ВСТУП
1. Сутність сім'ї та її структура
2. Типи сімейних організацій та сімей
3. Шлюбність та розлучуваність в демографії
4. Тенденції шлюбності та розлучуваності в Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Сімейний склад населення вивчається з метою визначення умов для відтворення населення, шлюбної ситуації, соціальної політики захисту багатодітних сімей, одинаків, а також як інформаційна база для обстеження бюджетів домогосподарств. Сім’єю вважається сукупність людей, які проживають спільно й пов’язані кровною спорідненістю чи свояцтвом, а також спільним бюджетом. Сім’я – соціальний інститут від якого залежить фізичне відтворення населення.
Сім’я в демографії визначається як група людей, об’єднаних узами кровної спорідненості, шлюбу або всиновлення, сумісним мешканням і бюджетом.
Сім’я – один з основних соціальних інститутів в суспільстві і основний
демографічний осередок. Вона виконує безліч соціальних функцій, з них до демографічних відносяться:
1. Народження і виходжування дітей;
2. Створення умов, що сприяють поліпшенню здоров’я і тривалості
життя членів сім’ї;
3. Забезпечення власної стабільності (це важлива функція, оскільки стабільність інституту сім’ї і стабільність суспільства багато в чому взаємообумовлені). Без великого перебільшення можна сказати, що відтворення населення майже цілком відбувається в сім’ї [4, с.64].
Головним джерелом відомостей про кількість і структуру сімей у демографії є переписи населення, які можуть фіксувати лише достатньо прості, однаково зрозумілі опитуваним громадянам ознаки. Тому в демографічне визначення сім’ї не входить, зокрема, один з атрибутів, який використовується в соціологічному визначенні сім’ї, а саме – взаємна відповідальність її членів один за одного. У процесі перепису населення саму наявність і ступінь такої відповідальності неможливо встановити однаково для всіх опитуваних. З тієї ж причини поняття сім’ї в демографії не враховує зв’язку між спорідненими сім’ями, які проживають окремо та мають власні окремі господарства, а також із членами сім’ї, які з різних причин проживають окремо від неї протягом тривалого часу.
Демографічна наука розглядає населення не просто як велику кількість людей, а як людську популяцію, яка самовідновлюється по мірі того, як одні покоління зміняються іншими. Для цього вона повинна мати певну чисельність і статевовіковий склад, а утворюючі її люди повинні бути пов’язані певними відносинами, які регулюють їх поведінку в галузі дітонародження, і відносинами, які стосуються збереження життя. У людському суспільстві «відносини дітонародження» реалізуються переважно в соціальних інститутах шлюбу і сім’ї, тому невід’ємна властивість населення – наявність тих або інших форм шлюбу, а отже, відносин між чоловіками і жінками, а також між батьками й дітьми.
1. Борисов В. Демография: Учебн. для вузов/ Владимир Борисов,. –М.: Nota bene, 2007.
2. Курило І. О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації / Курило І. О. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2006.
3. Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків (колективна науково-аналітична монографія) / За ред. Е.М.Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, Держкомстат України, 2010.
4. Махорін Г.Л. Основи демографії. Курс лекцій / Житомир: Вид-во «Волинь», 2009.
5. Муромцева Ю.І. Демографія: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006.
6. Населення України //Трудова еміграція в Україні / за ред. Е.М.Лібанової – К.:Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, 2010.
7. Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. Національна доповідь/ за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К.: НВЦ НБУВ, 2010.
8. Сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua.
9. Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку : колективна монографія. – К. : ТОВ «Основа-Принт», 2009.
10. Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К. : АДЕФ-Україна, 2008.
Дослідження сімейних відносин привертає увагу вчених через їх важливість, оскільки сім'я є фундаментальним інститутом суспільства, який забезпечує стабільність і наступне покоління. Сім'я є основною передумовою функціонування суспільства, важливим чинником відтворення населення і формування людського капіталу. Дослідження структури сімейного життя населення є важливим для розуміння демографічного розвитку.
Актуальність цього дослідження полягає в тому, що аналізуючи властивості шлюбності, розлучуваності, народжуваності, смертності та міграційного руху в різних поколіннях, соціальних групах і на різних територіях, демографи можуть прогнозувати майбутні зміни та розробляти демографічні прогнози. Якщо статистичні служби у країні виконують свої функції, вони мають необхідну інформацію про подібні соціальні явища.
Об'єктом цього дослідження є сім'я та її структура, а предметом є вивчення процесів шлюбності та розлучуваності. Метою цієї роботи є вивчення теоретичних аспектів демографічних процесів в сім'ї та її структурі, що відбуваються в сучасній Україні, та аналіз шлюбності та розлучуваності в Україні.
При написанні реферату, було проведено аналіз літератури, що стосується обраної теми дослідження, і визначено ключові поняття.
Підсумовуючи отриманий матеріал, можна зробити наступні висновки:
1. У демографії сім'я визначається як група осіб, які з'єднані родинними зв'язками, шлюбом або усиновленням, спільним проживанням та економічним об'єднанням.
2. Головним джерелом даних про кількість та структуру сімей в демографії є національні переписи населення.
3. У демографії сім'ї класифікуються за розміром, сімейним станом, структурою та типом.
4. За структурою сім'ї можуть бути простими або складними. Проста (нуклеарна) сім'я складається з однієї шлюбної пари з дітьми або без дітей, без інших родичів або одного з батьків з дітьми. Складна сім'я може включати різноманітні комбінації двох або більше подружніх пар і родичів.
5. Типологія сімейної організації, що використовується в демографії, базується на формах шлюбних союзів, таких як моногамія та полігамія.
6. Під шлюбним станом (статусом) розуміється положення індивіда щодо інституту шлюбу, яке визначається згідно звичаєвими або правовими нормами відповідної країни.
7. Розлучуваність в демографії - це процес розпаду подружніх пар у поколінні внаслідок розірвання шлюбу (розлучення).
8. За останні 10 років кількість розлучень в Україні зменшилася більше, ніж в 3,5 рази. У 2003 році було зареєстровано 177 тисяч 22 випадки розірвання шлюбу в Україні, у той час як у 2012 році ця цифра становила лише 49 тисяч 807 (див. додаток А, додаток Б). Ці дані базуються на кількості зареєстрованих актів цивільного стану, наданих Державною реєстраційною службою.