Вступ ……………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Дослідження міжнародного ринку інтелектуальних послуг
на прикладі комп’ютерних програм
1.1. Історія формування ринку програмної продукції ……………….. 5
1.2. Міжнародний досвід охорони комп'ютерних програм і
перспективи становлення національного законодавства України ….. 7
Розділ 2. Аналіз міжнародного ринку інтелектуальних послуг у сфері
комп'ютерного програмного забезпечення
2.1. Огляд організацій-розробників програмного забезпечення ……. 17
2.2. Основні ринкові вимоги до програмного забезпечення ………... 20
Розділ 3. Проблеми охорони програмного забезпечення в контексті
європейської інтеграції України ……………………………………… 23
Висновки ……………………………………………………………………….. 34
Список використаних джерел ………………………………………………….35

Відправною точкою історії розвитку ринку програмного забезпечення можна вважати 1969 рік, коли фірма IBM почала продавати своє програмне забезпечення, як окремий товар окремо від устаткування (ЕОМ). І розробники, і постачальники програмного забезпечення для ринку, і користувачі (покупці) дуже швидко оцінили прибутковість продажу готового програмного забезпечення, як товару, й ефективність його використання. Ринкова система господарювання (ринкова економіка і механізми стимулювання творчого потенціалу розробників програмного забезпечення, наприклад, приватна власність і розумна система оподатковування) дозволила дуже швидко сформувати і наситити ринок програмного забезпечення. По оцінках спеціалістів у даний час на ринку є десятки тисяч програм і програмних систем для найрізноманітних напрямків застосування. Особливо розширився ринок програмного забезпечення з появою персональних комп’ютерів, коли користувачами програмного забезпечення стають не тільки організації, але і спеціалісти будь-якої професії (вчені, робітники в галузях медицини, торгівлі, мистецтва, літератури, фінансово-бухгалтерські робітники та інші). Жорстка конкуренція на ринку програмного забезпечення потребує, як правило, великих витрат на експорт програмного забезпечення на цей ринок.
Комерційно обгрунтована розробка програмного забезпечення і його маркетинг на ринку можливий у тому випадку, якщо програми є товаром для даного ринку. Перетворення програм у “програмний товар“ здійснюється шляхом доробки цих програм під вимоги ринку, а також подальшим забезпеченням організаційних, технічних і комерційних умов по маркетингу, експлуатації, підтримці і розвитку цього пакету (товару) на ринку.
Відносно низька ціна на програмне забезпечення для персональних комп’ютерів та іншої електронної техніки дозволяє багатьом користувачам купувати його без детального тестування та отримання необхідного обслуговування з боку постачальника. Це є основною причиною появи постачальників програмного забезпечення, що приймають замовлення на постачання й організують це постачання поштою (електронною поштою). На сьогодні через глобальні комп’ютерні мережі не тільки здійснюється продаж, але й організується демонстрація програмного забезпечення, ознайомлення користувача з документацією, а також надання потенційному покупцю інформації про переваги і недоліки в порівнянні з аналогічними пакетами.
Поява нових поколінь і нових типів операційних систем викликає потребу, як у адаптації існуючих версій перерахованих вище пакетів, так і в розробці нових пакетів, що відбивають актуальні потреби суспільства в сфері опрацювання даних. Так, наприклад, є значний попит на пакети оцінки й опрацювання інформації в галузі екології, пакети практичного застосування і розробки експертних систем і баз знань із різних сфер життя суспільства. Індустрія обслуговування населення (банки, страхові компанії, торгові фірми й інші) вкладають кошти в розробку програмного забезпечення для автоматичних відповідачів. Все більше уваги приділяється питанням обслуговування вдома. Об’єднуються можливості обчислювальних мереж, банків даних і програмного забезпечення обслуговування, які дозволяють кожному громадянину країни, не виходячи з дому, зв'язатися через персональний комп’ютер і одержати потрібну йому інформацію з банків даних (наприклад, про наявність певного товару, його якості, замовити цей товар, тощо). Держави Європейського співтовариства з 1992 року ввели в дію стандарт електронного обміну даними між промисловими і торгівельними фірмами (EDIFACT). Цей стандарт і зв'язане з ним нове програмного забезпечення дозволять проводити практично всі торгові операції на рівні обміну через ЕОМ, оминаючи пошту.
Ринок програмного забезпечення на сьогодні в основному обмежується приведенням номенклатури програмних засобів, які пропонуються на українському ринку, і перерахуванням зразків запропонованої продукції з категорії “програмне забезпечення для діловодства“, яка може задовольнити конкретні потреби ділової людини. Серед вітчизняних розробників програмного забезпечення виділяються такі організації, як Донецький інститут штучного інтелекту, київські фірми КСИКОМ СОФТ, “Ліга“, МТ, IDM, “ІЕ-Ресурс“, “ІнфоРесурс“, “Інформаційні технології“ та львівська “АБ Система“. Очевидно, що вітчизняні розробники не мають тих фінансових можливостей, якими володіють для прикладу фірми Microsoft чи 1C.

1. Андрощук Г. Найпотужніші бренди світу: стан і тенденції // Інтелектуальна власність. - 2008. - № 12. - С. 19-31.
2. Антонов В.М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право / В.М. Антонов - 2ге вид., стереотип. – К.: КНТ, 2006. – 520 с.
3. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізація: Монографія / Савчук В.С. – К.: КНЕУ, 2003. –396 с
4. Афонцев С. Проблема глобального управления мирохозяйственной системой: теоретические аспекты //Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №5 – С.65–70.
5. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 384 с.
6. Березанська В. Боротьба з піратами за ринок програмного забезпечення в Україні // Інтелектуальна власність. - 2008. - № 11. - С. 70-72.
7. Булатов А.С. Мировая экономика. – М.: Юрист, 2001. – 734с.
8. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 462с.
9. Дмитришин В.С. Інтелектуальна власність на програмне забезпечення в Україні. - К.: "Вірлен", 2005. - 311 с.
10. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 528с.
11. Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”. – Доступний з: http://zakon.rada.gov.ua/.
12. Киреев А. Международная экономика. В 2-х ч. Ч. 1 Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для студентов высш. учеб. заведений, обучающ. по направлению «Экономика» и спец. «Международная экономика». – М.: Междунар. отношения, 1999. – 415с.
13. Козак Ю.Г., Макогон Ю.В., Логвинова Н.С., Барановська М.І., Московченко О.М., Захарченко О.В. Кредитно-модульний курс з міжнародної економіки: Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 296с.
14. Концепція правової охорони комп’ютерних програм в Україні, розроблена державним агентством України з авторських та суміжних прав і авторським [Електронний ресурс] / [В. Жуков, Ю. Капіца, Б. Курикін, М. Синьков та інші]. – Режим доступу: http://unicyb.kiev.ua/~vant/htdocs/konz.htm.
15. Корнілова І.М. Міжнародна ліцензійна торгівля: сутність та особливості здійснення. – Доступний з: hhp://www.nbuv.gov.ua/…/Nvamu/Ekon/2009_6/21.pdf;
16. Лонг Д. та ін. Захист прав інтелектуальної власності: норми міжнародного і національного законодавства та їх право- застосування. - К.: "К.І.С.", 2007. - 448 с.
17. Міжнародна економіка: Навч. посібник. / Ю.Г.Козак, Н.С. Логвинова, В.В.Ковалевський та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2008. - 1118с.
18. Міжнародна економіка: Підручник / А.П.Румянцев, Г.Н.Климко, В.В.Рокоча та ін.; За ред. А.П.Румянцева. – К.: Знання-Прес, 2003. – 447с.
19. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В.М. Тарасовича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 224с.
20. Мухопад В.И. Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление. – М.: ИНИЦ, 1998. – 339 с.
21. Негрескул В. Протидія комп’ютерному піратству [Електронний ресурс] / В. Негрескул.; Центр исследования компьютерной преступности. Режим доступу: : http://www.crime-research.ru/library.
22. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.
23. Пероганич Ю. Програмне забезпечення: рівень піратства в Україні // http://apitu.org.ua/node/1121
24. Петренко С. Правові шляхи припинення піратського використання програмного забезпечення // http://ndiiv.org.ua/index.php/2009-05-25-13-09-10/37-2009-03-24-15-04-55
25. Петренко С.А. Правова охорона комп’ютерної програми як об’єкта інтелектуальної власності: шляхи розвитку: автореф. дис., канд. юрид. наук: 12.00.03 / С.А. Петренко. – К., 2010. – 16 с.
26. Потєхіна В.О. Використання міжнародного досвіду для становлення національного законодавства України у сфері охорони комп’ютерних програм в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / В.О. Потєхіна. – Режим доступу: http://www.viravallee.com/articles/1.pdf.
27. Про авторське право та суміжні права: Закон України: від 23.12.1993 № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України від 29.03.1994. – 1994 р., № 13, стаття 64.
28. Романюк О. І. Інтелектуальна власніть: навч. посіб. [для студ. екон. спец.] / О. І. Романюк. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. – 270 с.
29. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Світовий ринок послуг: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 456с.
30. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. – Тернопіль, Економічна думка, 2002. – 504с.
31. Світова економіка: Підручник / За ред. А.С.Філіпенко. – К.: Либідь, 2000. – 582 с.
32. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Дудченко М.А. та ін. Міжнародні інтеграційні процеси в сучасності. – К.: Знання України, 2004. – 304 с. Цивільний кодекс України: від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України від 03.10.2003. – 2003 р., № 40, стаття 356.

В умовах безперервного зросту глобальної конкуренції на ринках послуг і товарів, стійкість і масштаб інноваційних процесів у всіх секторах господарювання стають важливими факторами забезпечення конкурентоспроможності економіки будь-котрої держави, через те що лише на основі інновацій дозволено забезпечити стійке економічне збільшення, підняти рівень життя населення, технологічну та економічну безпеку, гарантувати оборонну. Сьогодні немає альтернативи інноваційному курсу розвитку, якщо наша держава претендує на звання економічно розвинутої країни.
Підніжжям добробуту в епоху «інтелектуальної економіки» стають не природні ресурси, а творчі успіхи людей: результати інтелектуальної роботи і засновані на ній інновацій. Отож, головною рушійною міццю економічного та соціального розвитку світу та нашої держави стає саме розумовий потенціал нації. Тому реформування та економічний підйом вітчизняного виробництва зобов'язані спиратися на глибоко продуманій, хорошій економічній політиці у сфері вживання інтелектуального потенціалу національної економіки, напрямку на створення потрібних умов для незмінного примноження й розросту інтелектуальної власності як найбільшої та найпрогресивнішої форми економічних взаємин у ринкових умовах.
За визначенням Ф. Котлера, «послуги - це об'єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволень» [6]. Під послугою розуміється діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Сфера послуг - частина економіки, яка включає всі види комерційних послуг. Саме сфера послуг складає, в економічно розвинутих країнах, основну частину економіки (більше 50%). Сферу послуг часто відносять до постіндустріального економічного устрою. Науково-технічний прогрес, розвиток інформаційних технологій сприяють розвитку сфери послуг. Дослідженню ринків послуг та їх особливостей присвячено праці таких вітчизняних вчених: В. Базидевича [2], Б. Данилишина [4], Л. Новикова [3], Н. Поспелової [7] та інших. Більшу частину їх досліджень присвячено теоретичним і методологічним питанням, в той час як проблемам функціонування ринку інтелектуальних послуг не приділяється достатньої уваги, що і обумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Все це і зумовило вібір теми мого курсового дослідження: «Розвиток міжнародного ринку інтелектуальних послуг (на прикладі комп’ютерних програм)».
Обєктом мого курсового дослідження виступає міжнародний ринок послуг.
Предметом роботи є розвиток комп’ютерних програм на міжнародному ринку послуг.
Мета роботи: дослідити міжнародний досвід використання комп’ютерних програм на ринку послуг.
Виходячи з мети мого курсового дослідження переді мною постають наступні завдання:
1. Дослідити історичні витоки формування ринку програмної продукції;
2. Проаналізувати Український та міжнародний ринки програмної продукції.
3. Виявити основні проблеми охорони програмного забезпечення.

В умовах розширення політики Європейського Союзу на Схід, для України існує за¬гроза залишитись в "останньому ешелоні" країн-кандидатів на вступ до даного угрупування через не¬відповідність її політики політичним та економічним критеріям, невиконання вимог щодо удоскона¬лення національного законодавства, зокрема, в галузі інтелектуальної власності, і, особливо, у сфері охорони програмного забезпечення. Попри офіційні заборони та впровадження різноманітних механі¬змів впливу, нелегальне використання програмного забезпечення в Україні залишається об’єктивно існуючим явищем, що потребує значної уваги. За різними прогнозами, рівень використання неліцен- зійних комп’ютерних програм в Україні у 2009 році може залишитись на рівні 84 %, що погрожує за¬стосуванням санкцій з боку світових партнерів.
Боротьба із усіма проявами "комп'ютерного піратства" в Україні повинна відбуватись з урахуван¬ням його світових масштабів, вимог міжнародних організацій, прав та інтересів як авторів, так і спо¬живачів, а також міжнародного досвіду, який має особливу цінність в сучасних умовах. Саме тому актуальним завданням в рамках охорони програмного забезпечення на сьогодні є проведення актив¬ної державної політики в цій галузі, а також доведення до суспільства ризиків, пов’ язаних із викорис-танням контрафактної продукції та переваг від користування оригінальним програмним продуктом. За таких умов, легалізація програмного забезпечення в Україні та формування цивілізованої системи охорони даного результату інтелектуальної праці мають стати доказом побудови конкурентноздатної економіки, що є суттєвим кроком на шляху до європейської інтеграції.