Вступ………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Життєвий і творчий шлях Голсуорсі…………………………….………5
Розділ 2. «Сага про форсайтів» як відображення дійсності
2.1. Сімейна хроніка Форсайтов……………………………………………….…..10
2.2. Краса й власність у романі «Власник» Ґолсуорсі……………………………18
Розділ 3. Образ Сомса Форсайта в романі Джона Голсуорсі «Власник»……….21
Висновки……………………………………………………………………………33
Список використаної літератури………………………………………………….35

14 серпня 2007 року виповнилося 140 років з дня народження видатного англійського письменника, драматурга і поета Джона Ґолсуорсі (1867–1933), засновника ПЕН-клубу (1921 р.), лауреата Нобелівської премії 1932 року, яку йому було присуджено за «за высокое искусство повествования, вершиной которого является «Сага о Форсайтах». [11, с.28]
Його не таке вже й довге життя припало на складний історичний час.Наближалося до свого кінця відносно благополучне ХІХ століття, починалося ХХ століття, насичене соціальними катаклізмами і потрясіннями. Сомс Форсайт, головний герой створеного Ґолсуорсі епічного циклу, не раз замислювався про те, як рік у рік прискорюється рух історії, і до яких змін він призводить, корінних, необоротних змін, – у великому і в малому. Сомс – людина тієї ж самої епохи, що й Ґолсуорсі. Його тривожні думки несуть на собі відбиток турбот, передчуттів, страхів усього його покоління.
Для багатьох у ту пору ніби розпався зв'язок часу і почали втрачати свою силу колись міцні традиції, вірування і поняття. Витоки цієї кризи Ґолсуорсі пов'язував із англо-бурською війною, однією з перших імперіалістичних війн, що розгорнулися на початку нового століття.
Джон Ґолсуорсі народився в містечку Кума, графство Суррей, в заможній і буржуазній сім’ї.
Шлях письменника був типовим для його часу. Ґолсуорсі був вихідцем з того самого форсайтівського середовища, яке він так багатосторонньо охарактеризував у «Сазі». І очікувала його така ж доля, що і його героїв: добра освіта, адвокатська кар’єра, що впевнено веде до верхніх сходинок соціальної драбини і увінчується директорським кріслом у правлінні промислових фірм, шлюб із розрахунку, надійне й почесне становище у суспільстві. Так у його сім’ї будувало своє життя не одне покоління. Будь-які відступи від подібної норми вважалися б легковажністю, якщо не безумством. [8, с.5]
Єдиний син Джона Ґолсуорсі, багатого юриста, директора Лондонської компанії, і Бланш Ґолсуорсі, він одержав освіту в престижній школі Харроу та в Оксфордському університеті. В 1890 р. Ґолсуорсі отримав диплом адвоката, однак адвокатською практикою він займався лише близько року. Він багато читав і подорожував, а в 1891–1893 роках здійснив навіть навколосвітню подорож.
У віці 28 років під впливом Ади Ґолсуорсі, дружини його двоюрідного брата Артура, з котрою у Ґолсуорсі почався роман, молодий чоловік вирішує стати письменником. 1897 року під псевдонімом Джон Сінджон він видає свою першу книгу – збірку оповідань «Чотири вітри» («From the Four Winds»). Перший роман письменника Джослін («Jocelyn») з'явився через рік, другий – «Вілла Рубейн» («Villa Rubein») – в 1900 р., а наступна збірка оповідань, що вийшла ще через рік, вже містить згадку про сім’ю Форсайтів, яку він згодом увіковічнив у пізніших книгах. Ґолсуорсі особливо захоплювався творчістю Тургенєва, Мопассана і Льва Толстого. Під впливом цих авторів він протягом трьох років писав і переписував свою п’яту книгу – «Острів Фарисеїв» («The Island of Pharisees», 1904). Це був перший роман, що Ґолсуорсі видав під своїм справжнім іменем.
Після смерті батька в 1904 р. Ґолсуорсі став матеріально незалежним. Ада переїхала до нього, а коли через рік завершився її процес з розірвання шлюбу, вони одружилися. Після дев'яти років громадського осуду, різких нападок з боку рідних і друзів у них нарешті з'явилася можливість жити разом, не ховаючись.
1906 року був завершений роман «Власник» («The Man of Property»), в якому описано невдалий шлюб Ади на прикладі відносин Сомса й Ірен. Цей роман приніс Ґолсуорсі репутацію серйозного письменника і став найвідомішим з його творів.
За словами Дадлі Баркера, Ґолсуорсі стверджував, що «на этих страницах он высек крупную буржуазию». [4]
«Власник» став першим томом трилогії «Саги про Форсайтів» («The Forsyte Saga»), хоча спочатку його було задумано як самостійний твір. Лише через 12 років автор повернувся до Форсайтів і продовжив епопею цієї сім'ї. У своїй «Передмові» автор відмітив: «Название «Сага о Форсайтах» предназначалось в свое время для той ее части, которая известна теперь как «Собственник», и то, что я дал его всей хронике семьи Форсайтов, свидетельствует о чисто форсайтской цепкости, присущей всем нам. Против слова «Сага» можно возражать на том основании, что в нем заключено понятие героизма, а героического на этих страницах мало. Но оно употреблено с подобающей случаю иронией; а кроме того, эта длинная повесть, хоть в ней и говорится о веке процветания и о людях в сюртуках и турнюрах, не лишена страстной борьбы враждебных друг другу сил». [5, с.5]
До кінця першої світової війни Ґолсуорсі видає й інші твори – «Маєток» («The Country House», 1907) – роман про дрібне дворянство, «Братерство» («The Fraternity», 1909) – про інтелігенцію, та «Патрицій» («The Patrician», 1911) – про аристократію.
Оскільки сім'ї Форсайтів присвячені наступні розділи даної курсової роботи, тут зазначимо, що проблема сім'ї, шлюбу і сімейних відносин розкривається також у вищезгаданому романі Ґолсуорсі «Маєток». Авторові вдається дати образне уявлення про ще один стан власницького суспільства – земельне дворянство, що також займає «місце наверху», уособленням якого став поміщик Хорес Пендайс.
Основне місце в романі займають події у сімейному житті Хореса Пендайса, переживання місіс Пендайс, улюбленої героїні автора, які не розуміють чоловік і син – люди з більш грубою душевною організацією, а також перипетії кохання Джорджа до Елен Белью, котра пішла від чоловіка, але не отримала розлучення.
Тут також ставиться питання про сім’ю, про жорстокість і лицемірство буржуазного закону, про шлюб – питання, до котрого Ґолсуорсі постійно повертається у своїй творчості (цьому питанню, зокрема, присвячена п’єса Ґолсуорсі «Втікачка»). Але, на відміну від «Власника», сімейна драма в цьому романі позбавлена значимості, так само, як і її дієві особи. За своєю життєвою переконливістю жоден з образів роману не може зрівнятися з образом Хореса Пендайса.
Ґолсуорсі отримав визнання і як драматург. Найбільш вдалими його п’єсами, написаними ще до першої світової війни, були «Срібна шкатулка» («The Silver Box», 1906), «Боротьба» («Strife», 1909) і «Справедливість» («Justice», 1910).
В 1917 р. Ґолсуорсі відмовився від рицарського звання, вважаючи, що письменники і реформатори не повинні приймати титули. На початку наступного року письменник видав збірку новел під заголовком «П’ять історій» («Five Tales»). В одній з новел – «Останнє літо Форсайта» («The Indian Summer of a Forsyte») – Ґолсуорсі знову повертається до сім’ї Форсайтів. Роман «В зашморгу» («In Chancery»), другий том «Саги про Форсайтів», з'явився в 1920 р., а «Здається в оренду» («To Let»), остання частина трилогії – в 1921 р. Однотомник «Саги про Форсайтів», що вийшов 1922 року, мав величезний успіх, завдяки якому Ґолсуорсі став видатною фігурою в англійській літературі.
Другу трилогію про Форсайтів під заголовком «Сучасна комедія» («A Modern Comedy»), письменник завершив в 1928 р. Остання трилогія Ґолсуорсі, присвячена сім'ї Черрел, була видана в 1933 р. дружиною письменника під заголовком «Кінець глави» («End of the Chapter»).

1. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. – М.: «Высшая школа», 1985. – 431 с.
2. Венгеров Л.М. Зарубіжна література. 1871-1973. Огляди і портрети. – К.: Вища школа, 1974. – С.215–223.
3. Гичан К. Джон Голсуорси “Сага о Форсайтах” // Энциклопедия: Лауреаты Нобелевской премии: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1992. // http://old.e-motion.com.ua/issue80/books/laureates/Dzhon_Golsuorsi_Saga.html
4. Голсуорси (Galsworthy), Джон // Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992 (электронная версия) // http://noblit.ru/content/category/4/55/33/
5. Голсуорси Д. Сага о Форсайтах. Том 1: Пер. с англ. / Под общ. ред. М.Ф. Лорие / Вступ. ст. А.М. Зверева. – М.: Правда, 1983. – 384 с.
6. Дубашинский И. «Сага о Форсайтах» Джона Голсуорси. – М.: Высшая школа, 1979. – 111 с.
7. Жантиева Д. Джон Голсуорси. Собрание сочинений в шестнадцати томах. Библиотека «Огонек». – М.: Правда, 1962. – Т. 1.– С.3–32.
8. Зверев А. Права собственности и набеги красоты //Голсуорси Д. Сага о Форсайтах. Том 1: Пер. с англ. / Под общ. ред. М Ф. Лорие. – М.: Правда, 1983. – С.3–18.
9. История зарубежной литературы ХХ века. / Под общ. ред. В.Н. Богословского. – Москва: Просвещение, 1983. – С.192–198.
10. Курс лекций по истории зарубежной литературы ХХ века / Под ред. М. Елизаровой, Н. Михальской. – М.: Высшая школа, 1965. – С.234-253.
11. Литературный календарь // Литературная газета. – №30 (6130) от 25.07.07. – С.28.
12. Нобелівські лауреати. Джон Голсуорсі // Презентаційна промова Андерса Естерлінга, члена Нобелівського комітету Шведської академії // http://nobel.org.ua/images/laureats/ 4/1932/galsworthy.pdf
13. Хмара В.Я. Соціально-психологічний аналіз «форсайтизму» у романі Дж. Голсуорсі «Власник». – Харків: Прогрес, 1996. – с.28.
14. John Galsworthy. The Forsyte Saga. The Man of Property // http://www.gutenberg.org/files/4397

З кожної книги та від кожного письменника ми беремо щось у своє життя. І кожен справді великий митець дарує читачеві щось своє. Найчастіше воно заховане у його головній книзі.
З книгами і людьми можна поводитись за порадою Вольтера: вибрати кілька улюблених, а на інші не звертати увагу. «Сага про Форсайтів» ризикує стати улюбленою книгою. Подібно до інших творів класичної літератури, в ній будь-який читач знайде щось для себе. Як золото не втрачає своєї цінності, так і справжня класична література не перестає хвилювати читачів, не перестає бути актуальною.
Написана як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. В ній аналізується вияв почуття власництва в особистих і сімейних відносинах.
Форсайти створені за «образом і подобою» автора та його оточення. Подібно Ґолсуорсі, вони вийшли з провінції. Форсайти – респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. В прагматичному світі Форсайтів не визнають ні романтичних захоплень, ні повнокровних почуттів. Але цей світ перетворюється на хаос, коли сердечні почуття таки охоплюють того чи іншого члена їхнього клану, що обирає свій особистий шлях до щастя. Форсайтівській твердині, що стільки років була непорушною, вже несила здолати протистояння поколінь та нестримний дух нового часу.
В центрі роману «Власник» стоїть проблема сім'ї – міцної ланки суспільного життя, точного відтворення цілого суспільства в мініатюрі. Критикуючи сім'ю, як твердиню устоїв буржуазного суспільства, Ґолсуорсі пішов шляхом своїх попередників – Семюеля Батлера з його романом «Шлях кожної плоті» і Бернарда Шоу, що назвав буржуазну сім'ю «страшним інститутом».
На фоні більшості з тих романів, що виходили в Англії на початку ХХ століття, «Власник» виділився гостротою проблеми, що в ньому висвітлюється. Один з молодших сучасників Ґолсуорсі, Комптон Маккензі, писав у своїх спогадах, що вплив цієї книги на молодих людей його покоління був подібним до електричного струму. Є всі підстави вважати, що роман «Власник» – найвище творче досягнення Ґолсуорсі. До такого висновку прийшов і сам автор, котрий у кінці свого творчого шляху відмітив, що він пише романи з більшим задоволенням, ніж п’єси, і що «Власник» – найулюбленіший його твір.
«Сага про Форсайтів» поєднує в собі декілька романів і новел, що розповідають про долю однієї англійської сім'ї в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Джон Ґолсуорсі назвав форсайтівський цикл своїм «білетом до берегів вічності». Він став для нього, як Фауст для Гете, справою усього життя і вершиною його творчості.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є роман «Власник» трилогії Джона Ґолсуорсі «Сага про Форсайтів»
Мета даної курсової роботи - розкриття образу одного з головних героїв роману Джона Ґолсуорсі «Власник» – Сомса Форсайта .
Завданням даної курсової роботи є :
 вивчити життєвий і творчий шлях Голсуорсі
 простежити, що є спільного та відмінного у реальному житті автора та літературному житті його героя;
У написанні даної курсової роботи автор використовує описовий та порівняльний методи дослідження, перший з яких висвітлює образ Сомса Форсайта, другий – зіставляє його з іншим героєм роману Джоліоном Форсайтом молодшим.
Також використовувалася критична література таких авторів, як: Звєрєв А., який зіставляв події, описані в трилогії з життєвими подіями самого автора; Естерлінг А., що зазначав, що творчі праці Ґолсуорсі є вершиною англійської літератури, та ін.
Дана курсова робота складається із вступу, основної частини, що включає три розділи, висновків та списку використаної літератури.

Отже, дослідивши образ Сомса Форсайта в англійському романі ХХ століття на підставі аналізу роману «Власник» видатного англійського письменника Джона Ґолсуорсі, що входить до трилогії «Сага про Форсайтів», у своєму дослідженні ми дійшли висновків:
1. Події сімейного характеру в житті Сомса Форсайта перемішуються і пов'язуються з історичними. Людські пристрасті, зради, відчуження, розлучення розкриваються на грандіозному фоні соціальних, культурних змін і політичного хаосу.
2. Критерій грошової оцінки відіграє важливу роль у відносинах між братами і сестрами, батьками і дітьми, чоловіком і жінкою. В романах Ґолсуорсі цей критерій пов'язаний із законом конкуренції, котра панує всередині форсайтівського клану, як і в буржуазному суспільстві в цілому. Так, наприклад, Сомс Форсайт є хорошим знавцем мистецтва, власником чималої колекції картин, проте, милуючись ними, він підраховував строки, в які необхідно продати те чи інше полотно, аби отримати його найвищу ціну. Естетичного задоволення від живопису він не отримував.
3. Центральна тема творчості Ґолсуорсі – тема форсайтизму, тобто тема власництва. Через внутрішній світ Сомса Форсайта Ґолсуорсі звертається до зображення світу власників, до розкриття психології власника, погляди і уявлення котрого обмежені межами його класу, а вчинки і дії зв’язані нормами поведінки, загальноприйнятими в його середовищі в яскравому прикладі персонажу Сомса Форсайта. Основна думка Ґолсуорсі – власницька філософія вступає у протиріччя з усім істинно людським, тобто автор засуджує почуття власництва у всіх його виявах. Ґолсуорсі крок за кроком розвінчує буржуазну віру у всемогутність грошей. Він показує, що щастя, яке купується, є всього лише ілюзією.
4. Подружні стосунки в очах Сомса і Форсайтів виглядають так: чоловік утримує жінку, піклується про її матеріальне забезпечення, а жінка веде хазяйство і підкоряється своєму чоловікові. Жінка є предметом власності свого чоловіка, а гарна жінка – ще й предметом гордості. Ірен повинна виконувати свої подружні обов’язки без нарікань і народжувати Сомсу дітей – спадкоємців його майна і коштів. Внутрішній світ жінки, її думки не цікавлять або мало цікавлять Сомса, він не бачить ніяких недоліків їх подружнього життя через відсутність душевної близькості, а вони дійсно далекі, то винна в цьому Ірен. Хіба ж на нього можна нарікати?
5. Шлюб у клані Форсайтів та їм подібних – це, як правило, можливість вигідно влаштувати своє життя, завести дітей – спадкоємців власності. Сомс – справжній Форсайт; такі поняття, як пристрасть, краса, мистецтво – все це для нього щось чуже, стороннє, навіть небезпечне. Коли все це вторгається в згуртовану сім'ю разом з Ірен – дружиною Сомса Форсайта та її коханим, архітектором Філіпом Босіні, починає розгортатися драма, що зачепила всіх Форсайтів.
6. На мою думку, Сомс Форсайт, один з центральних героїв роману «Власник», що є всебічно розкритим образом, викликає жаль своєю обмеженістю в почуттях, своєю зверхньою, продиктованою оточуючим світом поведінкою. Бездоганний в очах сім’ї, колег, партнерів, він лякає власну дружину недосконалістю, убогістю власного чуттєвого світосприйняття, меркантильним мірилом якого є власництво.