Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Психологічні особливості розвитку уяви дошкільного віку "

Предмет:

Психологія

Мова:

Українська

Рік здачі:

2019

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УЯВИ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 5
1.1. Теоретичні основи уяви 5
1.2. Аналіз психологічної літератури з проблеми розвитку уяви у дітей дошкільного віку 12
1.3. Уява старшого дошкільника 19
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИК З РОЗВИТКУ УЯВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 23
2.1. Постановка дослідження 23
2.2. Методика проведення дослідження 24
2.3. Аналіз результатів дослідження 27
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33
ДОДАТКИ 36

Уява – це психічний процес створення нового в формі образу, уявлення або ідеї. Людина може подумки уявити собі те, чого в минулому не сприймала або не здійснювала, у неї можуть виникати образи предметів і явищ, з якими вона раніше не зустрічався. Будучи найтіснішим чином пов'язана з мисленням, уява характеризується більшою, ніж при мисленні, невизначеністю проблемної ситуації. Це завжди є певним відходом від дійсності. Але в будь-якому випадку джерело уяви – об'єктивна реальність. Це образне конструювання змісту поняття про предмет (або проектування схеми дій з ним) ще до того, як складеться саме поняття (а схема отримає виразне, верифіковані і реалізоване в конкретному матеріалі вираз). [14, с 204].
Уява – особлива форма людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Специфіка цієї форми психічного процесу полягає в тому, що уява, ймовірно, характерна тільки для людини і дивним чином пов'язана з діяльністю організму, будучи в той же самий час самим «психічним» із усіх психічних процесів і станів. Останнє означає, що ні в чому іншому, крім уяви, не проявляється ідеальний і загадковий характер психіки.
Уява постійно балансує на межі свідомого і несвідомого, одного асоціативного контексту та іншого, деструктивності та конструктності. Тому вона завжди створює широкий простір для самовизначення людини як митця. Звісно самої лише уяви мало для того щоб відбулася повноцінна творча діяльність людини; тут уява вступає в союз з іншими творчими психічними процесами – інтуїцією і мисленням. Інтуїтивні осяяння творять передумови бісоціативних зв’язків в уяві, а останні дають напрям точним операціям творчого мислення, опосередкованими знаками (словами, мовою). [2, с.14].
Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації і вирішувати завдання без безпосереднього втручання практичних дій. Воно багато в чому допомагає людині в тих випадках життя, коли практичні дії або неможливі, або ускладнені, або просто недоцільні (небажані).
Образи уяви не завжди відповідають реальності, в них є елементи фантазії, вимислу. Якщо уява малює свідомості такі картини, яким нічого або мало що відповідає в дійсності, то вона носить назву фантазії. Якщо, крім того, уява націлене на майбутнє, її іменують мрією. [7, с.26].
Мрія – це уява бажаного майбутнього. Значення мрії в житті людини надзвичайно велике. У мріях виявляється зв'язок уяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Мрій стають поштовхом у творчій діяльності. Мрія є необхідною умовою втілення в життя творчих задумів, коли образи уяви не можуть реалізуватися негайно з об’єктивних або суб’єктивних причин. У цій ситуації мрія постає як реальна спонука, як мотив діяльності, завдяки якому стає можливим завершення початої справи. Без мрії, зауважував Д. Писарєв, неможливо було б зрозуміти, яка спонукальна сила змушує людину започатковувати і доводити до кінця виснажливі й великі за обсягом роботи в царині мистецтва, науки та практичного життя.
Мрія є елементом наукового передбачення, прогнозу та планування діяльності. Ця її функція переконливо виявляється в художній, творчій діяльності, державотворенні. Мрії можуть бути реальними, дієвими та нереальними, безплідними. Дієвість мрії – необхідна умова втілення в життя творчих задумів людини, спрямованих на реальне перетворення дійсності. Такі мрії в певному розумінні є рушійною силою дій та вчинків людини, надають їй більшої цілеспрямованості у житті, допомагають долати труднощі, протистояти несприятливим впливам.

Останнім часом у суспільстві все гостріше постає питання про виховання творчої особистості. У зв'язку з цим виникає необхідність у вивченні розвитку творчих процесів людини і пошуку шляхів їх оптимізації. Психологи довели, що уява широко включена у творчу діяльність людини на різних етапах її життя. Уява є необхідною складовою художньої, конструктивної, музичної, взагалі будь-якої творчої діяльності. Особливо значущим стає виявлення специфіки творчої уяви, закономірностей її становлення і розвитку у дітей дошкільного віку.
Результати зарубіжних і вітчизняних психологічних досліджень показують, що уява, як адекватно-образне мислення, позитивно впливає на психіку дитини, його інтелектуальну діяльність, загальний розвиток і характер.
Так, наприклад, психолог О.М. Дьяченко пише: «Уява - це нібито чуйний музичний інструмент, оволодіння яким відкриває можливості самовираження, вимагає від дитини виконання власних задумів і бажань».
Л.С.Виготський пише: «Найсуттєвіша відмінність уяви від інших форм психічної діяльності людини полягає в наступному: уява не повторює в тих же поєднаннях і в тих же формах окремі враження, які накопичені раніше, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень».
Дослідженням уяви людини займалися багато психологів, серед них: О.В. Боровик, Л.М. Веккер, Д.С.Брунер, А.В. Брушлінський, О. В. Запорожец, А. І. Кирилова, А.В. Петровський, Т. Рібо, Г.С.Родіонова, О. Святкова, А. Страунінг, Л.Ю. Субботіна, І.П. Фарман та ін.
Зважаючи на вищесказане, можна зробити висновок, що вивчення уяви у дітей старшого дошкільного віку та її діагностування є актуальним, чим і обумовлений вибір теми курсової роботи «Психологічні особливості розвитку уяви дітей дошкільного віку».
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка психологічних особливостей розвитку уяви дітей дошкільного віку.
Для досягнення поставленої мети було поставлено низку завдань дослідження:
 Розглянути теоретичні засади дослідження уяви дітей дошкільного віку: розкрити поняття «уява», її функції і види, показати вікову динаміку розвитку уяви дітей дошкільного віку;
 Провести емпіричне дослідження та проаналізувати особливості розвитку уяви дітей дошкільного віку;
 Підібрати систему ігор, завдань та вправ для розвитку уяви дітей дошкільного віку та провести формувальний експеримент і оцінити його ефективність;
 Розробити психолого-педагогічні рекомендації батькам щодо розвитку уяви дітей дошкільного віку.
Об’єктом дослідження є уява дітей як вищий пізнавальний процес.
Предмет дослідження: психологічні особливості розвитку уяви дітей дошкільного віку.
Для досягнення мети і вирішення завдань курсової роботи були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез і узагальнення відомих результатів дослідження; емпіричні методи дослідження уяви (методика «придумай розповідь» Р.С.Нємова, методика «Намалюй що-небудь» Т.Д. Марцинківського, методика «Придумай гру» Т.Д. Марцинківського); контрольний і формувальний експеримент.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із підрозділами, загального висновку, списку використаних джерел.

Отже, ми познайомилися з найзагальнішими аспектами розвитку уяви дітей. Ми побачили, яка важлива ця функція для загального розвитку дитини, для становлення її особи, для формування життєвого досвіду. Через важливість і значущість уяви для дитини необхідно всіляко допомагати його розвитку і, одночасно, використовувати його оптимізації учбової діяльності.
Проаналізувавши теоретичну частину і дізнавшись результати емпіричної можна зробити висновок, що жодному виду людської діяльності не чужий творчий підхід. Де б у якій спеціальності людина себе не реалізовувала вона скрізь користується уявою у більшій або меншій мірі залежно від свого роду діяльності.
Не обов'язково щоб усі члени суспільства писали вірші або співали пісні, були вільними художниками або грали роль у театрі. Той вид діяльності, в якому найкраще, вільніше всього виявляється творчий підхід, і той обсяг, у якому людина може його виявити, залежить від складу особистості, від звичок, від особливостей життєвого шляху. Об'єднання всіх сутнісних сил людини, прояв усіх його особистісних особливостей у справі сприяють розвитку індивідуальності, підкреслюють, поряд із загальними для багатьох ознаками, його унікальні і неповторні риси.
Формування уяви в ранньому та дошкільному віці відбувається як зміна природженій активності дитини в активність що перетворює. Важливим фактором при цьому є потреба в нових враженнях і спілкування з дорослим, що відкривають способи отримання вражень.
Виходячи з результатів проведеної експериментальної роботи видно, що наша гіпотеза підтвердилася. У дітей експериментальної групи, у якій проводився контрольний експеримент підвищився рівень розвитку уяви.
Натомість діти, які перебували у контрольній групі і не були підпорядковані формуючим вправам, розвиток уяви залишився на тому ж рівні. Діти дуже охоче включилися в ігрові ситуації, у них підвищився інтерес до малювання, розповідання казок. Взаємозв'язок образотворчої діяльності з грою створює у дітей особисто значимий для кожної дитини мотив діяльності, а це в свою чергу забезпечує її ефективність. І результат діяльності виходить більш високий, оскільки дитина не просто малює, а передає в зображеннях образи ігри, що сприяє розвитку творчої уяви.
Слід зазначити, що дітям дуже сподобалися запропоновані ігри та вправи. Вони виконували їх із задоволенням, адже кожна дитина - це справжній мрійник, який із задоволенням буде продовжувати будь-які процеси, які примушують його пофантазувати.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Психологічні особливості розвитку уяви дошкільного віку "

0 (800) 357-234