ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ЯДЕРНА БЕЗПЕКА В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

1.1.Історія ядерної безпеки

1.2.Поняття ядерної безпеки

1.3.Методи захисту від радіаційної небезпеки

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

2.1.Радіаційне забруднення території України

2.2.Ядерна безпека в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

На даний момент ядерна зброя за своєю силою і потужністю перевершує будь-яку іншу. Заснована вона на принципі ядерної енергії, на відміну від іншої зброї, де присутня механічна і хімічна енергія. Руйнівна здатність такої зброї просто колосальна. Ефект досягається за рахунок сильної вибухової хвилі, теплового впливу та згубного радіаційного ураження.
Принцип ядерної зброї полягає в розпаді урану, при якому виділяється дуже велика енергія. Радіус ураження від ударної хвилі досягає декількох кілометрів. Хвиля поширюється тривалий час і на далеку відстань, що призводить до руйнувань поблизу ядерного вибуху. Навколишня місцевість може просто вигоріти від нагрівання поверхні. Велику небезпеку несе гамма-випромінювання і альфа-випромінювання, отримані при розпаді радіоактивних речовин. Однак, з часом ця енергія швидко зменшується. Вже через хвилину після вибуху енергія спадає в тисячі разів. Але все одно людині небезпечно контактувати з цим випромінюванням і через тривалий час.
Під час вибуху утворюється радіоактивна хмара, яка може завдати величезної шкоди всьому живому. Від проникнення радіації в людини починається променева хвороба, що може привести до швидкої загибелі. Всі ці перераховані фактори доводять, що ядерна зброя на сьогоднішній день є самим потужним і руйнівним в своєму потенціалі.
У 1938 році два німецьких фізика Отто Ган і Фріц Штрассман відкрили, що при бомбардуванні атомів урану (U) нейтронами деякі ядра розщеплюються на дві приблизно рівні частини і при цьому вивільняється велика кількість енергії [1, c.49].
На початку 1939 року французький фізик Жоліо-Кюрі зробив висновок, що можлива ланцюгова реакція, яка призведе до вибуху жахливою руйнівною сили і що уран може стати джерелом енергії, як звичайну вибухову речовину. Це ув'язнення стало поштовхом для розробок по створенню ядерної зброї.
Європа була напередодні Другої світової війни, і потенційне володіння таким потужною зброєю підштовхувало мілітаристські кола на якнайшвидше його створення, але гальмом слала проблема наявності великої кількості уранової руди для широкомасштабних досліджень. Над створенням атомної зброї працювали фізики Німеччини, Англії, США, Японії, розуміючи, що без достатньої кількості уранової руди неможливо вести роботи, США у вересні 1940 року закупили велику кількість необхідної руди за підставними документами у Бельгії, що і дозволило їм вести роботи над створенням ядерної зброї повним ходом.

1. А.П. Акімова. В»ЕкологіяВ» М.: 2009 р. – 300 с.
2. Алексєєнко В.А. Біосфера і життєдіяльність: Посібник для вузів за напрямом «Захист навколишнього середовища» / В.А. Алексєєнко, Л.П. Алексєєнко. - М.:Логос, 2008. – 280 с.
3. Безпека життєдіяльності: Посібник для вузів/Л.А. Мураха, Д.А. Кривошеїн, Е.Н. Черемісіна та ін, Київ; 2008. – 456 с.
4. Безпека життєдіяльності: Підручник для вузів/Л.А. Михайлов, В.П.Соломін, А.Л. Михайлов, А.В. Старостенко, О.В. Шатрової та ін; під ред. Л.А.Михайлова. Харків:, 2006. – 302 с
5. Безпека життєдіяльності / Під ред. Я. Бедрія. - Львів: Видавнича фірма «Афіша», 2008. – 287 с.
6. БезсоноваВ.П.// Екологія. -2012. - № 4. – 455 с.
7. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи Загальної екології. - К.: Либідь, 2005. – 380 с.
8. Будико М.І. В»Сучасні проблеми екологіїВ» М.: 2004р. – 307
9. Бузунов В. А., Рєпін В. С., Пирогова Е. А. та ін Епідеміологічні дослідження непухлинної захворюваності дорослого населення, евакуйованого з м. Прип'ять та 30! Кілометрової зони Чорнобильської АЕС / Int. J. Rad. Med. – 2011. - V. 3 (3-4). – 345 с.
10. Булатов В. І. Росія радіоактивна. - Новосибірськ: ЦЕРІС, 2006. - 267 с
11. Гринін А.С. Безпека життєдіяльності: Посібник / А.С. Гринін, В.Н. Новіков; під ред. А.С. Гриніна. - Київ. ГРАНД: Фаїр-Пресс, 2008. – 580 с.
12. Дуріков А.П. Радіоактивне забруднення і його оцінка. - М.: Вища школа,2010. – 260 с.
13. Захист населення в надзвичайних ситуаціях випуск № 2. (Теми з 8 по 14). Збірникметодичних розробок для проведення занять з населенням за тематикою ГО і ЧС. Москва - 2013. – 290 с.
14. Крючек Н.А. Безпека й захист населення в надзвичайних ситуаціях: Навч. -метод. посібник для проведення занять з населенням/Н.А. Крючек, В.Н. Латчук; Київ:, 2007. – 390 с.
15. Лягінская А. М., Василенко І. Я. Актуальні проблеми поєднаної дії на щитовидну залозу радіації і ендемії / / Мед. радіологія і безпека. - 2006. - № 4, 6. – 483 с.
16. Маргулова Т.Х В»Атомна енергетика сьогодні і завтра Харків: Вища школа, 2006 р. – 170 с.
17. Мікрюков В.Ю. Забезпечення безпеки життєдіяльності/В.Ю. Мікрюков. - Харків.:, 2006. – 260 с.
18. Новіков В.М. Екологія, урбанізація, життя: Посібник/В.М. Новіков; під ред. А.С. Гриніна; Моск. держ. техн. ун-т ім. Н.Е. Баумана. - М.: Изд-во МГТУім. Н.Е. Баумана, 2008. – 370 с.
19. Петров М.М. «Людина в надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник - Харків:, 2005 р. – 479 с.
20. Пилинський М. А., Шеметун А. М., Дибська С. С., Дибська Є. Б. та ін Результати 14-річного цитогенетичного моніторингу контингентів пріоритетного спостереження, постраждалих від дії чинників аварії на Чорнобильській АЕС / Вісник Російської Академії медичних наук . - 2011. - № 10. – 380 с.
21. Федоров Е.А. та ін// Екологія. -2009. - № 5. – 383 ч.
22. Федірко П. А. Віддалені Наслідки радіаційного впліву на кришталика: результати епідеміологічного Дослідження / / Проблеми радіац. медицини: Збірник наук. праць. - К., 2000. - Вип. 7. – 225 с.
23. Цвєткова В.І «Екологія, Підручник» К.: 2009 р.- 390 с.
24. Цюпак Е.В. Радіація та ее Вплив на людину. - [Їв. дж.]: Режим доступу: http://xray.at.ua/publ/4-1-0-12.

Актуальність роботи. Ядерна енергія таїть у собі найбільшу потенційну небезпеку, яку навряд чи можна порівняти за своїм негативним наслідком з якими-небудь іншими видами небезпек, що виникають у результаті тієї чи іншої діяльності людини з управління природними процесами природи і реалізації її можливостей в науково-виробничих цілях. З огляду на це, питаням забезпечення безпеки при мирному використанні атомної енергії повинна приділятися підвищена увага і, насамперед, шляхом вивчення механізмів міжнародно-правового регулювання.

Об'єкт роботи – можливий захист від негативного впливу ядерної енергетики на всі сфери життя.

Предмет роботи – аналіз міжнародних основ ядерної безпеки.

Мета роботи – аналіз ядерної безпеки. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

- дослідити історію ядерної безпеки;

- розглянути поняття ядерної безпеки;

- проаналізувати методи захисту від радіаційної небезпеки;

- охарактеризувати особливості ядерної безпеки на території України.

Питання забезпечення безпеки при мирному використанні атомної енергії досить слабо висвітлені як у вітчизняній, так і в зарубіжній міжнародно-правого літературі. Окремі аспекти даної проблематики були предметом наукового аналізу багатьох учених. Зокрема, проблеми забезпечення безпеки атомної енергетики порушені в роботах Васіної А. В., Вавілова А. В., Колтишева М. С.

Проблема забезпечення безпечної експлуатації ядерних матеріалів була об'єктом наукового аналізу Невейницина С. В., Фреймана Е. С., Шупановского Ст. Д., Калошина В. М.

Необхідно визнати, що набагато більша увага завжди приділялася іншій стороні атомної проблеми, а саме військового використання атомної енергії в плані недопущення розповсюдження ядерної зброї і запобігання ядерних озброєнь. Що стосується таких питань, як охорона навколишнього середовища від радіоактивного забруднення (особливо забезпечення безпечного поховання високорадіоактивних відходів, запобігання викидів, аварій та інших радіаційних пригод); вдосконалення механізму міжнародного контролю у сфері мирної атомної діяльності, то ступінь їх вивченості в недостатній.

У першому розділі ми розглянули ядерну безпеку в контексті міжнародної безпеки.

Принцип ядерної зброї полягає в розпаді урану, при якому виділяється дуже велика енергія. Радіус ураження від ударної хвилі досягає декількох кілометрів. Хвиля поширюється тривалий час і на далеку відстань, що призводить до руйнувань поблизу ядерного вибуху. Навколишня місцевість може просто вигоріти від нагрівання поверхні. Велику небезпеку несе гамма-випромінювання і альфа-випромінювання, отримані при розпаді радіоактивних речовин. Однак, з часом ця енергія швидко зменшується. Вже через хвилину після вибуху енергія спадає в тисячі разів. Але все одно людині небезпечно контактувати з цим випромінюванням і через тривалий час.

Численні випадки крадіжок та контрабанди радіоактивних матеріалів призвели до того, що держави всього світу стали приймати серйозні заходи, спрямовані на створення і вдосконалення державних систем обліку, контролю та фізичного захисту ядерних матеріалів, які можуть бути використані для виробництва найпростіших ядерних вибухових пристроїв.

Проблеми недопущення застосування ядерної зброї і забезпечення безпеки ядерних матеріалів (насамперед радіоактивного плутонію), що вивільняються в результаті демонтажу ядерної зброї, є складовими елементами безпеки у сфері військової атомної діяльності.

Захист від внутрішнього опромінення полягає в усуненні безпосереднього контакту працюючих з радіоактивними речовинами і запобігання попаданню їх в повітря робочої зони. Необхідно керуватися нормами радіаційної безпеки, у яких наведені категорії опромінюваних осіб, дозові межі і заходи щодо захисту, і санітарними правилами, які регламентують розміщення приміщень і установок, місце робіт, порядок одержання, обліку і зберігання джерел випромінювання, вимоги до вентиляції, знешкодження радіоактивних відходів та ін.

У другому розділі ми охарактеризували ядерну безпеку на території України.

Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками створила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи. Зона екологічного лиха сформувалася навколо Чорнобильської АЕС. Головним джерелом небезпеки тут залишається об'єкт «Укриття», в якому зосереджено небезпечно радіоактивні речовини та ядерні матеріали, радіоактивність яких наближається до 20 млн. кюрі.

За величинами опромінення радоном (3,8 м3в/рік) Україна належить до країн з високими його рівнями. У зв'язку з цим у проектах будівництва, особливо житлових будинків, лікарень, дитячих дошкільних закладів та шкіл, пропонується передбачати проведення різноманітних протирадіаційних заходів.

Можна говорити,про задовільний стан безпеки атомної енергетиці країни. Це підтверджується результатами постійних інспекцій місій Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та партнерськими перевірками ВАО АЕС (Всесвітньої асоціації операторів, що експлуатують АЕС).