ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ УМІНЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗНЗ 5
1.1. Формування управлінських умінь майбутнього вчителя початкових класів як соціально-педагогічна проблема 5
1.2. Професійна управлінська підготовка вчителя початкової школи ЗНЗ 8
1.3 . Управлінська компетентність вчителя початкових класів ЗНЗ 10
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ФОРМУВАННІ УМІНЬ ТА НАВИЧОК ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗНЗ 14
2.1. Основні положення у системі поглядів В.О.Сухомлинського 14
2.2. Управлінська компетентність вчителя у творчій спадщині В.Сухомлинсько 17
2.3. Використання ідей В. Сухомлинського в сучасних школах 22
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМІСТУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ УМІНЬ 26
3.1. Система підготовки у вузі до управлінської діяльності вчителя початкових класів 26
3.2. Практичне застосування прийомів формування управлінської компетенції у студентів 29
3.3. Результати експериментальної роботи 35
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42

Задоволення потреб суспільства висуває перед сучасним педагогом необхідність наявності високої культури, глибокої моральності, сформованої системи цінностей і переконань, громадянської позиції, зацікавленості у розвитку творчого потенціалу своїх учнів, здатності до інноваційної діяльності, самовдосконалення, професійної активності та ін. У зв’язку з цим одним із основних завдань педагогічного закладу є завдання формування професійно компетентного майбутнього вчителя.
Формування управлінських умінь майбутнього фахівця здійснюється через зміст освіти, що включає не лише перелік навчальних предметів, а й професійні навички й уміння, що формуються у процесі оволодіння предметом, а також засобами активної позиції студента в соціальному, політичному ікультурному житті педагогічного закладу. Усе це в комплексі формує і розвиває особистістьмайбутнього педагога, його здатність до саморозвитку і самовдосконалення, що дасть можливість забезпечувати йому ефективне функціонування як суб’єкта-професіонала сфери "людина- людина".[17, c.195]
Для того, щоб навчально-виховний процес у стінах педагогічного коледжу здійснювався успішно та всебічно розвивав студентів як майбутніх вчителів початкових класів, потрібно забезпечити ряд умов, а саме:
1. Організаційно-управлінські (навчальний план, семестрові графіки, складання розкладу, вироблення критеріїв визначення рівня компетентності, матеріально-технічне оснащення навчального процесу).
2. Навчально-методичні (відбір змісту занять, інтеграція різних курсів, виділення провідних ідей).
3. Технологічні (контрольно-оцінні, організація активних форм навчання, визначення груп умінь, що входять до компетентності, використання інноваційних технологій).
4. Психолого-педагогічні (здійснення діагностики розвитку студентів, система стимулювання мотивації навчання, визначення критеріїв компетентності, оцінний для рефлексії етап кожного заняття, включення студентів в управління).[3, c.47]
Саме ці умови дозволять сформувати фахівця високого рівня та забезпечити його теоретичними знаннями, розвинути практичні уміння та навички, сформувати особистісні властивості та професійні здібності, що будуть спрямовані на успішну реалізацію педагогічної діяльності.
Знання – це особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення діяльності, яка характеризується усвідомленням їх істинності. Теоретичні знання розширюють межі індивідуального досвіду вчителя, спрямовують і організовують цей досвід, дозволяють осмислити його в системідосвіду соціального і, таким чином, відкривають можливості для його вдосконалення і розвитку».[20, c.187]
Здатність ефективно, на високому рівні здійснювати педагогічну діяльність надає майбутнім учителям їх озброєння знаннями про особливості
психіки школярів, розуміння їх психічних станів, і на цій основі вміння контролювати їх діяльність і поведінку. Для цього студентам необхідні психолого-педагогічні знання. Крім того, психолого-педагогічні знання є принципом аналізу практичних ситуацій і критеріями оцінки результативності дій, які здійснює майбутній педагог Н.В. Кузьміна виділяє такі психологічні компоненти системи знань:
 диференціально-психологічний (знання про особливості засвоєння навчальної інформації конкретними учнями у відповідності зіндивідуальними та віковими характеристиками);
 соціально-психологічний (знання про особливості навчально-
пізнавальної та комунікативної діяльності навчальної групи і конкретного учня в ній, особливості взаємовідносин вчителя з класом, закономірності спілкування);
 аутопсихологічний (знання про переваги та недоліки власної діяльності, особливості своєї особистості та її характерні якості).[11, c.89]
Значну роль у формуванні педагогічної самоефективності майбутніхучителів відіграє їх обізнаність з професійних знань, а саме:
 знання про основні напрями і зміст праці вчителя;
 знання про сутність і особливості професійно-педагогічної діяльності;
 розвиток педагогічної і психологічної науки, професійну підготовку та ін.[10, c.112]
На думку вчених Т. Ільїної, І. Райченко, до структури професійних знань також належать знання в галузі культурології, управління, знання зпрофесійно-педагогічного вдосконалення.
Крім цього, для здійснення педагогічної діяльності на високому професійному рівні для майбутніх учителів є необхідною сформованість такихпедагогічних умінь: інтелектуальні, комунікативні, організаторські.
Так, педагогічна компетентність вчителя передбачає його здатність
ефективно виконувати операції логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, виділення головного та ін.) у процесі вирішенні проблем і завдань професійної діяльності. Для цього необхідна сформованість інтелектуальних умінь, які сприяють розвитку педагогічного мислення, формуванню глибоких і дієвих знань.
Відомо, що для здійснення ефективної педагогічної діяльності важливі комунікативні уміння. Тому здатність майбутніх учителів спілкуватися з учнями та їхніми батьками, колегами, обмінюватися інформацією, є однією з умов, яка продукує відчуття студентами впевненості, переконаності у власній здатності налагоджувати педагогічно доцільні відносини з ними, а отже діяти ефективно.[14, c.83]
Діяльність учителя тісно пов’язана з залученням учнів у різні види діяльності, розвитком у них уваги, стійкого інтересу до навчання, потреби в знаннях, формування уміння вчитися та ін. Здатність ефективно виконувати таку роботу передбачає сформованість у майбутніх педагогів організаторських умінь, серед яких виділяються вміння формувати морально-ціннісні установки, організовувати сумісну творчу діяльність з метою розвитку соціально значущих якостей учнів, та ін.[2, c.8]
Отже, професійна компетентність є основою для постійного самовдосконалення майбутніх педагогів, переосмислення ними власної педагогічної діяльності, що зумовлює високий рівень професійної мобільності студентів, яка проявляється в їх здібності швидко і ефективно орієнтуватися у різноманітних педагогічних ситуаціях, продуктивно здійснювати означену діяльність, адекватно розв’язувати педагогічні задачі.

1. Адольф В.А. Професійна компетентність сучасного вчителя: монографія / Красноярський Держ. Університет / В.А. Адольф. - Красноярськ: 1998.
2. Андрущенко В. П. Модернізація вищої освіти: проблеми теорії, методології, практики / В. П. Андрущенко // Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Х. : Харків, 2000.
3. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики. – К. : “К.І.С.”, 2004.
4. Завалевський Ю.І. Сучасний вчитель: вимір часу: *навчально-методичний посібник для вчителів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів+ / Ю.І. Завалевський. – К. Видавничий дім"Букрек", 2008.
5. ЗанінаЛ.В., МеньшиковаН.П. Основипедагогічноїмайстерності / Серія«Підручники, навчальніпосібники». - Ростов-на-Дону.: Фенікс, 2003.
6. Зязюн І.А. Філософія педагогічної дії: Монографія / І.А. Зязюн. – Черкаси: Вид.-во від ЧНУ імені Б.Хмельницького, 2008.
7. Кривенко О. Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського і національна школа // Сільське життя. - 2003.
8. Кормило О. Проблема активізації емоційної сфери молодших школярів у навчальній діяльності в працях В.О. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. - 2002.
9. Концепція базової освіти в Україні. – К.: Мін. осв. України, інститут системних досліджень, 1993.
10. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004.
11. Маслоу А. Теория метамотивации жизни. – М., Смысл, 1999.
12. Михальська В.Р. Готовність студентів педагогічного коледжу до управління діяльністю молодших школярів// Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. – Рівне: Ліста – М. - 2004. - №1.
13. Михальська В.Р. Аналіз підготовки студентів педагогічного коледжу до управлінської діяльності//Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. – Рівне: РОІППО. - 2004. - №3.
14. Михальська В.Р. Професійна управлінська підготовка вчителя початкової школи// Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Науково-методичний журнал. - К., ІПППО АПН України, 2005.- Випуск 2.
15. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті// Освіта. – 2001. –24–31 жовтня. – № 60–61.
16. Новгородська Ю. Ідеї В.О.Сухомлинського живуть і розвиваються / Ю. Новгородська // Рідна школа. – 2002. – листопад.
17. Осипова Т. Ю. Педагогічні умови формування професійно орієнтованої особистості майбутнього вчителя та їх взаємодія / Т.Ю. Осипова // Наука і освіта. – 2004. – № 6 – 7.
18. Олійник В.В., Даниленко Л.І. Професійне зростання педагогічних працівників: організаційно - педагогічний аспект // Методист. - 2003. № 3.
19. Павлютенков Є.М. Моделювання в системі освіти (у схемах і таблицях) / Є.М. Павлютенков. – Х. : Вид. група "Основа", 2008. [19, c.128]
20. Педагогічний словник за ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Педагогічна думка, 2001.
21. Підготовка студентів педагогічного коледжу до управлінської діяльності : Метод. рекоменд. до викладання спецкурсу «Управління навчальною діяльністю молодших школярів». – Сарни : Видавничий центр, 2004.
22. Радченко А.Є. Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя // Управління школою. – 2005. - № 35-36.
23. Романишин І. Розвиток мислення молодших школярів у контексті ідей В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. – 2002.
24. Савченко Л. Вивчення ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді / Л. Савченко // Рідна школа. – 2005. – № 8 (907).
25. Сергієнко Н.Ф. Професійна компетентність сучасного вчителя / Електронний ресурс. Режим доступу : http://tme.umo.edu.ua.
26. Соколова І. Професійна компетентність вчителя: проблема структури та змісту // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004.
27. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти т. / В.О. Сухомлинський. — К., 1976-1978.
28. Трубачева С. В. Умови реалізації компетентнісного підходу в навчальномупроцесі / Компетентністний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / За заг. ред.О. В. Овчарук. – К.: “К.І.С”, 2004.
29. Цюпа I.В. Сухомлинський ( Добротворець ). - К., 1985.
30. Якса Н. В. Теоретичні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до взаємодії суб’єктів освітнього процесу в умовах полікультурності Кримського регіону: монографія. / Якса Н. В. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006.

Сучасний розвиток української держави, вибір курсу на демократизацію суспільства та входження до європейського освітнього простору відповідно до положень Болонської декларації передбачає впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних і науково-технічних здобутків. Процеси глибокої трансформації у вищій школі вимагають адекватних змін у професійній підготовці майбутніх фахівців, пошуку й впровадження інноваційних підходів і технологій щодо формування нової генерації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, педагогів-лідерів.
У сучасних умовах особливої актуальності набуває питання формування управлінських умінь майбутніх вчителів початкови класів. Без вирішення проблем підготовки студентів педагогічних вищих навчальних закладів до професійної діяльності не можливо вибудувати європейську якість освіти, готувати конкурентноспроможних фахівців. Адже, у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті наголошено на необхідність забезпечення високої якості, конкурентоспроможності сучасних фахівців на ринку праці. [15, c.5]
Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема формування особистості вчителя та його професійних якостей досліджувалась у працях ряду науковців, а саме Т.Н. Ільїної, І.О. РайченкоН. В. Кічук, А. Н. Леонтьєва, Н. Г. Ничкало, В. А. Сластьоніна та ін. Різні аспекти підготовки майбутніх фахівців до управлінської діяльності, зокрема питання формування у них управлінських умінь, висвітлені в роботах Б. Д. Красовського, В. Р. Михальської, Л. І. Паращенко, Л. М. Сергеєвої та ін.
Потреба у вдосконаленні освіти, її модернізація, істотно змінює професійну роль вчителя. Сучасний вчитель повинен стати активним учасником процесу управління школою, який реалізує управлінську функцію не тільки в системі «вчитель – учень», але і в системі «вчитель – керівник», «вчитель – батько». В цих умовах відчувається потреба у формуванні управлінських умінь майбутнього вчителя.
Одним із шляхів розв'язання згаданих вище проблем є звернення до надбань педагогічної спадщини В. Сухомлинського - гуманістично спрямованої людини, творчої, здатної забезпечити складний процес формування особистості дитини, відповідальної за своє існування у світі. У процесі становлення сучасної національної школи на Україні особливої актуальності набувають численні положення його творчої спадщини.
Мета дослідження – виявлення, теоретичне обґрунтування управлінських умінь майбутнього вчителя початкових класів
Об’єкт дослідження – професійна підготовка студентів педагогічного інституту.
Предмет дослідження – процес підготовки у вузі до управлінської діяльностівчителяпочатковихкласів.
У першому розділі курсової роботи розкривається питання проблеми формування управлінських умінь вчителя початкових класів ЗНЗ.
У другому розділі курсової роботи розглядаютється ідеї В.О. Сухомлинського у формуванні умінь та навичок вчителя початкових класів ЗНЗ.
У третьому розділі курсової роботи наведено опис проведеного дослідження з даної теми, результати дослідження та корекційної роботи.
Курсова робота складається з 44 сторінки друкованого тексту, двух розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел з 30 найменувань та містить 2 таблиць та 1 рисунку.

На основі аналізу психолого-педагогічної та спеціальної літератури в курсової роботі зроблено висновок про те, що проблема формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів є актуальною і соціально значущою в наш час, але недостатньо теоретично розробленою та практично реалізованою.
Під поняттям «формування управлінських умінь учителя» розуміємо процес виникнення та подолання протиріч між вимогами, що пред’являються до особистості майбутнього вчителя, та його готовністю до педагогічної управлінської діяльності.
У процесі дослідження стверджено, що до структури управлінських умінь учителя входять:
 діагностико-прогностичні вміння (планувати та прогнозувати власну і учнівську діяльність; визначати основні завдання, що стоять перед учнями; генерувати та впроваджувати перспективні ідеї; забезпечувати розвиток учнів як свідомих громадян України);
 організаційно-регулятивні вміння (організовувати, мобілізовувати колектив класу на виконання актуальних навчально-виховних завдань, суспільно-корисної діяльності);
 контрольно-коригуючі вміння (здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; надавати педагогічну допомогу учням);
 уміння, спрямовані на учнів та інших учасників навчально-виховного процесу (спілкуватися з учнями та батьками; орієнтувати навчально-виховний процес на всебічний розвиток особистості учня; попереджувати та розв'язувати конфлікти; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат; забезпечувати співробітництво з керівництвом школи та колегами; дитячими громадськими організаціями; самостійно приймати доцільні управлінські рішення);
 уміння, спрямовані на вчителя (самого себе) (аналізувати власну управлінську діяльність; володіти собою; забезпечувати професійне самовдосконалення).
Велика увага в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського відводиться якостям особистості учителя. Намагання визначити оптимальні підходи, які б дозволили розв'язати наявну суперечність між соціально-педагогічними запитами до особистісних професійних якостей сучасного вчителя та його діяльності і реальним станом, пов'язаним із спроможністю фахівця вирішувати сучасні завдання виховання, призвели до потреби по-новому оцінити вагомість творчих ідей, які містяться у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського. Він дійшов висновку про виключну роль саме особистісних якостей вчителя, його духовно-морального стрижня в досягненні результативності педагогічного впливу на особистість вихованця.Соціальна роль і статус учителя, рівень його фахової майстерності — невід’ємні складові особистісної ролі педагога.
У курсовїй роботі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено зміст і технологію формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності, яка складалася з двох етапів і передбачає залучення студентів у різні види позанавчальної та громадсько-педагогічної діяльності, забезпечується різними формами, методами та засобами з метою спрямованості педагогічного процесу у вищому навчальному закладі на формування управлінських умінь. За розробленою технологією формувальний етап дослідження передбачав реалізацію цільового, мотиваційного, змістового, діяльнісно-операційного та контрольно-оцінного компонентів.
Результати дослідження педагогічного експерименту виявили незадовільний стан адаптованості студентів до професійної діяльності і зумовлює необхідність цілеспрямованої роботи для підвищення її рівнів у процесі фахової підготовки.Звідси випливає, що необхідно посилити увагу до підготовки майбутнього вчителя у галузі управлінської діяльності.