ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМОЗВ''ЯЗКУ ЛЮДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ 5
1.1. Характеристика існування навколишнього природного середовища 5
1.2. Навколишнє середовище і причини його забруднення 9
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ 13
2.1. Характеристика основних видів забруднення навколишнього середовища 13
2.2. Аналіз екологічного стану в Україні на сучасному етапі 19
РОЗДІЛ 3.ОСНОВНІ ПРІОРІТЕТИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 31
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41
ДОДАТКИ 45
Земля оточена повітряною оболонкою – атмосферою. Вона становить собою механічну суміш газів. Атмосфера має декілька шарів. Найважливішим для людини є нижній шар – тропосфера. Там утворюються хмари, народжуються грози, зливи та снігопади. Тут знаходиться весь водяний пар. Висота її складає від 8 до 12 км. Характерною особливістю тропосфери є зменшення з висотою тиску повітря та пониження температури. Пояснюється це тим, що для сонячного проміння тропосферне повітря майже прозоре і нагрівається та охолоджується воно головним чином від поверхні Землі [2, с.44].
Шар повітря, який відділяє тропосферу від шару, який лежить вище, називається тропопаузою (товщиною від десятків до сотень метрів).
Вище на висоті від 8-17 до 50-55 км знаходиться стратосфера. Вона бідна водяним паром. Тому тут нема бурхливих процесів утворення хмар та опадів. Температура в стратосфері підвищується з висотою. Повітря в ній нагрівається від сонячного проміння. Тут розташований озоновий шар, повітря якого збагачене триатомним киснем. Він захищає все живе на Землі від згубної дії жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Ще вище стратосфери лежить мезосфера, в якій з висотою температура падає.
Термосфера межує між висотами 80 та 800 км. Про стратосферу та термосферу нам відомо досить мало.
Основна маса атмосфери міститься у досить тонкому шарі, в якому щільність повітря з висотою швидко зменшується.
Тому 1 м3 повітря на рівні моря важить 1033 г, а на висоті 40 км – всього 4 г.
Ми з вами живемо в нижньому шарі атмосфери. Тому можна бачити як утворюються хмари, відчувати подів вітрів, на наші голови падають опади. З атмосферою пов'язані такі екстремальні природні явища, як снігопади, пилові бурі, урагани та смерчі, повені тощо
1. Андрейцев В.І. Екологія і законодавство України / В.І. Андрейцкв. - К.: Юрінком Інтер, 2014. - 388 с.
2. Білявський Г.О. Основи загальної екології / Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй. - К.: Либідь, 2010. - 298 с.
3. Бровдій В.М. Екологічні проблеми України / В.М. Бровдій, О.О. Гаца. - К.: НПУ, 2010.
4. Букша І. Роль лісового господарства у зменшенні ризику глобальних змін клімату / І. Букша, В. Пастернак, В. Корнієнко // Лісовий і мисливський журнал. - К. : Преса України. - 2012. - № 1. - С. 28-29
5. Вісник Львів Серія міжнародні відносини 2008. Вип. 25. С. 321-327 2008.» Показники сталості еколого-економічного розвитку.» Юрій Федунь.
6. Гамор А. Ф. Про підвищення ролі природоохоронних установ у розв’язанні проблем сталого розвитку в Україні / А.Ф. Гамор // Зелені Карпати. - 2014. - № 1-2. -С. 16-18.
7. Гриффіт К. Стратегія харчової безпеки: шлях до зростання // Міжнародний форум з харчової безпеки, Київ, 2011.
8. Джигирей B.C. Основи екології та охорона навколишнього середовища / Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. - Львів: Афіша, 2012. - 356 с.
9. Дикань В.Л. Розвиток еколого-економічного управління на підприємствах України в умовах євроінтеграції: Монографія / В.Л. Дикань, І.В. Токмакова. - Харків: УкрДАЗТ, 2008. - 150 с.
10. Дорогунцов С. Розміщення продуктивних сил України / [Дорогунцов С., Пітюренко Ю., Олійник Я. та ін.]. - К.: КНЕУ, 2011. - 363 с.
11. Екологічне право України: Підручник /Під ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги/. – Х.: Право, 2014. – 327 с.
12. Екологічне право України: Підручник /Под ред. І.І. Каракаша/ – Одеса: Фенікс, 2012. – 693 с.
13. Екологічне право. Конспект лекцій. /Н.В. Фролова, О.А. Нємцова/ – Одеса: Екологія, 2012. – 137 с.
14. Екологія: підручник / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.Ф. Хвесик та ін. - К.: КНЕУ, 2010. - 371 с.
15. Зацеркляний М.М. Теплоенергетика. // Основи екології і економіки природокористування. - Одеса: ОДАХ, 2010. - 72с.
16. Звягінцева Г. В. Методика з оцінки екологічних ризиків при забрудненні навколишнього середовища / Г. В. Звягінцева // Вісн. Донец. нац. ун-ту, Сер. А : Природничі науки. - 2014. - Вип. 2. - С. 307 – 316
17. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2013. - 416 с.
18. Ігнатенко М.Г. Теплові електростанції. // Екологія ш економіка природокористування. - Київ: Айлант, 2012. - 287с.
19. Караван Ю. В. Хімічний та механічний рециклінг синтетичних матеріалів / Ю.В. Караван, М.С Ташак // Міжнародна наукова конференція «Соціум. Наука. Культура», 2010.
20. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення : монографія / А. Б. Качинський. - К. : НІСД, 2010. - 312 с.
21. Клименко М.О., Скрипчук П.М. Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології: Підручник. – К.: Академія, 2014. – 368 с.
22. Лоєва І.Д. Екологічне інспектування. Збірник методичних вказівок до практичних занять / Лоєва І.Д., Тимощук М.О., Кур’янова С.О., Грудев П.Х.// – Одеса: ОДЕКУ, 2014. – 297 с.
23. Лоєва І.Д. Економіка природокористування/Лоєва І.Д., Моцаренко В.І., Чернякова О.І., Кур»янова С.О.// Навч. посібник. – Одеса.: ТЕС, 2010.-152 с.
24. Луценко Н. О. Криза еколого-економічної системи в рамках концепції сталого розвитку / Н. О. Луценко // Вісн. Східноєвроп. ун-ту економіки і менеджменту. - 2010. - Вип. 1 (7). - С. 26 - 30.
25. Макарова Н.С., Михайлчук Л.В. Економіка природокористування:навч. посібник - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 322с.
26. Мельник Л.Г. Екологічна економік - Суми: Університетська книга, 2010.
27. Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. академіка НАН України, д.т.н., проф., засл. діяча науки і техніки України Б. Є. Патона. - К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2012. - 72с.
28. Олійник Я. Б. Основи екології: підручник / Я. Б. Олійник, П. Г. Шищенко, О. П. Гавриленко. – К.: Знання, 2012.
29. Сафранов Т.А. Загальна екологія та неоекологія. Конспект лекцій, К.: КНТ, 2013. – 185 с.
30. Серебряков В.В. Основи екології / В.В. Серебряков. - К.: Знання-Прес, 2010. –466 с.
31. Ситник Г. П. Засади формування політики у сфері державного управління національною безпекою / Г. П. Ситник // Вісн. УАДУ. - 2010. - № 3. - С. 231 - 240.
32. Соколов Ю.М. Урбоекологія. Конспект лекцій. – Одеса: ОДЕКУ, 2010.
33. Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на природне середовище /заг.ред.професора В.В. Тарасової// Навч.посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 -276с.
34. Царенко О.М. Навколишнє середовище та економіка природокористування / Царенко О.М., Злобін Ю.А. - К.: Вища школа, 2014. - 264 с.
35. Чернюх, Л.Г. Економіка регіонів (областей) України / Л.Г. Чернюх, Д.В. Клиновий. Видавництво. - К : «Центр Навчальної Літератури», 2012. - 641 с.
36. Шанина Т.П. Екологія міських систем. / Шанина Т.П., Соколов Ю.М., Кузьмина В.А. // Конспект лекцій. – Одеса: ТЕС, 2014. – 154 с.
37. Шаніна Т.П. Екологія міських систем / Шаніна Т.П., Кузьмина В.А., Бірон О.О.// Збірник методичних вказівок до практичних робіт. – Одеса, ОДЕКУ, 2007. – 86 с.
38. Шапар А. Г. Сучасні масштабні екологічні проблеми в контексті сталого розвитку / А. Г. Шапар // Екологія і природокористування : зб. наук. пр. Ін-ту проблем природокористування та екології НАН України. - К., 2014. - Вип. 12. - С. 6 - 9.
39. Шевчук В.Я. Екологічне управління. Підручник. Київ: Либідь, 2010.
40. Шершун М.Х. Розвиток екологічного законодавства України в контексті правової системи Європейського союзу / М.Х. Шершун // Зелені Карпати. - 2014. - № 1-2. - С. 28-29.
Актуальність дослідження. Сьогодні, як ніколи раніше, всі галузі народного господарства, в тому числі промисловість України, потребують постійної уваги і підтримки у збереженні екологічної безпеки та екологічної рівноваги у природному середовищі, раціональному використанні матеріальних ресурсів тощо. Виконання цих важливих завдань залежить від багатьох чинників, одним з яких є ступінь підготовки спеціалістів з питань екології. Такі спеціалісти повинні мати високу екологічну свідомість, нове екологічне мислення, вільно володіти знаннями про різні екологічні напрямки науки, економічними, соціальними, правовими аспектами взаємодії суспільства та природи.
Вирішувати завдання, пов''язані з поліпшенням екологічного стану в промисловості, потрібно ще на етапі проектування та реконструкції підприємств, вибору екологічно чистих технологій і матеріалів та екологічно безпечного обладнання. Водночас кожен спеціаліст тієї чи іншої галузі промисловості повинен вміти обирати оптимальні конструкції пило-, газо- і водоочисних споруд, вільно володіти методами екологічного моніторингу.
Посібник складається з восьми розділів, які охоплюють комплекс питань з охорони навколишнього середовища на підприємствах гірничодобувної, машинобудівної, хімічної, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості та ін.
Проблематика забруднення навколишнього середовища найшла своє відображення в працях з екології, праця таких авторів як: Андрейцев В.І., Білявський Г.О., Бровдій В.М., Букша І., Гамор А. Ф., Гриффіт К., Джигирей B.C., Дикань В.Л., Дорогунцов С., А.П. Гетьман, М.В. Шульга, Зацеркляний М.М., Звягінцева Г. В., Злобін Ю.А., Кочубей Н.В., Ігнатенко М.Г., Караван Ю. В., Качинський А. Б., Клименко М.О., Скрипчук П.М., Лоєва І.Д., Макарова Н.С., Михайлчук Л.В., Мельник Л.Г., Олійник Я. Б., Сафранов Т.А., Серебряков В.В., Ситник Г. П., Соколов Ю.М., Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф., Царенко О.М., Чернюх, Л.Г.
Виходячи з усього вище сказаного мета нашого курсового дослідження полягає в аналізі джерел забруднення навколишнього середовища України.
Для досягнення поставленої мети дослідження ми відділили наступні завдання:
1. Теоретично обґрунтувати основи досліджень навколишнього середовища;
2. Провести аналіз сучасного стану навколишнього середовища в Україні;
3. Виявити основні пріоритети покращення екологічного законодавства України.
Об''єктом дослідження виступає навколишнє середовище України.
Предметом дослідження виступають джерела забруднення навколишнього середовища та законодавче регулювання екологічного стану України.
Забруднене навколишнє середовище може негативно впливати на «реціпієнтів» (людей, промислові, транспортні та комунальні об''єкти, ліса, водоймища і т.п.). Ці негативні впливи проявляються в основному у підвищенні захворювань у людей та погіршення їх життєвих умов, у зниженні продуктивності біологічних природних ресурсів, у скорення і зносу будівель та засобів виробництва. У зв''язку з цим, можна виділити слідуючи групи витрат:
витрати, спрямовані на попередження поганого впливу забрудненого навколишнього середовища на реципієнтів;
витрати, викликані цим впливом.
Отже, можна зробити висновок, що до основних причин виникнення екологічної кризи на Україні можна віднести наступні фактори:
вигідне розташування України з її величезними природними багатствами, великою кількістю робочої сили, наявністю розгалуженої мережі транспортних сполучень;
будівництво на Україні великої кількості надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових комплексів, які не мали захисних установок, які б запобігали забрудненню навколишнього природного середовища (без врахування меж здатності довкілля до самовідтворення й самоочищення);
будівництво величезних тваринницьких комплексів без спорудження відповідних очисних споруд;
проведення великомасштабних меліоративних робіт при відсутності наукових обґрунтувань і високоефективних технологій;
відсутність екологічної експертизи проектів і планів будівництва промислового комплексу, енергетики, транспорту;
використання у виробництві високо затратних, застарілих технологій, обладнання, які вже давно потребують заміни;
відсутність моніторингу та об''єктивної інформації для населення про екологічний стан довкілля, виявлення порушників та відшкодування нанесених збитків;
низький рівень екологічної освіти керівників різних рівнів, підприємців, інженерів та спеціалістів, низька екологічна культура та свідомість;
відсутність ефективно діючих законів щодо охорони природного середовища та відповідних нормативних актів для їх реалізації;
відсутність ефективних засобів економічного стимулювання заходів зі збереження навколишнього середовища;
відсутність дійового державного контролю за виконанням державних законів про охорону природи, а також покарання винних за нанесені збитки природі і людині.
