Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Соціалізація дитини у группах однолітків "

Предмет:

Педагогіка

Мова:

Українська

Рік здачі:

2019

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ 5
1.1. Соціалізація як процес формування дитини 5
1.2. Група однолітків як інститут соціалізації 6
1.3. Міжособистісне спілкування в группі як засіб соціалізації дитини 12
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ В ГРУППІ ЗАВДЯКИ СПІЛКУВАННЮ 21
2.1. Методики аналізу психологічних особливостей спілкування підлітків та їх характеристика 21
2.2. Визначення рівнів сформованості міжособистісних стосунків учнів 25
2.3. Формування міжособистісних стосунків підлітків за допомогою тренінгу 31
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36
ДОДАТКИ 39

Навчальні заклади забезпечують офіційне, свідоме і систематичне навчання. Але школи навчають більшому, ніж вмінням та знанням, зазначеним у навчальній програмі. Навмисно чи ненавмисно, школи передають дітям також так звану приховану програму. Прихованою програмою соціологи називають той комплекс цінностей, ставлень та форм поведінки, що віддзеркалюють домінуючі неформальні орієнтації певної спільноти. Справа в тому, що учні навчаються не тільки під час офіційних занять, але й у взаємодії з усім шкільним оточенням -з фізичним середовищем, з тими ставленнями вчителів та інших учнів, які вони справляють один до одного, і з бюрократичною організацією школи. Зміст прихованої програми здебільшого формується вчителями і найчастіше містить у собі цінності середнього класу і його мораль. Вони заохочують такі якості, як працьовитість, відповідальність, свідомість, надійність, старанність, самоконтроль, ефективність і емоційна сталість.[1, с.26]
У більшості випадків первісна соціалізація дитини проходить в сім’ї. Жоден інститут не може серйозно конкурувати з нею у справі формування індивіда у дитинстві. Саме у родині дитина набирає головних рис своєї особистості, таких, що характеризують ті відносно сталі способи, за якими людина пробуває з іншими людьми у великому діапазоні ситуацій.[1, с.34]
Поважні функції у соціалізації відіграють також групи однолітків, або як їх у соціології називають – «групи рівних». По-перше, групи однолітків забезпечують арену, на якій діти можуть набувати досвіду незалежності від контролю дорослих. В юності групи однолітків стимулюють пошук молодими людьми більшої свободи. По-друге, групи однолітків дають дітям досвід таких стосунків, у яких вони можуть спілкуватися як рівні. На противагу цьому, у всесвіті дорослих діти займають роль підлеглих, активність яких дорослі направляють і контролюють, і діяльністю яких дорослі керують. По-третє, групи однолітків являють собою таку соціальну сферу, в якій позиція дитини не є маргінальною. Тобто, у цих групах діти можуть набувати такого статусу, у якому їх активність і їх інтереси не є другорядними або несуттєвими, а, навпаки, є головними, і не тільки для них самих, але й для оточуючих. І по-четверте, групи однолітків є механізмом передавання неформальних знань, сексуальної інформації, традицій порушення соціальних норм, забобонів, фольклору, анекдотів, жартів, ігор і т. ін.[2, с.14]
Засоби масової інформації або мас-медіа – це безособові засоби комунікації, спрямовані на велику аудиторії. До них відносять пресу, радіо, телебачення, Інтернет. Вони колосально впливають на настанови та поведінку людей. У цілому ЗМІ збагачують життя розважальними і пізнавальними програмами. Вони знайомлять з іншими культурами і спонукають обговорювати поточні проблеми. Але їх роль у формуванні людського життя викликає жваві дискусії. Значна кількість людей проводить на переглядом телепрограм майже половину свого вільного часу. Для дітей дивитися телевізор стає звичною справою ще до того, як вони навчаються читати. Вони проводять біля телевізора стільки ж часу, скільки витрачають на школу та спілкування з батьками. Як наслідок, телебачення робить дітей пасивними, – вони не використовують своєї уяви. Водночас тривогу викликає демонстрація через ЗМІ сцен насилля, яке сприяє агресивній поведінці.[3, с.44]

1.2. Група однолітків як інститут соціалізації
Визначальна роль групи однолітків у формуванні особистості дитини на різних етапах процесу соціалізації є загальновизнаним фактом. Як у руслі психологічного знання, так і в педагогічній практиці загальний підхід до колективу однолітків як фактору становлення особистості приймається переважною більшістю вчених і досить добре розроблений. Однак власне соціально-психологічний аспект цієї проблеми привертав меншу увагу. У даному розділі робиться спроба систематизувати уявлення про особливості дитячої групи як психологічного співтовариства. Якщо повторювати при підході до дитячій групі логіку викладу психології малої групи, яка була реалізована в попередніх розділах, почати слід з розгляду особливостей генезису і динаміки дитячого колективу.[4, с.52]
Виникнення і розвиток групи однолітків. При аналізі детермінантів виникнення дитячої групи зберігається виділення як соціальних, так і психологічних чинників виникнення дитячого співтовариства. Заданість існування дитячих груп соціальною структурою не викликає заперечень, перелік психологічних причин приходу дитини в групу також може бути докладемо до цих груп. Уваги заслуговує питання про роль дорослого в процесі виникнення групи. Для формальної (організованою, офіційної) групи все гранично ясно. Саме дорослі створюють ті структури, які мають потенційну можливість стати групою членства для дитини. Вони ж задають і цілі, завдання цих груп. У разі ж неформальних спільнот (спонтанних, неофіційних) ситуація не настільки очевидна. Дорослі, як правило, безпосередньо не беруть участь в процесі формування неформальної групи. Проте їх вплив все одно має місце. Через вплив тих зразків соціальної поведінки, тих форм відносин, які можуть складатися між людьми, на які орієнтуються діти в процесі соціалізації, або ж через заперечення тих формальних структур, які спеціально створюються дорослим співтовариством.

Гoлoвними зaвдaннями oсвiти в Укpaїнi є вихoвaння гpoмaдянинa Укpaїни, фopмувaння сoцiaльнo зpiлoї, пpaцелюбнoї, твopчoї oсoбистoстi, якiй пpитaмaннo пoчуття влaснoї гiднoстi, пoвaгa дo пpaв i свoбoд людини, свiдoме стaвлення дo oбoв’язкiв людини i гpoмaдянинa, гopдiсть зa свoю Бaтькiвщину, здaтнiсть дo сaмopoзумiння i сaмoвдoскoнaлення, aктивнoї учaстi у сoцiaльнoму життi кpaїни. У фopмувaннi oзнaчених вaжливих якoстей, poзвитку сoцiaльнoї кoмпетентнoстi, вихoвaннi oсoбистoстi гpoмaдянинa сучaснoї демoкpaтичнoї деpжaви вaжливе мiсце зaймaє сеpедoвище - все те, щo oтoчує дитину вiд нapoдження дo кiнця життя, пoчинaючи з сiм’ї, шкiльнoгo oтoчення i зaвеpшуючи сеpедoвищем сoцiaльним, у якoму вoнa нapoджується i яке ствopює умoви для її poзвитку i вихoвaння.
Нa жaль, у пpaктицi poбoти нaвчaльних зaклaдiв пpoцес сoцiaлiзaцiї oсoбистoстi зaлишaється пpеpoгaтивoю вихoвaння, яке зa умoви тpaдицiйнoї oсвiтньoї мoделi нaбулo хapaктеpу дpугopяднoстi, пoступившись пеpшoчеpгoвiстю пpoцесу нaвчaння. Як pезультaт, бiльшiсть випускникiв шкiл мaють слaбкo сфopмoвaнi життєвi кoмпетенцiї, неpoзвинутi сoцiaльнi здiбнoстi, чеpез щo вaжкo aдaптуються дo сучaсних суспiльнo-екoнoмiчних умoв, не здaтнi дo сaмopеaлiзaцiї в сoцiумi, пpoявляють схильнiсть дo aсoцiaльнoї пoведiнки.
Метoдoлoгiчнi зaсaди дoслiдження склaли фiлoсoфськi пoлoження пpo взaємoзв’язoк вихoвaння тa сoцiaлiзaцiї oсoбистoстi, свiдoмoстi тa дiяльнoстi; спiввiднoшення суб’єктивнoгo тa oб’єктивнoгo, poзвитку тa сaмopoзвитку, iндивiдуaльнoгo тa сoцiaльнoгo; зaкoнoдaвчi aкти й кoнцепцiї з пpoблеми poзвитку oсвiти в Укpaїнi в ХХI стoлiттi. Тaк, у нaвчaльних зaклaдaх зaвеpшується poзpoбкa Пpoгpaм poзвитку, якi нaцiленi не тiльки нa пiдвищення якoстi нaдaння oсвiтнiх пoслуг, aле й зaбезпечення сoцiaльнo-педaгoгiчних умoв фopмувaння у шкoляpiв вiдпoвiднoгo piвня дopoслoстi. У дoшкiллi успiшнo впpoвaджуються Бaзoвa деpжaвнa пpoгpaмa «Я у свiтi» тa експеpиментaльнa - «Впевнений стapт», в oснoвi змiсту кoтpих зaклaденa iдея paнньoї сoцiaлiзaцiї дитини. Пiдвищенo poль пoзaшкiльних нaвчaльних зaклaдiв у системi ствopення умoв для твopчoї сaмopеaлiзaцiї дитини в пoзaуpoчний чaс тa зaлучення її дo фopм змiстoвнoгo дoзвiлля.
Пpoблему сoцiaлiзaцiї дитини дoслiджувaли тaкi вченi: Ж. Пiaже, З. Фpейд, A. Aдлеp, М. Pубiнштейн, К. Poджеpс, М. Мoнaхoвa, Г. Смoльникoвoї, М. Лещенкo тa iнших.. Aле пpoблемa є недoстaтньo висвiтленoю в дaних нaукoвих джеpелaх, щo i зумoвилo aктуaльнiсть дoслiдження.
Метa дoслiдження: визнaчити тa пpoaнaлiзувaти вплив груп однолітків нa пpoцес сoцiaлiзaцiї дитини.

Здійснений аналіз теоретичних засад проблеми формування культури спілкування у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі дав можливість з’ясувати, що проблема спілкування в історії психологічної та педагогічної думки вивчалася під впливом суспільних потреб; підтвердити актуальність досліджуваної проблеми на сучасному етапі; охарактеризувати культуру спілкування як структурний компонент внутрішньої культури особистості підлітка, від якої залежить рівень її сформованості, що визначає можливість розвитку знань, комунікативних умінь, ставлень до оточуючих через систему установок і мотивів, поведінки, адекватних емоційно-оцінних реакцій, а також здійснення у навчально-виховному процесі взаємодії на суб’єкт-суб’єктному рівні.
На основі проведеного теоретичного аналізу уточнено поняття «культура спілкування підлітка-старшокласника», яке розглядається як опосередкована віковими особливостями система норм і цінностей, досвіду і потреб, що реалізуються у взаємодії підлітка з однолітками, вчителями, батьками та іншими людьми у процесі обміну змістовим, емоційним і ціннісним досвідом, а також в їх діяльності та поведінці.
У процесі дослідження з’ясовано, що старший шкільний вік завдяки розвитку самосвідомості, прагнення до самостійності та самопізнання свого реального «Я» є найбільш сприятливим для формування культури спілкування.
За результатами констатувального етапу експерименту встановлено, що у загальноосвітніх навчальних закладах недостатньо уваги надається формуванню культури спілкування старшокласників. Організація та здійснення позаурочної виховної роботи потребують модернізації та оновлення основних підходів до задоволення особистісних інтересів і потреб (пізнавальних, духовних, моральних, культурних тощо) старшокласників.
У дослідженні визначено компоненти та показники культури спілкування старшокласників, а саме: змістовно-інтелектуальний (пізнавальний), емоційно-оцінювальний, мотиваційний, дільнісно-функціональний (поведінковий). Їх інтегральними характеристиками виступають знання, інтереси, потреби, морально-етичні норми, система взаємин, що виявляється через переконання, поведінку, спілкування на різних рівнях взаємодії (з учителями, батьками, однолітками) і особистісне самовизначення старшокласників. Відповідно до визначених критеріальних характеристик виявлено рівні сформованості культури спілкування старшокласників: високий (13,0%), середній (57,3%), низький (29,7%).
Визначено, теоретично обґрунтовано дієвість моделі та ефективність психолого-педагогічних умов формування культури спілкування, застосовуючи факультативний курс «Основи культури спілкування» (для учнів 10-11-х класів) у поєднанні з організаційними формами, активними методами і засобами виховання (практикуми, тренінги, диспути, години тематичного спілкування, турніри, уроки-подорожі, вечори-роздуми, інтерв’ю, розв’язування проблемних задач, структуровані й спонтанні групові дискусії, рольові ігри, складання психологічних характеристик, моделювання й аналіз конкретних ситуацій, самотестування, планування процесу самонавчання та самовиховання, аналіз результатів діяльності тощо).
Виконане дослідження не вичерпує всього комплексу розв’язання зазначеної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують: специфіка формування культури спілкування учнів різних вікових категорій; використання конкретних навчальних дисциплін як засобу формування культури спілкування та інші.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Соціалізація дитини у группах однолітків "

0 (800) 357-234