Вступ……………………………………………………………………………….…3
Особливості розвитку мисливсько-рибальського туризму
Дністровського водосховища…………………………………………………….....4
Висновки…………………………………………………………………………….11
Список літератури………………………………………………………………….12

Рекреаційно-туристична сфера, як вагома складова економіки, набуває все більшого значення, та стрімко інтегрується у туристичну індустрію.
Великі перспективи рекреаційного бізнесу формують інтенсивний розвиток інфраструктури рекреації з усіма компонентами. На фоні цих можливостей різко збільшується специфічна конкуренція в пропозиції і попиті рекреаційно значущих ділянок приакваторної землі.
Рибальський туризм в Україні лише з'являється. Турагентства західних областей не запропонують вам чіткої програми такого відпочинку. Люди організовують його самі, користуються садибами "зеленого туризму".
Відпочинку на воді віддають перевагу більшість відпочиваючих. Особливо це стосується водойм, які розташовуються поблизу значних міст і приймають на себе рекреаційне навантаження тих відпочиваючих, які невзмозі скористатися іншими відпочинковими територіями. Відпочинок на водосховищах, крім наявності штучної водойми, має зростаючу рекреаційну інфраструктуру на берегах водосховища, атрактивні мальовничі ландшафти оточуючої місцевості, м’який мікроклімат, можливості для спортивних розваг на воді і купання.
На території нашої країни є чимало природних «оаз», які ніби спеціально створені природою для цікавих подорожей, тому наші співвітчизники дедалі охочіше відкривають для себе досі незнану Україну.
Ріка Дністер та її притоки являють собою зручну артерію для розвитку водного туризму. Крім того, із будівництвом Дністровської ГЕС виник новий ландшафт, основним елементом якого стало водосховище, акваторія його в межах даного району складає близько 15 тис. га.
Водосховище утворене затопленням частини долини Дністра після побудові греблі біля Новосдністровська. Воно має довжину 220 км, а ширина інколи сягає двох кілометрів. Природа довкола нього інакша, ніж вище на Дністрі. Вважається, що водосховище починається від гирла Збруча. Але його воротами є Хотин. Встановлено, що береги Дністровського водосховища із прилеглими джерелами мінеральних вод мають велику бальнеологічну цінність, де геліотерапія може використовуватися майже цілорічно (з лютого по листопад), але з цією метою жодного відповідного закладу не створено. Усі крутосхилі береги заліснені, що веде до їх кращого рекреаційного освоєння. Середнє Придністров'я займає вигідне місце серед потенційних курортних районів країни за наявністю та різноманітністю джерел мінеральних вод, а також передумов для широкого розвитку бальнеологічного лікування. В даному районі знаходяться надзвичайні за красою місця, які відрізняються унікальністю природних ландшафтів, серед яких особливо потрібно відмітити Товтри – прекрасний за своєю неповторністю ландшафтний природний пам'ятник. На території даного району створено Національний природний парк " Подільські Товтри ", який займає повністю територію двох адміністративних районів – Кам'янець-Подільського та Чемеровецького і 4,4% - Городоцького, що значно сприятиме і охороні Товтрового кряжу і розвитку рекреації. Площа лісів 60 тис. га. Потенціал рекреаційних ресурсів є одним із найбільших і становить 11,3%.
Переважаючими є дрібні водосховища лісової природної зони. Розміщення Дністровського водосховища в лісостеповій зоні обумовлює його параметри, морфологічні особливості, а також зміни в природі і господарстві прибережних районів, викликані створенням водосховища. Виникла природно-антропогенна система відіграє важливу роль в результаті будівництва гідро акумулятивної станції і утворення водосховищ, змінює режим функціонування річкової системи даного регіону. Специфічний вплив на прилеглі території справляють рівнинні водосховища лісостепової зони. Гідротехнічні споруди Дністровської ГАЕС (земляна гребля, наливна чаша, будова ГЕС, судноплавний шлюз, загата-хвилелом, комплекс споруд ГАЕС), котловина водосховища, з регулюючим режимом рівнів, долинні ландшафтні комплекси в межах гідротехнічного впливу, захисні загати, при загатний дренажний канал, існуючі форми природокористування створюють складну природно-антропогенну систему, яку можна віднести до рівнинного класу долинних природно-гідротехнічних систем. Серед типових, взятих з досвіду багаторічної діяльності, змін: затоплення заплави і частково перших надзаплавних терас, які стали дном і схилами улоговин водосховища, утворення великих площ мілини; переформування берегових ландшафтних комплексів (зміна берегів внаслідок хвилевої дії підтоплення, заболочування); активізація зсувних процесів і необхідність запровадження системи захисту і стабілізації схилів; зміна гідрологічного і гідрохімічного режиму ріки і формування нових біоценозів; мезо ,- мікрокліматичні зміни, які з’являються на відстані 3-8 км від водосховища; динаміка станів ландшафтних комплексів нижнього і верхнього б’єфів, пов'язані з піковим режимом роботи ГЕС; зростання ролі рекреаційної, природоохоронної функції ландшафтних комплексів при виконанні системи основного призначення.

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методики аналізу, термінологія, районування : монографія / О.О. Бейдик . – К.: КНУ, 2001. – 397с.
2. Вишневський В.І. Гідрологічні характеристики річок України / В.І.Вишневський В.І., О.О. Косовець . – К.: Ніка-Центр, 2003. – 324 с.
3. Іванунік В.О. фактори атрактивності як інструмент оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів / В.О. Іванунік , В.Г. Явкін //[Дністровський каньйон – унікальна територія туризму]: мат. Міжн . наук.-практ . конф ., (Тернопіль,16-18 травня 2009 р.). – Тернопіль: Підручники та посібники,2009. – С.32-34.
4. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева . – К.: Альтерпрес , 2002. - 436 с.
5. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П.. – Львів: НАН України, ІРД НАН України, 1999. – 78 с.
6. Явкін В.Г. Ресурсні передумови поєднання рекреаційної та туристсько-екскурсійної діяльності в районі Дністровського водосховища: Географічні аспекти розвитку туризму на прикладі України та Польщі : монографія / В.Г. Явкін , Н. Івашова . – Чернівці:Чернівецький нац.ун-т ,2010. – С.130-141.
7. Явкін В.Г.Проблеми та перспективи розвитку водно-рекреаційних ресурсів Чернівецької області / В.Г. Явкін ,Л.А. Савранчук ,В.І.Ясенчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. –Спеціальний випуск: стале природокористування підходи,проблеми, перспектива. – Тернопіль:СМП « Тайп », 2010. – №1 (вип. 27). – С.439-355.

Туризм є одним із соціальних, культурних та економічних феноменів сучасного світового розвитку. За прогнозами темпи зростання туризму найближчим часом становитимуть від 5,4% на міждержавному рівні до 3,8% на рік у межах регіонів. За деякими оцінками кількість туристів у 2010 році перевищить 1 млрд. чол. При цьому дві третини від обсягів світового туризму припадає на європейські країни.
Природні краєзнавчо-туристичні ресурси — це природні та природно-антропогенні ландшафти, об'єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні властивості для туристичної діяльності, які можна використати для її організації протягом певного часу.
Розвиток туризму і краєзнавства передбачає максимальне використання природних та історико-культурних можливостей території, а також інфраструктури виробничої і невиробничої сфер економіки, адміністративно-територіального поділу з урахуванням вимог ефективного природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
Україна має надзвичайно багаті й різноманітні природні туристично-краєзнавчі ресурси: кліматичні, водні, орографічні (гірські хребти та передгір'я), приморсько-пляжні, біотичні (лісові), ландшафтні, бальнеологічні, фітолі кувальні (масиви лісових і паркових насаджень), спелеологічні тощо.

Долина Дністра має надзвичайно сприятливі умови для життя і господарської діяльності людини. Поміркований клімат, родючі землі, ліси і чисті води з давніх часів приваблювали сюди людину, про що говорять численні археологічні пам’ятки в цих місцях. Добра можливість вирішити проблему забезпечення себе продуктами харчування сприяла зросту населення в селищах на берегах Дністра та його допливів.
Відпочинок на Дністрі — це не лише можливість поплавати, по засмагати, порибалити та покататися на човнах. Це ще й унікальний мікроклімат та неймовірні пейзажі. Недарма Дністровський каньйон є одним з семи чудес природи України. А ще — пізнавальне місце із цікавими екскурсійними об’єктами.
Абсолютна більшість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз та інших оздоровчо-відпочинкових закладів розміщені на берегах або у безпосередній близькості до водних об'єктів, наявність яких значно підвищує рекреаційний потенціал місцевості. Як свідчить статистика, відпочинок на березі водойм є пріоритетним для двох третин респондентів.