Вступ……………………………………………………………………………..3
Формування банківської системи України та напрями її розвитку………….4
Висновок………………………………………………………………………..20
Список літератури……………………………………………………………...21

Початок банківської діяльності відноситься до часів Древнього Вавилону, коли храми приймали внески на заощадження і видавали позики під відсотки, беручи в клієнтів письмові зобов’язання, або під заставу. Аналогічні операції, а також грошові розрахунки здійснювалися в Древній Греції жерцями, храмами і міняйлами-транзитами, а в Древньому Римі – менсаріями. З падінням Римської імперії занепав і початок банківського ремесла.
Витоки банківської системи України можна віднести до середини XVIII ст. Початок діяльності українських банків був тісно пов’язаний з тими країнами, до складу яких на той час входили українські землі: Західна Україна – з Австро-Угорщиною та Польщею, Східна Україна – з Росією. Але безпосереднє формування банківської системи в Україні розпочалося з проголошенням незалежності і виходом зі складу СРСР у 1991 р.
Сьогодні банківська система України – це законодавчо визначена, чітко структурована і субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні і фінансові операції на професійній основі і функціонально взаємопов’язані в самостійну економічну структуру.
Банківська система виступає одним із найважливіших організаційних механізмів фінансової системи держави, який суттєво впливає на функціонування всіх економічних процесів у суспільстві. Безперебійне та ефективне функціонування всіх державних органів, розвиток суверенної держави, взаємозв’язок банківських установ із суб’єктами господарювання, забезпечення стабільності національної валюти значним чином залежать від стану банківської системи, постійний розвиток якої відбувається в наш час. Ефективне фінансово-правове регулювання функціонування банківської системи потребує чіткого розуміння її поняття та структури, її дослідження як складової фінансової системи держави. Усі ці питання активно обговорюються в юридичних та економічних колах науковців і дуже тісно пов’язуються з визначенням місця банківського права в правовій системі.
Напрямами підвищення ефективності функціонування банківської системи на макрорівні є:
 підвищення капіталізації банківського сектору;
 удосконалення організаційної структури банківської системи;
 підвищення конкурентоспроможності вітчизняних банків порівняно з іноземними фінансовими установами;
 посилення контролю ризик-менеджменту у банках.
Ефективне функціонування банківської системи на таких засадах забезпечить зростання її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках банківських послуг та вирішення однієї із найгостріших проблем – розриву її із розвитком реального сектору економіки.
В економічній літературі зустрічаються різні тлумачення суті банку і процесу його становлення.
Аналіз досліджень банківської діяльності дав змогу виділити 2 напрямки щодо періоду виникнення перших банків.
1. На думку ряду вчених, перші банки виникли в ХІV-ХV ст. в окремих італійських містах (Венеції, Генуї). Перший банк, у сучасному його розумінні, виник в Італії в 1407 р. (Banka di San Giorgio).
Слово – банк, походить від італ. – «banc» –стіл, на якому середньовічні міняли розкладали свої монети в мішках і посудинах. В ролі міняйл виступали представники грошово-торгового капіталу. Вони приймали грошові вклади від купців і спеціалізувалися на обміні грошей різних міст і країн. З часом міняйли стали використовувати ці вклади, а також власні кошти для видачі позик і отримання відсотків, що означало перетворення міняйл в банкірів.
Банкірами називали міняйл в Генуї уже в ХІІ ст. Від слова – «banko», походить також вираз –банкрут. Коли міняйло зловживав чиєюсь довірою – розбивали стіл, за яким він сидів – «banko rotto».

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р. №872-ХІІ.
2. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. №679-ХІV.
3. Андрушків Т. Банки як суб’єкти фінансових ринків України: роль і перспективи // Банківська справа. –2000. – №2. – с. 20–28.
4. Банківська система: у схемах і таблицях: навчальний посібник С.А. Кузнецова, Т.М. Болгар, З.С. Пестовська. – Дніпропетровськ: Дніпро-петровський університет імені Альфреда Нобеля, 2012. – 320 с.
5. Романова М. І, Устюсова М. В. Основи банківської справи: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 168 с.
6. Осипа В.В. Основи банківської справи: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2005. - 137 с.
7. Ковальчук К.Ф., Вишнякова І.В., Савчук Л.М., Сокиринська І.Г. Банківські операції: Навч. посібник з грифом МОНУ. – Дніпропетровськ: НМетАУ,2010. – 239 с.

Банки на сьогодні є одним із основних суб’єктів фінансового ринку, зокрема, та економіки загалом. До розкриття сутності банку можливо підійти з двох сторін: з юридичної та з економічної.
Економічна сторона:
а) прийняття грошей до вкладів;
б) надання різноманітних видів кредиту;
в) купівля векселів та чеків;
г) комісійні операції з цінними паперами;
д) операції з коштовностями і т.д.
Банки – це кредитно-фінансові заклади, які виконують операції щодо накопичення вільних грошових коштів підприємств, організацій та населення, посередництва в платежах, а також емісію грошей, цінних паперів, короткострокове кредитування. Розвиток банків стримувався і стримується зараз бідністю населення та бідністю значної кількості підприємств.
Крім того, банк – це автономне, незалежне, комерційне підприємство. Банк – не завод, не фабрика, але у нього, як і у любого підприємства, є свій продукт. Продуктом банка є насамперед формування платіжних коштів (грошової маси), а також різноманітні послуги у виді надання кредитів, гарантій, доручення, консультацій, управління власністю. Діяльністю банку несе виробничий характер. Чим більше банків, там більше їх продукт. Ринок висуває банк в число основних, ключових елементів економічного регулювання. Банк стає найважливішою складовою, яка забезпечує народне господарство додатковими грошовими ресурсами. Зазначення грошей, кредиторів щоденно зростає, вони перетворюються в єдине джерело прискорення виробництва.

Розвиток банківської системи України – одна з необхідних умов ефективного функціонування економіки країни при переході до ринкових відносин, оскільки він сприяє раціональному використанню фінансових ресурсів.
На сьогодні українські банки перейшли на міжнародні стандарти ведення обліку і звітності, однак робота в цьому напрямку не закінчилась. Застосування сучасних норм бухгалтерського обліку і складання балансів, а також регулярне публікування балансів, звітів про прибутки і збитки сприятимуть більшій прозорості діяльності банківської системи і поступово збільшать довіру клієнтів до банків. Отже, можна зробити висновок, що реформування банківської системи України на сьогодні дало відчутні результати для національної економіки та перебудови суспільства. Водночас злагодженої взаємодії усіх галузей економіки можна досягти тільки за умови економічного зростання. Тоді й банки зможуть ефективно виконувати свої завдання, які постали перед ними на етапі трансформації.