ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ТА ЇХ ВИЗНАННЯ 5
1.1. Поняття, класифікація та визнання доходу 5
1.2. Поняття, класифікація та визнання витрат 9
1.3. Класифікація доходів і витрат із застосуванням рахунків бухгалтерського обліку 18
РОЗДІЛ 2 ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ 20
2.1. Облік доходів і витрат від реалізації продукції, робіт і послуг 20
2.2. Облік інших операційних доходів і витрат 24
2.2.1. Облік адміністративних витрат 31
2.2.2. Облік витрат на збут 33
2.3. Облік доходів і витрат від фінансових операцій 35
2.3.1. Облік доходів і витрат від участі в капіталі 35
2.3.2. Облік інших фінансових доходів та витрат 37
2.4. Облік інших доходів і витрат звичайної діяльності 38
2.5. Облік доходів і втрат від надзвичайних подій 42
РОЗДІЛ 3 ОБЛІК ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК 45
ВИСНОВКИ 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 49

2.5. Облік доходів і втрат від надзвичайних подій

Відповідно до П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” надзвичайна подія – це подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. До надзвичайних подій відносять стихійне лихо, техногенні катастрофи та аварії, інші надзвичайні події. В результаті надзвичайних подій виникають певні втрати і витрати по їх ліквідації. При відшкодуванні втрат унаслідок надзвичайних подій виникають відповідні доходи.
Для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій, застосовується рахунок 75 “Надзвичайні доходи”, до якого відкривають такі субрахунки: 751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”, 752 “Інші надзвичайні доходи”. На субрахунку 751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій” відображають суми відшкодування втрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій.
На субрахунку 752 “Інші надзвичайні доходи” відображають дохід від інших подій чи операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.
За кредитом рахунку 75 “Надзвичайні доходи” відображають визнані суми відшкодування, зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій в кореспонденції з дебетом рахунків: 30 – надходження відшкодувань від надзвичайних подій у касу підприємства; 31 – надходження коштів на рахунок у банку від страхових організацій; 37 – відображення заборгованості винних осіб за відшкодуваннями; 50, 60 – списання довгострокових і короткострокових позик за рахунок доходів надзвичайних подій.
За дебетом рахунку 75 “Надзвичайні доходи” відображають списання сум у порядку закриття рахунку і віднесення сум на рахунок фінансових результатів: дебет рахунку 75, кредит рахунку 79.
До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).
Облік витрат і втрат від надзвичайних подій ведуть на рахунку 99 “Надзвичайні витрати”, до якого відкривають такі субрахунки: 991 “Втрати від стихійного лиха”, 992 “Втрати від техногенних катастроф і аварій”, 993 “Інші надзвичайні витрати”. На субрахунку 991 “Втрати від стихійного лиха” ведуть облік втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град тощо). На субрахунку 992 “Втрати від техногенних катастроф і аварій” обліковують втрати, понесені підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві. На субрахунку 993 “Інші надзвичайні витрати” ведуть облік втрат від інших надзвичайних подій.
За дебетом рахунку 99 “Надзвичайні витрати” обліковують визнані витрати в кореспонденції з кредитом рахунків: 10, 11, 12, 14, 15, 16,18 – списання втрачених необоротних активів; 13 – нарахування зносу по основних засобах, які використовувались при ліквідації надзвичайних подій; 20–28 – списання втрачених запасів унаслідок надзвичайних подій, а також використання матеріальних цінностей при ліквідації наслідків надзвичайних подій; 30, 31, 33 – оплата витрат, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних подій; 34, 35 – втрати від надзвичайних подій короткострокових векселів одержаних та поточних фінансових інвестицій; 36, 37 – списання дебіторської заборгованості через надзвичайні події; 50, 60 – оплата надзвичайних витрат за рахунок позик банку; 63, 68 – виконання робіт сторонніми організаціями по ліквідації наслідків надзвичайних подій; 66, 65 – нара- хована оплата праці з нарахуваннями працівникам, зайнятих на ліквідації наслідків надзвичайних подій та ін. [7, 9]
За кредитом рахунку 99 “Надзвичайні витрати” відображають списання надзвичайних витрат за рахунок фінансових результатів (дебет рахунку 79, кредит рахунку 99), а також списання заборгованості за податком на прибуток (дебет рахунку 64, кредит рахунку 99). Попередньо списання відстрочених податкових активів відображають за дебетом рахунку 99 і кредитом рахунку 17 “Відстрочені податкові активи”. [9, 10]

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999 р. // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87// Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87// Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87, зі змінами // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246// Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246 // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. №237 // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів від 31.12.1999 р. №318 // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток” затверджене наказом Міністерства фінансів від 28.12.2000 р. №353 // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”, затверджене Наказом Міністерства фінансів від 24.02.2001 р. №101 // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
12. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 // Все про бухгалтерський облік. – 2012. - №8-9 (спецвипуск).
13. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 8-ме вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2009. – 912с.
14. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: ЦУЛ, 2009. – 670 с.
15. Скирпан О.П., Палюх М.С. Фінансовий облік: Навчальний посібник. – К.: ТНЕУ, 2008. – 407 с.

ВСТУП


Важливим елементом сучасної економічної системи є бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно управляти сучасними підприємствами. Тільки добре налагоджена система обліку зможе своєчасно забезпечити органи управління необхідною і достовірною інформацією для своєчасного проведення економічного аналізу і забезпечення надійного контролю за господарською дільністю і зміцненням фінансового стану підприємства.
Підгрунттям бухгалтерського обліку є законодавча база, зокрема Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, який покликаний регулювати правові засади методології та організації бухгалтерського обліку з врахуванням загальновизнаної в міжнародній практиці системи обліку, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій тощо. Важливою складовою фінансового обліку є облік фінансових доходів та витрат.
Об’єктом дослідження курсової роботи є облік фінансових доходів та витрат підприємства. Предметом дослідження курсової роботи є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем, пов’язаних із обліком фінансових доходів та витрат.
Метою даної роботи є дослідження системи бухгалтерського обліку фінансових доходів та витрат.
Виходячи з поставленої мети постають наступні завдання:
- розкриття економічної сутності доходів та витрат;
- аналіз організації обліку фінансових доходів та витрат;
- проведення аналізу визнання, оцінки, класифікації фінансових доходів та витрат та визначення основних завдань організації їх обліку;
- висвітлення особливостей організації обліку фінансових доходів та витрат.
Відповідно до завдань курсової роботи побудована її структура, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
При написанні курсової роботи застосовувались методи та прийоми економічного аналізу та інших економічних дисциплін; використовувались спеціальна література, нормативні та законодавчі акти України.

ВИСНОВКИ


Одним із завдань бухгалтерського обліку, окрім забезпечення збереження майна власника та надання інформації для управління підприємством, є визначення фінансових результатів за певний період. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про складові фінансових результатів і їх розкриття у фінансовій звітності визначаються відповідними П(С)БО.
Глобальні зміни у світовій економіці виявилися визначальним фактором розробки та впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), які мають рекомендаційний характер при розробці та впровадженні національних.
Методологічні основи обліку доходів і відображення їх у звітності визначаються МСФЗ 18 "Дохід" і П(С)БО 15 "Дохід". Порівняння основних положень зазначених стандартів свідчить про наявність багатьох спільних моментів. Це, насамперед, стосується критеріїв визнання доходу, класифікації доходів за видами діяльності, оцінки доходів, порядку відображення у звітності тощо. Разом із тим, між цими стандартами існують відмінності, зокрема в МСФЗ більш конкретизовано ряд положень, але й національний стандарт містить моменти, які, зокрема, зумовлені національними особливостями бухгалтерського обліку. Методологічні засади формування і відображення інформації про фінансові результати у звітності визначає П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". У міжнародній практиці окремого аналогу немає.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" розроблено відповідно до міжнародних стандартів. Хоча окремого міжнародного стандарту, який визначає методологію обліку витрат і порядок їх розкриття у фінансовій звітності немає. Питання, що стосуються поняття, оцінки, визнання та класифікації витрат, розкриваються у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, МСФЗ (IAS) 1 "Подання фінансових звітів", МСФЗ (IAS) 2 "Запаси", МСФЗ (IAS) 16 "Основні засоби". Визначення витрат, наведене у національних положеннях бухгалтерського обліку, майже повністю відповідає поняттю витрат наведеному у МСФЗ. Так, у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів (п. 70) витрати розглядаються як зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.
У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам Міжнародних стандартів фінансової звітності та застосовуваному в національних стандартах принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Зауважимо, що на відміну від міжнародних стандартів в П(С)БО 16 "Витрати" не розглядається така категорія як збитки. Визначення постійних і змінних загальновиробничих витрат у П(С)БО 16 "Витрати" і в МСФЗ відмінностей немає, але у МСФЗ поділ цих витрат здійснюється з метою оцінки запасів, а у П(С)БО 16 "Витрати" - для визначення виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Вимоги до розкриття інформації про витрати П(С)БО 16 "Витрати" в цілому відповідають правилам міжнародних стандартів. Згідно з П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" в Україні застосовується принцип повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, що приймається на її підставі.