Зміст

Вступ 3

1. Населення Швеції. Трудові ресурси 4

2. Політична система Швеції і її вплив на економіку країни 6

3. Шведський профспілковий рух. Ідеологія загального добробуту 8

4. Соціальне страхування, охорона здоров''я і освіта в Швеції 9

5. Рівень життя в Швеції 11

Висновок 12

Список літератури 14

Населення Швеції складає 8,7 млн. чоловік (1993). Його щільність – 21 людина на кв. км. 85% населення проживає в південній частині країни. Шведська мова відноситься до скандінавської підгрупи в групі німецьких мов. Етнічна і язикова меншина складають саама, жителі північної частини Швеції; вони традиційно займаються оленярством. 99% населення грамотні, при чому багато хто (перш за все міське населення) знає другу європейську мову – німецький або англійський. Офіційна церква в Швеції – лютеранська. Середня тривалість життя – 78 років. Середній дохід на душу населення – 25490 доларів США.
До Другої світової війни Швеція була етнічно однорідній, а іммігрантами в 30-і роки були в основному шведи, що поверталися з США. Іммігрантами в період війни були біженці з сусідніх країн Європи, а також з Прибалтики. У 50-60-і роки швидке промислове зростання і попит на робочу силу привели до значної імміграції, що вплинула на структуру населення. На початку 70-х років, із зникненням попиту на робочу силу, притока імміграції була обмежена, в основному іммігрантами були політичні біженці і члени їх сімей. За словами шведського історика Й. Вейбуля, “за декілька десятиліть Швеція перетворилася з одномовного і етнічно однорідного суспільства в багатомовне суспільство з поряд етнічних меншин”.
У 1989 році понад 53% всього населення Швеції (більше 4,5 млн. з 8,7 млн. чоловік) і 84,5% у віці від 16 до 64 років (зокрема 86% чоловіків і 81% жінок) відносилися до економічно активному, яке з 1970 року зросло на 20% .
У післявоєнні роки відбувалися помітні структурні зрушення в господарстві, що виразилися в посиленні тривалої тенденції переміщення зайнятості з сільського господарства в промисловість, а пізніше – в сферу послуг. Зростала і частка зайнятості в державному секторі.
При вельми низькому прирості населення і збільшенні тривалості життя частка економічно активного населення знижується. Поповнила ринок робочої сили велика притока іммігрантів, що мають такі ж має рацію на ринку праці, як і корінні шведські громадяни. П'ять північних країн – Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія складають єдиний ринок робочої сили. Для будь-якого громадянина цих країн при в'їзді до Швеції не вимагається дозволу на роботу і проживання, межі існують тільки формально.

1. Вовків, А. М. Швеція: соціально-економічна модель. – М., 1991.
2. Вейбуль, Й. краткая історія Швеції. – Стокгольм, 1994.
3. Горохова, До. Р. «Держава добробуту»: шведська модель. -М., 1989.
4. Мюрдаль, Г. швеция і Західна Європа. – М., 1964.
5. Загальні дані про Швецію: брошура Шведського Інституту. – Стокгольм, 1994.

Швеція виділяється серед інших країн високими економічними і соціальними досягненнями. За об''ємом соціальних послуг ця країна займає одне з перших місць в світі. По рівню життя вона випереджає майже всі держави миру. У зв''язку із становленням Швеції як однієї з найрозвиненіших в соціально-економічному відношенні держав, виник термін “шведська модель”. Економісти визначають шведську модель як “модель, економіки, поєднуючу повну зайнятість і стабільність цін шляхом проведення обмежувальної економічної політики, доповненої вибірковими заходами для підтримки високого рівня зайнятості і капіталовкладень” (1, с. 5. Бібліографічний покажчик див. на с. 17). У широкому сенсі шведська модель – це весь комплекс соціально-економічних і політичних реалій країни: високий рівень життя, широкий масштаб соціальної політики. Слід відмітити, що поняття шведської моделі не має однозначного трактування.

У нашій країні про шведську модель економіки відносно недавно велися досить бурхливі дискусії, в ході яких нерідко розмивалося поняття шведської моделі, аж до спотворення уявлення про внутрішнє положення в цій державі. З відомих причин, інтерес до шведського досвіду в економіці останніми роками помітно скоротився, проте сама проблема від цього аніскільки не втратила значення.

Досягнення Швеції можуть пояснюватися як особливостями історичного становлення цієї країни, специфічними рисами національної вдачі, так і – в першу чергу – загальними законами економічного розвитку. Виявивши відмінні риси Швеції, можна буде розглянути те загальне, що дозволяє з успіхом застосовувати політику шведської моделі в інших державах. Тому буде доречно почати роботу з освітлення загальної інформації про Швецію.

Висновок

Умови створення шведської моделі економіки і її перспективи.

Таким чином, до специфічних чинників, властивих саме Швеції слід віднести:

 незмінний зовнішньополітичний нейтралітет з 1814 року і неучасть в обох світових війнах;

 рекордне за тривалістю перебування у влади Соціал-демократичної робочої партії, що забезпечило політичну стабільність;

 історичні традиції мирних способів переходу до нової формації, зокрема від феодалізму до капіталізму;

 домінування реформізму в робочому русі і тривалі стабільні умови в економіці (аж до кризи 90-х років).

Серед загальних умов створення шведської моделі, що також існує і в інших промислово розвинених країнах можна виділити:

 демократичний лад;

 наявність приватної власності;

 виконання основних принципів ринкової економіки;

 незалежні від уряду профспілки і об''єднання підприємців.

Шведська модель, розвиваючись протягом декількох десятиліть, “показала життєздатність ідей політики солідарності у області заробітної платні, повної зайнятості, активній політики на ринку праці”.

Слід зазначити і деякі проблеми, що стоять перед Швецією сьогодні. Це – складність поєднання повної зайнятості і стабільності цін, відсутність зростання продуктивності праці, повільне збільшення ВВП. Існування шведської моделі загрожує як підривши солідарності у області зарплати, так і обмеження дієвих заходів уряду в результаті інтернаціоналізації економіки Швеції. Збереження в майбутньому двох основних цілей шведської моделі – повної зайнятості і рівності, – мабуть, зажадає нових методів, які повинні відповідати умовам, що змінилися. Чи відповідала модель лише особливості післявоєнного періоду, або специфічні риси шведської економіки збережуться надалі – покаже тільки час.