ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ 5
1.1. Сутність та особливості капітальних вкладень в АПК 5
1.2. Нормативно-правове регулювання фінансування капітальних вкладень 11
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТАНУ ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА 15
2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства 15
2.2. Аналіз фінансових ресурсів та капіталу 22
2.3. Дослідження складу, структури та ефективності капітальних інвестицій 30
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА 32
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 41
ДОДАТКИ 45
На будь-якому етапі розвитку аграрних підприємств неможливо досягнути достатнього рівня їх розвитку без належної матеріально-технічної бази, спроможної забезпечити відповідний технологічний рівень виробництва, що становить гарант зростання продуктивності праці. У процесі використання основні фонди, які є кістяком і м'язами виробництва, зношуються. Фізичний і моральний знос основних виробничих фондів у частині будівель та споруд, машин і обладнання істотно зростає і з плином часу, і внаслідок інтенсивності їх використання. Це вимагає збільшення інвестицій на розвиток матеріально-технічної бази. У відтворювальному процесі пріоритет надається сільськогосподарській техніці, транспортним й іншим технічним засобам, котрі більшою мірою впливають на виробництво порівняно з будівлями та спорудами. Формування і відтворення технічного потенціалу сільськогосподарського виробництва в умовах його індустріалізації потребує значних коштів на придбання й використання основних засобів, освоєння передових технологій, інженерно-технічне забезпечення, виробниче обслуговування, підготовку та перепідготовку кадрів для роботи в нових умовах [4, с.66].
Необґрунтоване уповільнення оновлення технічних засобів гальмує розвиток виробництва аграрних підприємств, стримує зростання продуктивності праці, призводить до значного збільшення витрат на підтримання техніки в робото здатному стані, збільшує частку морально застарілих машин. Своєчасно замінюючи фізично та морально зношену техніку новими продуктивними машинами, можна одержати необхідний приріст виробництва продукції з меншими витратами.
Своєчасне оновлення засобів виробництва - це одна з умов досягнення цінового паритету, еквівалентного міжгалузевого товарообміну. Проте в умовах переведення сільського господарства на індустріальну технологію, розширення дорожнього і водогосподарського будівництва, потужностей переробних галузей необхідно, водночас із раціональним формуванням технічних засобів, забезпечити також розвинуту мережу виробничих будівель і споруд, оскільки їх нестача знижує рівень використання матеріально-технічної бази загалом
1. Агрес О.Г. Деякі аспекти щодо джерел фінансування для відтворення основних засобів [Текст] / О.А. Євтушенко // Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». – 2011.– № 2, T. 2. – С. 39–42.
2. Андрущенко Л.В. Страхування в Україні: від зародження до сьогодення / Л.В. Андрущенко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2011. – № 2. – С. 200-202.
3. Бланк І.А. Інвестиційний менеджмент. – М.: Ніка - Центр, 2014. – 448 з.
4. Бондар М.І. Інвестиційні ресурси в обліковому процесі //Економіка та держава.-2012. - №3. – с.28-31.
5. Брус С.І. Розвиток ринку лізингових послуг в Україні //Фінанси України. - 2012. - № 11. - С.75-85
6. Гаврилюк О. В. Інвестування в агросектор: ідентифікація та напрями усунення перешкод / О. В. Гаврилюк, Ю. О. Лупенко // Економіка АПК. - 2013. - № 6. - С. 63-68.
7. Герасимова С.В.Управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств промисловості: проблеми та особливості//Економіка та держава. – 2012. - №7. – с.4-6.
8. Добіжа Н.В. Сутність та форми лізингу в АПК //Економіка АПК. - 2012. - № 9. - С.116-122
9. Драбік Іренеуш Зростання значення прямих іноземних інвестицій у стратегіях розвитку сучасних підприємств//Економіка та держава. -2012. - №4. – с.23-25.
10. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. «Фінансово-економічний словник» – К.: Знання, 2011. – 1072 с.
11. Захарін С.В. Інвестиційне забезпечення відтворення основних фондів//Економіка України. -2011. - №5. – с.43-51.
12. Івченко Л. В. Шляхи залучення додаткових капітальних інвестицій / Л. В. Івченко // Фінанси, облік і аудит. - 2012. - № 19. - С. 278-285.
13. Інвестиції - шлях до ефективного економічного розвитку територій: кращі практики, бар'єри та перешкоди і способи їх подолання на прикладі Дніпропетровської та Львівської областей : аналітичне дослідження. - К., 2013. - С. 119.
14. Капітальні інвестиції в Україні : статистичний бюлетень за січень - грудень 2014 року. - К., 2015. - 44 с.
15. Карасьова Н.А. Становлення та особливості розвитку лізингу в зарубіжних країнах //Статистика України. - 2012. - № 1. - C. 31-34.
16. Кириченко О.А. Антикризова інвестиційна політика України//Актуальні проблеми економіки. -2014. - №1. – с.64-73.
17. Кісіль М. І. Стратегічні напрями інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства / М. І. Кісіль // Економіка АПК. - 2012. - № 9. - С. 36-39.
18. Кожем'якіна М. Ю. Інвестиційне забезпечення як основа розвитку аграрної економіки України / М. Ю. Кожем'якіна // Економіка АПК. - 2013. - № 12. - С. 68-73.
19. Кондрашова М.В. Основа формування регіональної політики і оперативного управління інвестиціями//Економіка та держава. -2012. - №10. – с.77-79.
20. Коренева Н.А. Статистична оцінка впливу інвестиційної привабливості регіону на його економічний розвиток//Актуальні проблеми економіки. -2011. - №5. – с.200-206.
21. Крупка Я. Про нормативно-правове регулювання обліку інвестиційної діяльності підприємств//Бухгалтерський облік і аудит. – 2013. - №3. – с. 40-42.
22. Лупенко Ю. О. Фінансування інвестицій у сільськогосподарське виробництво / Ю. О. Лупенко, Є. І. Лупенко // Економіка АПК. - 2014. - № 10. - С. 122-125.
23. Львова І. Фінансовий лізинг : суть правовідносин та їх юридичне оформлення //Збірник систематизованого законодавства (Додаток до газети «Бизнес). - 2013. - Вип. 3. - C. 108-111
24. Марцин В. Економічний аналіз структури ризиків діяльності лізингових компаній та шляхи їх мінімізації //Економіст. - 2011. - № 4. - C. 34-38.
25. Марцин В.С. Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в економіці України//Актуальні проблеми економіки. -2011. - №5. – с.43-59.
26. Маслій В.В. Прямі іноземні інвестиції: ретроспективний аналіз//Актуальні проблеми економіки. -2012. - №11. – с.70-81.
27. Матвієнко П.В. Формування інвестиційного потенціалу вітчизняних банків//Економіка та держава. -2011. - №4. – с.50-55.
28. Нешитой О.С. Інвестиції. – М.: Дашков і Ко, 2011. – 372 з.
29. Олевська Є. Лізинг як одна із форм надання майна у користування //Юридичний Вісник України. - 2012. - № 40. - C. 6
30. Паливода К. Капітальні інвестиції: фінансово-економічна сутність та форми прояву //Банківська справа. - 2013. - № 3. - C. 46-55
31. Парнюк В.О. Про підвищення ролі амортизації як джерела інвестицій і регулятора попиту та пропозиції основних засобів//Актуальні проблеми економіки. -2011. - №5. с.166-171.
32. Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., «Фінанси підприємств» – К.: КНЕУ, 2012 – 552 с.
33. Попова В.О. Підсумки та напрями інвестиційної політики в Україні//Економіка України. -2011. - №5. – с.35 – 41.
34. Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів : національний проект. - К., 2014. - 389 с.
35. Сільське господарство України за 2014 рік : статистичний збірник [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ІіНр:// www.ukrstat.gov.ua
36. Усенко Я. Розвиток лізингу в Україні //Справочник экономиста. - 2011. - № 1. - C. 13-20
37. Федоренко В.Г. Інвестиції та економіка України//Економіка України. -2011. – №5. - с.12-16.
38. Харламова Г.О. Дослідження та моделювання впливу прямого іноземного інвестування на зниження рівня бідності приймаючої країни//Актуальні проблеми економіки. -2011. - №4. – с.151-160.
39. Черевань І. Лізинг як метод фінансування інноваційного розвитку виробничої бази вітчизняних підприємств //Банківська справа. - 2012. - № 2. - C. 46-56
40. Шелудько Н.М. Грошово-кредитні важелі стимулювання інвестиційних процесів в Україні//Актуальні проблеми економіки. -2011. - №5.- с. 179-185.
41. Янишин Я. С. Привабливість міжнародних інвестицій в Україні / Я. С. Янишин, Ю. П. Кашуба // Економіка АПК. - 2012. - № 7. - С. 63-69.
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки однією з найважливіших проблем, що стоять перед будь-яким підприємством, є проблема залучення ресурсів під фінансування нових або підтримку вже наявних у неї інвестиційних проектів. Сучасні тенденції світового господарювання, висока міра зношеності устаткування промислових підприємств і необхідність впровадження нових технологій для підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається вітчизняними підприємствами, на світовому ринку визначають актуальність вибраної теми. Таким чином, важливим теоретичним та практичним аспектом структурного оновлення матеріально-технічної бази підприємств є дослідження основних джерел фінансування інвестиційної діяльності та пошук альтернативних шляхів їх залучення.
За останні роки в області фінансування капітальних вкладень відбулися істотні зміни. Насамперед змінилося співвідношення між централізованими і децентралізованими джерелами фінансування капітальних вкладень: частка централізованих різко зменшилася, а частка децентралізованих збільшилася. При переході на ринкові відносини це закономірне явище.[11, c. 209-214]
Якщо при плановій економіці централізовані джерела переважали, то з переходом на ринкові відносини ситуація різко змінилася. Це нормальний і природний процес, тому що у всіх країнах з розвинутою ринковою економікою у фінансуванні капітальних вкладень переважають приватні інвестиції, а не державні. Вважається, що в цьому випадку вони краще використовуються.
Змінюється і структура джерел фінансування капітальних вкладень. В останні роки спостерігається тенденція збільшення частки амортизаційних відрахувань, що в свою чергу пов''язано з кількаразовою переоцінкою основних виробничих фондів, а також з можливістю здійснення прискореної амортизації. Тут доречно відзначити, що в розвинутих країнах частка амортизаційних відрахувань у фінансуванні капітальних вкладень у корпораціях досягає 70-85%.
Питання фінансування інвестиційної діяльності підприємств, досліджувалися багатьма вітчизняними і зарубіжними авторами.
Цій тематиці свої публікації присвячують Т.Майорова, Н.Дацій, С.Захарін, В.Баліцька, Д.Ванькович тощо.
Метою роботи є дослідження джерел фінансування інвестицій в основний капітал підприємств для прискорення їх технічного переозброєння. Відповідно до поставленої мети в ході подальшого дослідження ставиться завдання проаналізувати основні джерела фінансування інвестиційної діяльності, оцінити їх переваги і недоліки для підприємства та розробити пропозиції щодо альтернативних шляхів їх залучення, що в перспективі може значно прискорити процес оновлення застарілих основних виробничих фондів підприємств.
Важливість та необхідність якнайскорішого вирішення вказаних питань для досягнення зазначеної мети ставляться наступні завдання:
1. дати характеристику економічної сутності капітальних інвестицій у відтворенні основних засобів сільськогосподарського підприємства;
2. дослідити і проаналізувати капітальні інвестиції на прикладі ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича»;
3. знайти основні шляхи підвищення ефективності діяльності капітальних інвестицій для ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича».
Об''єктом дослідження є ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича».
Предметом дослідження є теоретичні та практичні методики оцінки кредитоздатності які дають змогу оцінити поточний фінансовий стан сільськогосподарських підприємства та його найближчу перспективу.
Методи дослідження. В курсовій роботі були використанні наступні методи: метода порівняння, розрахунок, метод вимірювання, аналіз.
Фермерське господарство – це суб''єкт аграрного підприємництва, сільськогосподарське підприємство з відокремленим майном, власною або орендованою земельною ділянкою, створене родинно-сімейним об''єднанням громадян України з правом вільного найму робочої сили.
Важливою ознакою фермерського господарства є визнання його сільськогосподарським товаровиробником. Сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції за наявності сільськогосподарських угідь ( ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень ) та/або поголів''я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, у якої валовий доход, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Фермерське господарство повністю відповідає вимогам, які ставить законодавець до сільськогосподарських товаровиробників, адже виробництво сільськогосподарської продукції є основним предметом їх діяльності, а землі сільськогосподарського призначення є основним засобом сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарська продукція виробляється як товар, тобто для реалізації, а не для власного споживання, тобто метою діяльності фермерського господарства є отримання прибутку, що характерно усім суб''єктам підприємницької діяльності.
Отже, на сьогоднішній день, основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності підприємств залишаються власні кошти. Попри всі переваги використання цього джерела, його обсяги є досить обмеженими для повноцінного оновлення дуже застарілої за останні роки матеріально-технічної бази. Тому наростає потреба збільшення обсягів зовнішніх джерел для фінансування інвестиційної діяльності. Ними можуть бути:
залучення довгострокових кредитів банків з використанням міжнародного досвіду іпотечного кредитування та проектного фінансування;
вихід на внутрішній фондовий ринок через випуск облігацій або на міжнародний фондовий ринок з випуском єврооблігацій та депозитарних розписок (для великих підприємств);
швидке оновлення основних засобів виробництва за допомогою лізингових операцій (для малих і середніх підприємств).
Одним з головних завдань підприємства є підвищення продуктивності праці за рахунок різних факторів, що впливають на неї: підвищення рівня розвитку техніки і її застосування, впровадження досягнень НТП, підвищення фондозабезпеченості та фондоозброєності праці, впровадження прогресивних форм організації на основі колективного підряду, впровадження комплексної механізації і автоматизації, адже за рахунок раціонального і розвиненого використання і підвищується продуктивність праці.
В процесі реалізації одержана від продажу продукції виручка використовується підприємством для відшкодування використаних засобів виробництва, на матеріальне забезпечення своїх робітників, здійснення розрахунків з бюджетом, для оплати рахунків з постачальниками.
Поряд з обсягом реалізації продукції підприємство планує суму прибутку. Це можливо тому, що при встановлені продажних цін на продукцію в склад вартості включається певна сума (процент) прибутку.
Для збільшення своїх доходів господарство прагне не тільки продати товар за максимально високою ціною, а й скоротити витрати, та ще й до того постійно підвищувати якість продукції власного виробництва.
