Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах "

Предмет:

Цивільне право

Мова:

Українська

Рік здачі:

2020

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЮРИДИЧНІ ОСОБИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА ЯК СУБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН 5
1.1.Поняття і ознаки юридичної особи публічного права 5
1.2. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи публічного права 7
1.3. Класифікація юридичних осіб публічного права 8
РОЗДІЛ 2 УЧАСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ 13
2.1. Цивільні права і обов’язки юридичних осіб публічного права 13
2.2. Створення юридичних осіб публічного права 17
РОЗДІЛ 3 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УЧАСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 20
3.1. Актуальні проблеми участі юридичних осіб у цивільних правовідносинах 20
3.2. Шляхи вирішення проблем участі юридичних осіб у цивільних правовідносинах 24
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

На відміну від фізичних осіб, щодо правосуб’єктності юридичних осіб йдеться не про диференціацію дієздатності та правоздатності, а про розрізнення елементів змісту її правосуб’єктності. Відповідно до такого підходу у літературі пропонується розрізняти такі елементи правосуб’єктності юридичної особи:
1) правочиноздатність - здатність здійснювати правочини;
2) деліктоздатність - здатність нести відповідальність за правопорушення;
3) транс дієздатність - здатність бути представником або, у свою чергу, обирати собі представника і бути тим, кого представляють;
4) бізнес дієздатність - здатність займатися підприємницькою діяльністю юридичної особи [1, с.71].
У літературі можна зустріти критичне ставлення стосовно диференціації змісту правосуб’єктності юридичної особи, яке мотивується тим, що розрізнення окремих елементів останньої здається невиправданим з практичної точки зору.
Наприклад, В.Д. Фролов, зазначає, що, по-перше, зайвим здається виокремлення здатності юридичної особи бути представником або бути тим, кого представляють, як окремого елементу змісту її правосуб’єктності. Оскільки в даному разі йдеться лише про добровільне представництво, яке встановлюється і реалізується за допомогою правочинів, то, на нашу думку, є достатні підстави включати транс дієздатність юридичної особи у зміст її правочиноздатності. По-друге, думається, більш точним є вести мову не про «бізнес дієздатність», а про «бізнес здатність» юридичної особи. Така пропозиція ґрунтується на тому, що остання реалізується не як елемент змісту дієздатності (як це відбувається стосовно фізичної особи), а як елемент правосуб’єктності останньої. Оскільки «правосуб’єктність» є узагальнюючим поняттям стосовно правоздатності й дієздатності, то виправданим буде вживати саме термін «бізнес здатність», позначаючи ним здатність юридичної особи здійснювати підприємницьку діяльність, не заборонену законом, і набувати в процесі цієї діяльності відповідні цивільні права й обов’язки [2, с.79].
Класифікувати юридичні особи можна за різними підставами, але з усієї різноманітності класифікацій юридичних осіб, які пропонувалися у вітчизняній цивілістиці, у ЦК України використана лише одна – поділ юридичних осіб на осіб приватного права та осіб публічного права. ЦК України вперше закріпив такий поділ. При цьому критерієм такого поділу став порядок створення тих або інших юридичних осіб. Зокрема, ч. 2 ст. 81 ЦК України встановлює, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичні особи приватного права і юридичні особи публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади.
Поділ юридичних осіб на юридичних осіб публічного та приватного права, на думку деяких вчених, пов’язаний з поділом права на дві галузі (приватну та публічну), що в західних країнах розглядається як основоположне, зумовлене природою суспільних відносин, що регулюються. Публічне право регулює відносини між органами влади і між ними і приватними особами і спрямоване на захист інтересів усього суспільства. Приватне право регулює відносини між приватними особами (фізичними і юридичними) і забезпечує їхні приватні інтереси [3, с.23]. Публічне право, на думку О.І. Харитонової, – це така правова сфера, в основі якої лежать державні інтереси, тобто сама побудова та діяльність держави як публічної влади, регламентація діяльності державного апарату, посадових осіб, державної служби, кримінальне переслідування правопорушників, кримі-нальна та адміністративна відповідальність тощо – інститути, що побудовані у вертикальній площині, на засадах влади і підпорядкування, на принципах субординації [4, с.19-92].

1.2. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи публічного права
Державні юридичні особи є самостійними суб’єктами цивільного права, тобто виступають не від імені держави, а від свого імені. Отже, юридичні особи публічного права мають право- і дієздатність. Але вони можуть мати лише ті права та обов’язки, яки ним дозволяє закон.
У свою черегу, сама держава зазвичай діє через юридичні особи публічного права. Держава діє через систему своїх органів, оскільки поза ними вона діяти не може. Мова йде про створені нею органи управління, фінансові та інші органи, яким державою делеговано виконання певних повноважень. Компетенція органів державної влади і органів місцевого самоврядування встановлюється законами, що визначають статус цих органів

Функціонування господарської системи держави забезпечується перш за все діяльністю різноманітних юридичних осіб. Юридичні особи виконують найважливіші завдання економіки, забезпечуючи розвиток сфер виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг. Неможливо собі уявити функціонування системи управління, політичної системи суспільства без діяльності юридичних осіб. Конституція України надає кожній особі право на підприємницьку діяльність. Здійснення цього права особою можливе як безпосередньо у формі приватного підприємництва так і опосередковано – шляхом участі у юридичній особі. Частка опосередкованого здійснення підприємницької діяльності є надзвичайно важливою. Враховуючи переваги, що надає конструкція юридичної особи, її феномен відомий людству ще з часів Стародавнього Риму. Жодна сучасна держава не обходиться без використання його в своїй практиці.
Ефективне існування юридичних осіб можливе тільки за умови належної регламентації їх утворення, діяльності і припинення. Тому разом з тим, важливою гарантією дотримання прав осіб, що бажають створити юридичну особу та інших осіб, є передбачений законом порядок її створення. Публічне регулювання порядку створення юридичної особи, обов'язкова державна реєстрація юридичної особи - запорука законності її діяльності.
Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зумовлений становленням товарно-грошових відносин у ринковій економіці, суспільним розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, кооперативів, громадських та інших організацій. З метою найбільш ефективного і раціонального використання державного майна воно, за загальним правилом, розподіляється і закріплюється за окремими державними підприємствами, установами та організаціями.
Метою даної роботи є розкриття сутності юридичних осіб, як суб'єктів цивільного права, детальне дослідження процесів утворення і ліквідації, виявлення їх особливостей, елементів, їх характеристика та дослідження питань пов’язані із функціонуванням інституту юридичної особи, що мають вагоме значення для теорії та практики.
Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:
1. проаналізувати поняття та ознаки юридичної особи;
2. розкрити зміст правоздатності та дієздатності юридичної особи;
3. визначити теоретичні засади класифікації юридичних осіб;
4. розкрити основні способи та порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
Предметом дослідження є юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які пов’язані зі становленням інституту юридичної особи у цивільному праві, а також її правове релюгування. Методи дослідження: аналіз, синтез, діалектичний, порівняльно-правовий і догматичний, системний і функціональний методи, описовий.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Таким чином на підставі всього викладеного можна зробити висновки, що юридична особа-організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку шляхом об’єднання осіб або майна, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести цивільні обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді. Складно уявити собі сучасне суспільне життя без таких учасників цивільно-правових відносин як юридичні особи. Юридичні особи завжди були та залишаються об’єктом підвищеної уваги юристів. Сучасні дослідники приділяють значну увагу проблемним питанням правового регулювання юридичних осіб. Серед них варто зазначити таких вчених юристів: О.Є. Харитонов, Ю.О. Заїка, В.І. Борисова, Ч.Н. Азімов, Н.С. Кузнєцова, Р.О. Стефанчук, Я.М.Шевченко, Блащук Т.В, Кучеренко І.М.,Мазур О.С.і та ін. Юридична особа відіграє вирішальну роль в економіці будь - якої держави, що розвивається. Юридичні особи у своїй діяльності не обмежуються рамками однієї держави, вони мають право укладати договори і з іноземними партнерами, тобто здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Юридична особа є самостійним суб'єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб, які її утворили, і хоча це колективне утворення і визнається суб'єктом правовідносин, однак як юридична особа вона може бути носієм лише таких прав і обов'язків, які не пов'язані з природними властивостями людей. В основі створення юридичної особи лежить вольове рішення власника майна про спосіб його використання. Воно не вимагає спеціального оформлення при утворенні громадянином приватного підприємства і підтверджується твердженням його статуту. Якщо засновників два і більш, результатом їхнього спільного волевиявлення є угоди й установчий договір, якщо він необхідний для суб'єкта даного виду й організаційно-правової форми. Не менш важливим є питання правового положення іноземних юридичних осіб за кордоном. Це пояснюється тим, що Україна в даний момент є країною, що розвивається і їй необхідне залучення іноземних інвестицій розвинутих зарубіжних країн, які сприяють залученню не тільки капіталу, але й нових технологій, способів виробництва, організації менеджменту та ін. У порівнянні з правовим положенням іноземних юридичних осіб в нашій країні, їх правове становище в значно меншій мірі відображено в законодавстві України і регулюється в основному підзаконними актами, двосторонніми угодами між країнами та зовнішньоекономічними договорами (контрактами), які полягають самими учасниками зовнішньоекономічної діяльності.
Залишається відкритим на сьогодні питання створення і діяльності змішаних юридичних осіб в яких частина майна належить державі, а частина ні.
Потребує пояснення також питання про момент, з якого слід вважати створеною юридичну особу публічного права. Створення будь-якої юридичної особи - це багатостадійний процес, котрий охоплює як фактичні дії засновників і держави в особі певних органів, так і юридичні дії зазначених осіб. Державна реєстрація - остання стадія, що завершує процес створення юридичної особи, яка до цього існувала фактично, а з моменту державної реєстрації виникає юридично.
Відтак, відповідь на питання чи взагалі доцільно всім публічно-правовим утворенням надавати статус юридичної особи, має бути наступною. Для самостійної участі у цивільних відносинах їх учасник повинен отримати статус суб’єкта таких відносин, а відтак, за виключенням держави та територіальних громад, які мають самостійний статус, публічно - правове утворення для участі у цивільних відносинам має набути статусу юридичної особи, яка за своїми ознаками найбільш відповідає цілям їх створення.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах "

0 (800) 357-234