасна технологія та економічний розвиток Японії. - М.: Економіка, 2006. - 344 с.
4. Халевинская Є.Д. Крозе І. Світова економіка. Підручник / За ред. Халевинская. - М., МАУП, 2006. - 304с.
5. Аретемов А. Модернізація державного управління економікою / А. Артемов, А. Брикін, В. Шумаєв / / Економіст. - 2008. - № 2. - 3-14 с.
6. Гладунов О. задзеркальний статистика. Про що говорять відсотки зростання ВВП / О. Гладунов / / Російська Бізнес-газета. - 2006. - № 571. - 11-15 с.
7. Краснов, А.І. Державне регулювання науково-технічного розвитку Японії на сучасному етапі / А.І. Краснов / / Російський зовнішньоекономічний вісник. - 2007. - № 7. - 11-19 с.
8. Чугрієв С.В. Японія-США: викривлене взаімовоспріятіе / С.В. Чугрієв / / Світова економіка і міжнародні відносини. - 2007. - № 2. - 50-56 с.
9. Нешітой О. Необхідність зростання на базі розвитку / А. Нешітой / / Економіст. - 2008 - № 2. - 15-20 с.
10. Хасбулатов Р. Типологія підприємництва і принцип оптимальності в економічній системі. Соціальні функції держави. Історико-економічний екскурс / Р. Хасбулатов / / Міжнародна економіка. - 2007. - № 1. - 2-14 с.
11. Сайт Японського посольства в Росії (http://www.Embjapan.ru).
12. Японія сьогодні - http://www.japantoday.ru/japanaz
13. Японія в цифрах - http://www.jinnjapan.org/kidsweb/japan/
14. Economic Development in Japan. - Tokyo : EPA, s.y. - 7p.
15. Economic Survey of Europe in 1993-1994. - New-York ; Geneva : ECE. UN, 1994. - 216 p.
16. Economic Survey of Europe in 19961997. - New-York ; Geneva : ECE. UN, 1997. - 240 p.
17. Editorial // The Economist. - 1997. - March 15. - P. 22.
18. .Fishlow A., Gwin C. Lessons From the East Asian Experience / Overseas Development Council. Policy Essay № 11. - N. E. ; N. Y. : S. n., s. y. - 41 p.
19. Gelb A., Jefferson G., Singh I. Can Communist Economies Transform Incrementally? (Chinese Experience) / World Bank Working Paper # 1189. - Washington : IMF, 1993. - 46 p.
20. Historical Background of Price Stabilization Policies. - Tokyo : EPA, s. y. - 32p.
21. Republic of Turkey. Ministry of Foreign Affairs. Overview of Turkish Economic Development // http://www.mfa.gov.tr/grupc/c1a.html.
22. Sachs J. Reforms in Eastern Europe and the FSU in Light of the East Asian Experience / NBER Working Paper 5404. - Cambridge : NBER, 1996. - 72 p.
23. Sadahiro A. Possible lesson for the Transition to a Market Economy and Durable Economic Growth with the Reference to the Postwar Japanese Economy / Works. - Tokyo : Economic Planning Agency, s. y. - 67 p.
24. Seoul's big splash // The Economist. - 1994. - 333, № 7888. - P. 73.
25. Slowly does it // The Economist. - 1993. - 329, № 7841. - P. 82.
26. Stiglitz J. Some Lessons From the East Asian Miracle // The World Bank Research Observer. - (August 1990). - Vol. 11, № 2 - P. 151-177.
27. Taniuchi M. Public Enterprise Sector in Japan. Privatization in Japan / Works. - Tokyo : Economic Planning Agency, s. y. - 22 p.
28. The Chinese Economy. A World Bank Country Study. - Washington : World Bank, 1996. - 105 p.
29. The East Asian Miracle. Economic Growth and Public Policy Summary / World Bank Policy Research Report. - Washington : World Bank, 1993. - 34p.
30. The Economic Crisis: Policies for Adjustment, Stabilization and Growth. - New York ; Geneva : ECLAC. UN, 1986. - 100 p.
31. The Financial System in Poland. 1995-1996. - Warsaw : Mediabank, 1996.- 232p.
32. The World Economy at the Beginning of 1998, UN/DESA, 1998.
33. Transition from the Command to the Market System: What Went Wrong and What to Do Now? / Works. - Vienna : The Vienna Institute for Comparative Studies, 1993. - 73 p.
34. Transition Report, 1995. Investment and Enerprise Development. - London : Royale Print Ltd, 1995. - 224 p.
35. UN Trade and Development Report, 1995. - New York ; Geneva : UNCTAD, 1995. - 212p.
36. World Economic and Social Survey, 1994. - New York : UN, 1994. - 308p.
37. World Economic and Social Survey, 1997. - NY : United Nations, 1997. - 284 p.
38. World Economic Survey, 1993. - New York : UN, 1993. - 260 p.
Вступ
Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майже в центрі азіатсько-тихоокеанського регіону, роль якого в світовій економіці та політиці швидко зростає. За довжиною берегової лінії Японія співставна з усією Африкою. Це дає можливість приймати широку участь в географічному поділі праці, не дивлячись на практично повну відсутність мінеральних ресурсів.
Актуальність дослідження. Японія – економічна наддержава, що очолює один з трьох глобальних економічних центрів сучасного світового господарства. ВНП на душу населення становить 28220 $ на рік (це найбільший показник в азіатсько-тихоокеанському регіоні). В Японії немає бідності та кричущого майнового розшарування: 90% населення відносять себе до т.зв. “середнього класу”. Навряд чи де в світі можна знайти більш рівноправне суспільство (хіба в Швеції).
Висновки
Найбільшою перешкодою у розвитку країн, що розвиваються є брак інвестицій як головного чинника економічного зростання. Висока норма накопичень привела до відродження Японії з руїн після війни і стрімкому розвитку економіки так званих чотирьох "маленьких драконів" Азії (Сянгана, Сінгапуру, Тайваню і Південної Кореї). Вона була також головним імпульсом бурхливого розвитку економіки Китаю та країн АСЕАН.
Економічне зростання розвинених капіталістичних країн Заходу досягнутий завдяки науково-технічному прогресу і корінної зміни структури виробництва. Їх трудомістке і частково капіталомістке виробництво переміщалося за кордон, а всередині країни в основному розгортаються технікоемкіе і наукоємні виробництва. З 1960-х рр.. деякі країни Східної Азії, Латинської Америки та Америки активно запозичували іноземний капітал і почали створювати СЕЗ в якості важливих суб'єктів його абсорбції. У 1980-х рр.. країни, що розвиваються прискорили залучення іноземного капіталу і процес створення ВЕЗ. Їх тактика полягала в наданні іноземним інвесторам сприятливих умов і пільг.
