Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Припинення зобов_язання в цивільному праві "

Предмет:

Цивільне право

Мова:

Українська

Рік здачі:

2019

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 5
1.1. Поняття та правова природа припинення зобов’язання 5
1.2. Класифікація та правове регулювання нетрадиційних підстав припинення зобов’язань 9
РОЗДІЛ ІІ. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА ВОЛЕЮ СТОРІН 16
2.1. Припинення зобов’язання виконанням, зарахуванням та домовленістю сторін 16
2.2. Припинення зобов’язання переданням відступного 21
2.3. Припинення зобов’язання прощенням боргу 25
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВОЛІ СТОРІН 31
3.1. Неможливість виконання зобов’язання 31
3.2. Припинення зобов’язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі 33
3.3. Припинення зобов’язання смертю фізичної особи 36
3.4. Припинення зобов’язання ліквідацією юридичної особи 38
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43

В цивілістичній літературі питання сутності такої юридичної категорії, як припинення зобов’язання, є малодослідженим. З цього питання відсутні фундаментальні монографічні праці. Науковому дослідженню В основному піддавалися окремі способи (підстави) припинення зобов’язань, як правило, у навчальній літературі та В працях окремих авторів щодо загальних проблем зобов’язального права (Т.В. Боднар, О.С. Иоффе, Є.О. Крашенніков, Н.С. Кузнецова, В.В. Луць, А.І. Масляєв та ІН.). Така ситуація певною мірою пояснюється також тим, що І В цивільному законодавстві законодавці це питання обійшли увагою.
Так, у Цивільному кодексі УРСР у статтях 216-223 глави 19 «Припинення зобов’язань» лише визначаються конкретні випадки, В яких припиняється зобов’язання. Подібна ситуація І В новому ЦК України, у статтях 598-609 якого визначаються, але дещо ширше, підстави припинення зобов’язань. Крім того, у новому ЦК СТ. 598 визначає загальні правила щодо підстав припинення зобов’язань, які полягають у тому, що, по-перше, зобов’язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, по-друге, припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Однак, незважаючи на введення до ЦК України наведених положень щодо загально-правових засад припинення зобов’язань, їх недостатньо для виявлення правової природи припинення зобов’язань, їх класифікації, інших загальнотеоретичних узагальнень та визначення правових наслідків такого припинення.
Щоб дати відповіді на поставлені питання, необхідно насамперед визначити поняття самого зобов’язання. В СТ. 151 ЦК УРСР 1963 р. передбачалося, що В силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Такі зобов’язання виникають з договору або з інших підстав, зазначених у СТ. 4 цього Кодексу. ЦІ положення містилися в цивільних кодексах колишніх радянських республік, а відтак вони стали нормативною базою для формування цивілістичних концепцій щодо поняття та змісту цивільного зобов’язання.
Якщо аналізувати положення Книги п’ятої «Зобов’язальне право», то можна з очевидністю дійти висновку про існування трьох стадій функціонування зобов’язального право відношення: а) виникнення; б) виконання; в) припинення. Така схема функціонування зобов’язального право відношення можлива, на нашу думку, лише при позитивному (ідеальному) його розвитку. Між тим, на практиці схема функціонування зобов’язального право відношення в багатьох випадках може виявитися набагато складнішою. По-перше, момент виконання зобов’язання може бути віддаленим у часі від моменту його виникнення, зокрема тоді, коли суб’єкти зобов’язання визначили конкретний термін виконання ними взятих на себе обов’язків. Цей період існування зобов’язального право відношення можна було б умовно назвати стадією його пасивного існування.

Правове значення припинення зобов'язань зводиться до того, що воно, представляючи собою невід'ємну складову частину зобов'язальних правовідносин і економічного обороту, є одним з основних інститутів цивільного права, поряд з виникненням, зміною, виконанням, забезпеченням виконання і відповідальністю за порушення зобов'язань. Тому вивчення питань припинення зобов'язань представляє певне значення для цілісного сприйняття зобов'язального права.
Вивчення нетрадиційних підстав припинення зобов'язань є необхідною умовою для встановлення законності припинення зобов'язань і дотримання прав і законних інтересів учасників цивільного обороту - не лише сторін зобов'язання, а й інших осіб, яких так чи інакше стосуються умови виниклого і припиняється зобов'язального відносини. Новизна цієї теми обумовлена тим, що в сучасному цивільному праві питання підстав припинення зобов'язань у цілому розроблені недостатньо. Особливо очевидна нестача робіт, націлених на детальний аналіз поняття припинення зобов'язань, їх класифікацію, а також характеристику окремих підстав, в тому числі, і підстав, не пов'язаних з фактичним виконанням зобов'язань. Відсутність повноцінних доктринальних робіт і досліджень у цій галузі призводить до неоднозначності судової практики щодо застосування норм, що регламентують припинення зобов'язань. Спостерігається змішання близьких категорій, наприклад, відступного і новації, заліку та взаємозаліків, використовуваних між юридичними особами.
Ступінь розробленості проблеми. У цивілістиці можна зустріти роботи, присвячені лише окремим проблемам, пов'язаним з темою даного дослідження.
До них відносяться, перш за все, праці цивілістів: Н. П. Боголєпов, Д. Д. Грімм, Д. І. Мейер, С. В. Пахман, К. П. Побєдоносцев, В. І. Синайський, Г. Ф. Шершеневич, В. А. Бєлов, М. І. Брагінський, В. В. Витрянский, О. С. Іоффе, Д. В. Мурзін, Н. Ю. Мурзіна, Е. А. Суханов, О. Ю. Шилохвіст, А. М. Ерделевскій, Р. С. Бевзенко, Т. Р. Фахретдінов
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у зв'язку з припиненням зобов'язань з підстав, які можуть бути позначені як нетрадиційні в цивільному праві.
Предметом дослідження виступають норми білоруського громадянського законодавства, складові інститут припинення зобов'язань, а також законодавства зарубіжних країн, положення та доктрини цивільного права.
Метою наукового дослідження є аналіз сутнісної характеристики нетрадиційних підстав припинення зобов'язань, освітлення спірних питань теорії і практики, вироблення власного бачення на їх вирішення.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України).
1. Припинення зобов'язання виконанням, проведеним належним чином.
2. Припинення зобов'язання переданням відступного. Зобов'язання припиняється за згодою сторін унаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, терміни й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 Цивільного кодексу України).
3. Припинення зобов'язання зарахуванням. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, термін виконання яких настав, а також вимог, термін виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
4. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (ст. 601 Цивільного кодексу України).
5. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором (ст. 604 Цивільного кодексу України).
6. Припинення зобов'язання прощенням боргу. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 Цивільного кодексу України).
7. Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 Цивільного кодексу України).
8. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст. 607 Цивільного кодексу України).
9. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
10. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора (ст. 608 Цивільного кодексу України).
11. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), окрім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 608 Цивільного кодексу України).

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Припинення зобов_язання в цивільному праві "

0 (800) 357-234