ВСТУП 3

ФОНДОВИЙ РИНОК В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 5

ВИСНОВКИ 13

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 14

Сьогодні фондовий ринок України знаходить¬ся на етапі свого становлення та значно відстає у розвитку від фондових площадок промислово розвинутих країн. З огляду на це, дослідження сучасних умов, особливостей та тенденцій розвитку фондової біржової торгівлі та інф раструктурі України стає для національної економіки над¬звичайно актуальним.
Вагомий внесок у дослідження проблем функціону¬вання фондового ринку та біржової торгівлі зробили такі українські науковці, як Д. Бутенко, Д. Леонов, С. Москвін, Ю. Раделицький, С. Самець, Є. Чемерис, І. Школьник, Г. Яцюк. Проте нинішній його стан свідчить по наявність багатьох невирішених питань, які потребують подальшого вивчення та пошуку шляхів розв'язання.
Фондовий ринок в Україні поступово розвивається, про що свідчать пози¬тивні тенденції збільшення обсягів біржових контрактів на організаторах торгівлі (рис. 1). Темпи зростання фондо¬вого ринку були випереджаючими порівняно з ВВП: обсяг торгів на ринку цінних паперів перевищив показник ВВП країни майже у два рази.
За даними Національної комісії з цінних папе¬рів та фондового ринку (НКЦПФР), станом на листопад 2014 року в Україні зареєстровано 10 організаторів торгів на фондовому ринку. У світі не так багато країн, яким притаманна така кількість фондових бірж. Проте кількість аж ніяк не впливає на якість послуг, навпаки, призводить до децентралізації попиту та пропозиції на цінні папери, провокує процес маніпулювання цінами на ринку, призво¬дить до встановлення різних правил укладення та виконан¬ня біржових договорів.
В Україні мережа фондових бірж як система не іс¬нує, біржова структура характеризується високою фраг¬ментарністю.

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. – 1996. – 13 липня.
2. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.99 № 679-XIV
3. Ганжа Н.Н. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений/ Ганжа Н.Н. - М.: Финансы и статистика, 2014. – 420с.
4. Галутова М. М. Організаційна структура фінансового ринку України та чинники її розвитку. / М. М. Галутова // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011.- № 35. – с. 246.
5. Звонова Е.А. Международное внешнее финансирование в современной экономике/ Звонова Е.А. - М.: МБК, 2010. – 235с.
6. Малютін О.К. Оцінка фінансового сектору та його значення в економічному розвитку України // Фінанси України. – 2010. – №3. – с.92-100.
7. Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку: Монографія./ Школьник І.О. - Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, УАБС НБУ, 2014. – 348 с.
8. Юнг М.В., Мировые финансы/ М.В. Юнг, Ф.А.Лис, Л. Дж. Мауер. - М.: Финансы и статистика, 2014. – 655с.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — частина ринку капіталів, де здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів.

Фондовий ринок є абстрактним поняттям, що служить для позначення сукупності дій і механізмів, що роблять можливими торгівлю цінними паперами. Його не слід плутати з поняттям фондова біржа - організацію, яка надає можливість для здійснення торгових операцій і зведення разом покупців і продавців цінних паперів.

Основними функціями фондового ринку є:

 регулювання сфери грошового обігу та кредиту;

 забезпечення переливу капіталу між галузями та сферами економіки;

 розподіл і перерозподіл капіталу корпорацій (АТ), контроль за їхньою діяльністю;

 залучення капіталу та забезпечення його ефективного використання;

 забезпечення оперативної інформації про рух індивідуальних капіталів.

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» (поновлено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»). Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти та професійних учасників ринку цінних паперів, які брали активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектору економіки.

Найбільш важливим при визначенні правових засад здійснення державного регулювання ринку цінних паперів став Указ Президента України, яким 12 червня 1995 року утворено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» в Україні визначено її завдання, функції, повноваження, права, відповідальність та відносини з іншими державними органами з питань регулювання та контролю на ринку цінних паперів.

Динаміка показників економічного розвитку України в 2014 році, зокрема і ринку цінних паперів, свідчить про закріплення позитивних тенденцій. Серед головних позитивних змін, які були характерні для економіки України в цей період та сформували надійну основу для подальшого зміцнення ринку цінних паперів, а також сприяли відновленню її інвестиційної функції, можна виділити такі:

 подальше уповільнення споживчої інфляції, приріст якої за підсумками становив 9,1% порівняно з 12,3% у 2009 році;

 зростання індексу промислової продукції, який за підсумками 2014 року становив 11,0%, тоді як за 2009 рік він знизився на 21,9%.

Минулий рік був сприятливим для учасників вітчизняного фондового ринку.

З початку року зростання максимуму досягло майже 80%, при цьому висхідний рух ринку здійснювався практично без жодних значних корекцій, а психологічно значущий рівень в 2000 пунктів ринок взагалі не помітив.

Драйвером корекції українського ринку навесні 2014 року стали боргові проблеми країн єврозони, а саме фінансові проблеми Греції, незважаючи на те, що внутрішніх причин для такого стрімкого падіння ринку в Україні на той момент не було. В результаті майже за місяць індекс українського фондового ринку втратив всі раніше завойовані позиції і вже до 25 травня просів до рівня в 1421,61 пункту, втративши, тим самим майже 45,6% від свого максимуму.

Цікаво, що в останній торговий день року індекс UX оновив максимум на тлі низьких обсягів і завершився на рівні в 2443,70 базисного пункту. Усього ж за минулий рік зростання індексу українських акцій склало 67,9%.

Інший український фондовий індекс ПФТС за підсумками 2014 року зріс на 70.2%. 31 грудня індекс ПФТС закрився на позначці в 975,08 пункту, таким чином за рік додавши до свого значенням 402,17 пункту. Для порівняння, в 2013 році індекс ПФТС збільшився на 90%.

Проблеми та перспективи розвитку фінансового ринку України є надзвичайно актуальними в сфері дослідження вітчизняного фінансового ринку та його структури.

Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів, тому актуальним є питання проблеми розвитку фінансового ринку в Україні.

Складовими фінансового ринку виступають грошово-кредитний ринок, страховий ринок, фондовий, ринок послуг спільного інвестування, недержавних пенсійних послуг та інші ринки фінансових послуг

В Україні фінансовий ринок почав розвиватися з 1992 р. у формі акцій акціонерних товариств і депозитних сертифікатів комерційних банків. Звичайно, за такий короткий час у формуванні фінансового капіталу і розвитку фінансового ринку очікувати більш-менш помітних результатів не можна. Сучасний рівень розвитку у країнах з класичною ринковою економікою став результатом тривалої еволюції ринкових відносин протягом кількох десятиліть. Зазначимо, що у країнах Східної Європи, які почали переходити до ринку раніше за Україну, рівень ринкових відносин також не досяг рівня розвинених країн.

На сучасному етапі розвитку економіки України фінансовий ринок є найбільш ефективною формою її організації. Швидкі зміни, що відбуваються у фінансових відносинах, вимагають дослідження проблем фінансового ринку та розробку шляхів усунення визначених недоліків. Фінансовий ринок України у цьому аспекті потребує уваги науковців як з точки зору аналізу конкретних проблем з метою подальшого реформування, так і з точки зору тих вимог, які складаються під впливом значних змін, які формуються на світових фінансових ринках.