Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Запобігання та припинення неправдивих показань при проведені допиту "

Предмет:

Право

Мова:

Українська

Рік здачі:

2020

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ЗАВДАННЯ ТА ВИДИ ДОПИТУ 5
1.1. Поняття і види допиту 5
1.2. Особливості проведення прямого та перехресного судового допиту свідків і потерпілих, як засобів запобігання неправдивих показань 9
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ 14
2.1.Підготовка до проведення перехресного допиту в суді 14
2.2. Тактичні прийоми під час перехресного допиту в суді 20
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34
ДОДАТКИ 37

Допит у суді є важливим процесуальним засобом для встановлення фактичних даних, що мають доказове значення. Тактичні прийоми допиту в суді визначаються процесуальними умовами та обстановкою судового слідства і тим фактом, що особи (в більшості випадків) вже були допитані слідчим. У судовому засіданні у допиті беруть участь значно більше осіб, кожна з яких має різні інтереси залежно від їх процесуального статусу: прокурор, потерпілий, цивільний позивач, захисник, обвинувачений; деякі з цих осіб і самі допитують, і є допитуваними [5, с.72].
Допит обвинуваченого передбачено ст. 351 КПК. Обвинувачений має право використовувати свої нотатки, записи про обставини, яких він торкається у своїх показах. За загальним правилом, перебивати обвинуваченого, коли він дає покази, не слід. Тільки коли обвинувачений відволікається від суті кримінального провадження, головуючий може зробити йому зауваження. Крім того, суд може задавати уточнюючі запитання. Якщо, наприклад, обвинувачений дає покази щодо певних подій, суд може уточнити, де відбувалися ці події, в який день і час, уточнити прізвище особи, про яку йдеться тощо. Якщо обвинувачений висловлюється нечітко, суд може вимагати конкретної відповіді «так» чи «ні».
Головуючий може відвести запитання, коли таке явно виходить за межі кримінального провадження або є навідним. Питання, які задають судді, головуючий відводити не вправі. «Оскільки в обвинуваченого є право давати покази, він може скористатися цим правом у будь-який момент судового слідства незалежно від того, що раніше його допит уже проводився. Так, обвинувачений, що вже був допитаний, може заявити про своє бажання дати покази після допиту потерпілого або свідка, для того щоб викласти свою думку із приводу їх показів. Допит у цьому разі не має переривати іншу дію, що проводиться в цей момент. Якщо обвинувачений під час допиту, наприклад, свідка, заявляє, що він хоче дати пояснення у зв'язку з обставинами, про які говорить свідок, таку можливість має бути йому надано після допиту цього свідка». Видалення обвинуваченого із зали засідань допускається тільки у виняткових випадках (ч. 1 ст. 330 КПК) [1, с.43].
На досудовому слідстві слідчий здебільшого вислуховує покази і часто веде спокійну, але цілеспрямовану бесіду, а потім складає протокол. При цьому слідчий використовує різні тактичні прийоми для викриття неправдивих показів, створює у допитуваного ілюзію про свою повну поінформованість у справі тощо. Слідчий нерідко повідомляє допитуваному невідому тому інформацію про злочин. В окремих випадках у суді така інформація подається як свідчення особи.

Зміни, які відбуваються у сучасному суспільстві і пов'язані з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та інших нормативно-правових актів, вимагають чергового перегляду багатьох методологічних, а в більшому, праксеологічних положень таких споріднених наук, якими є кримінальний процес і криміналістика. Зазначене пов’язане з тим, що і обсяг сучасних наукових знань дуже швидко збільшується, і невпинно та не завжди узгоджено й закономірно змінюється чи напрацьовується нове законодавство. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність вдосконалення та створення нових, більш ефективних методів засвоєння та практичного застосування отриманих знань. Реформування кримінального процесуального законодавства та судової системи України зумовило, зокрема, і необхідність комплексного наукового дослідження проблем допиту під час розгляду кримінальних проваджень у суді.
Щодо криміналістичних та процесуальних аспектів допиту в розгляді кримінальних проваджень у суді, необхідно відзначити, що суд, прокурор - державний обвинувач і адвокат - захисник діють в умовах, які значно відрізняються від умов досудового розслідування кримінального провадження. Такі властивості, як публічність, суттєве віддалення в часі від події кримінального правопорушення, змагальність, переважно повторюваність і, в основному, перевірочно-стверджувальний характер відрізняють перехресний допит у розгляді кримінальних проваджень у суді від допиту на досудовому розслідуванні.
Вагомий внесок у розробку наукових основ проведення допитів здійснили науковці-криміналісти та процесуалісти О.С. Александров, С.А. Альперт, Л.Ю. Ароцкер, М.І. Бажанов, О.Я. Баєв, М.В. Бахарєв, В.П. Бахін, Д.І. Бєдняков, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, Т.В. Варфоломеєва, О.М. Васильєв, В.К. Весельський, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г Гончаренко, В.К. Гавло, Г Гросс, С.П. Гришин, О.Ф. Долженков, Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, А.В. Іщенко, Л.М. Карнєєва, Н.І. Клименко, І.І. Когутич, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков,
Мета роботи полягає у вивченні теоретичних питань про проведення допиту та закріпленні теорії на практиці, а саме аналіз проведення перехресного допиту.
Для досягнення мети дослідження поставлені такі основні завдання:
1. визначити сутність, правову природу та завдання допиту в судовому розгляді кримінальних проваджень;
2. визначити і розкрити суть тактичних прийомів перехресного допиту в суді та їх обєктно-ситуативну обумовленість;
3. виокремити особливості участі захисника і прокурора у підготовці та проведенні перехресного допиту в суді.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час допиту щодо підготовки та проведення перехресного допиту.
Предметом дослідження є теорія і практика перехресного допиту в суді: процесуальні і криміналістичні аспекти.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний підхід наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому.

На закінчення даної роботи хотілося б узагальнити її зміст, шляхом викладу основних висновків.
Отже, допит обвинуваченого - самостійна слідча дія, сутність якого полягає в отриманні від допитуваного показань про обставини, що мають відношення до розслідуваної події, і фіксації їх у встановленому законом порядку.
Мета допиту полягає в отриманні повних і правдивих показань.
Предметом допиту можуть бути різні обставини, в тому числі:
 що входять до предмету доказування;
 необхідні для досягнення проміжного результату;
 за допомогою яких виявляються докази;
 знання яких необхідно для перевірки і оцінки доказів;
які, не маючи доказового значення, можуть грати тактичну роль.
У курсовій роботі наведено теоретичне узагальнення та оновлене вирішення актуальної проблеми - наукове обґрунтування процесуальних і криміналістичних аспектів допиту. Одержані результати дають підстави для висловлення пропозицій, що мають важливе теоретичне значення, а реалізована його мета і завдання дають змогу сформулювати такі основні висновки і надати практичні рекомендації.
Інститут перехресного допиту вироблений змагальним процесом і, в більшому, притаманний державам англо-саксонської правової системи. Метою його проведення в межах української правової системи є: виявлення неправдивих показань, наданих під час прямого допиту; спростування показань (дискредитація) допитаної особи (а відтак і послаблення переконливості її свідчень); уточнення чи деталізація показань в межах обставин, з'ясованих під час прямого допиту.
Перехресний допит - вид судового допиту, що здійснюється за правилами, визначеними в законодавстві та з використанням вироблених наукою криміналістикою тактичних прийомів, який повинен обмежуватися з'ясованими під час прямого допиту обставинами або стосуватися питань достовірності показань і може бути проведений учасниками провадження, особистий чи процесуальний інтерес яких відрізняється від інтересу особи, яка виконувала прямий допит.
Принципами перехресного допиту в розгляді кримінальних справ у суді є: рівноправність сторін; індивідуальність підходу; моральність; планування; цілеспрямований та об'єктивний характер допиту; чіткість, повнота та об'єктивність фіксації запитань; забезпечення критичного аналізу, тактично правильної оцінки та конструктивного використання показань допитуваного, які мають не лише теоретико-пізнавальне, але й прикладне значення.
Учасниками перехресного допиту в розгляді кримінальних справ у суді з урахуванням мети їх участі, напряму їх діяльності, зв'язку із завданням кримінального провадження, є особи: які проводять допит (державний обвинувач - прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник); яких допитують (свідки, потерпілі, обвинувачені, експерти, спеціалісти, з певними застереженнями); які ведуть судовий процес та мають право втручатися в процес перехресного допиту (суд).
Основними тактичними прийомами перехресного допиту в розгляді кримінальних справ у суді є: «вільна розповідь», демонстрація предметів, відео, малюнків, фотознімків, які стосуються фактів, про які повідомляє допитуваний; максимальна деталізація, уточнення, порівняння, аналогія, зіставлення, використання образного мислення, постановка нагадуючих (додаткових) запитань; контролювання реакції допитуваних та емоцій допитуючого; вибір темпу перехресного допиту.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Запобігання та припинення неправдивих показань при проведені допиту "

0 (800) 357-234