ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 5
1.1. Сутність страхування відповідальності та його форми 5
1.2. Види страхування відповідальності 9
1.3. Правове регулювання страхування відповідальності 20
РОЗДІЛ 2. РОЗВІТОК СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 26
2.1. Сучасний стан страхування відповідальності в Україні 26
2.2. Стан ринку страхування ОСАГО 37
2.3. Розвиток страхування професійної відповідальності 50
РОЗДІЛ 3. ПЕРПЕКТИВИ СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОТІ В УКРАЇНІ 57
3.1. Проблеми розвитку страхування відповідальності в Україні 57
3.2. Зарубіжний досвід страхування відповідальності 64
ВИСНОВКИ 72
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 74
ДОДАТКИ 81
Страхування відповідальності являє собою самостійну сферу страхової діяльності. Об'єктом страхування тут виступає відповідальність страхувальника за законом або в силу договірного зобов'язання перед третіми особами за заподіяння їм шкоди. В силу виникаючих страхових правовідносин страховик приймає на себе ризик відповідальності за зобов'язаннями, що виникають унаслідок спричинення шкоди з боку страхувальника життю, здоров'ю або майну третіх осіб.[11, c. 34]
Розрізняють:
- страхування цивільної відповідальності;
- страхування професійної відповідальності якості продукції;
- екологічну та інші види відповідальності.
У першому випадку мова йде про страхових правовідносинах, де об'єктом страхування є цивільна відповідальність. Це передбачена законом або договором міра державного примушення, вживана для відновлення порушених прав потерпілого, задоволення його за рахунок порушника.
Цивільна відповідальність носить майновий характер: особа, що заподіяла збиток, зобов'язано повністю відшкодувати збитки потерпілому. Через укладення договору страхування цивільної відповідальності даний обов'язок перекладається на страховика. За заподіяну шкоду страхувальник може нести кримінальну, адміністративну відповідальність.
Страхування професійної відповідальності пов'язано з можливістю пред'явлення майнових претензій до фізичних або юридичних осіб, які зайняті виконанням своїх професійних обов'язків. Майнові претензії, що пред'являються до фізичних або юридичних осіб, обумовлені недбалістю, халатністю, помилками і упущеннями в професійній діяльності. Призначення страхування професійної відповідальності – захист осіб певного круга професій від юридичних претензій до них з боку клієнтури.
За умовами ліцензування страхової діяльності на території України виділяють наступні види страхування відповідальності:
- страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;
- страхування цивільної відповідальності перевізника;
- страхування цивільної відповідальності підприємств – джерел підвищеної небезпеки;
- страхування професійної відповідальності;
- страхування відповідальності за невиконання зобов'язань;
- страхування інших видів відповідальності. [18, c. 47]
Страхування відповідальності – це галузь страхування, якому трохи більше 100 років, і вона розвивається відповідно з розвитком науки і технічним прогресом. Суть страхування відповідальності полягає в тому, що страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати збиток, заподіяний страхувальником третій особі або групі осіб. Таке страхування має велике значення як для страхувальника, так і для потерпілого, так як якщо страхувальник заподіяв комусь шкоду, то його оплачує страхова компанія, а не сам страхувальник.
Страхування відповідальності має свою специфіку і відрізняється від інших галузей страхування. Зокрема, від особистого страхування воно відрізняється тим, що особисте страхування - це страхування суми, а страхування відповідальності - страхування збитку. А від майнового страхування воно відрізняється тим, що при майновому страхуванні страхується наперед певна річ або власність на наперед певну суму, а при страхуванні відповідальності об'єктом захисту є не наперед певні майнові цінності, а добробут в цілому.Страхування відповідальності - це галузь страхування, де об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми особами (громадянами та господарюючими суб'єктами) внаслідок якої-небудь дії йди бездіяльності страхувальника. Страхування відповідальності передбачає можливість заподіяння шкоди як здоров'ю, так і майну третіх осіб в силу закону або за рішенням суду проводити відповідні виплати, що компенсують заподіяну шкоду.
При страхуванні відповідальності розрізняють такі види збитків:
-майновий збиток (шкоду майну) — вартість ремонту для відновлення рухомого та/або нерухомого майна, інші витрати, викликані ушкодженням, наприклад, витрати по транспортуванню, отримання кредиту, втрата прибутку та ін;
- особистий збиток (шкоду особистості) — витрати на лікування, витрати, пов'язані із збільшенням потреб, наприклад, ортопедичні пристосування, наймання медсестри тощо;
- моральну шкоду (компенсація за страждання);
- претензії побічно постраждалих, наприклад у разі смерті годувальника, витрати на поховання та ін.
На практиці відшкодування двох видів збитків передбачається не в усіх видах страхування відповідальності і застосовуються не у всіх країнах. Найпоширенішим у світі видом страхування відповідальності є страхування автоцивільної відповідальності. [19. c. 309]
-Поряд з цим існують наступні види страхування відповідальності:
- Страхування відповідальності підприємств - джерел підвищеної небезпеки;
- Страхування професійної відповідальності;
- Страхування відповідальності товаровиробника;
- Страхування відповідальності будівельного підприємця (будівельної організації);
- Страхування відповідальності власників танкерів;
- Страхування відповідальності власника повітряного судна;
- Страхування відповідальності власника морського судна;
- Страхування відповідальності перевізника;
- Страхування індивідуальної цивільної відповідальності;
- Інші види страхування відповідальності.
- Страхування відповідальності часто носить обов'язковий або поставлений характер, оскільки розглядається як міра соціального захисту.
Отже, страхування відповідальності – вид страхування, в якому об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми особами, котрі можуть зазнати збитків внаслідок будь-якої дії чи внаслідок бездіяльності Страхувальника.
Предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов’язані з відшкодуванням Страхувальником у порядку, встановленому чинним законодавством України, заподіяної ним у процесі здійснення діяльності, шкоди життю, здоров’ю та/або майну третіх осіб (тілесне ушкодження та/або майновий збиток). [20, c. 46]
Страховим ризиком є певна подія, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, на випадок якої проводиться страхування майнових інтересів Страхувальника, пов’язаних з його обов’язком відшкодувати шкоду, заподіяну ним життю, здоров’ю та/або майну третіх осіб у порядку, встановленому цими Правилами та чинним законодавством України.
Страховий платіж залежить від страхової суми, ступеня ризику, терміну страхування.
Отже, страхування відповідальності передбачає можливість завдання шкоди як здоров'ю, так і майну третіх осіб, яким за законом або за рішенням суду роблять відповідні виплати, що тією чи іншою мірою компенсують збитки.
Нормативно-правові акти
1. Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту» від 01.07.2004 р. №1961-IV.//[Електроннийресурс:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/191-15](15.03.2015)
2. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 р. № 2664-III.
3. Указ Президента України “Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг в Україні” від 11 грудня 2002 р. № 1153/2002.
4. Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідал за ядерну шкоду, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України ЛІ- 953 від 23 червня 2003 р. // [Електронний ресурс:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/953-2003-%D0%BF] (15.03.2015)
5. Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігані використання цієї зброї, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 4( 29 березня 2002 р. // [Електронний ресурс : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/402-2002-%D0%BF] (17.03.2015)
6. Порядок і правила проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів Ук № 733 від 1 червня 2002 р. // [Електронний ресурс : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/733-2002-%D0%BF] (17.03.2015)
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження розмірів страхових платежів за міжнародними договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 6.01.2005 р. № 5. //[Електронний ресурс : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15] (17.03.2012)
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та правил обов'язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, що може бути заподіяна третім особам» від 9.09.2002 р. № 944. //[Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/944-2002-%D0%BF] (22.03.2012)
9. Про страхування: Закон України від 07 березня 1996 р. № 86/96 (із змінами і доповненнями) // [Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80] (10.03.2012)
10. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40 – 44, ст.356.
Наукова література
11. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Знання, 2002. — 203 с.
12. Базилевич В.Д. Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Товариство "Знання", 2006. - 216 с.
13. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент. — М.: ФиС, 1996. — 192 с.
14. Бурроу К. Основыстраховой статистики. — М.: Анкил, 1996. — 96 с.
15. Ванца О.В. Сучасний стан розвитку страхування кредитних ризиків банків // Вісник університету банківської справи НБУ. - 2010. - №4. - С. 12-13.
16. Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. — К.: Борисфен, 1996. — 336 с.
17. Воблый К. Г. Основыэкономиистрахования. — М.: Анкил, 1995. — 228 с.
18. Вовчак О. Д. Страхування. — Л.: Компакт-ЛВ, 2005. — 499 с.
19. Вовчак О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Знання, 2009. – 425с.
20. Горбач Л. М. Страхова справа: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. — К.: Кондор, 2003. — 252 с.
21. Дьячкова Ю.М. Страхування. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.
22. Ефимов С. Л. Деловая практика страхового агента и брокера: Учеб. пособие. — М.: ЮНИТИ, 1996. — 416 с.
23. Ефимов С. Л. Организацияуправлениястраховойкомпанией: теория, практика, зарубежныйопыт. — М.: Рос. юрид. издат. дом. 1995. — 150 с.
24. Ефимов С. Л. Энциклопедическийсловарь: Экономика и страхование. — М.: Церих—ПЭЛ, 1996. — 528 с.
25. Журавлев Ю. М., Секерж И. Г. Страхование и перестрахование. — М.: Анкил, 1993. — 184 с.
26. Заїкін Ю.В. Страхування відповідальності в Україні: автореф. дис. На здобуття наук.ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит». – К., 2003. –19 с.
27. Законодавство України про страхування: Зб. норм. акт. / За ред. П. Д. Біленчука, О. Ф. Філонюка, І. В. Яковенка. — К.: Атіка, 1999. — 464 с.
28. Залетов А. Н. Страхование в Украине / Под ред. О. О. Слюсаренко. — К.: Междунар. агенция “ВееZone”, 2002. — 452 с.
29. Залєтов О. М. Страховий ринок потребує структурних реформ [Текст] / О. М. Залєтов // Страхова справа. - 2010. - №1. - С. 10-13.
30. Залєтов О. М. Страхування UA: Навч. посіб. / За ред. О. О. Слюсаренка. — К.: Міжнар. агенція “ВееZone”, 2003. — 320 с.
31. Залєтов О. М., Слюсаренко О. О. Основи страхового права України: Навч. посіб. з комп’ютерним довідником “Дінай: Страхування” / За ред. Б. М. Данилишина. — К.: Міжнар. агенція “ВееZone”, 2003. — 384 с.
32. Заруба О. Д. Страхова справа. — К.: Знання, 1998. — 321 с.
33. Кагаловская Э. Т., Левант Н. А. Справочноепособие по личномустрахованию. — М.: ЮКИС, 1993. — 133 с.
34. Козьменко О.В. Страхування і страховий ринок: термінологія, законодавство і динаміка розвитку / О.В. Кузьменко. – Суми: Ділові перспективи, 2006. – 169 с.
35. Лесик Л.М. Досвід застосування в Україні обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів / Л.М. Лесик // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 6 (108). – С. 231-234.
36. Любашенко І. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників в Україні та Росії / І.Любашенко// Страхова справа.- 2007.-№1.- С.20-21.
37. Машина Н.І.Міжнародне страхування: Навчальний посібник. — К.:Центр навчальної літератури, 2006. — 504 с.
38. Мельников А. В. Риск-менеджмент. Стохастическийанализрисков в экономикефинансов и страхования. — М.: Аникл, 2001. — 112 с.
39. Мних М.В «Страхування в Україні в умовах глобальної економічної кризи». – Інвестиції: практика та досвід.-2009.-№4.-с.33-35
40. Нагорний О. Страхування автоцивільної відповідальності: удосконалення базових засад/ Олександр Нагорний // Финансовые услуги. – 2010. - № 3 - 4. – С. 24-25.
41. Никифорак В.М. Сучасний стан ОСЦВВТЗ // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2008. - №478 [Електронний ресурс] URL: http://lawreview.chnu.edu.ua/article.php?>http://lawreview.chnu.edu.ua/article.php?lang=ua&visnuk=38&article=860
42. Никонович А. Страховий ринок України: проблеми і шляхи вирішення // Економіст. - 2009.- №1.-С. 41-43.
43. Огляд міжнародного страхового ринку: кожна країна — своя історія, традиції та щляхистановления // Страхова справа. — 2002. — № 3. — С. 40–45.
44. Олійник О.С. Страхування: навч. посібник / О.В. Олійник, Г.О. Нагаєва: Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. – Х.: 2008. – 283 с.
45. Орланюк-Малицкая Л. А. Платежеспособностьстраховойорганизации. — М.: Анкил, 1994. — 152 с.
46. Основыстраховойдеятельности: Учебник / Отв. ред. Т. А. Федорова. — М.: БЕК, 2001. — 768 с.
47. Павлов В. І. Страхові послуги : навч. посіб. / В. І. Павлов, Н. М. Білоус ; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне : [НУВГП], 2011. - 143 с.
48. Приходько В. С. Бухгалтерський облік страхової діяльності: Навч. посіб. — 2-ге вид., допов. і переробл. — К.: Лібра, 2002. — 216 с.
49. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНТЕУ, 2001. — 400 с.
50. Слюсаренко О. Региональныерынкистрахования в Украине: проблемы и перспективыразвития // Финансовые услуги. — 2002. — № 7–8. — С. 6–11.
51. Страхове право України: Підруч. для вищ. навч. закл. / Д. П. Біленчук, П. Д. Біленчук, О. М. Залетов, Н. І. Клименко. — К.: Атіка, 1999. — 368 с.
52. Страховий ринок України 1993–2001 рр. // Финансовые услуги. — 2001. — № 6.
53. Страховий та інвестиційний менеджмент: Підручник / В. Г. Федоренко, В. Б. Захожай, О. Г. Чувардинський та ін. — К.: МАУП, 2002. — 344 с.
54. Страховоедело: Учебник / Под ред. Л. И. Рейтмана. — М.: РоСТо, 1992. — 526 с.
55. Страхування: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К.: Вид-во КНЕУ, 2000. — 120 с.
56. Страхування: навч.-метод.посібник/ Н.І.Бондаренко, Г.О.Нагаєва, Т,В. Ковальова, О.М.Калашнікова: Харківський національний аграрний університет ім В.В.Докучаєва, - Х.: 2007. – 110 с.
57. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Вид-во КНЕУ, 2002. — 599 с.
58. Страхування: Підручник /Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець. -Вид. 3-тє, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2008. - 599 с.
59. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посіб. / Н. М. Внукова, В. І. Успаленко, Л. В. Временко та ін.; За заг. ред. Н. М. Внукової. — Харків: Бурун Книга, 2004. — 376 с.
60. Сухов В. А. Государственноерегулированиефинансовойустойчи востистраховщиков. — М.: Анкил, 1995. — 112 с.
61. Терещенко Т. Є. Соціально-економічний зміст і значення страхування відповідальності, його місце у системі страхування [Текст] / Т. Є. Терещенко // Вісник ДДФА. Серія: Економічні науки. - 2011. - №1. - С. 49-55.
62. Турбина К. Е. Обществавзаимногострахования. — М.: Анкил, 1993. — 56 с.
63. Фалин Г. И. Математическийанализрисков в страховании. — М.: Рос. юрид. издат. дом, 1994. — 130 с.
64. Филонюк А. Современныетенденцииразвитиястрахования // Страхова справа. — 2002. — № 3. — С. 6–9.
65. Фінанси: Навч. посіб. / B.C. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р. Чуй. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2008. — 247 с.
66. Харченко Н. В. Використання прибутку в страхових компаніях зарубіжних країн // Фінанси України. — 1999. — № 9. — С. 115– 120.
67. Хемптон Д. Финансовоеуправление в страховыхкомпаниях. — М.: Анкил, 1995. — 263 с.
68. Хорін Л. Концепція розвитку страхового ринку // Фінансовий ринок України. - 2010. - № 11. - С. 26.
69. Шахов В. В., Миллерман А. С., Медведев В. Г. Теория и управление рисками в страховании. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 224 с.
70. Шелехов К. В., Бигдаш В. Д. Страхование: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1998. — 424 с.
71. Шелехов К. В., Бігдаш В. Д. Страхування. Страхові послуги: Навч.метод. посіб. — К.: Вид-во ІЕУГП, 2000. — 268 с.
72. Шихов А. К. Страхование: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ, 2000. — 431 с.
73. Шумелда Я. П., Санговський Т. Організаційні схеми страхування // Фінанси України. — 2001. — № 12. — С. 135–141.
74. Экономикастрахования и перестрахования. — М.: Анкил, 1996. — С. 224.
75. Юрченко Л. А. Финансовый менеджмент страховщика: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. —199 с.
76. Яворська Т. В. Страхові послуги : навч. посібник / Т. В. Яворська ; за ред. проф. С. К. Реверчука. –К. : Знання, 2008. – 35 с.
Страхування відповідальності є однією з трьох галузей страхування. Воно сформувалось наприкінці ХІХ ст. набагато пізніше, ніж майнове та особисте страхування. Виникнення страхування відповідальності як самостійної галузі страхування обумовлено розвитком цивільного законодавства про компенсацію шкоди, зокрема, поширенням відповідальності без вини і паралельними процесами інтенсивного промислового розвитку, які об’єктивно призводять до збільшення кількості випадків заподіяння шкоди.
Вирішити комплекс соціально-економічних проблем, які виникають при завданні майнової шкоди через діяльність людей і не є результатом дії стихійних сил природи, можливо і доцільно за допомогою страхування відповідальності. Страхування відповідальності забезпечує економічний захист постраждалої третьої особи шляхом своєчасної компенсації заподіяних їй матеріальних збитків у повному розмірі.
В Україні страхування відповідальності почало розвиватись лише на початку 90-х років ХХ ст. Внаслідок недооцінки ролі та значення страхування відповідальності воно залишається найменш дослідженою галуззю страхування. Питання розвитку страхування відповідальності, специфіки цієї галузі та окремих її видів у наукових працях вітчизняних економістів ще не знайшли комплексного висвітлення.
Значний внесок у розробку теоретичних основ страхування відповідальності зробили українські вчені В.Д. Базилевич, О.Д. Василик, О.Д. Заруба, Т.Є.Терещенко, М.С. Клапків, С.С. Осадець, Я.П. Шумелда та ін..
У той же час, слід зазначити, що у вітчизняній фінансово-економічній літературі бракує ґрунтовних досліджень, які стосуються загальнотеоретичних проблем страхування відповідальності, та наукових розробок, орієнтованих на практичне застосування й узагальнення нагромадженого досвіду. Становлення страхування відповідальності відбувається в умовах економічної нестабільності, недосконалості законодавчо-правового забезпечення страхування взагалі і страхування відповідальності зокрема.
Актуальність теми полягає в тому, що зважаючи на збільшення кількості випадків заподіяння майнової шкоди, докорінну зміну ролі та функцій держави щодо проблем її відшкодування, існує необхідність пошуку принципово інших фінансових джерел компенсації випадкових економічних збитків, ніж державні кошти, розвиток страхування відповідальності є вкрай важливим для України.
Отже, метою даної випускної роботи є розкриття сутності страхування відповідальності громадян, а також визначення перспектив його розвитку в Україні.
Завданнями, які допоможуть досягти мети дослідження є:
- визначення економічного змісту страхування відповідальності громадян, необхідності такого виду страхової послуги;
- розкриття особливості, структури та форм страхування відповідальності громадян;
- виокремлення перспектив страхування відповідальності в Україні,
- оцінка страхування відповідальності в Україні на прикладі діяльності страхової компанії;
- розкрити сучасний стан страхування відповідальності в Україні;
- дослідити розвиток страхування професійної відповідальності.
Об’єктом дослідження є страхування відповідальності.
Предметом дослідженняє стан та перспективи розвитку страхування відповідальності в Україні.
Джерелами інформації для дослідження слугували Закони України, нормативно-правові акти, що регулюють страхування відповідальності громадян, звіти та оперативні матеріали, праці вітчизняних вчених, публікації в періодичних виданнях з проблем, які торкаються теми дослідження.
Методи дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ в єдності соціального змісту та юридичної форми.
При проведенні дослідження використовувались такі наукові I методи, як соціально-правовий, системний, порівняльно-правовий, формально-логічний, логіко-правовий та ін.
Теоретичну основу дисертації склали вітчизняні та зарубіжні дослідження в галузі економіки, теорії права, цивільного права, зокрема страхування, в т. ч. цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Основні положення роботи базуються на Цивільному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах України та зарубіжних країн, що регулюють питання досліджуваної тематики; проекти нормативних правових актів федерального і регіонального рівня.
Структура роботи відповідає основній меті, завданням і предмету дослідження. Дисертація складається з запровадження, трьох розділів, висновків, списку джерел та додатків.
Як висновок необхідно підкреслити, що однією з головних особливостей страхування відповідальності є одночасний захист економічних інтересів обох сторін заподіяння шкоди: відповідального за шкоду страхувальника та осіб, яким таку шкоду заподіяно.
Необхідність запровадження страхування відповідальності у страховій справі зумовлена тим, що особа, яка завдала збитків іншим особам, за законом або за рішенням суду повинна відшкодувати їх. У зв'язку з тим, що вони в сучасних умовах можуть бути досить та з метою захисту інтересів тих, хто постраждав (третіх осіб), і вводиться страхування відповідальності. Страхування відповідальності, що є однією з найскладніших галузей страхової діяльності, динамічно розвивається в усьому світі, і зокрема в Україні. Так, обсяги акумульованих страхових премій по страхуванню відповідальності нині в Україні складають близько третини всіх надходжень від страхової діяльності.Універсальний характер страхування відповідальності дозволяє вирішувати комплекс економічних та соціальних проблем, що виникають при заподіянні випадкових збитків, сприяє його подальшому широкомасштабному розвитку, в першу чергу, в розвинених країнах.
Встановлений у Законі України «Про страхування» поділ страхування відповідальності на види має окремі недоліки, головним із яких є відсутність єдиного методологічного підходу. З урахуванням світового досвіду можливе використання класифікації страхування відповідальності, яка пропонує виділення класів на основі встановлених у статті 6 Закону України «Про страхування» видів добровільного страхування відповідальності. Такі класи об’єднують види добровільного й обов’язкового страхування, на здійснення яких страховикам можуть видаватись окремі ліцензії.
В даному сегменті страхування виділяють декілька підгалузей, таких як страхування автоцивільної відповідальності, страхування відповідальності перевізника, страхування відповідальності підприємств - джерел підвищеної екологічної і ін. небезпеки, страхування професійної відповідальності.
Перспективи розвитку страхування відповідальності вимагають докорінних змін у системі підготовки та забезпечення кадрами учасників страхового ринку. Збільшення обсягу страхових платежів вимагає додаткового збільшення чисельності працюючих на ринку страхування, залучення до роботи висококваліфікованих спеціалістів (менеджерів, актуаріїв, брокерів, страхових експертів, фінансових аналітиків, бухгалтерів, юристів та інших), добре обізнаних з теорією та передовою технологією страхування.
Розвиток українського страхового ринку об’єктивно супроводжуватиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг.
Одним з найважливіших напрямів розвитку і ефективного функціонування страхового ринку є забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страховиків і страхувальників.
Таким чином, основні напрями розвитку і ефективного функціонування національного страхового ринку нерозривно пов’язані зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням його організаційної структури.