Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Диплом

"Соціальна робота з особами, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи"

Предмет:

Соціологія

Мова:

Українська

Рік здачі:

2020

Сторінки:

430 грн.

РЕФЕРАТ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС 7
1.1. Нормативна база з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 7
1.2. Статус осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС 11
1.3. Соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС 17
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС 24
2.1. Робота з постраждалими на прикладі Запорізької області 24
2.2. Медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 29
2.3. Шляхи вдосконалення соціального обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 34
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43
ДОДАТКИ 53

Соціальний захист громадян, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 визначено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. № 261 «Деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» врегульовано правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 134 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Лист Апарату Верховної Ради України від 12.03.2015 № 016/6-21 у звязку із змінами , внесеними до ст. 60 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Наказ Міністерства соціальної політики України від 10.03.2015 № 259 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2015 рік».
Про внесення змін до Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 17 липня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 489, якою було внесено зміни до Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цими змінами приведено норми існуючого порядку у відповідність до вимог чинного законодавства.
Наказ Міністерства соціальної політики України від 12.10.2015 № 1006 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2015 рік».
Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», що набув чинності з 01.01.2015, було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з чим стаття 60 набула наступної редакції: «Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України».
Міністерство відізвало листом від 20.02.2015 № 1832/1/14-15/20 раніше надані роз’яснення щодо застосування цієї норми.
Зміст вказаної норми необхідно розглядати у системному зв’язку з іншими положеннями як цього Закону, так і інших законів, що передбачають соціальні гарантії громадян.
Зокрема, вказаний Закон передбачає можливість одночасного регулювання пільг та компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи особам різними законодавчими актами. Так, згідно із статтею 13 цього Закону держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодовувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім’ї у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України. Також для працівників, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, окрім передбачених цим Законом підвищених термінів відпусток, встановлено, що в усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути меншою за передбачену законодавством України для будь-якої категорії працівників. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, її тривалість зберігається (стаття 47).
У статті 55 цього Закону зазначається, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 (чоловіки - 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією статтею, а за списком № 2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Аварія на Чорнобильський атомній електростанції 26 квітня 1986 р. призвела до катастрофічних наслідків не тільки для України, а й для сусідніх країн. Сотні тисяч людей зазнали негативного впливу радіоактивного випромінювання. Ця аварія по характеру, масштабах та негативних наслідках не має аналогів у світі. Саме тому у ст. 16 Конституції України Чорнобильську катастрофу визначено як катастрофу планетарного масштабу, а збереження генофонду українського народу – як обов’язок держави.
За офіційними даними участь у ліквідації катастрофи на ЧАЕС брало 340 654особи; із забруднених територій було евакуйовані 116 000 осіб; постраждалими внаслідок катастрофи були визнані 2 594 071 особи. Наведені цифри свідчать про необхідність здійснення додаткового захисту прав і свобод постраждалого населення, обумовлюють необхідність розвитку існуючих форм та заходів їх соціального забезпечення. Безумовно, це потребує від держави створення належної системи правового регулювання в даній сфері.
Виникнення права на соціальний захист громадян, постраждалих від радіаційного забруднення, зумовлене публічним ризиком, пов’язаним із подією надзвичайного характеру – техногенною катастрофою на Чорнобильській АЕС, яка завдала шкоди життю і здоров’ю громадян, а також їх майну, що зумовило потребу таких осіб у додатковому матеріальному забезпеченні та соціальних послугах. Виходячи з того, що соціальні проблеми, викликані перебудовою країни, зміною принципів та організації системи соціального захисту в Україні, створили проблеми у реалізації законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціальний захист цих категорій громадян потребує глибокого і всебічного врахування нових факторів, що виникли в сучасних економічних умовах.
Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці таких видатних українських та російських вчених з теорії права: С.С. Алексєєва, В.К. Бабаєва, А.Б. Венгерова, В.А. Іваненко, О.В. Зайчука, В.В. Лазарева, О.А. Лукашкової, А.В. Малько, Л.А. Морозова, Б.Л. Назарова, П.Є. Недбайло, Н.М. Оніщенко, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, В.М. Скобелкіна, Ю.К. Толстого, В.С. Андрєєва, Я.І Безуглої, Н.Б. Болотіної, Г.С. Гончарової, В.В. Жернакова, Д.В. Журавльова, М.Л. Захарової, Р.І. Іванової, І.М. Кісєльова, О.І. Кульчицької, С.С. Лукаша, А.М. Лушникова, М.В. Лушникової, О.Є. Мачульської, О.Т. Панасюка, П.Д. Пилипенка, С.М. Прилипка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, І.М. Сироти, Н.М. Стаховської, Б.І Сташківа, Є.Г. Тучкової, Г.І. Чанишевої, О.Г. Чутчевої, В.Ш. Шайхатдінова, О.А. Шенкарьова, О.М. Ярошенка та інших.
Проте, не зважаючи на ґрунтовність зазначених праць, на сьогодні відсутнє комплексне наукове дослідження питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виявлення проблем недостатньої дієвості правового механізму та пошуку шляхів їх вирішення.
Метою дипломного дослідження є виявлення та вирішення теоретичних і практичних питань соціальної роботи з громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні задачі:
 провести теоретичний аналіз поняття «соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
 з’ясувати особливості організаційно-функціонального забезпечення соціального захисту постраждалих громадян від наслідків катастрофи на ЧАЕС;
 дослідити діюче законодавства з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
 проаналізувати соціальну роботу за досліджуванною категорію населення на прикладі Запорізької області
 сформулювати конкретні пропозиції і рекомендації щодо реформування системи існуючих видів соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.
Об’єкт дослідження соціальна робота у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Методи дослідження. Методологічну основу дипломної роботи складають система загальних і спеціальних методів наукового пізнання, вибір яких зумовлено особливостями об’єкта, предмета, мети і завдань дипломного дослідження. Діалектичний метод пізнання правових явищ. Історичний та порівняльно-правовий методи.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що соціальна робота з ліквідаторами та їхніми сім’ями, буде більш ефективна за умов:
 при посиленні контролю за соціальними службами з боку держави;
 та при цілеспрямованому проведенні реабілітаційних заходів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є спеціальним комплексним дослідженням теоретичних і практичних питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі висновки і пропозиції можуть бути використані: а) у науково-дослідній сфері – для подальшої наукової розробки проблем соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; б) у навчальному процесі – при викладанні курсу «Соціальна робота» і спеціальних курсів, присвячених проблемам теорії соціальної роботи;, а також для подальших наукових досліджень.

На основі комплексного використання основних методів наукового пізнання, досягнень загальної теорії права, права соціального забезпечення, інших галузевих наук, узагальнення практики застосування норм права соціального забезпечення, вітчизняного та зарубіжного досвіду розв’язано важливе наукове завдання, а саме: розкрито сутність правового регулювання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Головними науковими і практичними результатами роботи, досягнутими здобувачем у процесі дипломного дослідження є такі:
1. Сучасний стан законодавства, що регулює соціальний захист громадян, постраждалих від катастрофи на Чорнобильській АЕС, є незадовільним. Спеціальний закон у цій сфері, формально будучи основним нормативним актом, фактично «розчиняється» в системі підзаконних актів, які часто звужують обсяг та зміст прав постраждалих громадян, що проявляється у зменшенні розмірів соціальних виплат, звуженні обсягу соціальних послуг, призупиненні дії чинних правових норм, що передбачають надання пільг, компенсацій. Тому доцільно систематизувати нормативно-правовi акти у сфері соціального захисту громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, усунувши внутрішні протиріччя та дублювання актів, та прийняти нову редакцію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
2. Підзаконні акти у сфері соціального забезпечення громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, повинні регламентувати, роз’яснювати виконання закону, без зміни суті та змісту самого закону. Необхідно припинити практику прийняття нормативних актів, які звужують зміст та обсяг визначених законом прав, так як всупереч спеціальному закону та ст. 113 Конституції України актами Кабінету Міністрів періодично змінюється рівень соціального забезпечення громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, що визнано за рішенням Конституційного Суду у справі № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 р. способом забезпечення принципу збалансованості бюджету, як одного з визначальних поряд з принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів державної влади, зокрема в процесі підготовки, прийняття та виконання державного бюджету на поточний рік.
3. На виконання п.2 Указу Президента України від 11.10.2010 р. № 937/2010 «Про заходи, пов'язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» потрібно створити ефективну систему управління, а саме єдиний координаційний державний орган у сфері реалізації державної політики щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та посилити увагу до повсякденних потреб громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема щодо поліпшення їх соціально-побутового обслуговування, надання належної соціальної підтримки та матеріальної допомоги.
4. Необхідно розширити завдання Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме, крім здійснення контролю за станом здоров'я осіб та вивчення близьких і віддалених медичних наслідків, доцільно врегулювати питання використання інформації про постраждалих осіб при наданні пільг та компенсацій, призначенні пенсій та інше, оскільки він містить відомості про календарні строки роботи, період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про дози опромінення та місце роботи з урахуванням законодавства щодо захисту їх персональних даних.
5. Треба прийняти концепцію довгострокового розвитку та механізму забезпечення економічної діяльності територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, шляхом створення умов для сприяння та врегулювання господарських відносин, наданням пільг, що сприятиме участі населення та господарюючих суб’єктів в економічному розвитку України як держави.
6. Задля покращення соціального захисту громадян, постраждалих від катастрофи на Чорнобильській АЕС доцільно змінити екологічний критерій у вигляді розрахункової оцінки середньої щільності забруднення територій як підставу для надання компенсацій та пільг на критерій, що встановлює завдану шкоду здоров’ю (доза опромінення). При однаковій дозі радіаційного опромінення сума пільг і компенсацій, що отримують громадяни, які проживають на радіоактивно забрудненій території внаслідок Чорнобильської катастрофи, є значно більшою за розмір компенсації від перевищення річної основної дозової межі опромінення, встановленої Законом України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», що засвідчує порушення принципу соціальної справедливості, адже громадяни за радіаційно небезпечні умов проживання, праці та навчання отримують лише 1,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення допустимої дози, а не весь перелік компенсацій та пільг, що встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
7. Необхідно змінити дозовий критерій для визначення рівнів радіоактивного забруднення територій внаслідок Чорнобильської катастрофи, так як згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до таких територій належать землі, де населення може отримати дозу опромінення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.
8. На виконання ч. 6 ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінету Міністрів України необхідно визначити та затвердити перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, який один раз на три роки повинен оприлюднюватися та уточнюватися. Зміна статусу населених пунктів матиме важливі фінансові наслідки для країни та створить відповідні можливості покращення соціального захисту тих, хто його об’єктивно потребує, адже часто мають місце фальсифікації та зловживання з боку осіб, які не причетні ні до ліквідації наслідків аварії та не проживали на постраждалій території.
9. Необхідно створити механізм зміни статусу населених пунктів зон радіоактивного забруднення шляхом встановлення чіткої та ефективної процедуру віднесення та виключення населених пунктів за поданням відповідної обласної ради зі складу зон радіоактивного забруднення шляхом зняття будь-яких обмежень у веденні господарства, що сприятиме не лише розвитку таких територій, але й людського потенціалу.
10. Треба законодавчо закріпити зв’язок пільг із фактичними потребами постраждалих громадян від наслідків катастрофи на ЧАЕС, оскільки даний підхід надання пільг не враховує рівень доходів громадян, які в межах однієї категорії пільговиків можуть дуже різнитися, особливо щодо осіб, які користуються пільгами за професійною ознакою.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 430.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Соціальна робота з особами, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи"

0 (800) 357-234