ВСТУП 3
1. Організаційна структура відділи та функції 4
2.Динаміка виробничих показників 7
3. Організація гостинності 9
4. Організація створення туристичного продукту 11
5. Реалізація туристичного продукту 12
6. Організація партнерських відносин 14
7. Організація реклами на прикладі агентства «Іст-Вояж» 17
8. Вирахування вартості турпродукту 19
ВИСНОВОК 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 22

Турагент - це організація-посередник, реалізатор туристського продукту туроператора, який працює безпосередньо на туристичному ринку. Турагент отримує за свою діяльність комісійну винагороду (7-15% від вартості туру). На відміну від туроператора турагент не несе відповідальності за якість туру.
Турагенти діють, як правило, на певному сегменті туристського ринку, де і реалізують туристський продукт.
Організаційна структура туристичного агентства складається з наступних елементів: директор, керуючий відділом по розробці і формуванню турів, відділом по просуванню турів, відділом по реалізації турів, відділом з продажу авіаквитків, головною бухгалтерією.
Персонал компанії - кваліфіковані менеджери, що одержали спеціальну туристичну освіту, володіють іноземними мовами і мають великий досвід роботи. Щорічно менеджери з туризму беруть участь в рекламних турах з метою підвищення кваліфікації, що дозволяє їм вільно орієнтуватися на ринку кращих готелів світу. Генеральний директор Солодовник Ірина Олександрівна очолює компанію з дня її заснування.
До обов'язків директора входить:
 планування і організація з усіх напрямків діяльності турагенства;
 планування та реалізація стратегії, організація взаємодії та здійснення повноважень;
 побудова організації;
 координація роботи;
 аналітична звітність;
 мотивація персоналу;
 контроль за здійсненням діяльності турагенства.
Директор також повинен вести контроль за підготовкою і організацією роботи офісу, організацію та проведення ділових переговорів, інструктаж працівників. Документи, що заповнюються на посаді директора туристичного агентства це зазвичай заяви та договору про прийом на роботу, також всі документи заповнюються в інших відділах повинні бути переглянуті і підписані директором.

1. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма. - Минск: Новое знание, 2001.
2. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003.
3. Корінєв В.А. Цінова політика підприємства: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001.
4. Король О.Д. Основи туристського маркетингу. - Чернівці: Рута, 2002.
5. Ластовецький А. До проекту ЗУ „Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про туризм» (нова редакція) // Віче. - 2003. - №2. - C. 18-21.
6. Левковська Л., Чабан Р., Мушн Г. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні// Економіка України. - 2003. - №6. - С. 31-36.
7. Майдебура Е.В. Маркетинг услуг. - К.: ВИРА -М, 2001.
8. Менеджмент туристичної індустрії: Навч. посібник / За ред. проф. І.М. Школи. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003

Туризм давно визнано одним з пріоритетних напрямків національної культури й економіки. В період становлення ринкових відносин в Україні туризм як одна з найбільш перспективних та динамічних галузей світового господарства отримав усі умови для інтенсивного розвитку.
Значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це пов’язано із підвищенням його впливу на розвиток міжнародних зв’язків, пожвавлення економічного стану країни та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень.
Успішна діяльність і динамічний розвиток кожної організації ,незалежно від її форми власності та галузевої приналежності, залежить від ефективної роботи зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності організації.
Туристична фірма найбільш вдале місце для набуття навичок міжкультурної комунікації. Туристська діяльність неможлива без збереження унікальностей окремої культури та її носіїв. У той же час будь-яка міжкультурна комунікація є своєрідним протиставленням етнокультурних ідентичностей, включаючи їх взаємне проникнення.
Туристичний бізнес відіграє велику роль у розширенні меж взаєморозуміння і довіри між людьми різних релігій і культур. Його діяльність не обмежується тільки торгівлею товарами і послугами і пошуком нових торгових партнерів. Він також спрямований на установлення взаємин між громадянами різних країн для збереження і процвітання миру в усьому світі.
Історія свідчить про те, що ізоляція суспільства від інших народів і культур сприяє виникненню психологічного бар'єру, що породжує страх і підозрілість в людях, що може привести до збройних конфліктів.

Проблема впровадження маркетингових технологій в управління туристичною організацією досить гостро стоїть зараз перед малими турфірмами. Такі фірми не можуть дозволити собі організацію відділу маркетингу або найму дипломованого маркетолога, в той час як керівники цих фірм також не володіють необхідними знаннями. Разом з тим, застосування маркетингових технологій на даному етапі є важливим чинником розвитку туристичної галузі.
У даній роботі були описані і розроблені детально такі методи просування турпродукту, як реклама, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю (PR).
У даній роботі відображена необхідність та особливості застосування в туристичній сфері таких рекламних засобів, як телевізійний ролик, телевізійний ''біжучий рядок'', газетне оголошення. Застосування кожного з цих коштів було обгрунтоване з точки зору обраного цільового сегмента і ресурсів фірми. Були зазначені і докладно описані такі маркетингові технології, як стимулювання збуту та зв'язки з громадськістю.
Головне завдання керівника фірми полягає в тому, щоб підпорядкувати всі засоби просування єдиної мети. Використання запропонованого рекламного графіка в сукупності з PR і стимулюванням збуту дозволить отримати синергетичний ефект, тобто кожен елемент просування буде доповнювати попередні і підсилювати загальний ефект впливу на споживача. В результаті оцінки рекламних кампаній, що проводяться турагентством «Іст-Вояж» за 2012-2014 роки виявлено такі помилки:
 немає чітко визначеної мети рекламного впливу,
 немає загальної рекламної стратегії,
 немає продуманої ідеології,
 немає планування рекламних засобів.