Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи управління діяльності підприємств житлово-комунального господарства (ЖКГ)

1.1. Структура та задачі житлово-комунального господарства України

1.2. Принципи управління житлово-комунальним господарством

Розділ 2. Аналіз результатів управлінської діяльності підприємств ЖКГ в Дніпропетровській області

2.1 Характеристика показників господарської діяльності окремих підприємств ЖКГ в Дніпропетровській області

2.2 Особливості управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ

Розділ 3. напрямки підвищення ефективності управління підприємств ЖКГ в Дніпропетровській області

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це багатогалузеве господарство, яке охоплює найважливіші сторони життя сучасного міста, налічує декілька тисяч підприємств і організацій, де експлуатується майже 25% основних фондів держави, зайнято до 5% працездатного населення країни, які щороку надають мешканцям міст і сіл більше 40 видів послуг, що в грошовому виразі складає суму понад 8 млрд. грн.
Структура житлово-комунального комплексу міст України мало чим відмінна від житлово-комунальних комплексів розвинутих міст інших країн світу. Вона має 10—12 підгалузей, до яких входить значна кількість господарських одиниць — юридичних осіб. Більшість з них входить до складу галузевих підрозділів на правах структурних підрозділів.
Рівень розвитку житлово-комунального господарства в різних містах України дуже коливається. У великих промислово розвинутих центрах показники розвитку мають високий рівень, і, навпаки, у невеликих містах, де І міська інфраструктура ще не досягає належного рівня, вони набагато нижчі. Особливо це стосується таких підгалузей житлово-комунального господарства, як водопровідно-каналізаційне господарство, газо, тепло, електропостачання, шляхове господарство.
Монопольне становище галузі та специфіка управління нею потребують докорінних змін, що знаходить своє відображення в ряді галузевих положень і наукових праць. Так, питання реформування галузі досліджувалися багатьма вітчизняними вченими, такими, як Г. Онищук, Н.Ревенко, Г.Запорожець, Т.Таукешева. Багато праць направлені на вирішення окремих питань реформування галузі. Проте недостатньо розроблені комплексні заходи, а саме питання щодо економічного механізму функціонування житлово-комунального господарства, і на нашу думку, лише за умови чіткого його формування можлива реальна трансформація галузі.

1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – С. 3 302.
2. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – С.458
3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N 280/97ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 вересня 2009 року N 520VI
4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про відходи» від 5 березня 1998 року N 187/98ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 грудня 2004 року N 2290IV
5. Амброзевич П.С. Кульменко Л.Г. Основні напрями вдосконалення регулювання діяльності суб‘єктів природних монополій у житлово-комунальному господарстві // Вода і водоочисні технології. – 2005. № 1. с. 23 27
6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. К.: НІОС. – 2002. – 608 с.
7. Гавриленко В.О. Інноваційне реформування житлово-комунальної сфери // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. № 7 – 8.
8. Гавриличенко Є.В. Сучасна парадигма механізму функціонування житлово-комунального господарства // Збірник «Комунальное хазяйство городов», №78, 2009 г., с. 192 197
9. Галушко А.В., Харківський національний економічний університет Сучасний стан житлово-комунального господарства та проблеми розвитку // Коммунальное хозяйство городов, Научно-технический сборник №77, 2008
10. Гринюк Р.Ф. Правовой статус коммунальных предприятий в Украине / Инт экономико-правовых исследований НАН Украины. – Донецк, 2001. – С.73.
11. Гура Н.О. Облік у житлово-комунальному господарстві: теорія і практика. – К.: Знання, 2006. – 351 с.
12. Драган І.В. Організація виробництва і реалізації житлово-комунальних послуг як об’єкт тіньових відносин // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – №15. – С.3339.
13. Драган І.О. Шляхи і варіанти застосування інноваційних заходів розвитку житлово-комунального господарства // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – №18. – С.4144.
14. Забаштанський М.М. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства // Актуальні проблеми економіки. – 2005. № 6. – с. 25 – 29.
15. Економіка міського господарства / Т.П.Юр’єва, В.О.Костюк, В.А.Бардаков та ін. – Харків: ХДАМГ, 2002. – 672 с.
16. Кириленко О.П. Місцеві податки України (історія, теорія, практика) – К.: НІОС, 2000. – с. 384.
17. Коваль Я.В. Регіональна економіка: Навч. посібник/ Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко. К.: Професіонал, 2005. 238 с
18. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Тво „Знання”, КОО, 1999. – 487 с.
19. Зінь Е.А. Планування діяльності підприємства: Підручник/ Е.А. Зінь, М.О. Турченюк. - К.: Вид. Дім "Професіонал", 2004. - 320с
20. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. - К.: Кондор, 2003. - 364с
21. Економіка міського господарства / Т.П. Юр’єва, В.О. Костюк, В.А. Бардаков та ін. - Харків: ХДАМГ, 2002. - 672 с.
22. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2006. - 472с.
23. Климко І. Механізм фінансового планування на підприємстві як метод запобігання банкрутству // Економіка та підприємництвоДержава та регіони. - 2007. - №2. - С.304-306
24. Крамаренко Г.О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент. - Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. - 520 с.
25. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз та планування. - Дніпропет-ровськ: Видавництво ДАУБП, 2001. - 224 с.
26. Краснова В.В., Жнякін Б.О. Фінансовий менеджмент підприємства: Навч. по-сібник. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - 217 с.
27. Мардаровская Ю.В. Долгосрочная и краткосрочная финансовая политика предприятия. - М.: ООО "Издательство "Элит", 2007. - 272 с.
28. Матюшенко І.Ю. Основи фінансового менеджменту: Навч. посібник. - К.: ЦНЛ, 2003. - 220с.
29. Мицек С.А. Краткосрочная финансовая политика на предприятии - М.: КНОРУС, 2007. - 248 с.
30. Момот Т.В., Безугла В.О., Тараруєв Ю.О., Казничанський М.В., Чалий І.Г. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. / За ред. Момот Т.В. - К.: Центр учбової літератури, 2011 - 712 с.
31. Опарін, В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навчальний посібник - 2-ге вид., доп. іперероб. / В.М. Опарін. - К.: КНЕУ, 2001. - 240с
32. Партин Г.О. Фінанси підприємств: навчальний посiбник/ Г.О. Партин, А.Г. Загородній. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 379с
33. Петленко Ю.В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. - К.: Кондор, 2007. - 298с
34. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. - 2-ге вид., стереотип. - К.: ЦНЛ, 2004. - 312с
35. Савчук В.П. Управление финансами предприятия: Учебное пособие. - М.: БИНОМ, 2003. – 480
36. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Г.М. Тарасюк, А.І. Шваб. - К.: Каравела, 2003. - 432с.
37. Юхименко П.І., Федосов В.М., Лазебник Л.Л. та інш. Теорія фінансів: Підручник / За ред. Проф.В.М. Федосова, С.І. Юрія. - К.: Центр учбової літератури, 2010 - 576 с.
38. Фінанси підприємств: Підручник/ За ред.А.М. Поддєрьогіна. - 5-е вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 546с
39. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДСП України, 2004. - 459с.
40. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; за ред проф. Г.В. Митрофанова. - К.: КНТЕУ, 2002. - 301 с.
41. Шаповал В.М. Економіка підприємства: Уведення в спеціальність: Навчальний посiбник/ В.М. Шаповал, Р.Н. Аврамчук, О.В. Ткаченко; За наук. і заг. ред. Ткаченко В.А. - К.: ЦУЛ, 2003. - 288с.

Житлово-комунальне господарство України (ЖКГ) – це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами та суттєво впливає на розвиток економіки країни.

Основними цілями сучасної реформи житлово-комунального господарства (ЖКГ) України є:

- підвищення ефективності і надійності функціонування житлово-комунальних систем життєзабезпечення населення;

- підвищення якості житлово-комунальних послуг (ЖКП);

- зниження нераціональних витрат і втрат на підприємствах ЖКГ і у споживачів;

- підвищення рівня життя населення.

Актуальність курсової роботи полягає в необхідності систематизації поточних проблем розвитку підприємств ЖКГ України для розробки обґрунтуваннях пропозицій щодо напрямів реформування відносин у сфері ЖКГ.

Об'єктом досліджень курсової роботи робота підприємств ЖКГ на прикладі Дніпропетровської області України.

Предметом досліджень курсової роботи є фінансово-економічні аспекти управління підприємствами ЖКГ на прикладі Дніпропетровської області України.

Метою курсової роботи є дослідження реального стану та пошук напрямків реформування господарської діяльності регіональних організацій житлово-комунального господарства.

Згідно з метою та завданнями курсової роботи проведений наступний комплекс досліджень:

- висвітлити структуру житлово-комунального господарства України

- проаналізувати принци управління житлово-комунальним господарством

- правового забезпечення ефективності функціонування ЖКГ як складової частини об'єктів комунальної власності

- проаналізувати фактичний стан та основні проблеми підприємств ЖКГ Дніпропетровської області України, а також порівняння основних показників діяльності підприємств в Дніпропетровській області та інших регіонах України.

- розробити та обґрунтувати рекомендації по основним напрямкам поліпшення стану діяльності підприємств ЖКГ в Дніпропетровській області на основі Програми реформування галузі ЖКГ України у 2009 2013 роках.

Житлово-комунальне господарство є галуззю сфери послуг і найважливішою частиною територіальної інфраструктури, що визначає умови життєдіяльності людини, перш за все комфортності житла, його інженерне впорядкування, якість і надійність послуг транспорту, зв'язку, побутових і інших послуг, від яких залежить полягання здоров'я, якість життя і соціальний клімат в населених пунктах.

У складі ЖКХ виділяються наступні підгалузі:

- житлове господарство і ремонтно-експлуатаційне виробництво;

- водопостачання і водовідведення;

- комунальна енергетика (электро-, тепло-, газопостачання);

- міський транспорт (автобус, трамвай, тролейбус);

- інформаційне господарство (кабельні мережі, супутникове телебачення, оптоволоконні системи і електронні канали зв'язку, системи комп'ютерного зв'язку і забезпечення;

- зовнішнє міське впорядкування, що включає дорожнє господарство і дорожньо-транспортне будівництво;

- санітарне очищення територій (вуличне прибирання, будинкове очищення з утилізацією побутових і харчових відходів);

- зелене господарство (озеленення міст, квітникарство);

- готельне господарство;

- побутове обслуговування (лазні, пральні, ритуальне обслуговування і так далі);

- вуличне освітлення.

До особливостей ЖКГ як галузі народного господарства, можна віднести:

- поєднання виробничих і невиробничих функцій, пов'язаних з виготовленням матеріальних продуктів і наданням послуг;

- особливу соціальну значущість, що підсилює необхідність державного регулювання і контролю з боку споживачів;

- поєднання комерційних (орієнтованих на досягнення прибули) і некомерційних організацій;

- галузь представлена як природними монополіями (транспортування енергії і рідин), так і галузями, в яких можлива і необхідна конкуренція (виробництво товарів і послуг);

- різноманіття організаційно-правового статусу підприємництва (з освітою і без утворення юридичної особи) і форм власності;

- поєднання крупного (виробництво енергії, Водоканал, трубопровідні мережі і так далі) і малого бізнесу;

- розосередження центрів надання послуг відповідно системі розселення, що обусловлює особливу роль місцевих органів самоврядування;

- особлива значущість екологічного і санітарно-епідеміологічного контролю;

- необхідність гарантованого забезпечення мінімуму послуг незалежно від платоспроможності населення;

- різноманіття споживачів (громадяни, їх асоціації, підприємства, бюджетні організації).

Стан житлово-комунального господарства дослідженого в курсовій роботі Дніпропетровської області в сучасному періоді вважається кризовим в усіх його підсистемах і аспектах фінансово-господарської діяльності з тривалими негативними тенденціями. Значна частина основних фондів галузі знаходиться в незадовільному технічному стані, морально й фізично застаріла, має високий рівень амортизації. Третина експлуатованого житла вимагає повної реконструкції, ще третина капітального ремонту і третина поточного. На грані повного виходу з ладу знаходиться ліфтове господарство. Знос котелень, очисних споруд та інших виробничо-технологічних систем становить від 70 до 100 відсотків. В аварійному стані знаходиться дві третини водопровідних, половина каналізаційних, багато кілометрів теплових мереж. Фактично відсутній контроль за нормуванням під час виробництва і використання теплоенергоресурсів і води. Більш 80 відсотків житла не мають контрольно-вимірювальних приладів витрати холодної і гарячої води, практично відсутній облік витрати теплоенергії. Не впроваджуються в житлових будинках системи оперативного адресного контролю й інформації за використанням теплоенергоресурсів і води споживачами і своєчасною оплатою послуг. Непродуктивні витрати, втрати тепло та енергоресурсів, води допускаються як на підприємствах, що їх виробляють, так і в магістралях, міських, квартальних і будинкових мережах. У цих умовах у багатьох випадках експлуатація великих систем центрального теплопостачання стає неефективною. Сформована в регіоні система управління і контролю за роботою житлово-комунальних підприємств не дозволяє вирішувати питання ресурсозбереження, зокрема, заощадження енергоресурсів, які займають значну частину в собівартості послуг. Відсутня загальна нормативна база для переходу на економічно обґрунтовані ціни й тарифи на послуги, що забезпечують як захист інтересів населення, так і стимулювання фінансової діяльності підприємств, зниження ними нераціональних витрат матеріально-енергетичних ресурсів, здешевлення вартості послуг.