Вступ ………………………………………………………………………..….3
Розділ І. Конституційний Суд – єдиний орган конституційної
юрисдикції України
1.1. Історія створення Конституційного Суду України ………….…5
1.2. Склад і порядок формування Конституційного
Суду України ……………………………………………………….….8
1.3. Функції та повноваження КСУ ………………………………….13
Розділ ІІ. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури
розгляду ним справ
2.1. Форми звернення до Конституційного Суду …………………...17
2.2. Акти Конституційного Суду України …………………………...21
2.3. Аналіз практики діяльності Конституційного Суду України ….25
Висновки ……………………………………………………………………….33
Список використаних джерел ………………………………………………...35

Проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України створило умови для радикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві і державі. Змінилась організація державної влади — відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову, виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній правовій державі, зокрема, інститути Президента України, конституційної юрисдикції, Збройні Сили України та ін. Почалось становлення сучасного українського парламентаризму й правосуддя, цілісної системи органів виконавчої влади.
Поряд із змінами в організації держави й суспільства та завдяки їм, відбулися зміни у правовій системі України. З перших років незалежності було прийнято значну кількість принципово нових законодавчих актів України замість колишніх союзних законів і підзаконних актів та істотно оновлено чимало чинних законів. Конституція України 1996 р. створила основу нової системи права України, всіх її галузей і насамперед такої галузі, як конституційне право України. Прийняті на основі Конституції в розвиток її положень нові законодавчі акти, сприяли становленню більшості основних інститутів конституційного права, насамперед — державного і суспільного ладу, прав та свобод людини і громадянина, форм безпосередньої демократії, державної влади й місцевого самоврядування та ін.
Конституція України закріпила здійснення державної влади на засадах її поділу: на законодавчу, виконавчу і судову. Всі три види державної влади є самостійними, кожна з них діє в межах своєї компетенції, встановленої Конституцією і законами України. Існування судової влади поруч із законодавчою і виконавчою є ознакою демократичної держави.
Особливе, відокремлене місце від судової системи має Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який відрізняється від судів загальної і спеціальної компетенції порядком утворення, складом, специфікою судового провадження та його процедурою, особливістю юридичної сили та обов'язковості рішень Конституційного Суду, а також строком призначення на посаду. Конституційний Суд України є судовим органом конституційного контролю, що самостійно і незалежно здійснює судову владу за допомогою конституційного судочинства.
Проблеми конституційного контролю виявилися у сфері підвищеної наукової уваги. Протягом декількох останніх років по цій темі переведено багато робіт, що відображають зарубіжний досвід, проведено порівняльно-правові дослідження, надруковано роботи з аналізом вітчизняного досвіду конституційного контролю і нагляду. Така активність цілком обгрунтована: цей інститут є найважливішим елементом побудови правової держави, і в сучасній Україні, він став найбільш значним його втіленням.
Інститут конституційного правосуддя існує в переважній більшості сучасних країн. Це пов'язано, зокрема, з тим, що загальновизнаною стала ідея правової держави, однією з визначальних рис якої є верховенство права і його головного джерела — конституції. Верховенство конституції означає підпорядкованість їй як усіх інших джерел права, так і усіх гілок влади, у тому числі і законодавчої. Світовий досвід підтверджує, що найбільш ефективною правовою гарантією верховенства конституції є судовий конституційний контроль.
Конституційний контроль відноситься до числа ефективних засобів забезпечення верховенства конституційних розпоряджень, що є головним атрибутом будь-якої демократичної держави. Основне призначення конституційного контролю складається насамперед у виявленні правових актів і дій державних органів чи посадових осіб, що суперечать конституційним розпорядженням, а також у вживанні заходів по усуненню виявлених відхилень. Практично конституційний контроль виник там і тоді, де і коли почали з'являтися закони, іменовані конституціями. Як і інші закони, конституції мали потребу в гарантіях їхнього реального виконання усіма в умовах конкретних держав.
Традиційно виділяють дві системи конституційного правосуддя: американську і європейську.

1. Конституція України, від 28 червня 1996 р.//-К., 1996
2. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року.
3. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992року.
4. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р.
5. Бойко В.Ф., Євдокімов В.О., Юлдашев О.Х. Право людини на правосуддя: Навч. посіб.-К:Варта,-МАУП, 2003 – 256с.
6. Годованець В.Ф., Конституційне Право України: Навч. посіб. – К.:МАУП, 2005р.
7. Заєць А.П., Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парламентське від-во, 1999 р.
8. Конституційне право України; За ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: Наукова думка, 1999 р.
9. Кравченко В.В., Конституційне право України: навч. посіб. – К., 1998 р.
10. Правознавство: Підручник; за ред. В.В. Копєйчикова - К.: Хрінком Інтер, 2006 р.
11. Савчин М., Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України – 1992-№10 – с.35-38
12. Скомороха В., Конституційний Суд України: досвід і проблеми // Право України – 1999 - №9 – с.8-13
13. Скомороха Л., Хто «сидить» у кріслі судді // Право України – 2008- №8 – с.135-143.
14. Тодика Ю.М., Конституційне право України: Хрестоматія: навч. посіб. – К, 2003 р.
15. Фрицький О.Ф., Конституційне право України: навіч.посіб. – К: Юрінком Інтер, 2002р.
16. Погорілко В.Ф. Конституційне право України, Київ, Наукова думка, 2002 р., с. 126-131, 555-573.
17. Федоров М.П. Історія держави і права зарубіжних країн, Київ, 1998 р., с. 211-213.
18. Фрицький О.Ф. Конституційне право України, Київ, Юрінком Інтер, 2002 р., с. 79-83; 470-484.
19. Чиркин В.Е. Конституционное право. Россия, Зеркало, 1998 г., с.29.
20. Молдован В.В., Молдован А.В. Судоустрій України. - К., 2000. – 276 с.
21. Организация судебных и правоохранительных органов Украины. Методическое пособие. / Афанасьев В.В., Марочкин И.Е., Толочко А.Н. и др. - Никополь, 1995. - 336 с.
22. Організація судових та правоохоронних органів / І.Є.Марочкін, Н.В.Сибільова, О.Б. Зозулинський та ін. - Харків: Національна юрид. акад. України, 1996. - 138с.
23. Організація судових та правоохоронних органів / за ред. Г.Є.Марочкіна. - Київ: 2013. -600 с.
24. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посібник / відп. Редактор Я. Кондратьєв. -К.: Юрінком Інтер, 2002. -320с.
25. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. - К: Атіка, 2000.
26. Судебные и правоохранительные органы Украины. Учебник / под ред. проф. А.М.Бандурки. - Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999. - 350 с.
27. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Васильєв А.С., Иванов В.В - X.: "Одиссей", 2002.

Необхідність реформування судової влади постала від години проголошення суверенності і незалежності Української держави, початку процесу реального забезпечення прав й свобод людини й громадянина, затвердження верховенства права в суспільному житті. Саме на це зорієнтована Концепція судово - правової реформи, яка схвалена Верховною Радою України 28 апреля 1992р. Цей процес поглиблюється й розвивається Конституцією України. Так, вже у ст. 6 Конституції України використано категорію «судова влада», Яка є частиною доктрини поділу влади у правовій державі. Це все веде до реального поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову, а щодо останньої визнається самостійність й незалежність, неможливість для інших державних органів й посадових осіб виконувати функції і повноваження , котрі є компетенцією органів правосуддя. [10, ст.267]
Отже, правова охорона КУ, тобто захист Конституції, полягає в наступному: в жорсткій процедурі внесення змін до КУ; у чіткому визначенні тільки єдиного органу, що може вносити до неї зміни у правовому порядку; визначення змістом самої КУ органів, які забезпечують виконання Основного Закону (наприклад: місцеві державні адміністрації), що найголовніше Конституція визначає одну особу, гаранта її додержання. Цією особою згідно п.2. ст. 102 КУ є глава держави – ПУ.
Стосовно Конституційного Суду України, то він визначається єдиним органом конституційної юрисдикції України.
Існує точка зору, що КСУ є єдиним органом, що здійснює правову охорону КУ. В цьому і полягає зв’язок між цими двома поняттями. Однак ця точка зору ще не знайшла свого письмового закріплення. Проте законодавство постійно удосконалюється. Отже даних змін слід сподіватись у майбутньому.
Все це і зумовило вибір теми мого дослідження, а саме “ Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції України”.

Написавши курсову роботу на тему “ Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції України”, використавши та проаналізувавши необхідні літературу, я розкрив зміст питань роботи, пізнав багато цікавої та необхідної інформації.
Зокрема, про Основний Закон нашої держави – КУ, про її форму, властивості, структуру; визначилась із поняттям “правова охорона КУ”, із формами та суб’єктами такої охорони; поняттям Конституційного Суду України, його структурою, завданням, повноваженнями, сферою діяльності.
Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає в гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України.
До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності підзаконних актів органів державної влади, органів влади АРК і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (окремих його положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина, а також прав юридичної особи.
Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.
Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою й проживає в Україні протягом останніх двадцяти років. Особа судді є недоторканною.
Очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність Голова Конституційного Суду, якого обирають таємним голосуванням на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України з числа суддів Конституційного Суду не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною.