ВСТУП 3
1. БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ ЯК ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ 5
2. ОРГАНІЗАЦІЙНО - ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 15
2.1. Юридичний статут підприємства та органи управління 15
2.2. Характеристика продукції підприємства 15
2.3. Основні економічні показники діяльності підприємства 17
3. ВИЗНАЧЕННЯ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ 26
4. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 31
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 38
ДОДАТКИ 41

Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов’язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.
Закон України «Про банкрутство» під банкрутством розуміє зв’язану з недостачею активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений для цього строк пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом.
За нормальних умов господарювання акціонери та кредитори сподіваються на винагороду, рівень якої залежить від ступеня прибутковості фірми. Одна з перших ознак руху до банкрутства — спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу. Відсотки за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштів у таку фірму стає невигідним. Кредитори (власники облігацій та інші) одержують певні суми, визначені кредитними угодами, але відносна вигідність їхніх вкладень у дану фірму зменшується, а в зв’язку зі спадом вартості акціонерного капіталу падає й ціна акцій, збільшується ризик неповернення коштів, у фірми виникають труднощі з готівкою, особливо якщо кредитори не пролонгують кредитні угоди на наступний період і фірма змушена буде виплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза ліквідності і фірма увійде в стан «технічної неплатоспроможності». Це явище можна вже розглядати як банкрутство.
Зарубіжний досвід показує, що спрогнозувати банкрутство можна за 1,5—2 роки до появи його очевидних ознак. Цілком можливим є виявлення початкових ознак банкрутства через прогнозування «ціни підприємства» на найближчу та довгострокову перспективу.
Зниження прибутковості фірми або збільшення середньої вартості зобов’язань означає зниження її ціни. Ціна фірми — це приведені до теперішнього часу потоки виплат кредиторам та акціонерам. Як дисконтна ставка використовується середньозважена вартість капіталу. Ціна фірми може впасти нижче за суму зобов’язань кредиторам. Це означає, що акціонерний капітал «зникає». Ось це і є повне банкрутство — банкрутство акціонерів. Ціна фірми може впасти навіть нижче за ліквідаційну вартість активів. Тоді ліквідаційна вартість розглядатиметься як ціна фірми, а ліквідація фірми стає вигіднішою за її експлуатацію. Акціонери у цьому разі втрачають свій капітал.
Причини банкрутства підприємств (організацій) можуть бути найрізноманітнішими. Беручи загалом, їх можна поділити на дві групи: 1) зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) врахувати; 2) внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві. Результатом одночасного впливу всіх чинників є настання банкрутства (рис. 1.1).
Зовнішні фактори можуть бути міжнародними та національними. Міжнародні фактори формуються під впливом динаміки загальноекономічних показників розвитку провідних країн, стану світової фінансової системи, стабільності міжнародної торгівлі, митної політики, рівня міжнародної конкуренції, руху міжнародного капіталу та ін.
Аналіз зарубіжної практики свідчить, що в країнах із розвинутою економікою та сталою політичною системою, як правило, 1/3 банкрутств спричиняється зовнішніми, а 2/3 — внутрішніми причинами. Очевидним є й те, що фактори банкрутства для вітчизняних підприємств є іншими, похідними від кризового стану національної економіки.
Саме необґрунтована економічна політика уряду, некеровані інфляційні процеси, тотальна економічна криза, політична нестабільність суспільства, спад ділової активності в економіці найбільш впливають на результати діяльності підприємств передовсім через недосконалість законодавчої бази. На сучасному етапі дуже уповільнився розвиток науки та техніки знов-таки через глибоку кризу в інвестиційній сфері. Низький рівень інтегрованості вітчизняної економіки, неефективне використання зарубіжного капіталу, різке погір¬шання кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків спричиняють помітні симптоми банкрутства в багатьох підприємствах України.

1. «Фінанси підприємств». Підручник. Кол. авторів під. кер. А.М. Поддєрьогіна A.M. К.: КНЕУ -1999
2. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. К.: Либідь, 1998. – стор. 98 –116.
3. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. – К.: «Ника-Центр», 2001. – 528 с.
4. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000. – 600 с.
5. Гавриліна Н.Ю. З історії розвитку відносин банкрутства // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. 2004. – вип. 5 – стор. 68 – 70.
6. Джунь В.В. Проблемні питання вдосконалення організації провадження у справах про банкрутство. // Вісник господарського судочинства. – К. 2004. – №2. – стор. 184 – 191.
7. Економічний аналіз, за ред. М.Г. Чумаченка , К:КНЕУ, 2001
8. Закон про підприємства в Україні. — Закони України, Т 1, 2 за 1990-1996 роки. / Під ред. С.Головатого.- Укр. Правнича фундація, - Міністерство освіти України. – 1996р.
9. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, №42–43, ст. 378).
10. Закон України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, №48, ст. 480).
11. Інструкція про порядок заповнення форм річного Бухгалтерського звіту підприємства (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09 серпня 1993 р. № 55).
12. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. -М.: Финансы й статистика, 1996.-429с.;
13. Коваленко Л. О., Ремньова Л. М., Фінансовий менеджмент. Навч. посібник, 2- ге видання, перероблене і доповнене. Київ «Знання» - 2005
14. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. / Навчальний посібник. – К: Видавничий дім «Скарби», 2001. – 336 с.
15. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Віблий П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навчальний посібник – К.: Кондор, 2007. – стор. 15 – 19, 35 – 38.
16. Копилюк О.І., Штангрет А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – стор. 8 – 20, 68 – 78, 133 – 139.
17. Кузьменко Л.В.,. Кузьмін В.В, Шаповалова В.М. Фінансовий менеджмент, Херсон, 2003
18. Леонов Д.В. Фінансова криза та український бізнес // Цінні папери України. – 2008. – №42. – стор. 17 – 20.
19. Ляшенко Г.П. Управління капіталом підприємства: Конспект лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.
20. Майборода Т.Г. Як подолати фінансову кризу? // Цінні папери України. – 2008. – №42. – стор. 25 – 26.
21. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1999. - 132с.;
22. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1993;
23. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.;
24. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 р. № 250).
25. Поляков Б.Н. Процедура банкротства. – К.: Кондор. – 2002. – стор. 242 – 250.
26. Пономаренко Є.Д. Фінансовий аналіз (конспект лекцій), К, Либідь, 2003
27. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 365 с.
28. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації» від 22 липня 1998 р. №1114.
29. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования. Минск.: «Вышэйшая школа», 1997.
30. С.Я. Салига, Є.І. Лященко, О.І. Дацій та ін. Антикризове фінансове управління підприємством. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – стор. 45 – 79.
31. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск.: ИП «Экоперспектива», 1998. Финансовая отчетность: практическое руководство, Библиотека Баланс, № 12, 2005
32. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навчальний посібник. – К.:КНЕУ, 2000. – стор. 350 – 361.
33. Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств // Економіка України. – 2000. – №2.
34. Управління фінансовою санацією підприємства: Навчальний посібник/ С.Я. Салига, О.І. Дацій, Н.В. Нестеренко, О.В. Серебряков. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – с. 80 – 93, 122 – 146.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що у процесі становлення ринкових відносин в Україні, питання пов’язані з санацією підприємства мають важливе практичне значення. В умовах, коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з’явилась необхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокої кризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності і форми власності підприємства повинний реально оцінювати як власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи конкурентів.
Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому. Вихід України з економічної кризи безпосередньо пов’язаний з поліпшенням фінансового стану суб’єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.
Із ефективністю виробничо-господарської діяльності підприємства пов’язана його фінансова стабільність. Однак необхідно зазначити, що стійкість того чи іншого підприємства не завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності. У хиткому стані може опинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатом недостатньо високого рівня менеджменту, прояву впливу яких-небудь несприятливих факторів (наприклад, неплатоспроможність замовника, що важко або неможливо було передбачити).
Аналізом фінансової стійкості підприємства займалися такі вчені Г.Б. Поляк, І.А. Акодіс, Т.А. Краєва, В.Г. Артеменко, М.В. Беллендир, А.Д. Шеремет, Н.А. Русак та В.А. Русак, В.О. Мец, М.Д. Білик, С.І. Кручок, С.І. Терещенко, Т.Г. Бень і С.Б. Довбня, О. Хотомлянський та інші.
Об’єктом дослідження виступає ВАТ «Радсад»
Предметом дослідження є банкрутство підприємства.
Інформаційне забезпечення дослідження нормативно-правові акти, літературні джерела : підручники та статті, також звітність та інші документи підприємства.
Метою роботи є аналіз
Мета роботи полягає у розробці заходів по перешкоджанню банкрутству підприємства.
Поставлена мета обумовлює завдання роботи:
 Визначити поняття банкрутство в науково-педагогічній літературі;
 Проаналізувати фінансовий стан ВАТ «Радсад»;
 Виявити шляхи покращення роботи на підприємстві.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.
Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності.
Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон‘юнктура. Через це в якості інформаційної аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.
Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в критичному стані через нестачу грошових коштів. Готова продукція на складі не дуже користується попитом через високу ціну, яка обумовлена великою собівартістю.
Оскільки на ВАТ „РАДСАД” існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути основну увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою або із знижкою, потрібно знижувати собівартість продукції. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості.
Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на покупку нового обладнання чи на розширення виробничої діяльності.
Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.