Вступ 3

1. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ 4

1.1.Поняття кримінального процесу США 4

2. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ. 6

2.1. Система судового контролю 6

2.2. Право оскаржити арешт до суду, процедура «Хабеас корпус» 8

2.3. Апеляційна скарга 11

Висновок 13

Список використаних джерел 15

Чинними джерелами сучасного кримінально-процесуального права США є: Конституція 1787 року і «Білль про права» 1791 року, законодавство, судовий прецедент, а також адміністративні норми і звичай. Однак, незважаючи на спільність джерел права, як зазначалося вище, єдиної правової системи в США немає: існує федеральна правова система і 50 правових систем штатів.
У кожному штаті є ряд законодавчих актів, спрямованих на регламентацію конкретних питань кримінального судочинства.
Верховний суд США стоїть на чолі федеральної судової системи США. Це вищий орган федеральної судової влади і остання апеляційна інстанція. Як суд першої інстанції він розглядає вузьку категорію справ - справи послів та інших офіційних представників іноземних держав, а також спори, в яких виступає штат. Склад, структура та порядок роботи Верховного суду не були визначені Конституцією США, що обмежилася лише згадкою «Головного судді» (голови Верховного суду) і закріплює за президентом право «за порадою і за згодою» Сенату призначати «суддів Верховного суду» [2, с.34].
Чисельність Верховного суду - дев'ять суддів (включаючи голови) - була встановлена Конгресом США в 1869 р Чисельний склад інших федеральних судів встановлюється конгресом в залежності від обсягу роботи конкретного суду, характеру компетенції, населеності підвідомчої території і т. П.
Члени федеральних судів призначаються президентом «за порадою і за згодою Сенату та залишаються на посаді, як то кажуть в ст. III розділ 1 Конституції США, поки вони» ведуть себе бездоганно», тобто практично довічно. Зсув федерального судді з його посади можливо тільки в порядку імпічменту.
Для розслідування скандальних справ, наприклад, про правопорушення, вчинені державними діячами, на разової основі призначається спеціальний незалежний слідчий. Його кандидатура пропонується міністерством юстиції США, обговорюється і затверджується Конгресом США. Спеціальний слідчий підбирає собі бригаду, робота якої, хоча і проходить під егідою міністерства юстиції, але їм не контролюється.

1. Берна У. Правова система США / Вільям Берна; [Пер. з англ. А.В. Александрова, В.А. Власіхіна, А.Л. Коновалова, А.А. Мішина, Е.Д. Провоторова, Д.С. Таратухін, О.А. Шварца, А.Н. Русова] - вип. 3-й - М.: Нова юстиція, 2012. - 1216 с.
2. Загнітко А.П. Великий сучасний словник англо-український українсько-англійський словник (200000 слів) / Анатолій Панасович Загнітко, Ілля Григорович Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ “Бао”, 2008. – 1008 с.
3. Кравчук М.В. Правова система США / Микола Володимирович Кравчук. – К.: Норма-Друк, 2014. – 136 с.
4. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Людмила Андріївна Луць – Л.: Юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, 2013. – 247 с.
5. Мироненко О. Конституційна юстиція: маловідомі сторінки історії / Олександр Мироненко // Закон і бізнес. – 2012. – №46 (774) (18.11.06–24.11.06) – C.280.
6. Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН:: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Валер’ян Васильович Молдован – К.: Кондор, 2013. – 256 с.
7. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] – 2-ге вид., перероб. і доп. / Микола Миколайович Страхов. – К: Концерн, Видавничий дім “Ін Юре”, 2013. – 584 с.
8. Тюріна О.В. Сучасні системи судових і правоохоронних органів (порівняльно-правова характеристика); Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Оксана Володимирівна Тюріна – К.: КНТ, Видавничий дім “Скіф”, 2012. – 96 с.

Кримінальний процес як різновид правозастосовної діяльності, пов''язаної з виявленням злочинів та осіб, які їх вчинили, а так само призначенням передбачених правилами заходів впливу на осіб такого роду, відомий у всіх країнах з незапам''ятних часів. Він виник і розвивався, як і інші види державної діяльності, під впливом безлічі факторів, що складалися на різних відрізках історії людства.

В умовах здійснюваної в даний час реформи киргизького кримінально-процесуального права особливої актуальності набуває вивчення кримінального судочинства розвинених зарубіжних держав.

Цією обставиною викликаний вибір саме цієї теми реферату. Вивчення даної теми також зумовлено тією обставиною, що при всьому зростаючому взаємодії різних держав у сфері боротьби зі злочинністю робітник, який отримує юридичну освіту магістра, не може стати професіоналом, якщо його знання обмежені виключно рамками вітчизняного судочинства. Реформа кримінального процесу і потреби міжнародного співробітництва визначають зростаючу роль порівняльного методу в кримінально-процесуальній науці.

Спільність типу кримінального процесу розвинених західних держав не виключає різноманітності його конкретних форм, процесуальних категорій. Відмінності відносяться до меж компетенції суду, процесуальним гарантіям прав особистості, особливостям процесу доказування, процесуальному становищу обвинуваченого і обвинувача, здійсненню судового контролю в кримінальному процесі і т.д.

Відповідно до цими категоріями розрізняють такі форми кримінального процесу: обвинувальний, розшуковий (інквізиційний), змішаний, змагальний.

Змагальна форма кримінального процесу поширена в даний час в країнах англо-саксонської системи права (Великобританія, США, Канада, Австрія, Нова Зеландія та ін.).

Одна з основних особливостей кримінального процесу Сполучених Штатів Америки полягає в тому, що йому історично не було притаманне звичне для країн континентальної Європи поділ на дві рівноцінні за своїм юридичним значенням частини: попереднє (досудове) розслідування і розгляд в суді. Законодавчого визначення судового контролю над попереднім виробництвом в американському праві не існує. Сам термін «судовий контроль за попередніми виробництвом» стосовно США вживається вельми умовно, оскільки діяльність суду є невід''ємною частиною попереднього виробництва.

За своїм змістом всю суму дій, дозволених американської поліції при розслідуванні кримінальних справ, можна розділити на дії, що здійснюються тільки з дозволу суду, і дії, які поліція має право здійснювати без такого дозволу. В останні роки неухильної тенденцією американського кримінального процесу є збільшення питомої ваги другого виду дій по відношенню до першого. Іншими словами, неконтрольовані судами повноваження поліції в ході проведеного нею розслідування постійно розширюються.

Найважливішою особливістю судового контролю в кримінальному процесі в США є право всіх судів здійснювати конституційний нагляд, т. Е. Нагляд за відповідністю актів законодавчих або виконавчих органів положенням Конституції. Вищим органом конституційного нагляду в області кримінальної юстиції виступає Верховний суд США, рішення якого є джерелом права і обов''язкові для всіх державних органів.

Таким чином, Верховний суд США - вищий орган федеральної судової влади і суд останньої інстанції у федеральній судовій системі. Апеляційна юрисдикція Верховного суду США поширюється на всі суди федеральної системи.

Формально Верховний суд США може прийняти до свого розгляду будь-яку апеляційну скаргу, подану до федерального окружного апеляційного суду. Однак, як правило, він приймає до апеляційного розгляду кримінальні справи лише після того, як вони були розглянуті відповідними окружними апеляційними судами США, і лише ті з них, які дають підстави для винесення принципових рішень конституційного значення.

У своїх рішеннях він не тільки визначає долю конкретної кримінальної справи, а й у зв''язку з виявленими у даній справі порушеннями конституційних норм дає тлумачення належної правової процедури, а найчастіше визначає долю будь-якого закону, оцінюючи відповідність його Конституції США.

Рішення Верховного суду США є остаточним і може бути скасоване лише в результаті якої-небудь політичної заходи, розпочатої Конгресом США, або в результаті зміни Конституції США.

Важливим видається й питання про Голову Верховного суду США, бо саме «Головний суддя» і визначає на свій термін виконання повноважень доктрину кримінального процесу.