Вступ….………………………………………………………………………………3
Розділ І. Теоретико-методологічний аналіз основних підходів до вивчення особливостей становлення професіоналізму особистості
1.1.Особливості розуміння поняття професіоналізм в психологічній науці...….5
1.2. Специфіка поглядів на становлення професіоналізму особистості у вітчизняній психології……………...……………………………………………….9
1.3. Специфіка поглядів на становлення професіоналізму особистості у зарубіжній психології………….…………………………………………………...13
Висновки до розділу І
Розділ ІІ. Етапи та психологічні чинники становлення професіоналізму особистості
2.1. Основні етапи становлення професіоналізму особистості.…… …………...19
2.2. Психологічні чинники становлення професіоналізму особистості... ……...23
Висновки до розділу ІІ
Розділ ІІІ. Роль творчості в становленні професіоналізму особистості
3.1. Творча активність як елемент процесу становлення та розвитку професіоналізму особистості……………………………………………….. …….26
3.2. Взаємозв`язок між творчою активністю та психологічною особистості до інноваційної діяльності в професійній сфері..…… ……………………………...29
Висновки до розділу ІІІ
Висновки..…………………………………………………………………………...34
Список використаних джерел…...………………………………………………...37

Однією з проблем, від успішного вирішення яких залежать глибина проникнення людства в ще не пізнані ним закономірності розвитку природи, суспільства і людини, фундаментальність що робляться при цьому узагальнень, а також ефективність здійснюваних на їх основі прикладних за своїм характером розробок, є проблема професіоналізму людей, які присвячують своє життя науці. Проблема ця багатоаспектна, і вона дає про себе знати і в природних, і в суспільних, і в технічних, і в гуманітарних науках. При висвітленні її численних складових у додатку до названих областях наукового знання можна виділити загальні для всіх них моменти, завжди окреслити і особливі, що стосуються лише у окремо взятій області, неодмінно побачити і одиничне, якщо розглядати професіоналізм вченого і його становлення, маючи на увазі зовсім конкретну науку, що входить в ту або іншу з областей знання або розвивається на їх стику [4,c.14]
Отже, який зміст прийнято вкладати в поняття "професіонал" і "професіоналізм"? Поняття "професіонал" як у науковій літературі, так і в повсякденному житті, трактується широко, позначає фахівця в якійсь конкретно секретною області діяльності, в якій останній, завдяки оволодінню необхідними для успішного виконання цієї діяльності знаннями, навичками і вміннями, досяг рівня високої майстерності. З точки зору психології, професіонал - це суб'єкт діяльності, що володіє такими характеристиками розуму, почуттів, волі або, такими психічними властивостями, які, представляючи собою відносно стійку структуру, дозволяють йому на високому рівні продуктивності виконувати ту діяльність, в якій він зарекомендував себе як великий фахівець.
Проблеми формування професіоналів й професіоналізму людини не можуть розглядатися поза контекстом особистісного зростання і акме індивіда. Поява нових інформаційних технологій, комп’ютеризація праці і життя людини спричинили зміну традиційних уявлень про професійну діяльність, професіоналів і професіоналізм[3,c.26]
Під професіоналізмом у літературі зазвичай розуміється особлива властивість людей систематично, ефективно й надійно виконувати складну діяльність у найрізноманітніших умовах. У понятті «професіоналізм» відображається такий рівень оволодіння людиною психологічною структурою професійної діяльності, яка відповідає стандартам, що існують у суспільстві, і об'єктивним вимогам . Професіоналізм С.А. Дружилов розглядає як інтегральну характеристику людини-професіонала (як індивіда, особистості, суб'єкта діяльності й індивідуальності), що виявляється в діяльності та спілкуванні. Професіоналізм людини – це не лише досягнення нею високих виробничих показників, але й особливості його професійної мотивації, система його спрямувань, ціннісних орієнтацій, змісту праці для самої людини.
Професіоналізм науковці розглядають як сполучення загальної освіти з уміннями й навичками, що здобуваються у процесі роботи в конкретній організації, у специфічних умовах її багато в чому унікальної системи розподілу та організації праці.
Більшість авторів розглядають особистісний і професійний розвиток як взаємодоповнювальні та взаємозумовлювальні один одного процеси (О. О. Деркач , Є. О. Климов , Н. В. Кузьміна ) [6]
Поняття «професіоналізм» за своїм походженням скоріше повсякденне, ніж твердо встановлене, канонічне. У словниках і довідниках наводяться значення понять: «професія», «спеціальність», «кваліфікація». Під професією розуміється певний рід суспільно-корисної трудової діяльності; поява професії обумовлена поділом і кооперуванням праці в конкретних техніко організаційних умовах виробництва і сукупністю знань і практичних навичок, надбаних працівником у результаті навчання чи отриманого досвіду роботи. Проблеми становлення особистості працівника, формування у нього позитивного ставлення до праці, інтересу до змісту роботи, задоволеності працею все більше привертає увагу психологів, соціологів, керівників підприємств.

1. Акмеологія - наука ХХ1 століття: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.: КМПУ ім.. Б.Д.Грінченка, 2005.- 412с.
2. Акмеология: Учебное пособие / [А. Деркач, В. Зазыкин.] - СПб.: Питер, 2003. - С.149.
3. Варгамян М.В. Трудности в процессе становления профессионализма педагога. / Варгамян М.В. - М.,2000. - 45с.
4. Деркач А.А., Акмеология: пути достижения вершин профессионализма / Деркач А.А., Кузьмина Н.В. - М., 1993.
5. Деркач А.А. Акмеология в вопросах и ответах. / Деркач А.А., Селезнева Е.В.- М.: Изд-во Московского соц. психол. ин-та; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЭК", 2007. - 248с.
6. Кузьмина Н.В. Творческий потенциал специалиста. Акмеологические проблемы развития / Кузьмина Н.В. (Гуманизация образования.) - 1995. - №1.
7. Лобанова Н.Н. Косарев В.В. Профессиональная компетентность педагога. / Лобанова Н.Н. Косарев В.В. - Самара, 1997.- 107с.
8. Максимова В.Н. Акмеология: новое качество образования - / Максимова В.Н. СПб.: РГПУ им. А.И.Герцена, 2002. - 99 с.
9. Маркова А.К. Методологические проблемы системно-акмеологического изучения социализации и профессионализации человека / Маркова А.К. // Развитие профессионализма государственных служащих: Методология и практика. - М.,1998.- С.25 -27.
10. Пальчевський С.С. Акмеологія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. /С.С. Пальчевський. - Київ: Кондор,2008. - С.97 - 103..
11. Социальная работа: теория и практика: Учебное пособие /отв.ред. Холостова Е.И. - М., 2002. - Гл. Х
12. Хозяинов Г.И. Основы акмеологии / Хозяинов Г.И. (Лекция 2.) - М., 1997
13. Основи акмеології: Навчальний посібник / Автор-укладач С.П. Архипова. - Черкаси: ЧНУ, 2004 - 120 с.
14. Виговська, С.В. Теоретико-методичні засади професійного становлення студенток у вищих навчальних закладах / С.В.Виговська. – К. : НАКККіМ, 2010. – 214 с.
15. Поваренков, Ю.П. Введение в психологию труда : учеб. пособие / Ю.П.Поваренков. – Киров : Изд-во ВятГГУ, 2006. – 134 с.
16. Малкова, Т.М. Професійне становлення особистості (на прикладі вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України) : монографія / Т.М. Малкова. – К., 2012. – 396 с.
17. Бархаев, Б.П. Введение в профессию : учеб. пособие / Б.П.Бархаев, И.В.Сыромятников. – М. : ВУ, 2003. – 192 с.
18. Бодров, В.А. Психология профессиональной пригодности : учеб. пособие / В.А.Бодров. – М. : ПЕР СЭ, 2001. – 511 с.
19. Реан, А.А. Социальная педагогическая психология / А.А.Реан, Я.Л.Коломинский. – СПб. : Питер, 2000. – 416 с.
20. Пальчевський, С.С. Акмеологія : навч. посіб. / С.С.Пальчевський. – К. : Кондор, 2008. – 398 с.
21. Банько, Н.А. Формирование профессионально-педагогической компетентности как компонента профессиональной подготовки менеджеров : монография / Н.А.Банько. – Волгоград : ВолгГТУ, 2004. – 275 с.
22. Иванов, Д. Компетентности и компетентностный подход в современном образовании / Д.Иванов. – М. : Чистые пруды, 2007. – 32 с.
23. Татур, Ю.Г. Компетентностный подход в описании результатов и проектирования стандартов высшего профессионального образования / Ю.Г.Татур. – М. : ИЦ ПКПС, 2004. – 200 с.
24. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму : навч.-метод. посібник / за заг. ред. Лозовецької В.Т. – К., 2010. – 382 с.
25. Акмеология: учебное пособие/ А.Деркач, В.Зазыкин. - СПб.: Питер, 2003. - 256с.
26. Зеер Э.Ф. Психология профессий. – Екатеринбург, 1999. – 280 с.
27. Коррекционно-обучающие программы повышения уровня профессионального развития учителя: учебное пособие/ Л.М.Митина и др.- М.: Московских психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2001. - 304с.
28. Кудрявцев Т.В. Психолого-педагогические проблемы высшей школы // Вопросы психологии. - 1981. - №2. - С. 8 - 13.
29. Педагогика профессионального образования: учеб. пособие для студентов высших учеб. заведений / Под. ред. В. А. Сластенина. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 398 с.
30. Поваренков Ю.П. Психологическое содержание профессионального становления человека. - М.: Изд-во УРАО, 2002. – 160 с.
31. Психологія праці та професійної підготовки особистості: навчальний посібник/ За ред. П. С. Перепелиці, В. В. Рибалки. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 330 с.
32. Super D. E. Vocational development. N. Y., 1957. 391 p.
33. Super D. E., Bahn M. Y. Occupational psychology. L.: Tavistock, 1971. X+209 p.
34. Holland Y. L. Explorations of a theory оf vocational choice. // J. Appl. Psychol. 1968. V. 52. N 1. – p. 43-47

В умовах інтенсивного розвитку суспільства і держави вагомого значення набуває проблема формування інтелектуальної, духовно і морально зрілої особистості, конкурентоспроможної, здатної до самореалізації в соціумі і проектування свого життя. Це зумовлює необхідність нового підходу до системи виховання в галузі освіти, розробок і впровадження нових педагогічних технологій, активізації ролі органів учнівського шкільного самоврядування, що сприятиме цілісному, гармонійному розвитку особистості учня, його самореалізації, ґрунтовному духовно-креативному розумінню природної соціальної дійсності, психолого - соціальному зростанню.
Головними завданнями освіти в Україні є виховання громадянина України, формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманно почуття власної гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до само розуміння і самовдосконалення, активної участі у соціальному житті країни. У формуванні означених важливих якостей, розвитку соціальної компетентності, вихованні особистості громадянина сучасної демократичної держави важливе місце займає середовище - все те, що оточує дитину від народження до кінця життя, починаючи з сім’ї, шкільного оточення і завершуючи середовищем соціальним, у якому вона народжується і яке створює умови для її розвитку і виховання.[2,c.35]
Дослідження професіоналізму особистості є одним із провідних напрямів в сучасній психологічній науці, особливо вітчизняній. В останні десятиліття спостерігається сплеск інтересу науковців до особистості фахівця як цілісної психологічної системи, здатної до самореалізації та набуття професіоналізму в різноманітних умовах.
Об’єктом дослідження є процес становлення професіоналізму особистості.
Предметом дослідження виступили особливості взаємозв’язку між творчістю та становленням професіоналізму особистості.
Метою даного дослідження є визначення ролі творчості в становленні професіоналізму особистості.
Для досягнення поставленої мети нами було визначено наступні завдання дослідження:
1. Провести теоретико-методологічний аналіз основних підходів вітчизняних та зарубіжних психологів до вивчення особливостей становлення професіоналізму особистості та зробити їх порівняльний аналіз.
2. Проаналізувати основні етапи та визначити психологічні чинники становлення професіоналізму особистості
3. Визначити роль творчості в становленні професіоналізму особистості
Для досягнення дослідницьких цілей та завдань нами було використано наступні методи: метод теоретико-методологічного аналізу, метод критичного аналізу, метод узагальнення, метод систематизації досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел.
Перспективи подальших досліджень: розробка акмеологічної ієрархії рівнів формування особистісної і професійної зрілості фахівця сфери „людина – людина ”.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків, переліку використаних джерел (… вітчизняних і … зарубіжних) та .. додатків. Загальний обсяг роботи – … сторінок.

Під професіоналізмом розуміється особлива властивість людей систематично,ефективно і надійно виконувати складну діяльність у найрізноманітніших умовах. У понятті "професіоналізм" відбивається такий ступінь оволодіння людиною структурою професійної діяльності, яка відповідає існуючим у суспільстві стандартам і об'єктивним вимогам. Для надбання професіоналізму необхідні відповідні здібності, бажання і характер, готовність постійно вчитися і вдосконалювати свою майстерність. Поняття професіоналізму не обмежується характеристиками висококваліфікованої праці; це і особливий світогляд людини.
Професіоналізм науковці розглядають як сполучення загальної освіти з уміннями й навичками, що здобуваються у процесі роботи в конкретній організації, у специфічних умовах її багато в чому унікальної системи розподілу та організації праці.
Більшість авторів розглядають особистісний і професійний розвиток як взаємодоповнювальні та взаємозумовлювальні один одного процеси (О. О. Деркач , Є. О. Климов , Н. В. Кузьміна ).
Проведений теоретико-методологічний аналіз основних підходів вітчизняних та зарубіжних психологів, що певний час поняття «професіоналізм» було замінено синонімами, такими як «майстерність», «кваліфікація». Так вважає дослідниця Л. Пуховська. Дещо інші погляди знаходимо у російського дослідника В.В. Буткевича, якій вважає, що професіоналізм закладається в процесі загальної і професійної освіти на відміну від майстерності, яка може бути накопичена в досвіді і наслідуванні.
Психологи А.Реан і Я.Коломинський у процесі наукових пошуків дійшли висновку, що рівень професіоналізму фахівця безпосередньо залежить від ступеня сформованості фахової компетентності. Дослідники довели існування взаємозв’язку між творчістю особистості та професіоналізмом; при цьому творчість, на думку авторів, – це "мислення у найвищій його формі, яке виходить за межі того, що необхідно для розв’язання… задачі відомими способами".
Отже, в умовах високого рівня професіоналізму працівника творчість виникає як продовження або оновлення професійної діяльності.
У зарубіжних авторів склався певний підхід до вивчення процесу становлення особистості у професійній діяльності, який веде до професіоналізму. Його сутність у виділенні та вивченні «професійних типів особистості» (термін «професійний тип особистості» введений у науку Е. Шпрангером).
На етапі професійної підготовки відбувається формування професіоналізму, розвиваються адекватні уявлення про професію. Формується психологічна структура, яка забезпечує ефективність професійної діяльності.
До загальних психологічних чинників відносять високий рівень мотивації, потребу в досягненні неординарних результатів, професійно-особистісні стандарти, самореалізацію та постійне прагнення вершин професіоналізму.
Проаналізувавши основні етапи розвитку професіоналізму ми дійшли висновку, що головним у цьому процесі є вихід суб’єкта діяльності в позицію творчого-проектування себе як особистості і як професіонала, із творенням нової професійної дійсності й, тим самим, формування образу й стилю свого життя.
В роботі було визначено роль творчості в становленні професіоналізму особистості.
Становлення людини як особистості найчастіше відбувається на тлі професійного зростання. Професія і особистість як феномен - надзвичайно взаємопов'язані і взаємозалежні поняття, які неможливо розглядати окремо одне від одного. Творча особистість у системі профорієнтації - питання, яке останнім часом усе частіше постає перед вченими: психологами, філософами, педагогами.
Якісні відмінності у становленні професійної ідентичності творчо обдарованого працівника відображатимуться у змісті цінностей індивідуальної свідомості. Регуляція його діяльності відбувається на основі цінностей, які пов' язані з унікальною історією та існують у свідомості, як результат закріплення та позиціонування з боку інших, творчих здібностей. Професійна діяльність пересічного працівника регулюється, переважно, соціально декларованими цінностями, які існують у професійному середовищі у вигляді закріплення перевірених та соціально прийнятих стратегій діяльності
Здібності підтримують внутрішню свободу людини, дають можливість робити вибір серед широкого спектру можливостей. У процесі становлення професійної ідентичності, здібності та уміння стають конкретними, пов'язаними з індивідуальною історією працівника, з його цінностями.