ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОХОРОНА ПРАЦІ 5
РОЗДІЛ 2. НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОБІТНИКА 9
2.1. Невербальні засоби спілкування 9
2.2. Комунікативні аспекти невербального спілкування 10
2.3. Технології невербального спілкування соціального робітника з клієнтом 11
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК: СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЇ 19
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 33
Соціальний захист населення як один із важливіших напрямків державної політики людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (стаття 3 Конституції України).
Соціальний захист населення є одним з важливіших напрямків державної політики. Запровадження та дотримання високих соціальних норм і стандартів гарантує належний рівень якості життя всім категоріям населення.
Повага до старших поколінь є одним з основних принципів будь-якої розвиненої та цивілізованої держави.
Але, юридична необізнаність свідомо позбавляє можливості користування передбаченими законом пільгами.
Адже, кожному гарантується право знати свої права і обов’язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Основні засади державної політики щодо ветеранів праці та інших громадян похилого віку визначає Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”. Цей закон спрямований на формування в суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття.
Ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років - для чоловіків і 35 років - для жінок і вийшли на пенсію.
1. Кириленко Г. Л. Проблема исследования жестов в зарубежной психологии // Психол. Журн. — 1987. — № 7.
2. Конева О. В. Психология общения. — Ярославль, 1992.
3. Лабу некая В. А. Невербальное поведение. — Ростов н/Д, 1986.
4. Лабу некая В. А. Способность к психологической интерпретации
5. Ниренберг Д., Калеро Г. Как читать человека словно книгу: Пер. с англ.- М., 1988.
6. Пиз. А. Язык телодвижений. — Новгород, 1992.
7. Сухарев В. Искусство распознавания людей. — Д., 1998.
8. Фейгенберг Е. И., Асмолов А. Г. Некоторые аспекты невербальной коммуникации: за порогом рациональности // Психол. Журн.- 1989.- № 6.
9. ЧестерфилдЛ. Письма к сыну. — Л., 1971.
10. ШтангльА. Язык тела. Познание людей в профессиональной и обыденной жизни: Пер. с нем. — М., 1988
ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому що ефективність соціальної роботи залежить не тільки від рівня підготовки фахівця, його знань і досвіду, а й від особистісних характеристик, якостей, світоглядної сфери і життєвої позиції. Соціальний робітник повинен виробити для себе певну систему цінностей, яка має узгоджуватися із сутністю і змістом соціальної роботи, суспільними нормами і традиціями тощо. Більшість клієнтів вважає, що краще їх зрозуміє людина, яка має професійний і життєвий досвід, вміє пройнятися почуттями співрозмовника.
Соціальний робітник має справляти приємне враження зовнішнім виглядом, старанністю у створенні умов для поліпшення самопочуття інших людей. Йому доводиться вступати у взаємовідносини з представниками різних соціальних груп і професій, впливати на інших. Тому він повинен дбати про позитивне ставлення до нього, про те, щоб бути зрозумілим. На індивідуальне ставлення до конкретного фахівця опосередковано впливає суспільний престиж професії, тобто громадська думка.
Об''єктом даної роботи є соціальний робітник.
Предметом дослідження цієї роботи є технологія використання невербальних комунікації соціальним робітником в роботі з населенням. Його поведінка та ставлення до клієнта. Рекомендації щодо спілкування, вміння правильно застосовувати невербальні засоби спілкування, вміти бачити поведінку клієнта його внутрішні переживання.
Особливістю невербальної мови є те, що її виявлення обумовлене імпульсами нашої підсвідомості, і відсутність можливості підробити ці імпульси дозволяє нам довіряти цій мові більше, ніж звичайному вербальному каналу спілкування.
Успіх будь-якого контакту в значній мірі залежить від уміння встановлювати довірливий контакт зі співбесідником, а такий контакт залежить не стільки від того, що ви говорите, скільки від того, як ви тримаєтесь. Саме тому особливу увагу слід звертати на манеру, позу і міміку співбесідника, а також на те, як він жестикулює.
Розуміння мови міміки та жестів дозволяє більш точно визначити позицію співбесідника. Читаючи жести, ви здійснюєте зворотну дію, котра грає визначну роль в цілісному процесі ділової взаємодії, а сукупність жестів є важливою складовою такого зв''язку. Ви можете зрозуміти, як сприйнято те, що ви говорите, - зі схваленням чи вороже, розкутий співбесідник чи ні, зайнятий самоконтролем чи нудьгує.
Знання мови жестів і рухів дозволяє не лише краще розуміти співбесідника, а й (що найважливіше) передбачити, яке враження справило на нього почуте ще до того, як він висловиться з цього приводу. Іншими словами, така безслівна мова може попередити вас про те, чи слід змінити свою поведінку чи зробити щось інше, щоб досягти потрібного результату.
ВИСНОВКИ
Отже, роблячи висновок можна сказати, що професія соціального працівника, цілком залежить від етичних принципів. Цей висновок, можна зробити на підставі тих фактів, що Соціальний робітник весь час контактує безпосередньо з людьми, в якій би організації він не працював. Організаційну структуру інститутів соціального захисту населення можна охарактеризувати, як упорядкований зв''язок і взаємодію органів соціальної роботи та його суб''єктів , що забезпечують загальні умови, раціоналізацію організацій і норм здійснення допомоги для підтримки груп та осіб, які опинилися у стані соціального ризику, відповідно до їх інтересів, потреб і можливостей.
Тому, Соціальний робітник повинен не лише бути кваліфікованим робітником своєї справи, але і вміти бути добрим психологом і мати певні уявлення про невербальні комунікації у спілкуванні з людьми якими він безпосередньо контактує.
Зважаючи на той факт, що Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про права людини, в гідність і цінність людської особистості , соціальні робітники дотримуються вимог Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників (1994)
Професійно-етичний кодекс соціальних працівників України дозволяє здійснювати соціальну і соціально-педагогічну роботу з різними особами, групами, спільнотами на їхнє благо.
Можна виділити такі загальні принципи соціальної роботи:
Соціальний робітник виконує свої обов''язки на засадах таких принципів:
Кожна людина цінна для суспільства своєю унікальністю , яку потрібно враховувати і поважати
Кожна людина має право на самореалізацію , яка не призводить до порушення подібних прав інших людей
Соціальний робітник зобов''язаний всі свої знання і навички спрямовувати на надання допомоги окремим людям , групам, спільнотам у їхньому розвитку, а також на розв''язання конфліктів між особою і суспільством.
Соціальний робітник надає допомогу кожному , хто звертається до нього за допомогою і порадою без будь – якої дискримінації на підставі статі, віку, фізичних і розумових недоліків, кольору шкіри, соціальної і расової належності, віросповідання, мови, політичних поглядів, сексуальної орієнтації.
Соціальний робітник дотримується принципу особистої недоторканості, конфіденційності та відповідального використання інформації у своїй роботі.
Діяльність соціального працівника базується на засадах взаємодії, партнерського співробітництва і передбачає двосторонню відповідальність за вирішення проблеми клієнта.
Соціальна робота несумісна з прямим чи опосередкованим примусом клієнтів до будь – яких дій, навіть на користь клієнта.
Соціальний робітник здійснює етично виправдані дії, дотримуючись міжнародних етичних стандартів соціальних працівників, Декларації прав людини ООН та Професійно-етичного кодексу соціального працівника України.
Важливою ознакою соціального робітника є її вміння використовувати акустичні засоби. Вони підвищують ефективність впливу однієї людини на іншу.
Основою довірливого, культурного спілкування є контакт очей, дотримання вимог просторового розміщення та часових характеристик.
"Прочитування" та вивчення кожної людини завжди привносить щось нове в наші знання про людський світ.