ЗМІСТ
1. Видова різноманітність хижих птахів...................................................................3
2. Територіальне розміщення………………………………………..…...………....6
3. Особливості живлення та гніздування…………………………...…………….10
Висновки………………………………………………………………...……….…23
Список літератури………………………………………………………...………..24
Орнітофауна досить різноманітна й своєрідна, а її орнітокомплекси відображають весь склад фауни птахів Волинського Полісся. Сучасний склад орнітофауни налічує понад 250 видів птахів, що належать до 17 рядів: гагароподібні (Gaviiformes), пірникозоподібні (Podicipediformes), пеліканоподібні (Pelecaniformes), лелекоподібні (Ciconiiformes), гусеподібні (Anseriformes), соколоподібні (Falconiformes), куроподібні (Galliformes), журавлеподібні (Gruiformes), сивкоподібні (Charadriiformes), голубоподібні (Columbiformes), зозулеподібні (Cuculiformes), совоподібні (Strigiformes), дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes), серпокрильцеподібні (Apodiformes), сиворакшеподібні (Coraciiformes), одудоподібні (Upupiformes), дятлоподібні (Piciformes), горобцеподібні (Passeriformes).
Ряд Соколоподібні, або Денні хижаки.
Вони полюють переважно на гризунів, комах, рідше на птахів, риб, земноводних, плазунів, поїдають падаль. Більшість хижих птахів – корисні. Наприклад, боривітри протягом дня з’їдають від двох до дев’яти мишей і полівок. Вигодовуючи пташенят, вони за місяць приносять до гнізда 190 ховрахів і 200–250 мишоподібних гризунів. Окрім усього, знищуючи хворих і слабких звірів і птахів, хижаки відіграють важливу роль у природному доборі.
Через неправильне ставлення людей до цих птахів та зміни в навколишньому середовищі кількість птахів значно скоротилася і багато їх занесено до Червоної книги України: змієїд, стерв’ятник, сип білоголовий, гриф чорний, беркут, могильник, орел степовий, орлан-білохвіст, шуліка червоний, скопа, балобан, сапсан.
Досить поширеними хижими птахами є шуліка чорний, яструби. Шуліку легко розпізнати за довгим виделко подібним хвостом. Це перелітний птах, який вже в березні літає у лісах, річкових заплавах. Гнізда мостить на деревах, відкладаючи 2–4 яйця. Живиться рибою, переважно дохлою, дрібними гризунами, комахами, покидьками.
Яструбів великого і малого можна впізнати за сірувато-бурим забарвленням спини і смугастим забарвленням нижньої частини тіла. Птахи живуть у лісах, де високо на деревах влаштовують гнізда. Живляться птахами, гризунами, у зв’язку з чим приносять певну шкоду. Яструби – птахи-санітари, яких потрібно охороняти, як і всіх інших хижих птахів, що стали рідкісними.
Ряд Совоподібні об’єднує нічних хижих птахів, поширених майже повсюди. В Україні нараховується 13 видів сов. Найбільш – поширені з них пугач, сова вухата, сич хатній, сова болотяна. Інші види рідкісні або залітні.
1. Жежерин В.П. Скопа // Редкие и исчезающие растения и животные Украины: Справ. – К.: Наук.думка, 1988. – С. 184-185.
2. Козій Г.В. Перспективи використання рослинних ресурсів Західного Полісся // Вісник Львів. ун-ту. Сер. біол. 1974. Вип.7. С. 3–8.
3. Койнова І.Б.Антропогенна трансформація ландшафтних систем західної частини Волинського Полісся: Автореф. дис. Львів, 1999.
4. Лопотун А.Г., Олексив И.Т., Иванец О.Р. и др. Зоопланктон и зообентос как индикаторы качества воды и рыбохозяйственной ценности Шацких озер // Вестн. Львов. ун-та. Сер. геол. 1982. Вып. 8. С. 17–29.
5. Матейчик В. І., Горун А.А., Цвид В.І., Підопригора Л.М. Видовий склад ссавців парку // Шацький національний природний парк. Світязь, 1994. С. 176–178.
6. Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидро-биологических исследованиях на пресноводных водоемах. Л., 1984.
7. Микитюк О. Полуда А. Міграційні шляхи птахів в Україні. Розбудова еко-мережі України. К., 1999. С. 84–88.
8. Оксиюк О.П. Экологические нормативы качества воды для Шацких озер // Гидробиол. журн. 1999. 35, № 5. С. 74–86.
9. Оксиюк О.П., Якушин В.М., Тимченко В.М. Трофо-сапробиологическая харак¬теристика Шацких озер // Гидробиол. журн. 1997. Т. 33, №1. С. 24–36.
10. Пидгайко М.Л. Зоопланктоценозы водоемов различных почвенно-клима-тических зон.Изв. ГосНИОРХ. 1978. Т. 135. С. 3–109.
11. Полушина Н.А. Состояние популяций рукокрылых Западного Подолья // Європейська ніч кажанів ’98 в Україні. Праці Теріологічної школи, Київ, 1998. Вип. 1. С. 106–116.
12. Полушина Н.А. Экология, распространение и народнохозяйственное зна-чение семейства куньих Западных областей УССР: Автореф. дисс. канд. биол. наук. Ужгород. 1971.
13. Природа Волынского Полесья: охрана и рациональное использование/ Отв. ред. В.А. Хмелевский.// Вест. Львов. ун-та. Сер. геол. 1986. Вып. 9.
14. Татаринов К.А. Відомості по теріофауні Волинського Полісся // Наукові зап. Кременецького держ. пед. ін-ту. 1960. Т. 5. С. 25–27.
15. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. Львів, 1973. C. 149–150.
16. Химин М. Ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід» // Буклет – Луцьк: Ініціал, 1996. – С. 8.
17. Химин М. Сучасний стан соколоподібних Falconiformes Волинського Полісся // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Матеріали наук.-практ. конф., м. Луцьк, 22-24 верес. 2005 р. Відп. ред. Ф.Зузук. –Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.. Лесі Українки, 2005. – 288 с.
18. Царенко П.М. Водойми як центри збереження різноманіття водоростей та безхребетних // Розбудова екомережі України. К., 1999. С. 65–70.
19. Червона книга України. Тваринний світ / за заг. ред. І.А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с. ISBN 978-966-97059-0-7.
Киселев И.А. Методы исследования планктона // Планктон морей и континен¬тальных водоемов. Л., 1969. С. 140–416.
20. Шацкое поозерье и некоторые проблемы его охраны./ Отв.ред. И. А. Маруш¬кин // Вест. Львов. ун-та. Сер. геол. 1982. Вып. 8.
21. Ялынская Н.С. Биологические основы реконструкции рыбного хозяйства озер Шацкой группы Волынской области. Автореф. дисс. канд. биол. наук. Львов, 1953.
22. Ялынская Н.С., Иванец О.Р., Воротыло О.М. Фитофильная фауна озер Волынского Полесья // Вест. Львов. ун-та. Сер. геол. 1986. Вып. 9. С.19–.
***
Отже, із викладеного короткого опису основних груп хижих птахів, які населяють Україну, видно, що єдиною групою пернатих хижаків, котра дійсно здатна створювати відчутні проблеми людям, є яструби, зокрема яструб великий, який активно полює на свійську птицю. І тут є над чим працювати в пошуках цивілізованого вирішення проблеми, уникаючи масового переслідування й винищення птахів. Решта хижих птахів приносять величезну користь, винищуючи шкідників сільського господарства, а також хворих і ослаблених тварин, сприяючи, тим самим, оздоровленню популяцій і попередженню епідемій небезпечних хвороб. І те агресивне ставлення мисливців до окремих із них, зокрема до канюків і шулік, через їх полювання на мисливських птахів і дрібних звірів, невиправдане, оскільки користь від цих пернатих хижаків неоціненно більша.
На завершення хотілося б сказати, що більшість хижих птахів в Україні перебувають у дуже скрутному становищі, бо позбавлені людського тепла та піклування. Єдине, що вони мають у достатку на нашій землі – це жорстоке, або, в кращому випадку, байдуже ставлення до себе. І якщо наше ставлення до цих птахів не зміниться, ми їх просто втратимо, а натомість отримаємо чимало проблем у перспективі свого власного існування.
