ЗМІСТ

ВСТУП 2

1. Сутність і типи міжнародних систем 3

2. Структура міжнародних систем 11

ВИСНОВКИ 15

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16

Міжнародні відносини є складною цілісністю елементів, що взаємопов’язані між собою та обумовлюють функціонування один одного. Т. Лось-Новак підкреслює:«міжнародні системи існують об’єктивно, маючи в собі потенційну динаміку перетворень, що випливає з поведінки акторів, їх можливостей та ролі, яку вони відіграють». Отже, система – це макроявище міжнародних відносин, складовими якого є елементарні явища нижчого ієрархічного порядку: учасники та відносини між ними.[8, с.144]
Вивчення та аналіз міжнародних відносин неможливо здійснювати без застосування системного підходу, який є ще важливішим під час дослідження типології та структури міжнародних систем.
Особливості та головні напрямки системного підходу витікають перш за все з самої специфіки аналізу об’єкту дослідження міжнародних систем, які є певним типом соціальних систем. Це означає, що вони повинні розглядатися як складні адаптовані системи, аналіз яких неможливий за аналогією моделей механічних систем. Окрім того, соціальні, а в тому числі й міжнародні системи належать, як правило, до особливого типу відкритих та недостатньо організованих систем, іншими словами, незавжди можна провести чіткий кордон між явищами та подіями які відбуваються у світі в порівнянні з вивченням двох відокремлених матеріальних об’єктів розташованих у конкретному просторі.
На відміну від систем фізичного або біологічного типу, просторові кордони міжнародних систем носять, частіше за все, умовний характер. Але цю умовнність не слід абсолютизувати. Наприклад, система Европейського економічного співтовариства або Об’єднані Арабські Емірати, хоча і відрізняються одна від одної характером своїх відносин з зовнішнім середовищем, не тільки існують реально, а також мають, певні, хоча й відносні просторові кордони. Це також є дійсним і для регіональних міжнародних систем. Міжнародні системи являють собою не деякі аналітичні об’єкти, а конкретні зв’язки між реально існуючими соціальними спільнотами, взаємодія яких проявляє певні риси системної організації.
Ще однією особливістю міжнародних відносин, яка впливає на системний підхід до їх вивчення, пов’язана з тим, що їх основні елементи представлені соціальними спільнотами, групами та окремими індивідами. Звідси витікає, що міжнародні системи – це системи взаємодії людей, які спрямовують свої дії волею, свідомістю, цінностними орієнтаціями.[5, с.174]
В свою чергу головні фактори міжнародної системи пов’язані з такими феноменами, як вибір, мотивація, а також сприяття.
Наступною особливістю міжнародних відносин, яка повинна сприйматися під час застосування системного підходу, полягає у тому, що вони є здебільшого політичними відносинами, головним елементом яких є взаємодія між державами. Тому, наприклад, ядром глобальної міжнародної системи є система міждержавних відносин.
Міжнародній системі притаманний низький рівень зовнішньої та внутрішньої централізації. Інакше кажучи, міжнародна система - це соціальна система особливого типу, відрізняється слабкою ступіню інтегарції елементів,а також значною автономією цих елементів.

1. Арон Р. Мир і війна між націями: Пер.з фр,- К. : МП: "Юніверс", 2005.
2. Зінченко А.Л. Історія дипломатії: від давнини до нового часу: Навч. посібник / А.Л.Зінченко. – Вид. 3-тє. – К., 2009.
3. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ століття. - К.: Віта, 2008.
4. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи та глобальний розвиток. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007.
5. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи та глобальний розвиток. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2004.
6. Мальський М.З.,Мацях М.М.Теорія міжнародних відносин: Підручник. - 3-тє вид. , перероб. і доп. - К. - Знання, 2007.
7. Парсонс Т. Система сучасних осуспільств=The System of Modern Societies/ T.Parsons / Л.А. Седова (пер.с англ.), А.Д. Ковалева (пер.с англ.). - М. : Аспект Пресс, 2003.
8. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник. 2-е вид., доп. – К., 2010.
9. Цимбалістий В.Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібник / В.Ф. Цимбалістий. – 3-є вид. – Львів, 2006.
10. Эльянов А. Глобализация и догоняющее развитие // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. - №1.

ВСТУП

Поняття «міжнародна система» в онтологічному сенсі інтерпретується як сукупність зінтегрованих елементів (союзів, блоків, коаліцій, держав і міжнародних організацій), які пов''язані між собою причинно-наслідковими зв''язками. Міжнародна система є об''єктом, що характеризується цілісністю та єдністю, а метою її функціонування є підтримання внутрішнього стабільного стану. Цей стан досягається високою мірою самоорганізації системи, яка одночасно є достатньо адаптованою до змін зовнішнього середовища.

Системність в аналізі міжнародних відносин започаткована М.Капланом у книзі: «Cистема і процес в міжнародній політиці».

Міжнародна система, за М.Капланом, є варіантом співвідношення сил на основі певного набору організацій, держав чи їх груп, що беруть у ньому участь. М.Каплан виділяє п''ять змінних, які властиві кожній системі: основні правила системи, правила трансформації системи, правила класифікації акторів, їх здібностей і інформації.

Важко уявити міжнародні відносини як сукупність хаотичних зв''язків, а їх учасників чимось аморфним, де вони функціонують відірвано один від одного. Системний підхід ґрунтується на припущенні про міжнародні відносини як про єдиний організм, що розвивається та вдосконалюється за певними законами. Переваги такого підходу очевидні, оскільки він дає змогу застосовувати у дослідженнях науковий аналіз і синтез, моделювати й прогнозувати майбутні явища та процеси. Інакше дослідникам залишається лише функція констатації реальності, а експланаційні та прогностичні можливості науки стають украй обмеженими.