ВСТУП 3
РОЗДІЛ І.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З ДИЗАРТРИЧНИМ ПОРУШЕННЯМ 5
1.1.Мова - як умова формування особистості 5
1.2. Особливості дизартричних порушень у дітей. Класифікація. 11
1.3. Профілактика та попередження дизартричних порушень у дітей 18
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗВУКОВИМОВИ У ДОШКІЛЬНЯТ З МІНІМАЛЬНИМИ ДИЗАРТРИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ 23
2.1.Завдання і зміст обстеження 23
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

Мова - найважливіша психічна функція, властива тільки людині. Завдяки мовному спілкуванню відбиття світу у свідомості дитини постійно поповнюється й збагачується тим, що відображається в суспільній свідомості, зв'язується з досягненнями всієї суспільно - виробничої й культурної діяльності людства. Таким чином, мова - є основою комунікативної функції, що здійснюється за допомогою тієї чи іншої мови.
На основі мови і її одиниці - слова, формуються й розвиваються психічні процеси. На величезне значення мови для розвитку мислення й формування особистості неодноразово вказував Л.С.Виготський, що писав :
« Розвиток усного мовлення, імовірно, саме зручне явище для того щоб, простежити механізм формування поводження й зіставити підхід до цих явищ, типовий для вчення про умовні рефлекси, із психологічним підходом до них. Розвиток мови представляє насамперед, історію того, як формується одна з найважливіших функцій культурного поводження дитини, що лежить в основі нагромадження того культурного досвіду».
Мова формується в процесі загального психофізичного розвитку дитини. До умов формування нормальної мови, відносяться нормальна центральна нервова система, наявність нормального слуху й зору, та достатній рівень активного мовного спілкування дорослих з дитиною. У тих випадках, коли в дитини збережений слух та непорушений інтелект, але значні мовні порушення, які не можуть не позначитися на формуванні всієї його психіки , говорять про особливу категорію аномальних дітей – дітях з мовними порушеннямиp[1,c.234]. У цієї категорії дітей мовленнєве порушення є первинним дефектом. Мовленнєві вади таких дітей характерні тим, що:
А) після виникнення, самостійно не зникають, а закріплюються;
Б) не відповідають вікові того, хто говорить;
В) потребують логопедичного втручання залежно від їхнього характеру;
Г) виникнення не правильного мовлення у дитини може відбитися на його подальшому розвитку, затримуючи та викривляючи його.
Різні мовленнєві дефекти, які є первинними у дітей з вадами мовлення , впливають на виникнення вторинних відхилень у їхньому загальному та мовленнєвому розвитку, утруднюють процес опанування грамоти , можуть негативно позначитися на розвитку мислення. В багатьох випадках діти – логопати викликають до себе певне негативне відношення ровесників, що призводить до ряду небажаних відхилень у поведінці, характері.
Наука трактує особистість, як відносно стабільну організацію мотиваційних перемінних, прихильностей, що виникають у процесі діяльності із взаємодії між біологічними спонуканнями і соціальним та фізичним оточенням, його умовами. У повсякденні, говорячи про особистість, мають на увазі стиль життя індивіда або характерний спосіб реагування на життєві проблеми.

1.Аксенова Л.І., Архіпов Б.А., Белякова Л.І. .; Під ред. Н.М.Назаровой. Спеціальна педагогіка/ – К.: Освіта,2010.-345 с.
2. Архіпова Є.Ф. Стерта дизартрія у дітей. К., 2009.-289 с.
3. Богуш А.М., Григоренко Г.І. Запрошуємо до розмови: Посібник .для роботи з дошкільниками. – К.: Освіта, 2007. – 152с.
4. Борякова Н.Ю., Соболєва А.В., Ткачова В.В.. Практикум з корекційно-розвиваючих занять. - К.:освіта ,2011. -247 с.
5. Генінг М.Г. Навчання дошкільнят правильно говорити. Чебоксари.,2009.-389 с.
6.Гуровец Г.В., Маєвська С.І. До питання діагностики стертих форм псевдобульбарний дизартрії// Питання логопедії. 2011.-675 с.
7. Епіфанцева Т.Б. Книга педагога-дефектолога/.- Фенікс, 2006.- 576с.- (Сердце вітдаю дітям)
8. Жукова Н.С., Мастюкова Є.М. , Філічева Т.Б. Подолання загального недоразазвітія промови М., 2008.-278 с.
9.Богуш А.М., Григоренко Г.І. Запрошуємо до розмови: Посіб.для роботи з дошкільниками. – К.: Освіта, 2007. – 152с.
10. Бодалева А.А. Популярна психологія для батьків Харків, Педагогіка, 2008.-456 с.
11. Волкова Л.С. Логопедія. Посібник для студентів інститутів по спеціальності «Дефектологія»– Харків: Просвіта , 2009.-528 с.
12. Козявкіна Н., Козявкіна О., Бабадагли М., Пічугіна Т. Роль ранньої діагностики порушень розвитку мовлення у дітей із ДЦП // Дефектологія.- 2011.– 227 с.
13. Логопедія/Під. ред. Л.С. Волкової, С.Н. Шаховської. К.: Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 2008.-456 с.
14. Логопедія. Методична спадщина. Кн. 1: Порушення голосу і звуковимови . Частина 2-га. Дизартрія. /За ред. Л.С. Волкової. Харків., 2013.-178 с.
15. Лопатіна Л.В. Диференціальна діагностика стертої дизартрії і функціональних розладів звуковимови. К .:Глобус, 20011.-345 с.
16. Соботович Є.Ф., Чернопольска А.Ф. Прояви стертих дизартрій та методи їх діагностики// Дефектологія. 2009.- 341с.
17. Тарасун В. Формування мовної особистості - новий напрям логопедичної роботи// Дефектологія.- 2010. – с. 311.
18. Чевелева, Г. В. Чиркін. - Харків.: Просвітництво,2009.-378 с.
19. Філічева Т.Б., Чіркіна Г.В. Підготовка до школи дітей із загальним недорозвиненням мовлення в умовах спеціального дитячого саду Харків.:Просвітництво, 2009.-290 с.
20. Хрестоматія з логопедії (Витяги і тексти) Т. 1/ Під. ред. Л.С. Волкової і В.І. Селіверстова. К.: Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 2007.-234 с.

Актуальність. Процес розвитку дитини проходить у трьох напрямах: фізичному, когнітивному та психосоціальному. В нормі розвиток у цих трьох напрямках відбувається одночасно та взаємопов’язано. Для нормального розвитку дитини з перших місяців найважливішим є спілкування, у процесі якого малюк може опанувати людське мовлення, що відіграє головну роль як в діяльності дитини, так і в пізнанні навколишнього світу. Розвиток мовлення у процесі онтогенезу відбувається паралельно з фізичним і розумовим розвитком. Усі психічні процеси у дитини - сприйняття, пам'ять, увага, мислення, цілеспрямована поведінка – постають за безпосередньої участі мовлення.
Мінімальні дизартричні розлади-одне з найбільш часто зустрічаються в дитячому віці розладів мови, при якому провідними в структурі мовного дефекту є стійкі порушення звуковимови, подібні з іншими артікуляторними розладами і представляють значні труднощі для диференціальної діагностики та корекції (І.Б. Кареліна, Л.В. Лопатіна, Р.І. Мартинова, Л.В. Мелехова, І.І. Панченко, Е. Я. Сизова, Е.К. Макарова, Е.Ф. Соботович, О.А. Токарєва). Ці порушення викликають вторинні відхилення в розвитку фонематичної, лексичної і граматичної сторони мови, знижують ефективність шкільного навчання дітей (Т.Б. Філічева, І.А. Чевелева, Г.В. Чиркина, Г.В. Гуровец, СІ. Маєвська, Р.Є. Левіна, Л.В. Лопатіна, Н.В. Серебрякова, Р.І. Мартинова, Л.В. Мелехова, Е.Ф. Соботович, Т.В. Туманова).
У той же час недостатньо вивчені легкі прояви дизартрії. Немає єдиного термінологічного підходу до позначення цього мовного розладу. У Нині співіснують поняття стерта дизартрія, В «м'якаВ» дизартрія, дизартрический компонент, мінімальний дизартрический синдром, мінімальні дизартрическі розлади.
Накопичено великий теоретичний матеріал з проблем етіології,
симптоматики різноманітних клінічних проявів немовних і мовних порушень при мінімальних дизартричних розладах (Л.В. Лопатіна, Р.І. Мартинова, Л.В. Мелехова, Е.Я. Сизова, Е.К. Макарова, Е.Ф. Соботович та ін.). Однак залишаються недостатньо вивченими питання формування звуковимови у дітей із зазначеним мовним розладом. Відсутні експериментальні дані про вплив фонетичного контексту на характер і специфіку порушень звуковимови при мінімальних дизартричних розладах. Існуючі методи корекційно-логопедичної роботи недостатньо диференційовані.

У результаті дослідження,у першому розділі ми визначили значення мови,у процесі формування особистості.Розглянули особливості дизартричних порушень у діте а також профілактичні способи попередження дизартричних порушень.
Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім’ї дорослі розуміють дитину з пів-слова і вона почуває себе впевнено.Повільність темпу сприймання поєднується у дітей з дизартричними порушеннями зі значним звуженням обсягу сприйманого матеріалу.
Основний недолік дітей з дизартричними порушеннями-слабкість узагальнень. Вони погано засвоюють правила і загальні поняття.Вони нерідко завчають правила.Серед причин , що викликають порушення мови, розрізняють біологічні і соціальні фактори ризику.
Також ми розглянули,таке поняття,як мінімальна дизертричних порушення. Часто зустрічаються в дитячому віці мовленнєвий розлад, при якому провідним у структурі мовного дефекту є стійке порушення фонетичної сторони мови[19,c.123].
У другому розділі ми провели дослідження стану звуковимови у дошкільнят з мінімальними дизартричних розладами.
Проведене обстеження стану звуковимови у дошкільнят з мінімальними дизартричних розладами дозволяє зробити висновок про те, що порушення звуковимови мають різну ступінь вираженості. Своєрідне кількість дефектів вимови звуків у дітей з мінімальними дизартричних розладами визначається відсутністю в мові тих чи інших звуків, різними замінами, нестійким вживанням звуків у мові, спотвореним вимовою одного або декількох звуків. Таким чином, таке відношення можна пояснити наявністю у дітей з мінімальними дизартричних розладами певних порушень слухового сприйняття мови, у зв'язку з чим акустична близькість чинить негативний вплив на засвоєння правильної вимови.