ВСТУП 3
СУЧАСНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ 4
1. Суть, будова та функції банківської системи у наш час. 4
2. Економічна сутність та функції сучасної банківської системи України. 9
3. Сучасна структура банківського нагляду і регулювання в Україні. 13
ВИСНОВОК 16
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 17

Банки і банківська система – не звичайні економічні структури. Їхній вплив на економічні процеси (позитивний чи негативний) надто великий і потрібна жорстка регламентація та контроль їх діяльності, щоб цей вплив мав виключно позитивний характер. Це робить надзвичайно актуальним правильне визначення ключових понять – банківська діяльність, банк, банківська система.
В Законі України «Про банки і банківську діяльність» банком названо будь-яку установу, що виконує функції кредитування, касового та розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює інші банківські операції, передбачені цим законом. Таких операцій в законі зазначено 16, однак не застережено, чи банк повинен виконувати всі ці операції, чи тільки одну з них для того, щоб одержати відповідний статус. Ця обставина давала можливість надто широко трактувати поняття банк і сферу банківської діяльності, розмивала правову межу між банками і небанківськими установами. Тому норми банківського нагляду і регулювання могли поширюватися на переважну більшість суб’єктів грошового ринку.
Проте українська банківська практика не пішла по цьому шляху. Аналіз багатовікової світової історії банківської справи та механізму функціонування грошового ринку дає підстави віднести до банківської діяльності комплекс з трьох посередницьких операцій:
- приймати грошові вклади від клієнтів;
- надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;
- здійснювати розрахунки між клієнтами.
Виконання цього комплексу операцій можна вважати визначальною економічною ознакою банку взагалі – як центрального, так і комерційного. Вказані операції є базовими, вони створюють первинну сферу банківської діяльності. Це місце їх визначається самою природою грошового ринку.
Отже, комплекс з трьох базових операцій створює первинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банківським інститутом, банком в економічному розумінні.
В дійсності фінансові посередники, крім базових, можуть виконувати багато інших, не базових, але потрібних для грошового ринку операцій. При цьому вони не перестають бути банками, оскільки забезпечують комплекс базових операцій, такі банки прийнято називати універсальними. Але якщо фінансовий посередник виконує не всі базові операції (тільки одну чи дві з них), чи можна його вважати банком в економічному розумінні? На мою думку, якщо такий посередник не забезпечує комплексу базових операцій грошового ринку, він не є банком в повному розумінні цього слова, а скоріше це частина такого банку, яка може існувати тільки в кооперації з іншими подібними посередниками, що виконують решту базових операцій грошового ринку. Такі банки прийнято називати спеціалізованими [3, с. 32].
Якщо ж посередник грошового ринку не виконує жодної з названих базових операцій, тобто позбавлений ознак банку, його відносять до небанківських фінансових інститутів. В Україні такими інститутами є: страхові, трастові, фінансові, інвестиційні компанії, пенсійні фонди тощо.
Розглянуті відмінності між банками та небанківськими фінансовими інститутами мають не формальний характер, а пов’язані з їх різною роллю в грошовій сфері.
Виконуючи базові операції, банки беруть участь у створенні депозитів, а отже в зміні маси грошей в обігу. Це визначає особливу відповідальність кожного банку за стан економіки: будь-яка зміна маси грошей може призвести до порушення ринкової рівноваги. Тому потрібна особлива система контролю і регулювання діяльності банків, щоб поставити їх діяльність по продукуванню грошової маси в певні межі, достатні для нормального розвитку економіки. Ось чому закон повинен однозначно визначити, що таке банк, і чітко окреслити межі і правила банківської діяльності

1. Національний банк України//http://www.bank.gov.ua/B_syst/index.htm
2. Савлу М. І., Лютий І. О., Опарін В. М. Банківський нагляд. – Київ, Центр навчальної літератури, 2013.
3. Геєць В. М. Вихід з кризи / В. М. Геєць, А. А. Грищенко // Економіка України. – 2013. - №6. – С.5–19.
4. Ризики посткризового розвитку фінансового сектору України: джерела, оцінки, інструменти стабілізації. Аналітична доповідь / [Д. С. Покришка, О. О. Молдован, А. П. Павлюк та ін.]; за ред. Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2013. – 43 с.
5. Корнева В. Стан капіталізації банківської системи України та оцінка можливості покриття банківських ризиків капіталом / В. Корнева, І. Кузніченко // Вісник національного банку України. - 2013. - №10. - С.43
6. Біленчук П. Д., Диннік О. Г., Лютий І. О., Скоропад О. В. Банківське право українське та європейське: Навч. Посіб. – К.: Атіка, 2014.
7. Міщенко В. Капіталізація банківської системи України // Вісник НБУ. – 2013. - №7. – С.11-17.
8. Карчева Г. Основні проблеми розвитку банківської системи України в посткризовий період та шляхи їх вирішення / Г. Карчева // Вісник Національного банку України : журнал. – 2014.– № 8. – С. 26-31.
9. Постанова правління НБУ №77 від 27.03.2013 р. «Про затвердження положень», «Про порядок створення і реєстрації комерційних банків» та «Про порядок ліцензування банків України».//http://www.bank.gov.ua

У будь-якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє ключову роль. Недарма банківську систему порівнюють часто із кровоносною системою економіки держави. Адже саме вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань. Без розвинутої банківської системи неможливо навіть уявити собі розвинуту економіку держави.
Сьогодні банківська система України – це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємств.
Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошово-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами.

Не існує точних відомостей про те, коли виникли банки, які операції вони виконували, що спонукало їх розвиток. Сучасна література нагромадила значну кількість інформації про гроші за всі часи їх існування. При цьому роль кредитних установ у цьому процесі знайшла своє специфічне пояснення. А опис процесу виникнення банків в економічній літературі настільки суперечливий, що виникає багато питань щодо їх справжньої природи і функціонування.
Другою ланкою банківської системи є інші банки. Вони є основною ланкою грошово-кредитної системи і відносяться до особливої категорії ділових підприємств. Інші банки заохочують вкладення капіталів, заощаджень населення і інші вільні кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності, й пропонують їх у тимчасове користування іншим опонентам, які потребують додаткового капіталу. Головною метою інших банків є отримання максимального прибутку. Правові норми, що регулюють банківську діяльність містяться як у загальних так і спеціальних, присвячених регулюванню тільки банківських відносин, нормативних актах.
Відомо що кредитно-банківська система має життєво важливе для любої країни світу, вона служить об’єктом пильного нагляду і регулювання як зі сторони НБУ так і зі сторони вищих органів державної влади й управління. На сьогоднішній день банківська система України представлена двома рівнями, такими як НБУ та інші банки.
Отже, можна зробити висновок, що сукупність всіх правових норм, що регулюють організацію банківської системи, діяльність Національного банку України, діяльність інших банків різних форм власності і проведення банківських операцій, становлять визначених комплекс норм і предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають також норми інших галузей національного права.