ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІНТЕРЕС ДО НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ЯК ОДНА З ХАРАКТЕРНИХ РИС ЕПОХИ 5
1.1. Етапи розвитку народно-сценічної хореографії 5
1.2. Організація регіональних колективів 6
1.3. Роль взаємовпливу професійного і аматорського хореографічного мистецтва 10
РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ ПРОФЕСІЙНИХ ХОРЕОГРАФІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ У ХХІ СТОЛІТТІ 12
2.1. Збереження та розвиток національної хореографічної спадщини 12
2.2. Сучасні професійні хореографічні колективи 14
2.2.1. Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. П. П. Вірського 16
2.2.2. Академічний ансамбль «Сіверські клейноди» 17
2.2.3. Ансамбль «Світанок» 19
2.2.4. Буковинський ансамбль пісні і танцю України 21
2.2.5. Заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань» 23
2.2.6. Заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Колос» 23
2.2.7. Заслужений народний ансамбль пісні і танцю України «Дарничанка» 24
2.2.8. Івано-Франківський національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія» 26
2.2.9. Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» 26
2.2.10. Шоу-балет «Sabotage» 29
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

1.1. Етапи розвитку народно-сценічної хореографії
Народне хореографічне виконавство функціонує в історико-художніх формах (професійній, аматорській, експериментальній), кожна з яких має свої характерні ознаки. Аматорська форма відзначається спиранням на носіїв фольклорної танцювальної традиції, тісними зв’язками з етнорегіональними й локальними пісенними і музично-інструментальними, танцювальними традиціями, художньо-стильовою строкатістю репертуару, переважанням сімейно-побутової тематики українських народних пісень та танців, створених композиторами-аматорами або керівниками колективів, певним рівнем виконавської майстерності співаків. [3, с.21]
Професійна форма характеризується такими ознаками: принцип фінансування, багатоманітність тематичної та жанрово-стильової палітри репертуару, рівень виконавської майстерності, музично-теоретична підготовка виконавців, прагнення до індивідуалізації виконавського стилю.
На відміну від аматорського, професійне хореографічне виконавство пов’язане з трудовою діяльністю артистів, що володіють комплексом теоретичних знань і практичних навичок, набутих в результаті фахової підготовки й досвіду роботи.
Експериментальна форма тісно пов’язана з дослідницькою і фольклорно-етнографічною діяльністю, що сприяє формуванню наукового підходу до танцювальної та музичної творчості. В лоні експериментальної форми здійснюється «професійна реконструкція» танцювальної автентики, етнічного музичного інструментарію, декоративно-ужиткових елементів в їх цілісності, відроджуються традиції танцювального мистецтва. Ці форми дають можливість визначити етапи розвитку та трансформації хореографічного мистецтва. [1, с.24]

1. «Збереження і розвиток народно-сценічного танцю регіонів України» // матеріали науково-практичного семінару // К., 2005 р. - стр. 14-17
2. «Збереження і розвиток народно-сценічного танцю регіонів України» // Матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару // К, 2010 р. - стр. 1-36.
3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: підруч. [для студ., асп. та мол. викл. вузів] / Анатолій Миколайович Алексюк. – К.: Либідь, 1998. – 558 с.
4. Барбина Е.С. Педагогическое мастерство - системообразующий фактор непрерывного образования учителя. / Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми. - Кн. 4. -Чернівці, 1996. - С. 95-96.
5. Богород А. Фольклорний танець українців / А. Богород. – К. : Мистецтво, 1999. – 140 с.
6. Василенко К. Український танець / К. Василенко. – К. : Мистецтво, 1997. – 282 с.
7. Виробнича педагогічна хореографічна практика: програма для студентів вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальності 7.010103 «Педагогіка і методика середньої освіти. Хореографія» / Укл. Т. О. Благова. – Полтава, ПДПУ, 2007. – 18 с.
8. Вплив творчості П.П. Вірського на розвиток національної хореографії // Матеріали науково-практичної конференції.// К., 2005 р. - стр.7-16.
9. Гончаренко С.І. Український педагогічний словник. - К., 1997.
10. Гройсман А.Л. Методологические принципы хореографического образования / А.Л.Гройсман // Психолого-педагогические аспекты обучения студентов театральных вузов: сб. фрагментов дисс. исследований. - М.: Имприт, 1996. - Вып. 3. - С. 4-8.
11. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») // Освіта. – 1993. – № 44–46. – С. 2–15.
12. Дубогай А.Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших классов: дисс. доктора пед. наук: 13.00.01 / Дубогай Александра Дмитриевна. - К., 1991. - 374 с.
13. Зязюн І. Особливості професійної підготовки педагога / І. Зязюн // Педагогічна газета. – 2001. – № 2. – С. 5.
14. Исаев И. Ф. Педагогика: учеб. пос. для студ. пед. учеб. заведений / Исаев И. Ф., Мищенко А. И. Сластенин В. А. – М. : Школьная пресса, 2002. – 512 с.
15. Карась Г.В. Формування естетичного досвіду старшокласників у фольклорних колективах: Дис....канд. пед. наук: 13.00.01. – Ів.-Франківськ, 1996. – 234 с.
16. Легка С.А. Традиції народної культури в українській хореографії / С.А. Легка // Питання культурології. – К.: КНУКіМ, 2001. – Вип. 17. – С. 28–37.
17. Лекції з педагогіки вищої школи: навч. посіб. / [за ред. В.І. Лозової]. – Х. : Освіта. Виховання. Спорт, 2006. – 496 c.
18. Макарова Л.Н. Требования к компетентностной модели будущего хореографа / Людмила Николаевна Макарова, Марина Николаевна Юрьева // Высшее образование сегодня. – № 4. – 2010. – С. 50–53.
19. Михаськова М.А. Формування фахової компетентності майбутнього вчителя музики : дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / М.А.Михаськова. – К., 2007. – 234 с.
20. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка / Н. Є. Мойсеюк. – К., 2001. – 608 с
21. Навчальна фольклорна практика: програма для студентів вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальності 6.010103 «Педагогіка і методика середньої освіти. Хореографія» / Укл. Л.М. Сокіл. – Полтава, ПДПУ, 2008. – 16 с.
22. Навчально-методичнахореографічна практика: програма для студентів вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальності 6.010103 «Педагогіка і методика середньої освіти. Хореографія» / Укл.Т.О. Благова. – Полтава, ПДПУ, 2008. – 16 с.
23. Нагачевський А. Джерела до вивчення українського танцю Канади / А. Нагачевський // Родовід. 2-ге число. 1991. – С. 65–73
24. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування системи освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. – К.: «К.І.С.», 2003. – 269 с.
25. Олексюк О.М. Формування духовного потенціалу студентської молоді / О.М. Олексюк. – К.: КІПК, 1996. – 253 с.
26. Орлов В.Ф. Професійне становлення вчителів мистецьких дисциплін: [моногр.] / В.Ф. Орлов; за заг. ред. І.А. Зязюна. – К.: Наук. думка, 2003. – 276 с.
27. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с.
28. Родигіна І. Компетентнісно-орієнтований підхід до навчання / І.Родигіна. – Харків, 2005. – 128 с.
29. Роль народної хореографії в збереженні культурного розмаїття світу // Матеріали науково-практичної конференції // К., 2004 р. - стр. 5-12
30. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: навч. посібник. - К., 2002.
31. Сенько Ю. В. Гуманитарные основы педагогического образования / Ю.В. Сенько. – М.: Академия, 2000. – 240 с.
32. Стан народної хореографії в Україні та перспективи її розвитку», - К.: 2002 р. - стр. 5-23.
33. Филатов С.В. Ассоциативный эксперимент как метод усвоения танцевальных навыков балетмейстеров / С.В.Филатов // Психолого- педагогические аспекты обучения студентов театральных вузов: сб. фрагментов дисс. исследований. - М.: Имприт, 1996. - Вып. 3. - С. 28-39.

Актуальність дослідження. У сучасних умовах глобалізації, транс націоналізації, нівелювання особливостей традиційної культури, необхідно сприяти збереженню та розвитку надбань українців. Тому важливою складовою відродження традицій є проблема само ідентифікації, усвідомлення унікальності та неповторності духовних надбань свого етносу. Сьогодні актуально наукове осмислення розвитку різних видів мистецтва українського народу. Серед інших видів мистецтва, важливе значення має народна хореографічна культура.
Український танець займає значне місце серед культурних надбань нашого народу. Широка популярність українського танцю в нашій країні та за кордоном пояснюється невичерпним багатством тем і сюжетів. У танцювальних образах розкривається національний характер народу, відображаються явища, взяті безпосередньо з його побуту та праці, рідна природа тощо. Наявність яскравих побутових рис і особливостей, поєднаних з віртуозною технікою, надає українському танцю своєрідного колориту. Танець – мистецтво, що існує в часі й просторі.
Об’єкт дослідження - хореографічне мистецтво.
Предмет дослідження - процес розвитку Українських професійних хореографічних колективів.
Мета дослідження: проаналізувати професійні хореографічні колективи України.
Завдання дослідження:
 Розглянути етапи розвитку української народної сценічної хореографії.
 Проаналізувати особливості розвитку української народної сценічної хореографії на кожному історичному етапі ;
 Дослідити стан професійного хореографічного мистецтва.
Методологічною основою дослідження є принципи історично-порівняльного, проблемно-хронологічного, культурологічного та мистецтвознавчого аналізу української народної хореографічної культури. Застосуємо також історико-типологічний, ретроспективний, синхронний та описовий методи.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, та списку використаних джерел.

Українське хореографічне мистецтво є гордістю нашого народу і одним з найяскравіших виявів його національної самосвідомості та духовного багатства. Піднесення професійного рівня розвитку всіх форм і видів танцювального мистецтва України, що має славні багатовікові традиції і визначні художні здобутки, є важливою складовою частиною національного культурного відродження України. На сьогоднішній день особливо гостро стоїть питання про необхідність збереження національних традицій, здобутків і подальшого розвитку національного танцювального мистецтва. Саме ці завдання і виконує зараз Національна хореографічна спілка України, об'єднуючи і активізуючи творчу, організаційну та педагогічно-просвітницьку діяльність представників усіх видів та напрямків хореографічного мистецтва України. Спілка сприяє збагаченню національних хореографічних традицій, розширенню репертуару багатьох аматорських та професійних колективів, організації фольклорних експедицій для запису народних танців та обрядів, фіксації скарбів національного мистецтва України.
Сучасне прагнення до духовного відродження та гуманізації культури нерозривно пов’язане із зверненням до культурної спадщини і усвідомленням духовних традицій українського народу.
Український танець завжди посідав провідне місце в репертуарі творчих колективів і був мірилом популярності і визнання їх у народі. Це визнання - не відкривання України, це ствердження нашого народу з його самобутньою глибинною культурою, яка у своїх витоках має багато спільного із культурами інших народів - бо вона, воістину, народна і зрозуміла всім.
Ті величезні духовні багатства, що містить наш фольклор, звичаї, обряди і нині є традиційним підґрунтям нової національної культури. Звертатися до етнічних витоків не означає повертатися. Йдеться про надбудову, збагачення минулого, витвір нового. У нашого народу є власне культурне надбання, яке ми повинні зберігати і збагачувати.