Вступ …………………………………………………………………………..3
Порядок і строки розгляду претензії …………………………….………...4
Висновок ………………………………………………………………..…...13
Список літератури ……………………………………………………..…….14

У процесі діяльності господарюючих суб’єктів між ними, між ними і державою в особі відповідних органів виникають, функціонують та припиняються численні відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень, конфліктів, що призводять до суперечностей між суб’єктами господарської діяльності. Такі суперечності між підприємствами, організаціями, державами та іншими установами називаються - господарськими спорами. Чинне законодавство вимагає від господарюючих суб’єктів, щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання господарських спорів з іншою стороною. Досудове врегулювання господарських спорів - це сукупність заходів, здійснених підприємствами та організаціями, права яких порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з підприємствами та організаціями, які порушили майнові права та інтереси, до звернення з позовом до господарського суду.
Значення арбітражного врегулювання господарських спорів розкривається через функції, які виконує ця стадія господарського процесу:
 досудове врегулювання покликане забезпечити якомога швидше відновлення порушених прав підприємств і організацій;
 воно сприяє виявленню і усуненню причин та умов виникнення господарських правопорушень;
 досудове врегулювання сприяє організації та підвищенню рівня укладання та виконання господарських договорів.
Виходячи із змісту чинного законодавства, слід зробити такий висновок що, існує загальний порядок до господарського врегулювання господарських спорів (ст.5 - 11 Господарсько – процесуального Кодексу України).
Спеціальний порядок до господарського врегулювання господарських спорів, застосовується щодо пред'явлення і розгляду претензій до органів зв’язку, транспорту та інше.
Питання організації претензійної роботи на підприємстві необхідно передбачити у спеціальному локальному нормативному акті (наказі, положенні, стандарті), в якому визначаються обов’язки посадових осіб, відповідних структурних підрозділів організації щодо введення цієї роботи, порядок і строки підготовки матеріалів для пред’явлення претензій та розгляду претензій, які надійшли.
Найменування структурних підрозділів і служб, посадових осіб, відповідальних за ведення претензійної роботи.
Згідно зі статтею 6 Господарсько - процесуального кодексу країни, підприємства, організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

1. Арбітражний процес, Навчальний посібник - Х: „Консум”,2001;
2. Горевий В.І. Юридична служба в агропромисловому комплексі. Навчальний методичний посібник, -Суми: „Мрія”, 1999;
3. Господарський процесуальний кодекс України - К: „Атіка”, 2000;
4. Загальне Положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації;
5. Конституція України від 22 червня 1996 року;
6. Цивільний кодекс України - X: ТОВ „Одісей”, 2002;
7. Щербіна В.С. Господарське право України: Навчальний посібник для студентів вузів-К: Атіка, 1999.

Претензійна робота регулюється Господарським-процесуальним кодексом України (статті 5-11 та 54-60 ГПК України).
Розділи називаються: досудове врегулювання господарських спорів (пред’явлення спеціального письмового документу - претензії) та подання позову.
Порядок досудового врегулювання спорів визначається господарським процесуальним кодексом України, якщо інше не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Порядок пред’явлення та розгляду претензій до перевізника, які випливають з перевезень, визначається транспортними статутами і кодексами, а претензії до органів зв’язку стосовно надання останнім послуг зв’язку - відповідними правилами чи положеннями. Разом з тим претензії перевізника, що випливають з перевезень, і претензії органів зв’язку, які випливають з операцій по наданню послуг зв’язку, продивляються і розглядаються у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. У такому ж порядку пред’являються і розглядаються претензії до перевізника чи органу зв’язку, якщо ці претензії не пов’язані з перевезенням або наданням послуг зв’язку.

По проведеній роботі можна зробити висновок, що претензійна робота на сприяє:
 Забезпеченню виконання договірних зобов’язань у всіх сферах діяльності;
 Сприяє економії та раціональному використанню матеріальних, трудових, фінансових, паливно - енергетичних, сировинних та інших видів ресурсів;
 Забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав та інтересів підприємств, що охороняється законом;
 Забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов'язань;
 Зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їх спричиняють;
 Ефективному використанню законодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.
Я вважаю, що Міністерству освіти виходячи із сучасних умов господарювання, в тому числі зовнішньоекономічних, управлінню економікою і соціальною сферою треба переглянути навчальні програми і плани, з метою поглиблення знань студентів вищих юридичних навчальних закладів з господарсько-правових та економічних дисциплін.