ВСТУП…………………………………………………………………………….3
1.Загальні поняття теорії систем і системного підходу 4
2. Сутність і принципи системного підходу 6
3. Сутність системної обробки економічної інформації і нової інформаційної технології 8
4.Інтеграція застосування засобів моделювання та економіко–математичних методів у сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві 12
ВИСНОВКИ 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16

Терміни теорія систем і системний аналіз, більш коротко – системний підхід, незважаючи на період більш 25 років їхнього використання, усе ще не знайшли загальноприйнятого, стандартного тлумачення. Причина цього факту полягає, швидше за все, у динамічності процесів в області людської діяльності і, крім того, у принциповій можливості використовувати системний підхід практично в будь– якої розв'язуваної людиною задачі.
Навіть у визначенні самого поняття система можна знайти досить багато варіантів, частина з яких базується на глибоко філософських підходах, а інша використовує повсякденні обставини, що спонукують нас до рішення практичних задач системного плану.
Виберемо золоту середину і будемо далі розуміти термін система як сукупність (безліч) окремих об'єктів з неминучими зв'язками між ними. Якщо ми виявляємо хоча б два таких об'єкти: вчитель і учень у процесі навчання, продавець і покупець у торгівлі, телевізор і передавальна станція в телебаченні і т.д. – то це вже система. Коротше, з деякою претензією на пишномовність, можна вважати системи способом існування навколишнього нас світу.
Більш важливо зрозуміти перевагу погляду на цей світ з позицій системного підходу: можливість ставити і вирішувати, принаймні, дві задачі:
 розширити і поглибити власні представлення про «механізм» взаємодій об'єктів у системі; вивчити і, можливо, відкрити нові її властивості;
 підвищити ефективність системи в тому плані її функціонування, що цікавить нас більше всього.
Хоча хронологія науки відносить момент зародження системного підходу до середини поточного сторіччя, проте, можна зрозуміти, що системний підхід існує рівно стільки, скільки існує Homo Sapiens [1, c.40].
Інша справа, що в міру розвитку науки, насамперед – кібернетики, ця галузь прикладної науки сформувалася у самостійний розділ. Галузі системного підходу просліджуються у всіх «відомчих кібернетиках»: біологічної, медичної, технічної і, звичайно ж, економічної науки. У кожному випадку об'єкти, що складають систему, можуть бути самого широкого діапазону – від живих істот у біології до механізмів, чи комп'ютерів каналів зв'язку. Але, незважаючи на це, задачі і принципи системного підходу залишаються незмінними, що не залежить від природи об'єктів у системі.
Для осіб нашої майбутньої професії найбільший інтерес представляють, природно, економічні системи, а глобальною задачею системного підходу – удосконалювання процесу керування економікою. Тому для нас предметом системного підходу є питання збору, збереження й обробки інформації про економічні об'єкти і, можливо, технологічні процеси. Використовуючи класичне визначення кібернетики як науки про загальні закони одержання, збереження, передачі і перетворення інформації (кібернетика в дослівному перекладі – мистецтво керувати), можна вважати системний підхід фундаментальним розділом економічної кібернетики.

1. Кемпбелл Р. Макконелл, Стенли Л. Брю. Макроекономіка. — Львів: Просвіта, 2007.– 378 с.
2. Кемпбелл Р. Макконелл, Стенли Л. Брю. Мікроекономіка. — Львів: Просвіта, 2009.–500 с.
3. Корпоративні інтереси і вибір стратегічних пріоритетів економічної політики / Я.А. Жаліло, В.С. Лупацій, А.Ю. Сменковський. – К.: Нац. ін–т стратег. досліджень., Центр антикризових досліджень, 2009. – 360 с.
4. Лук’яненко І. Г., Краснікова Л. І. Економетрика: Підручник. — К.: Знання, 2008. — 494 с.
5. Лук’яненко Д.Г. Глобальна економічна інтеграція. [Текст]– К.: ТОВ «Національний підручник», 2009. – 220 с.
6. Поважний О.С. /Іващенко Ф.І/ Менеджер – науковий журнал. Вісник Донецької держ. акад. управління, 2012. – 345 с.
7. Пономаренко О. І., Пономаренко В. О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі. — К.: Либідь, 2006.– 390 с.
8. Прогнозування і розробка програм: Метод. посібник / За ред. В. Ф. Беседіна. — К.: Наук. світ, 2010. — 468 с.
9. Ткаченко В. Україна на межі цивілізації. – К., 2009.– 378 с.
10. Шапошнікова Е. Н. /Менеджер – науковий журнал. Вісник Донецької держ. акад. управління, 2012.– 234 с.

Сьогоднішнє суспільство часто називають інформаційним. Ми не уявляємо наше життя без інформації, при чому актуальної, доступної та зручної для сприйняття. Роль інформація є виключно важливою в будь–яких галузях діяльності людини: від виробництва побутових дрібничок (де бізнес буде провальним без маркетингових досліджень) до пошуків у глибинах Всесвіту. Процеси інформатизації набувають сьогодні виключно важливого значення. Інформація як стратегічний продукт стає і предметом конкуренції, і засобом захисту та впровадження в життя базових національних інтересів. Останнім часом спостерігається тенденція до все більшої інтеграції в усіх сферах людської діяльності. Тісніше переплітаються економічні, політичні, соціальні та інформаційні процеси, інтенсивніше взаємодіють держава та суспільство, виробництво і наука, культура й побутова сфера. Сучасні організації, підприємства, корпорації інтегровані в системи міжнаціональних економічних зв’язків, у транснаціональні компанії, в інформаційні системи, що обслуговують світовий ринок, а також у міжурядові проекти, які охоплюють значну кількість державних та приватних корпорацій.
Тому при дослідженні сучасної економіки та окремих її складових недостатнім є застосування лише традиційних аналітичних методів дослідження, необхідні цілісні, комплексні та всебічні підходи, що акцентують увагу не тільки на певному економічному об’єкті, а й на дослідженні навколишнього середовища, в якому він функціонує. Одним із таких методів є системний підхід, що розглядає економіку як складну цілісну систему в різних аспектах: як сукупність елементів різних рівнів агрегування (макрорівень, галузі та сектори економіки, мікрорівень), у розрізі сфер діяльності (виробнича і невиробнича) та функцій (маркетинг, фінанси, аудит тощо).

Системний підхід широко використовує досягнення багатьох галузей науки і це «захоплення» безупинно розширюється. Разом з тим, у теорії систем є своє «ядро», свій особливий метод – системний підхід до виникаючих задач. Сутність цього методу досить проста: всі елементи системи і всі операції в ній повинні розглядатися тільки як одне ціле, тільки в сукупності, тільки у взаємозв'язку один з одним.
Системний підхід – це сукупність методологічних принципів і положень, які дозволяють розглядати систему як єдине ціле з погодженою діяльністю всіх її елементів або частин, які називаються інколи підсистемами. Ці підсистеми в ряді випадків виступають як «самостійні системи нижчого рівня. Такий підхід передбачає вивчення кожного елементу або частини (підсистеми) в його взаємозв'язку і взаємодії з іншими елементами або частинами (підсистемами); дозволяє спостерігати заміни, які відбуваються у системі як результат аміни її основних елементів або частин (підсистем);виявляти специфічні системні властивості, робити обгрунтовані припуски відносно закономірності розвитку системи та визначити оптимальний режим її функціонування.
Програмно–апаратні засоби (бази даних, експертні системи, бази знань тощо), якими забезпечується ПЕОМ, створюють зручність у роботі, дозволяють не тільки автоматизувати процес зміни форми і місця розміщення інформації, але і змінити її зміст. Сучасні ПЕОМ не викликають інформаційну продуктивність, але надають можливість фахівцю підвищити продуктивність праці шляхом збільшення обсягів робіт, які він виконує індивідуально.
Ефективність застосування економіко–математичних методів у моделях реалізації завдань аналітичного дослідження базується на широкому використанні засобів автоматизованої обробки відповідних інформаційних даних.