ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ 5
1.1.Роль населення у розвитку народного господарства України 5
1.2. Чисельність та структура населення, їх динаміка, регіональні відмінності 7
1.3. Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості 16
РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА СТРУКТУРИ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ 20
2.1. Народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) населення за типом поселень у 1991–2014 роках 20
2.2. Кількість живонароджених, померлих та природний приріст (скорочення) населення за типом поселень за регіонами у 2014 році 23
2.3. Загальні коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту (скорочення) населення за регіонами у 2014 році 26
РОЗДІЛ 3. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ 28
3.1. Проблеми відтворення населення в сучасних умовах 28
3.2.Демографічні перспективи України 30
ВИСНОВОК 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
Усі матеріальні і духовні цінності суспільства створюються працею людей, їх головною продуктивною силою - трудовим ресурсним потенціалом [3, с.45].
Населення - це історично складена і безперервно відтворювальна сукупність людей, яка проживає на певній території (материк, країни, області, міста, села тощо). Властивістю населення є його відтворення шляхом постійної зміни поколінь у їхній соціально-економічній обумовленості. Процес відтворення населення становить природний його рух - міграцію, демографічні аспекти розвитку сім'ї і розвитку демографічних структур. Населення разом з природними умовами і ресурсами та способом виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства Взаємодія людей за допомогою засобів виробництва, з одного боку, та предметів праці - з іншого, забезпечує матеріальний добробут людей, що проживають на певній території. Роль населення як основи суспільного виробництва полягає в тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ і, тим самим, зумовлює розвиток насамперед тих галузей, які орієнтуються у своєму розміщенні на споживача Розвиток економіки будь-якої країни можливий лише за наявності певної кількості її жителів, які здійснюють виробництво товарів і послуг, необхідних для їх життя. Це і є сутністю господарювання людей, без якого існування суспільства неможливе [8, с.31].
Взаємозв'язок між населенням і розвитком господарства - це історичний процес, який постійно змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. В процесі еволюції розвитку суспільства воно забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи шляхом їх збору, рибальства і мисливства. На наступних етапах розвитку тип господарювання змінюється - розвивається відтворю вальне господарство. Спочатку це було землеробство і тваринництво. Розвиток цих галузей зумовлював необхідність виробництва певних засобів, що призвело до становлення нового прошарку людей - ремісників.
Виробництво засобів праці і спеціалізації певних територій на виробництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів сприяло розвитку торгівлі як наступного етапу господарювання. У подальшому періоді свого історичного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. Воно пройшло стадії від індустріального суспільства до індустріального і постіндустріального. В нинішніх умовах господарювання настав час інформаційної стадії розвитку суспільства, коли наука, розробки новітніх технологій стають основними сферами діяльності людей і разом з наданням різних послуг забезпечують засоби їх існування [9, с.56].
Як бачимо, населення і економіка складають єдине ціле: людські потреби викликають появу нових виробництв та послуг, а останні впливають на людей. Оскільки людина є основним творцем суспільного багатства, то чисельність населення, кваліфікації його працездатної частини є чинником, який обумовлює економічний розвиток.
1. Біла С.О. Реформування державного управління регіональним розвитком: стан, проблеми, перспективи/ [С.О. Біла, О.В. Шевченко, М.О. Кушнір та ін.]. − К.: НІСД, 2012. – 56 с.
2. Варакута О. Національний та етнічний склад населення України. //Краєзнавство. Географія. Туризм.. - 2014. - № 33. - C. 8-11
3. Височин Г. Населення України //Географія. - 2014. - № 19. - C. 15-16
4. Відтворення населення України в контексті збалансованого розвитку //Екологічний вісник. - 2014. - № 6. - C. 17-19
5. Галієнко Л.І. Постаріння населення як глобальна соціально-медична проблема //Охорона здоров‘я України. - 2015. - № 1. - C. 111
6. Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах //Україна: аспекти праці. - 2015. - № 6. - C. 26-32.
7. Гордей О.Д. Вплив фінансових важелів на рівень життя населення //Фінанси України. - 2015. - № 7. - С.78-83
8. Гукалова І. В. Якість життя населення: методологія аналізу та застосування в дослідженні розвитку регіонів України //Український географічний журнал. - 2015. - № 1. - C. 48 – 54
9. Гуменюк В. Критерії ідентифікації працездатного населення //Економіка України. - 2015. - № 8. - C. 13-23
10. Дарморіс О.М. Європейська стратегія зайнятості молоді. [Текст] / О. Дарморіс // Актуальні проблеми політики. - 2013. - Вип. 49 - С. 257-264.
11. Западнюк С. О. Суспільно-географічні фактори міграції населення//Український географічний журнал . - 2014. - № 3. - C. 40 – 45
12. Іллюк Ф. Демографічна ситуація в Україні // Ф. Іллюк. – 2012. – С. 31-32.
13. Інструменти регіонального розвитку в Україні : [навч. посіб.] / О. В. Берданова та ін. ; за ред. В. М. Вакуленка, О. В. Берданової. – К. : НАДУ, 2013. – 286 с.
14. Кулик В.В. Сучасні проблеми удосконалення державного регулювання соціально-економічних процесів / В.В. Кулик // Бізнес-інформ. – 2011. – № 5. – С. 21-23.
15. Лазаренко Я. Співвідношення стану довкілля, здоров'я населення та природоохоронного законодавства як показник якісного забезпечення екологічної безпеки в Україні //Право України. - 2015. - № 7. - С.61-66
16. Митрофанова С.В. Приоритеты реформирования социально-экономического развития региона в современных российских условиях / С.В. Митрофанова / Материалы 7-мой международной научно-практической конференциии «Ключевые вопросы современной науки». Экономика. – София: «Бял ГРАД-БГ» ООД. – 2011. – Том 1. – С. 81-84.
17. Населення України //Географія. - 2015. - № 20. - C. 11-14
18. Науковий та інноваційний потенціал України у міжнародних статистичних порівняннях: монографія / І.Ю. Єгоров, І. А. Жукович Рижкова Ю.О.; Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. – К.: Інформ.-аналіт. агентство, 2010. – 157 с.
19. Пирог О.В. Стратегічні перспективи економічного розвитку національної економіки України / О.В. Пирог // Бізнес-інформ. – 2011. – № 11. – С. 32-34.
20. Планування соціально-економічного розвитку територій України: навч. посіб. / за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ, Фенікс, 2011. – 206 с.
21. Понякіна С. Тривалість життя населення - критерій суспільного розвитку //Охорона здоров‘я України. - 2015. - № 1. - C. 211-212
22. Прокопа І., Шепотько Л. Депресивність аграрних територій: український вимір // Економіка України. – 2011. – №7. – С. 59–66.
23. Регіональна економіка [Текст] : навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І. [та ін.]. – [2-ге вид., доповн. і переробл.] ; за ред. В.К. Збарського та В.І. Мацибори. – К. :ЦП «КОМПРИНТ», 2014. – 363с.
24. Рингач Н.О. Огляд на проблему передчасної смертності населення України крізь призму національної безпеки //Стратегічні пріоритети. - 2015. - № 1. - C. 102-111
25. Системні зміни у господарстві України та їх вплив на територіальну структуру виробництва і розселення населення //Український географічний журнал. - 2015. - № 3. - C. 38 - 44.
26. Статистичний збірник «Регіони України», 2014, частина І / За редакцією О. Г. Осауленка. – К.: Державний комітет статистики України, 2014.- 299 с.
27. Статистичний щорічник України за 2014 рік. – Київ, Державний комітет статистики України, 2015. – 670 с.
28. Чисельність населення України //Краєзнавство. Географія. Туризм.. - 2014. - № 33. - C. 19-20
29. Шевчук П. Виклики демографічного старіння населення України в довгостроковій перспективі/ П. Шевчук //Охорона здоров‘я України. - 2015. - № 1. - C. 254-255
30. Яценко Л.Д. Рівень та якість життя населення України: міжнародні порівняння //Стратегічні пріоритети. - 2014. - № 3. - C. 103-110
На сьогоднішній день Україна переживає демографічну кризу, тому дослідження різноманітних чинників, що впливають на демографічну ситуацію, та демографічних процесів є актуальним. Покращення народжуваності та зниження смертності населення України можливе лише у випадку ґрунтовного дослідження наявної проблеми. Дана робота показує усі наявні проблеми та чинники, що впливають на відтворення.
Однією з проблем соціально-економічного розвитку України є відчутне загострення демографічної ситуації. Підтвердженням цього є насамперед те, що за останні 12 років в умовах, коли на території України не було ані збройних конфліктів, ані епідемій чи природних катаклізмів, чисельність її населення зменшилась на 4,9 млн. осіб. Результатом скорочення чисельності населення стає деформація всіх основних демографічних показників: тривалості життя, статево-вікової структури населення, шлюбності, розлучуваності, еміграції тощо в бік їх погіршення.
Вивченням проблеми демографічної ситуації України займається Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. Вивченню впливу демографічної ситуації на економіку держави присвячено багато наукових праць вітчизняних вчених, таких як С. Біляцький, А. Хахлюк, О. А. Богуцький, С. Вовканич, І. Є. Голубєва, І. Прибиткова та інші.
Над вирішенням питань з РПС України безпосередньо працюють науковці Ради з вивчення продуктивних сил України Національної академії наук України. Вагомий внесок у розвиток науки про РПС зробили: К. Г. Воблий, О. Г. Діброва, М. М. Паламарчук, О. М. Алимов, Ф. Д. Заставний, М. Д. Пістун, О. І. Шаблій, С. І. Дорогунцов, М. І. Долішній, В. І. Куценко, Я. І. Жупанський, П. Т. Ващенко, П. П. Борщевський, С. І. Іщук, Є. П. Качан, Б. Михайлинин та інші.
Актуальність теми дослідження даної курсової роботи визначається тим, що людина є, з одного боку, активною продуктивною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, – вона є споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку.
Метою нашої курсової роботи є висвітлення демографічних процесів в Україні, їх вплив на розвиток регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.
Оціненя демографічного минулого, теперішнього і майбутнього підтверджує, що демографічний фактор займає важливе і належне місце в усіх аналітичних і прогностичних розробок, що стосуються сьогоднішнього і завтрашнього дня народонаселення Україні. Аналіз демографічної ситуації дозволяє виявити особливості, специфіку і закономірності соціально-економічних і суспільно-політичних процесів, визначити темпи і пропорції формування економіки та соціальної сфери, прогнозувати розвиток людського та кадрового потенціалу.
Рішення глобальної демографічної проблеми впирається у складний комплекс соціальних та економічних завдань сучасності.
Ефективною - демографічна політика вважається, якщо вона спрямована на зміну або підтримка існуючих в даний період часу демографічних тенденцій. Практично здійснюється в повному обсязі, (спрямована на підтримку сім'ї, охорону здоров'я та освіту.)
Малоефективна - демографічна політика, сполучена з труднощами, як морально-етичного плану, так і браком фінансових коштів. Приводить до погіршення демографічної ситуації.
Було вироблено досить досліджень, щоб з упевненістю можна було назвати основні причини демографічної кризи в Україні.
У першу чергу це катастрофічне, і постійно триваюче падіння народжуваності, викликане довготривалими культурними чинниками. Це значить, що падіння народжуваності буде продовжуватися і в майбутньому, і ніщо, крім штучного втручання, не зможе зупинити його. Ситуація з народжуваністю аналогічна і в інших країнах.
Інший критичний чинник, що впливає на демографічну ситуацію саме в Україні - смертність. Основною причиною високої смертності є погане духовне, психологічний стан суспільства, викликане загальним кризою в нашій країні. Смертність, на відміну від народжуваності, повинна знизитися в найближчому майбутньому, і буде знижуватися паралельно з поліпшенням економічних та інших показників у нашій країні.
З вищесказаного можна зробити висновок, що смертність грає в демографії істотно меншу, ніж народжуваність, роль. Тому основним завданням вчених усього світу на сьогодні є розробка ефективних заходів щодо підвищення народжуваності. Розробити заходи щодо підвищення народжуваності - складна, але першорядне завдання для всіх соціальних наук, і, перш за все, демографії.
