ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………….3

1. Усвідомлення необхідності захисту природи й перші

кроки в цьому напрямку ……………………………………………………4

2. Розвиток природоохоронної діяльності на сучасному етапі ……………..8

3. Міжнародні організації системи ООН …………………………………….13

Висновок ………………………………………………………………………..20

Список літератури ……………………………………………………………...21

Природа - це навколишній нас мир у всім різноманітті його проявів. Природними об'єктами є як живі організми й неживе середовище (гірська порода і її утворення, вода, повітря), так і явища, процеси, що супроводжують взаємодію тіл і речовин: електричні, електромагнітні, гравітаційні поля, припливи, вітер, і ін.
У природі всі пов'язано й взаємообумовлено, характерна її особливість - безперервна зміна, розвиток.
Людина є продуктом природи, її частиною, належить їй, за словами Ф. Энгельса «плоттю, кров'ю й мозком», перебуває «усередині її». Разом з розвитком природи відбувається розвиток людини. Для забезпечення свого існування він одержує від природи все необхідне: повітря, яким він дихає, воду їжу, одяг, - не говорячи про задоволення вищих потреб - духовних і эстетических. Людина, таким чином, вступає в цілеспрямовану, усвідомлену взаємодію із природою, виступаючи споживачем її багатств.
На ранніх етапах розвитку ця взаємодія носила обмежений у територіальному відношенні характер і зміни в природному середовищі були незначними. Так, у первісному суспільстві основними видами промислу були полювання, рибальство, збір диких рослин і плодів. Пізніше, коли людина навчилася землеробства й скотарству, перетворення стали більше широкими. Люди розорювали значні простори, займали більші території під пасовища, вирубували лісу для сільськогосподарських потреб.
Прогрес науки й техніки, що супроводжує розвиток людського суспільства в другій половині XIV і особливо в XX сторіччі, з однієї сторони дозволили людині значно перебороти залежність від природи й забезпечити зростаючі потреби, але, з іншого боку, різко збільшився вплив на природне середовище. У цей час для задоволення власних потреб людство одержує з надр планети 25 тонн різної сировини в рік у розрахунку не 1 жителя. Для сільськогосподарських потреб використається близько 25-30% суши, а разом із продуктивним лісом - 50-55%, тобто практично людиною освоєні всі зручні землі планети, споживання ж промислових рибних ресурсів у світовому океані підходить до межам біологічних можливостей.

1. «Білорусь. Дослідження екологічної стратегії»«, тім 2-й, документ Світового Банку, 1996 р.
2. «Міжнародне співробітництво в області охорони навколишнього середовища», М.; 2000 р.
3. Банникова А.Г. і ін. «Основи екології й охорона навколишнього середовища», М.; 1999 р.
4. Васильєв Н.Г. і ін. «Охорона природи з основами екології», М.; 1993 р.
5. Дьоміна Т.А. «Екологія, природокористування, охорона навколишнього середовища», М.; 1994 р.
6. Лисицин Е.Н. «Охорона природи в закордонних країнах», М.; 1987 р.
7. Рачевский А.Н., Данекина Д.П. «Міжнародне співробітництво в області охорони навколишнього середовища в 1996 році» Мн.; 1997 р.
8. Ред. Козаків Ю.Е. «Охорона природи. Міжнародні організації, конвенції й програми», М.; 1995 р.
9. Словесна Н.Г. «Екологічна безпека: уроки країн, що розвиваються,», М.; 1993 р.

Вступ

Міжнародні природоохоронні організації відіграють величезну роль на даному етапі розвитку суспільства. Їхнє створення було викликано катастрофічними змінами в навколишнім середовищі, вони були покликані захистити природу й, по суті, повинні врятувати насамперед самої людини.

Я вважаю, що за допомогою всіх цих міжнародних природоохоронних організацій людина захищає насамперед себе від результатів власної діяльності. Адже голосні заяви про те, що наближається глобальна катастрофа й що якщо ми не вживемо заходів по порятунку навколишнього середовища, то життя на планеті загине, м''яко говорячи, не відповідають дійсності. Що б не трапилося, життя на планеті не загине. Адже наша Земля за 5 мільярдів років свого існування переживала й не такі катастрофи. І трапиться зараз навіть ядерна війна, то Життя, пускай у вигляді бактерій і суперечка, однаково збережеться. І через сотні мільйонів років знову відродиться в не меншому, чим зараз розмаїтості. Але людина цього вже не побачить.

Таким чином, якщо ми хочемо вижити, то в першу чергу ми повинні подбає про навколишньому нас світі, а зробити це ми можемо лише спільно. І першими кроками в цьому напрямку і є діяльність різних міжнародних природоохоронних організацій.

Зараз у світі існує величезна кількість різних організацій, об''єднань, форумів, які ставлять перед собою ціль захистити природу. Однак, як не дивно, ми, найчастіше, навіть не представляємо чим займається та або інша організація, а багато хто ніколи навіть не чули про більшість із них. А в літературі, як я переконалася на власному досвіді, найчастіше можна зустріти лише дві крайності: або простої згадування назви який або організації, або повна характеристика діяльності який або з них.

Висновок

Підбиваючи підсумок даної роботи можна констатувати те, що людство нарешті те усвідомило навислу над собою небезпека й стало вживати активних заходів по запобіганню подальшого забруднення навколишнього середовища . Для реалізації цих мір і були створені різні міжнародні організації. Їхнє створення було, крім того обумовлено й тим, що забруднення навколишнього середовища придбало глобальний характер і зусиль окремо взятих держав стало недостатньо для їхнього рішення. На даний момент у світі існує кілька груп організацій занимающихся охороною навколишнього середовища. По-перше це організації системи ООН, по-друге це різні міжурядові й неурядові організації, по-третє це системи моніторингу й спостереження за станом навколишнього середовища, а також різні наукові й навчальні заклади занимающиеся вивченням даної проблеми.

Крім того, необхідно відзначити й те, що стає усе більше очевидним, а саме необхідність більше серйозної взаємодії між різним екологічними організаціями для більше діючої охорон навколишнього середовища.

А в цілому необхідно відзначити той факт, що в людства нарешті те з''явився шанс вижити й сам головне не упустити цей шанс.