ВСТУП…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ « Я У СВІТІ» У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ………5
1.1. Сутність інтерактивного навчання…………………………………...5
1.2. Особливості сучасного уроку природознавства « Я у світі»……...7
1.3.Упровадження інтерактивних технологій на уроках курсу « Я у світі»………………………………………………………………………………11
РОЗДЛ 2 ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ «Я У СВІТІ» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ…………………………………………………………………………..17
2.1. Сутність дидактичних ігор як інтерактивного метода навчання..17
2.2. Проведення дидактичних ігор з дітьми 4-го класу………………..18
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...25

За класифікацією О. Пометун, стратегії розвитку відповідають активна та інтерактивна моделі навчання. Вони протиставляються пасивній моделі, яку виділяв ще Я. Голант у 60-х роках XX сторіччя.
Термін „пасивна» Я. Голант використовує у значенні „активність низького рівня», тобто переважно репродуктивна діяльність за майже повної відсутності самостійності і творчості. Отже, в „пасивній» моделі навчання учень виступає в ролі „об’єкта» навчання. Під активною моделлю розуміють застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя [1, c. 56].
Л. Аристова вбачає сутність активності пізнання в перетворювальному ставленні суб’єкта до об’єкта в опосередкованій системі. В. Пилипчук, базуючись на дослідженнях Г.Щукіної, визначає активність як суспільну якість людини, результат її соціальної людської природи і разом із тим, внутрішньо особисте інтегральне утворення, яке обумовлює і діяльність, і поведінку людини.
Слово „інтерактив» англійського походження, від слів „Interact», де „inter» –взаємний і ..act» – діяти. Таким чином, інтерактивний здатний до взаємодії, діалогу.
Витоки інтерактивних технологій знаходимо у світовій педагогіці початку XX сторіччя у формі лабораторно-бригадного та проектного методів.
Поширенню взаємного навчання в школах Європи та Америки сприяв Дж. Ланкастер. Однак, хоча бригадно-лабораторний метод та сучасні інтерактивні технології мають спільну характеристику – вони побудовані на взаємодії учасників педагогічного процесу, - їх не можна ототожнювати. У першому випадку учасниками взаємодії є учні, а вчитель здійснює на них опосередкований вплив, сприймаючи їх як об’єкт навчання [2, c.47].
Інтерактивні методи передбачають продуктивну взаємодію всіх суб’єктів навчання як рівних партнерів, їх діалогічне спілкування.
Подальшу реалізацію інтерактивне навчання здобуло у практиці В. Сухомлинського, у творчості вчителів новаторів 70-80 х років XX сторіччя (Ш. Амонашвілі, Є.Ільїна, С.Лисенкової, II.Шаталова та інших), у теорії розвивального навчання. Наприкінці XX сторіччя інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американських шкіл.

1. Балаєва Н.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2014. - №278. - С. 310
2. Байбара Т. Спостереження у процесі навчання природознавства. Поч. школа №6 2010.- 567 с.
3. Бех І. Життя як цінність у культурно-виховній інтерпретації В.О. Сухомлинського [Текст] // Рідна мова, 2010 - №1 – С.258.
4. Володарська М., Ривкіна О. Усі уроки природознавства в 3-4 класі. Харків. Видавнича група «Основа» 2012 - 321 с.
5. Гільберг Т., Сак Т. Природознавство 3-4 клас. Київ «Генеза» 2012. – 267 с.
6. Гнатюк Д. ІТ – технології – перепустка до майбут.: Інформаційні технології в школі // Директор школи. – 2013. – руд. (№47). – С.15-16; Груд. (№48). – С.161
7. Грущинська І.В. Природознавство: підручник. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 144 с.
8. Забродська Л. М.. Онопрієнко О.В. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя: Науково-методичний посібник – Х.: Вид. група «Основа», 2009. 208с.
9. Іванішена С. Форми і методи інтерактивного навчання / С. Іванішена // Поч. шк. – 2009. − №3. – С. 311.
10. Клімов А.А. Батьківщина – Україна: Велика іл. енц. – Х.: Веста, 2009.- 389 с.
11. Кукушин B.C. Сучасні педагогічні технології. Начальна
12. школа : посібник для вчителя / В.С. Кукушин. –Київ. : Фенікс, 2014. – 448 с.
13. Ліннік О.О. Методика викладання освітньої галузі «Людина і світ» / О. О. Ліннік – К. : Видавничій Дім «Слово», 2010. – С. 187.
14. Мартишева С. Нестандартні уроки // Початкова освіта, №11, 2011.- С. 338.
15. Нор А.В. Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках природознавства // Початкова освіта, №14, 2014.- С.390.
16. Пахомов, Зінзура, Пояркова. Використання комп’ютера в навчанні учнів початкових класів // Шкільна освіта. – 2008. - №4. – С. 282
17. Пометун О. І. Активні та інтерактивні методи навчання : Всі питання про диференціацію понять / О.І. Пометун. – 2014. –№ 3. – С. 415.
18. Пометун О. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.С.К., 2008. – 392 с.
19. Пономаренко Л. В. Використання інформаційних технологій у практиці роботи початкової школи.- Х. : Вид. група «Основа», 2010. – 321 с.
20. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.:Початкова школа.- 2009. – 332 с.
21. Ромась Л. Науково-дослідницька діяльність у початкових класах //Початкова освіта, №15, 2013.- С. 551.
22. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Ґенеза,2009. – 256 с.
23. Сухарєва Л.С. Сучасний урок у початковій школі .- Х. : Вид. група «Основа», 2012.- 356 с.
24. Тарасенко Г.С. Методика гуманістичного виховання молодших школярів засобами природи. 1 – 4 класи. Посібник для вчителя. – Тернопіль. Навчальна книга – Богдан. 2013. – 644 с.
25. Хитяєва Л.П. Дидактичні роздавальні матеріали з природознавства.– Х.: Ранок, 2009. – 457 с.

Одним з основних методичних інновацій є інтерактивні методи навчання.
Слово "інтерактив» прийшло до нас із англійської мови "interаct»."Inter» – це "взаємний», "act» – діяти. Інтерактивне навчання – діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.
Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.
Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо - навчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.
Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати.
Урок «Я у світі» необхідно будувати так, щоб на ньому учні мали можливість розмірковувати, досліджувати, аналізувати різні життєві ситуації, пропонувати різні шляхи розв’язання проблемних питань, робити висновки.
Вчитель повинен допомогти учням отримати досвід толерантної поведінки, співпереживання, співпраці, зрозуміти значення життя як найвищої цінності. Для реалізації зазначених положень необхідно, застосовуючи інтерактивні методи навчання, театралізацію тощо, залучати учнів до активної пізнавальної діяльності, дискусій, роботи над проектами.
При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення та мають змогу зробити "відкриття»; формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

У першому розділі ми розглянули сутність інтерактивного навчання, розкрили особливості упровадження інтеративних технологій на уроках курсу «Я у світі», проаналізували сучасний урок « Я у світі».
Інтерактивні методи – це способи організації продуктивної взаємодії суб’єктів педагогічного процесу.
Витоки інтерактивних технологій знаходимо у світовій педагогіці початку XX сторіччя у формі лабораторно-бригадного та проектного методів.
Поширенню взаємного навчання в школах Європи та Америки сприяв Дж. Ланкастер. Однак, хоча бригадно-лабораторний метод та сучасні інтерактивні технології мають спільну характеристику – вони побудовані на взаємодії учасників педагогічного процесу.
У процесі дослідження з’ясовано, що використання інтерактивних методів навчання в початковій школі відповідає особистісно-орієнтованому навчанню, має значний вплив на особистість молодшого школяра, допомагає формуванню активності, самостійності, творчості, здатності адаптуватися до змін в оточуючому середовищі.
У дослідженні брали участь 20 дітей, які навчаються у 4-му класі. Для них були розробленні наступні дидактичні ігри: «Відгадай пору року; Їжа для птахів; Правила поведінки в природі; Що де росте; Гра-перевтілення; Перестав місцями слова; Впізнай за описом; Дерева та кущ; Ми все знаємо».
Дидактична гра — гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.
Дидактичні ігри і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу,урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.
Застосування дидактичних ігор сприяє розвитку мислення, пам’яті, уваги, здатності до аналізу та синтезу, кращому сприйманню просторових відношень, вдосконаленню конструктивних умінь і творчих можливостей, розвитку природоохоронних умінь та символічної функції свідомості.