ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ……………………4
1.1 Поняття та структура соціальної політики……………………………….4
1.2 Основні пріоритети та напрямки соціальної політики України………...8
1.3 Завдання соціальної політики України……………………………………12
2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЗА 2009 – 2010 РОКИ…………………………………………………………..14
2.1 Проблеми соціальної політики України…………………………………..15
3 ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ………………………………………………………….22
ВИСНОВОК………………………………………………………………….....24
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………25

Серед актуальних і невідкладних завдань соціальної політики Уряду України провідне місце має належати питанням удосконалення системи заробітної плати, забезпечення її органічної залежності від кінцевих результатів праці самих працівників і підприємств у цілому; забезпечення регулюючої функції мінімальної заробітної плати; вдосконалення міжвідомчих і міжкваліфікаційних співвідношень заробітної плати, усунення деформації та необґрунтованих відмінностей в оплаті; упорядкування системи оплати праці в організаціях і установах бюджетної сфери.
Важливе місце серед завдань соціальної політики належить ство-ренню нових економічно доцільних робочих місць, особливо в тру-донадлишкових районах та галузях, і формування державного замовлення на проведення громадських робіт з метою пом’якшення безробіття. Їх розв’язання сприятиме підвищенню рівня життя на¬селення, поліпшенню матеріального становища й умов життя пра¬цівників та скороченню кількості малозабезпеченого населення.
Держава та її органи є центральним, але не єдиним суб’єктом соціальної політики. Її роль значною мірою підкріплюється роллю безлічі інститутів (елементів) громадянського суспільства, яким держава делегує широкий спектр функцій. Вони включають, крім суб’єктів та об’єктів, також принципи, інститути й механізми. Особливість ролі держави полягає в її відповідальності за соціальну стабільність у суспільстві, усталеність соціального стану громадян, їхніх родин, соціальних груп, проведення політики прогресивного розвитку суспільства. Це зумовлено самою природою держави як єдиного політичного та правового суб’єкта, що володіє усім спектром владних повноважень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 1999. - 108 с.
2. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. - Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.
3. Конституція України 28.06.1996 року.
4. Статистичний щорічник України за 2009 рік. За редакцією О.Г. Осауленка. - Київ, 2010. – 566 с.
5. Статистичний щорічник України за 2010 рік. За редакцією О.Г. Осауленка. - Київ: ТОВ «Август Трейд», 2011. – 560 с.
6. Уманців Ю.М. Механізм економічної політики: Навчальний посібник / Ю.М. Уманців, О.І. Міняйло. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. - 436 с.
7. Юхименко П.І., Федосов В.М., Лазебник Л.М. та ін.. Теорія фінансів: Підручник за ред. В.М. Федосова і С.І. Юрія. – Київ, 2010.
8. http://yak-prosto.com.

ВСТУП

Соціальна політика держави викликає підвищений інтерес у суспільства, перебуваючи в епіцентрі парламентських дискусій. Це є цілком виправданим. Труднощі формування і реалізації соціальної політики, її недоліки приховують реальну небезпеку для стабільності соціальних відносин, загрозу граничної майнової поляризації громадян, поширення бідності. Якщо не запобігати цим негативним процесам, спостерігатимемо посилення таких явищ як розпад сімей, депопуляція населення, що зрештою створить непереборну перешкоду економічним реформам і соціальному прогресу.

ВИСНОВОК

Щоб забезпечити повноцінний розвиток усіх сфер, держава створила різні види політик, основними з яких є: бюджетна, інвестиційна, соціальна, податкова, грошово-кредитна тощо.
Кожна політика відіграє свою роль у існуванні та розвитку держави. Однією з найважливіших є соціальна політика. Соціальна політика - це діяльність владних структур, інших суб’єктів соціально-політичного життя, що знаходить свій вияв в управлінні соціальним розвитком суспільства, у здійсненні заходів для задоволення матеріальних і духовних потреб його членів та в регулюванні процесів соціальної диференціації суспільства. Основною метою соціальної політики є досягнення в суспільстві рівноваги, стабільності, цілісності й динамізму.
Ми провели короткий аналіз основних напрямків соціальної політики за 2009-2010 роки, і бачимо, що соціальна політика значно покращує шляхи свого розвитку. Проте ці покращення не виключають існування проблем, вирішення яких повинне ставитися на важливу ступінь в діяльності самої соціальної політики.