ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. МОНТАЖ ТА РОЗРАХУНОК ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНИХ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ 5

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ 13

ВИСНОВОК 23

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: 25

Повітряна лінія електропередавання напругою до 1 кВ з самоутримними ізольованими проводами (ПЛІ) - пристрій, призначений для передавання та розподілу електричної енергії по самоутримних ізольованих проводах, розташованих на відкритому повітрі і закріплених за допомогою спеціальної лінійної арматури до опор, стін будівель і споруд.
Самоутримний ізольований провід (СІП) - система скручених в джгут проводів (фазні нульовий і додаткові) ізольованих "зшитим сухим" світло-стабілізованим поліетиленом.
За характером розподілу механічного навантаження СІП поділяються на дві системи:
 систему, в якій механічне навантаження рівномірно розподіляється на скручені в пучок фазні і нульову жили. Додаткові жили ("докрутки") у розподілі механічного навантаження участі не приймають. При цьому нульовий провід таких СІП ізольований;
 систему, в якій механічне навантаження несе нульовий провід, а фазні та додаткові жили ("докрутки") скручені навколо нього і механічного навантаження не несуть. При цьому нульовий провід може бути як ізольованим так і неізольованим.
Відгалуження від ПЛІ-лінія електропередавання, приєднана одним кінцем до магістральної (основної) лінії живлення.
Відгалуження від ПЛІ до вводу в будівлю (споруду) - ділянка проводів від опори ПЛІ, на якій виконано відгалуження, до конструкції вводу на будівлі (споруді).
ПЛІ необхідно прокладати, як правило, з двох боків вулиць з урахуванням виключення перешкод рухові транспорту, сільськогосподарських машин, пішоходів, а також зручності виконання відгалужень від магістралі ПЛІ до вводів в будівлі та зменшення кількості перетинів ПЛІ з інженерними спорудами. Довжина прогону від магістралі ПЛІ до вводів в будівлі визначається розрахунком в залежності від міцності опори, на якій виконується відгалуження, габаритів підвішування проводів на опорі і на вводі, кількості і перерізу жил СІП відгалуження, а також кліматичних умов (ожеледево-вітрового навантаження) району спорудження ПЛІ, але не більше 25 метрів.При проектуванні ділянок з сумісним підвішуванням на опорах ПЛІ проводів або підвісних кабелів ЛТМ, ПМ, підвісних кабелів КТ необхідно керуватись "Вимогами до улаштування повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ з самоутримними ізольованими проводами" 2002 року. На ділянках паралельного слідування ПЛІ з ПЛ 10 кВ, як правило, використовуються опори для сумісного підвішування на них проводів цих ліній. Доцільність паралельного слідування обґрунтовується проектом і узгоджується з власником мереж. На ПЛІ застосовуються тільки СІП та стояки опор, що виготовляються за затвердженими технічними умовами (ТУ) та мають сертифікат якості.

1. Будзко И. Ф., Зуль Н. М. Электроснабжение сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1990. – 496 с.
2. Какуевицкий Л. И., Смирнова Т. В. Справочник по реле защиты и автоматики. – М.: Энергия, 1972.
3. Коганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование. –М.: Агропромиздат, 1990. – 351с.
4. Крючков И.П., Кувшинский Н.Н. Электрическая часть электростанций и подстанций (справочные материалы) – М.:Энергия, 1979.
5. Правила устройства электроустановок. –М.: Энергопромиздат, 1985.
6. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства /под ред. И.А. Будзко. – М.: Колос, 1982. – 319с.
7. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства. – 2-е вид. перероб. та доп. – К.: Вища школа. Головне вид-во, 1983.– 343с.
8. Харкута К.С., Яницкий С.В., Ляш Э.В. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1992. – 223с.

Споживачі електроенергії є всюди. Виробляється ж вона в порівняно деяких місцях, близьких до джерел паливо і гідроресурсів. Електроенергію не вдається консервувати в більших масштабах. Вона повинна бути спожита відразу ж після одержання. Тому виникає необхідність у передачі електроенергії на більші відстані.

Передача енергії пов''язана з помітними втратами. Справа в тому, що електричний струм нагріває проведення ліній електропередачі. При дуже великій довжині лінії передача енергії може стати економічно невигідною. Значно знизити опір лінії практично досить важко. Тому доводитися зменшувати силу струму.

Тому що потужність струму пропорційна добутку сили струму на напругу, то для збереження переданої потужності потрібно підвищити напругу в лінії передачі. Чим довше лінія передачі, тем вигідніше використовувати більш високу напругу. Тим часом генератори змінного струму будують на напругу, що не перевищують 16-20кВ.Більш висока напруга зажадала б прийняття складних спеціальних заходів для ізоляції обмоток і інших частин генератора.

Тому на великих електростанціях ставлять підвищувальні трансформатори. Трансформатор збільшує напругу в лінії в стільки ж раз, у скільки зменшує силу струму.

Для безпосереднього використання електроенергії у двигунах електропривода верстатів, в освітлювальній мережі й для інших цілей напруга на кінцях лінії потрібно понизити. Це досягається за допомогою понижувальних трансформаторів.

Звичайне зниження напруги й відповідно збільшення сили струму відбуваються в кілька етапів. На кожному етапі напруга стає усе менше, а територія, Охоплювана електричною мережею - усе ширше.

При дуже високій напрузі між проводами починається коронний розряд, що приводить до втрат енергії. Припустима амплітуда змінної напруги повинна бути такий, щоб при заданій площі поперечного проведення втрати енергії внаслідок коронного розряду були незначними.

Електричні станції ряду районів країни об''єднані високовольтними лініями передач, утворюючи загальну електричну мережу, до якої приєднані споживачі. Таке об''єднання, називане енергосистемою, дає можливість згладити навантаження споживання енергії в ранковий і вечірній годинник. Енергосистема забезпечує безперебійність подачі енергії споживачам незалежно від місця їх розташування.

У зв''язку з розвитком промисловості й житлово-комунального будівництва в містах росте народногосподарське значення міських електричних мереж і до них пред''являються усе більш високі вимоги надійного й безперебійного постачання електроенергією споживачів. Перерва в електропостачанні промислових споживачів міста викликає простій підприємств, зниження випуску продукції, а в ряді випадків і ушкодження встаткування. Перерыв в электроснабжении жилых кварталов приводит к прекращению подачи воды, остановке лифтов, нарушению работы тепловых сетей, радио-, телевизионных и телефонных станций, узлов связи.

Безперебійність електропостачання споживачів досягається впровадженням різних схем автоматики й електромеханіки.

У силу цього значно підвищуються вимоги до кваліфікації працівників міських електромереж. Одним з основних елементів цих мереж є підстанції.

У процесі виробничого навчання учні - майбутні електромонтери - повинні міцно засвоїти широке коло спеціальних питань:

 призначення різних об''єктів будівництва

 шляхи й засобу механізації й індустріалізації виробництва електромонтажних робіт;

 конструкції й принципи роботи верстатів, апаратів, машин, інструментів і пристосувань, використовуваних електромонтером;

 властивості й застосування основних електротехнічних і будівельних матеріалів;

 основну проектну документацію, електротехнічні креслення й схеми;

 організацію робочого місця, техніку безпеки й першу допомогу, виробничу санітарію й протипожежні заходи

 основи економіки організації й планування будівництва й виробництва електромонтажних робіт і т.д.

Крім того, вони повинні придбати основні професійні навички:

 правильно виконувати основні технологічні операції при спорудженні електричних мереж, монтажі електроустаткування й апаратури;

 робити необхідний ремонт, налагодження й регулювання електроустановок напругою до 1 кВ;

 вибирати необхідні для монтажу й ремонту матеріали й виробу, здійснювати розрахунки й становити схеми нескладних електроустановок.