ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контролю власного капіталу та зобов’язань підприємства…………………………………………………………………………9
1.1. Огляд літературних джерел…………………………………………..9
1.2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази з контролю власного капіталу і зобов’язань..…………………………………………………………..…15
РОЗДІЛ 2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Колос»...20
2.1. Аналіз фінансового стану підприємства…………………………..….20
2.2. Оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю підприємства…………………………………………………..……………………22
РОЗДІЛ 3. Контроль власного капіталу і зобов’язань підприємства в умовах ринкової економіки…………………………………………………..……31
3.1. Завдання та об’єкти контролю власного капіталу……………………31
3.2. Контроль зареєстрованого(пайового) капіталу……………………..32
3.3. Контроль додаткового та резервного капіталу………………………35
3.4. Контроль нерозподіленого прибутку…………………………………37
3.5. Контроль вилученого та неоплаченого капіталу……………………38
3.6. Контроль поточних та довгострокових зобов’язань підприємства..39
3.7. Узагальнення результатів контролю…………………………………..42
РОЗДІЛ 4. Методика організації контролю власного капіталу та зобов’язань в умовах комп’ютеризації…………………..……………………….48
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………….………..…………..53
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….56
ДОДАТКИ……………………………………………………………………62

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ І ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

3.1. Завдання та об’єкти контролю власного капіталу
Капітал виражає власність. У разі створення підприємства, його стартовий капітал втілюється в активах і відображає їх вартість. На підприємстві використовується власний і залучений капітал.
Власний капітал – це частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Капітал = Активи – Зобов’язання. Інакше кажучи, якби у підприємства не було боргів, то сума власного капіталу дорівнювала б його активам. Співвідношення між капіталом і зобов’язаннями на різних підприємствах неоднакове. Чим більшу частку становить власний капітал в активах підприємства, тим вища його незалежність. Власний капітал є основою для здійснення діяльності підприємства. Він показує ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство. Формується власний капітал за рахунок внесків власників та накопичення сум доходу від діяльності підприємства.
Власний капітал складається із зареєстрованого, додаткового та резервного капіталів. До власних джерел належить також нерозподілений прибуток.
Завданнями контролю власного капіталу є перевірка дотримання законів під час формування капіталу; встановлення достовірності даних, пов’язаних з власним капіталом; аналіз використання власного капіталу. Об’єктом контролю є власний капітал підприємства.
Ревізор ознайомлюється зі структурою власного капіталу і перевіряє кожен його вид.



3.2. Контроль зареєстрованого (пайового) капіталу
До зареєстрованого капіталу відносять статутний та пайовий капітал. Статутний капітал підприємства формується відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України.
Цивільним кодексом України (ЦКУ) в статті 144 встанов¬лено, що до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася неспла¬ченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.
Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу, зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. ЦКУ (ст. 115) передбачає, що господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на законних підставах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Андрєєв П.П. Шляхи посилення співпраці між органами внутрішнього і зовнішнього державного фінансового контролю в Україні / П.П. Андрєєв // Формування ринкових відносин в Україні. – 2013. - №9. – С. 26-30.
2. Брежнєва О.В. Особливості розвитку системи державного фінансового контролю місцевих бюджетів / О.В. Брежнєва // Економіка та держава. – 2012. - №11. – С. 94-97.
3. Боб Ю.В. Удосконалення організації державного фінансового контролю / Ю. В. Боб // Стаття: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/75844.doc.htm
4. Букатова Д. Актуальні проблеми здійснення державного фінансового контролю на ринках фінансових послуг в Україні / Д. Цукатова // Підприємництво, господарство і право –2011.-8.–С. 78-80.
5. Висоцький І.А. Державний фінансовий контроль: дискусії щодо визначення / І.А. Висоцький // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. - №9. – С. 66-69.
6. Висоцький І. Запозичення досвіду державного фінансового контролю у зарубіжних країн / І. Висоцький // Ринок цінних паперів в Україні. – 2012. - №7. – С. 13-17.
7. Висоцький І. Необхідність реформування системи державного фінансового контролю в Україні / І. Висоцький // Ринок цінних паперів в Україні. – 2013. - №1/2. – С. 11-16.
8. Висоцький І. Необхідність реформування системи державного фінансового контролю в Україні / І. Висоцький // Ринок цінних паперів в Україні. – 2013. - №1/3. – С. 15-21.
9. Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль. – 2009. - С. 424.
10. Глущенко В.В. Державний фінансовий контроль в Україні: вектори розвитку / В.В. Глущенко // Фінанси України. – 2012. - №6. – С. 97-113.
11. Гомонюк М.В Податкові органи як суб’єкт державного фінансового
................................

ВСТУП

Для здійснення успішної виробничої фінансово-господарської діяльності кожне підприємство чи організація має в своєму розпорядженні необхідні власні господарські засоби. За вартісними показниками це власний капітал, який мають підприємства як державної так і недержавної форми власності. Також важливим джерелом фінансування підприємств є банківські кредити, інші види позик, облігації та акції. За рахунок емісії акцій підприємства збільшують власні фінансові ресурси, а на ринку позикового капіталу залучають кошти для тимчасового користування. Усі наведені вище джерела фінансування формують борговий капітал підприємства, який разом з коштами, що перебувають у тимчасовому користуванні на безоплатній основі, становлять зобов'язання підприємства. Останні поділяють на довгострокові та поточні.
Основним завданням контролю власного капіталу та зобов’язань підприємства є перевірка достовірності відображення власного капіталу та зобов’язань в обліку та звітності, встановлення законності та правильності їх формування, правильності та цілеспрямованості їх використання.
Перехід України до ринкових відносин зумовлює необхідність створення економічних інститутів, які регулюють взаємовідносини різних суб’єктів підприємницької діяльності. Провідне місце в цьому процесі має зайняти інститут контролю. Особливо це важливо для сільського господарства, де відбулися докорінні зміни.......


.......
• перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, з позабюджетними фондами, за соціальним страхуванням та забезпеченням;
• встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обгрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;
• розробка заходів з реалізації результатів контролю з метою попередження зловживань і порушень.
Актуальність теми зумовлена визначальним місцем власного капіталу та зобов’язань у створенні та функціонуванні підприємства.
Метою даної роботи – є теоретичне обґрунтування та практичне застосування контролю власного капіталу та зобов’язань на підприємстві.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Ефективність системи державного фінансового контролю значною мірою обумовлюється її побудовою, якісною та продуктивною роботою окремих складових. Носіями відповідних функцій та повноважень щодо об'єктів контролю є суб'єкти державного фінансового контролю - органи державної влади, яка за конституційним принципом поділяється на законодавчу, виконавчу й судову, вони є носіями відповідних функцій та повноважень щодо об'єктів контролю. У сукупності ці суб’єкти формують відповідну інфраструктуру державного фінансового контролю
Відповідно до Закону України «Про державний фінансовий контроль», суб’єкт державного фінансового контролю – орган, його підрозділ чи їх службові особи, які відповідно до законодавства уповноважені на здійснення державного фінансового контролю і прийняття управлінських рішень щодо притягнення до адміністративної та фінансової відповідальності порушників фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства.
Об’єкти і суб’єкти є основними складовими системи контролю. Без наявності цих складових неможливе нормальне функціонування чи організація контролю, тому уточненню складу об’єктів і суб’єктів контролю потрібно приділяти достатню увагу.
У курсовій наведено теоретичне узагальнення контролю власного капіталу та зобов’язань підприємства.
Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки і пропозиції:
На основі узагальнення та аналізу праць вітчизняних та зарубіжних фахівців можна зробити висновок, що основними завданнями контролю власного капіталу та зобов’язань є встановити:
• наявність і відповідність форм установчих документів;
• отримання чинного законодавства щодо формування статутного капіталу та відповідності його даним установчих документів;
................