ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………. 3

Розділ 1. Поняття та значення стадії судового розгляду……………...... 5

Розділ 2. Порядок судового розгляду…………………………………….. 8

Розділ 3. Відкладення розгляду справи………………………………….. 20

3.1. Закінчення справи без винесення судового рішення…….. 24

3.2. Протокол судового засідання……………………………… 30

Висновки……………………………………………………………………… 33

Список використаних джерел………………………………………………. 35

Судовий розгляд цивільних справ в суді першої інстанції проходить в судових засіданнях і е однією із основних стадій цивільного процесу. Судовий розгляд представляє собою сукупність процесуальних дій, які вчиняються в судовому засіданні судом і іншими учасниками процесу, врегульованих нормами цивільного процесуального права і направлених на розгляд та вирішення справи по суті. Вирішуючи справу по суті, суд в колегіальному складі з участю народних засідателів дослідує докази по справі, з'ясовує дійсні взаємовідношення сторін, встановлює їх права і обов'язки і постановляє рішення по справі. В даній стадії судового розгляду повністю реалізуються завдання цивільного судочинства, визначені ст. 2 ЦПК, і найбільш повно втілюються всі принципи цивільного процесуального права. Вся діяльність судів по розгляду цивільних справ здійснюється на основі суворого дотримання принципів законності, рівноправності сторін в процесі, гласності судового розгляду, незалежності суддів при здійсненні правосуддя і підкорення їх тільки закону, колегіальності тощо. [3,47]
Розгляд цивільних справ проходить в судових засіданнях з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Судові засідання провадяться в приміщенні суду, а по найбільш актуальних справах та справах, що мають широкий громадський інтерес,— безпосередньо на підприємствах, будовах, в установах, радгоспах, колгоспах (ст. 159 ЦПК). [11, 35]
В судових засіданнях районного (міського) народного суду головує голова суду або народний суддя, а в судових засіданнях інших судів — голова, його заступник або член суду. Головуючий наділений правами по керівництву судовим розглядом справи. Він повинен приймати. всі передбачені законом заходи, спрямовані на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи і встановлення істини, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також забезпечує належний виховний рівень судового процесу. Головуючий повинен забезпечити спокійну ділову обстановку і належний порядок в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі, а також всі присутні в залі судового засідання громадяни повинні додержуватися встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого.

1. Конституція України К.1996.
1. Кримінально-процесуальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради. -1961. - К 2. - С. 15.
2. Джелалов О.К. Держава і право. – Вип. 16. – К., 2002.
3. Коляда П.В. Кримінально-процесуальний кодекс України потрібен слідчим // Юридичний вісник України. – 2001. - №9 – С.11.
4. Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. – К., 2004.
5. Кримінальний процес України: Підручник. – Харків, 2000.
6. Кримінальний кодекс України.: Науково-практичний коментар / Н.Ф.Антонов, М.І. Бажанов, Ф.Г.Бурчук та інші. – К., 1999.
7. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П., Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Либідь, 1992. –413с.
8. Михеєнко М.М. Нор В.Г. Кримінальний процес України: Підручник –2-ге видання перероблене і доповнене. – К., Либідь. 1999. –516с.
9. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. (автори Міхеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я, Під. Ред. В.Т. Нор та інш.) К., Юрінком. За станом на 1 серпня 1995 року. 640с..
10. Никоненко М. Деякі питання презумпції не винуватості і права особи на захист у кримінальному процесі // Право України. – 1999. - №4.
11. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 1120 с.
12. Смирнов М. Дистанційне кримінальне судочинство: реальність та перспективи // Бюлетень Міністерства юстиції України К 9 (35) 2004 - 15.
13. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посіб. К.: Юрінком Інтер, 1999. - 576 с.
14. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і перероб. К.: А.С.К. 2003.- 1120 с.
15. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -1995,- №1.
16. Оніщук М. Судово-правова реформа: чи буде дано відповіді на виклики часу // Право України, 2003.- №5.
17. Стефанюк В.С. Верховний Суд, судова влада і правосуддя в Україні // Вісник Верховного Суду України. - 1998.- №3.

ВСТУП

Зміст діяльності суду і виконуваних ним функцій в цій частині розвитку кримінального судочинства визначає особливе значення стадії судового розгляду кримінальних справ. Шляхом розгляду кримінальних справ здійснюються функції правосуддя і виконуються завдання кримінального судочинства — захист прав і законних інтересів громадян і держави.

Розглядаючи кримінальні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність на всебічне, повне і об''єктивне вирішення кримінальних справ у повній відповідності з чинним законодавством. Точне і неухильне додержання і застосування норм кримінального і процесуального законодавства при розгляді і вирішенні кримінальних справ є гарантією їх правильного, справедливого і швидкого вирішення з метою захисту і охорони суспільного ладу і державності України, прав та законних інтересів громадян, подальшого зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян і посадових осіб у дусі неухильного виконання законів.

Особи, які беруть участь у справі, в процесі розгляду судом кримінальних справ можуть в демократичній процесуальній формі активно здійснювати доказову діяльність, спрямовану на досягнення мети процесу, на встановлення судом об''єктивної істини у кримінальній справі і постановлення в ній законного і обґрунтованого вироку. В процесуальній діяльності суду і учасників процесу в цій стадії розкривається зміст і демократичний характер принципів кримінально-процесуального права — справи розглядаються у відкритому судовому засіданні, обраними у встановленому порядку суддями, одноособово і колегіально, в усній і безпосередній процесуальній формі.

Судді незалежні і вирішують справи на підставі принципів законності і об''єктивної істини.

ВИСНОВКИ

Дані відносини мають вольовий характер. Це виявляється в тому, що вони забезпечують правовий зв''язок двох осіб між собою - одна має право вимагати від іншої певних процесуальних дій, а та, в свою чергу зобов''язаний діяти відповідним образом або стриматися від дій. Однак права і обов''язки суду і органу судового виконання у відносинах з іншими суб''єктами характеризуються особливістю, котра полягає в тому, що вони відображають їх владні повноваження як державних органів судової влади, котрі здійснюють правосуддя і примусове виконання судових рішень.

У судочинстві по конкретній цивільній справі виникають не одні комплексні правовідносини, а система численних процесуальних правовідносин між його суб''єктами по схемі суд - позивач, суд - відповідач, суд - прокурор, суд - свідок і т. д.

Цивільно-процесуальні правовідношення характеризуються наступними ознаками: виникають на основі норм ЦПП внаслідок їх реалізації, утворюються між учасниками суспільних відносин - судом, органом судового виконання як між собою, так і окремо з кожною особою під час судочинства по цивільній справі; юридично закріплюють взаємну поведінку вказаних суб''єктів за допомогою їх суб''єктивних процесуальних прав і обов''язків; реалізація суб''єктивних цивільних прав і виконання суб''єктивних обов''язків забезпечується засобами правового впливу - санкціями цивільно-процесуального, кримінального, адміністративного і трудового права.

Правосуддя в цивільних справах здійснюється тільки судом і на засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Цивільні справи у всіх судах розглядаються колегіально або одноособово суддями, обраними у встановленому порядку.

Суддя при одноособовому розгляді справи діє від імені суду.

При колегіальному розгляді справ судді користуються рівними правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і прийнятті рішення.

Суд вирішує справи на підставі Конституції, інших актів законодавства України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд у випадках, передбачених законом, застосовує норми права інших держав.

В разі відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини, а при відсутності такого закону суд виходить із загальних начал і змісту законодавства України.